АДМ.мен. екз.Документ Microsoft Office Word

г) всі відповіді вірні.

65. Яка система комплектації кадрів державної служби полягає у наступному: на вакантні посади підбираються претенденти, які мають необхідні навички?

а) патронатна система;

б) система оцінки заслуг.

в) всі відповіді вірні.

664. За якого виду побудови організаційної структури поведінка членів організації повністю зорієнтована на безпосереднього керівника при відсутності горизонтальних зв’язків в організації:

а) функціональна організаційна структура;

б) лінійна організаційна структура.

в) всі відповіді вірні.

67. Стихійно сформована група людей, що вступили у регулярну взаємодію для досягнення певних цілей – це:

а) формальна організація;

б) неформальна організація.

в) всі відповіді вірні.

68. До якого типу організації належать наступні характеристики: встановлення соціального контролю, опір змінам, несанкціонований менеджмент?

а) формальна організація;

б) неформальна організація.

в) Всі варіанти

69. Розвиток місцевого самоврядування в Україні має здійснюватися у напрямі:

1. збільшення економічної самостійності громад;

2. оптимізації розподілу повноважень між місцевими органами державної влади і органами місцевого самоврядування;

3. поступового розширення прав місцевих громад щодо вирішення питань своєї життєдіяльності.

г) Всі варіанти

70. Наукове обґрунтування процесу досягнення ефективного державного менеджменту внаслідок організації є:

1. предметом теорії адміністративно-державного управління;

2. об'єктом теорії адміністративно-державного управління.

в) Всі варіанти

71. Функціональне значення культури в організації полягає в наступному:

1. здійснення внутрішньої інтеграції членів організації;

2. адаптація організації до навколишнього середовища.

в) Всі варіанти

72. Споживачі, конкуренти, постачальники трудових ресурсів, профспілки, закони і державні органи належать до:

1. внутрішнього середовища організації;

2. зовнішнього середовища організації непрямого впливу;

3. зовнішнього середовища організації прямого впливу.

г) Всі варіанти

73 Ціллю управління людськими ресурсами в організації є:

1. забезпечення керівництва можливістю досягти організаційних цілей, використовуючи робочу силу;

2. використання у повній мірі людських ресурсів;

3. підтримка сприятливих і безпечних для здоров’я людини умов праці.

4. Всі варіанти

74. Який з принципів державного управління полягає в наступному: визначає порядок, за яким управлінці або колективні органи постійно взаємодіють зі своїм об'єктом керівництва?

1. принцип відповідності суб'єкта об'єкту;

2. принцип послідовної наступності;

3. принцип провідної ланки;

4. принцип зворотного зв'язку та самокорекції рішень.

75. Який з принципів державного управління полягає в наступному: через державну політику концентрування зусилль на вирішенні нагальних потреб розвитку економіки, соціального та духовного життя суспільства з урахуванням насамперед своєрідності соціального цілого на кожному конкретному етапі його існування?

1. принцип провідної ланки;

2. пріоритетність політики щодо інших сфер життєдіяльності суспільства;

3. діалектичного поєднання остаточної мети розвитку з цілеспрямованими зусиллями.

76. Поділ загальної діяльності на складові частини – це:

а) горизонтальний поділ праці;

б) вертикальний поділ праці.

77. До ресурсів організації належать:

а) люди;

б) капітал і матеріали;

в) технологія;

г) інформація;

д) всі перелічені.

78. Що з переліченого не належить до бюрократичної адміністративної моделі управління:

1. уніфікована управлінська діяльність на базі визначеної чіткої системи загальних правил адміністрування;

2. відсутність політичних впливів;

3. відсутність чіткої визначеності посадових функцій;

4. підкорення дисципліні і контролю з боку службовців.

79. Характерними рисами якої системи комплектації кадрів є: формування кадрового потенціалу з на основі здібностей, знань професійної компетенції в умовах чесного і відкритого змагання; неупереджене ставлення до службовців під час їх добору незалежно від політичних уподобань, расової, національної, конфесійної належності, статі, віку; створення дієвого механізму просування працівників службовою драбиною.

а) система оцінки заслуг;

б) патронатна система.

80. Повноваження в організації – це:

1. реальна здатність діяти чи можливість впливати на ситуацію в організації;

2. організаційно закріплене обмежене право використовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля її працівників на виконання завдань.

81. Лінійні повноваження – це:

1. повноваження, що передаються безпосередньо від керівника підлеглому і далі наступному підлеглому;

2. право радити чи надавати допомогу керівникам та персоналу.

82 З чийого боку проявляються наступні причини небажання участі у процесі делегування повноважень: недовіра, побоювання ризику, помилкова думка «я зроблю це краще», відсутність вибіркового контролю для попередження про можливі небезпеки:

а) з боку підлеглого;

б) з боку керівника.

83. До якої форми корупції належить наступне визначення: «різновид корупції, при якій дії посадової особи полягають у наданні яких-небудь послуг фізичній або юридичній особі в обмін на надання нею певної вигоди цій посадовій особі»:

а) покровительство;

б) розтрата;

в) хабар.

84 Які з перелічених заходів має вжити керівник для підвищення ефективності делегування:

1. створити необхідну систему контролю;

2. підвищити кваліфікацію у сфері лідерства і впливу;

3. виявляти більше довіри, усунути велику частину невпевненості підлеглих;

4. установити відповідність між повноваженнями та відповідальністю.

5. Всі перелічені

85. Базовий рівень корпоративної культури складають:

1. властиві організації символіка, історія та своєрідна міфологія, ритуали, обряди, церемонії;

2. декларовані цінності і норми поведінки, що виражаються в місії, кодексі, правилах внутрішнього розпорядку, регламентах, положеннях;

3. неформальна частина корпоративної культури, що проявляється в неписані правила взаємовідносин співробітників як між собою, так і із зовнішнім світом поза межами організації

86. Системний аналіз, структурно-функціональний аналіз, ситуативний підхід, порівняльний (компаративний) метод:

1. належать до загальнологічних методів адміністративного менеджменту;

2. належать до теоретичних методів адміністративного менеджменту;

3. належать до емпіричних методів адміністративного менеджменту.

87. Адміністративно-державна діяльність як процес досягнення національних цілей і завдань через державні організації є:

1. об'єктом теорії адміністративно-державного управління;

2. предметом теорії адміністративно-державного управління.

88.Управління як єдиний соціальний організм розглядається у межах:

1. синергетичної парадигми;

2. системного підходу;

3. обидві відповіді вірні.

89. Ресурсами адміністративно-державного управління є:

1. Природні і людські ресурси;

2. Інноваційно-технічні можливості суспільства;

3. Організація;

4. Демократія і право;

5. Всі перелічені

90. До «хвороб» державної адміністрації відносять:

1. відсутність вироблення чітких цілей діяльності;

2. відсутність експериментаторського підходу;

3. управління на основі поверхневої статистики.

4. Всі перелічені

91. Функціонує місцеве самоврядування на принципах:

1. народовладдя;

2. поєднання місцевих і державних інтересів;

3. підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

4. гласності;

5. всі перелічені.

92. Якому терміну відповідає наступне визначення «парадигма такого управлінського механізму, що ефективно впливає на розвиток людського потенціалу; науковий напрямок, що формується в контексті міждисциплінарного простору»:

1. школа людських відносин,

2. гуманістичний менеджмент,

3. соціальне управління.

93. Якому терміну відповідає наступне визначення «основний вид управлінської праці, сукупність взаємопов'язаних, цілеспрямованих і логічно послідовних управлінських дій, які забезпечують реалізацію управлінських завдань»:

1. управлінське рішення

2. управлінський вплив.

94. При моделюванні в процесі прийняття управлінських рішень використовуються:

1. дерево рішень, платіжна матриця.

2. теорія ігор, теорія черг, лінійне програмування

95. Внутрішньоособистісний конфлікт може також виникнути в результаті:

1. того, що виробничі вимоги не узгоджуються з особистими потребами чи цінностями виконавця;

2. коли до однієї людини висувають суперечливі вимоги з приводу того, яким має бути результат її роботи;

3. робочого перевантаження або недовантаження.

96. До структурних методів вирішення конфлікту належать:

1. роз'яснення вимог до роботи,

2. установлення загальноорганізаційних комплексних цілей,

3. використання системи винагород,

4. всі перелічені.

97. Про яку з основних стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях йдеться: «стратегія врегулювання суперечок через взаємні поступки, сторони частково виконують свої бажання, а частково бажання опонента»

1. суперництво;

2. пристосування;

3. співробітництво;

4. компроміс.

98. Підвищення ефективності адміністративно-державного управління можливе шляхом:

1. постійного підвищення кваліфікації працівників державних органів управління;

1. розробки цілісної концепції державного управління;

2. переходу до децентралізації управління;

3. боротьби з корупцією,

4. вірно все перелічене.

99. До управлінських рішень в умовах стресовості відносяться:

1. рішення що дозволяють управляти людиною, яка знаходиться в стані психічного напруження;

2. рішення, що дозволяють не допускати стану психічного напруження;

3. рішення, що не допускають стану паніки;

4. рішення, що спрямовані на управління натовпом, що знаходиться в стані паніки.

5. вірно все перелічене

100. Яке управлінське рішення повинен прийняти керівник у разі взаємодії з людиною, яка знаходиться в стані стресу?

а) спробувати ліквідувати причину стресу;

б) надати моральну і фізичну підтримку людині.

в) вірно все перелічене

101. Яка із провідних західних шкіл адміністративно-державного управління має переважно загальну емпіричну спрямованість своїх досліджень:

1. американська,

2. англійська,

3. французька,

4. німецька.

102. До процедур аналізу й оцінки результативності адміністративно-державного управління належать:

1. звіти органів державної влади і місцевого самоврядування;

1. масові обговорення і голосування,

2. звернення громадян,

3. ЗМІ,

4. всі перелічені.

ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Воронкова В.Г. Менеджмент в державних організаціях: навчальний посібник. – К.: ВД « Професіонал”, 2004. – 256 с.

2. Воронкова В.Г. Муніципальний менеджмент: навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал”, 2004. – 256 с.

3. Вступ до менеджменту: навчальний посібник /В.П.Пєтков, О.О. Соломенчук, С.В.Пєтков / за заг. ред. д–ра юрид.наук В.П.Пєткова. – Запоріжжя: Юридичний ін.–т МВС України, 2001.– 158 с.

4. Деловой этикет.–К.: Альтерпресс, 2000.– 232 с.

5. Деринг П. Хотите стать коммерсантом?: пер. с нем. – М: СП «Интерэксперт», Экономика, 1994. – 235 с.

6. Джей Р. Как писать предложения и отчеты, которые приносят результаты / пер. с англ. Т.А. Сиваковой. – Минск: Амалфея, 1996. – 192 с.

7. Джей э. Эффективная презентация: пер. с англ. – Минск: Амалфея, 1996. – 208 с.

8. Джеймс Д. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа: пер. с англ. – М.: Филинъ, 1998. – 128 с.

9. Законы успеха: сборник / пер. с англ. Н. Каныкина. – М.: Агентство «Фаир», 1998.

10. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов: сокращ. пер. с нем. / науч. ред. и авт. предис. А.А. Журавлев. – М.: Экономика, 1990.

11. Зорин В., Ляшко В. Реформа записной книжки // Эко. – 1981. – №7.

12. Зудина Л.Н. Организация управленческого труда: учебное пособие. – Новосибирск: Нгаэиу, 1997. – 256 с.

13. Как добиться успеха? Практические советы деловым людям. – М.: Республика, 1992. – 510 с.

14. Как повысить свою работоспособность и творческую отдачу. Практические советы деловым людям /сост. С.Д. Резник. – Пенза: Менеджер, 1990.

15. Карлоф Б. Деловая стратегия: концепция, содержание, символы/ пер. с англ.– М.: Экономика, 1991.– 240 с.

16. Козелецкий Ю. Человек многомерный: психологическое эссе.– К.: Либідь, 1991.– 288 с.

17. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: навч.посібник.– К.: КНЕУ, 1998. – 224 с.

18. Культура підприємництва. Навчальний посібник / Укл. В.Г.Воронкова, І.С.Рижова, О.Б.Бабич, М.А.Ажажа. – Запоріжжя, 2006.– 180с.

19. Ладанов И.Д. Практический менеджмент. – М.: Элник, 1995.

20. Лакейн А. Искусство успевать: пер. с англ. – М.: Агентство «Фаир», 1996. –320 с.

21. Ламекин в.ф. Оргтехника {для вашего офиса). – ростов–на–дону: феникс, 1997.

22. Лаптев А.П. Ваш режим дня. Каждый день в хорошей форме // управление персоналом. – 1997. – № 12.

23. Леонтьев А.Н. Методика изучения ценностных ориентаций .– М.: Смысл, 1992.– 304 с.

24. Лузин А.Е., Ляпунов С.Й., Козаченко С.В. Экономические реформы. Трансформация предприятий через организационный реинжиниринг ( новые подходы).// Економічний часопис.–1999.– №6.

25. Майталь Ш. Экономика для менеджеров. – М.: Дело, 1996.

26. Макаревич Л.М. Эффективно используйте свое и чужое время // менеджмент в России и за рубежом. – 1999. – № 2.

27. Маккей Х. Как уцелеть среди акул?: пер. с англ. – М.: Экономика, 1993.

28. Малахів В. Етика: курс лекцій.– К.: Либідь, 1996.– 304 с.

29. Малахов Г.Л. Биосинтез и биоэнергетика. – СПб.: ИК «Комплект», 1996.–307 с.

30. Мартин Д. Трудный разговор. – Минск: Амалфея, 1996.

31. Маршал д. Манипулирование встречами. – Минск: Амалфея, 1996.

32. Маскон М.Х.. Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело,1992.

33. Мельник Л.П. Психологія управління: курс лекцій.– 2–е вид., Стереотип.– К.: МАУП, 2002.– 176 с.

34. Менеджеры и усердие на работе [вопросы управления] // СШ:. Экономика, Политика, Идеология. – 1998. – № 2.

35. Мирошниченко П.В. Предвидение // Персонал .– 2002.–№1.

36. Мирошниченко П.В. От старых форм к новым реалиям в управлении // Персонал .– 2001.– №6.

37. Научная организация труда в управлении производственным кол­лективом. – М.: Экономика, 1987.

38. Научная организация труда в управлении производственным кол­лективом. Общеотраслевые научно–методические рекоменда­ции. – 2–е изд., доп. и перераб. – М.: Экономика, 1991.

39. Некрасов И.А. Школа здоровья для руководителей. Советы врача // Экономика строительства. – 1988. – № 1.

40. Немов Р.С. Психология : учеб.: в 3–х кн. – М.: Владос,1997– 1998.– кн..1.– 688 с., кн..2.– 608 с.; кн.3.– 632 с.

41. Олкок Д. Учитесь работать с секретарем. Руководство для менеджера: пер. с англ. – М.: Финпресс, 1998. – 96 с.

42. Опалев А.В.. Умение обращаться с людьми. Этикет делового человека. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1996.

43. Осипова А.А.. Общая психокоррекция.– М.: Сфера,2000.–512 с.

44. Осипова Г.Ф. Работа руководителя с документами. – 2–е изд., доп. и перераб. – М.: Экономика, 1983.

45. Основы бизнеса / Под ред. д.э.н., проф. Салыги С.Я., Запорожье, ЗГИА., 2003.–525 с.

46. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? – М.: Дело, 1998. – 240 с.

47. Панкратов В.И. Искусство управлять собой: практическое руководство. – М.: Изд–во Института психотерапии, 2001. – 256 с.

48. Панов А.И., Удалов Ф.Е. Система управления производством: проблемы эффективности. – Горький: Волго–Вятское кн. изд–во, 1980.

49. Парамонов И.В. Учиться управлять. – М.: Экономика, 1984.

50. Паркинсон Дж.Р. Люди сделают так, как вы захотите. – М.: Новости, 1993.

51. Пиз А. Язык телодвижений: пер. с англ. – Н. Новгород: Бизнес, 1992.

52. Пил Н. Спасательный круг: пер. с англ. – М.: Прогресс – культура, 1994. – 240 с.

53. Питер Ф.Друкер. Задачи менеджмента в ХХ1 веке.// Москва. Санкт – Петербург, Киев: изд. дом „Вильямс”, 2000.

54. Питерс Т., Уотерман Р. В поисках эффективного управления (опыт лучших компаний) / Пер. с анг. – М.: Прогресс, 1986.– 230 с.

55. Планування та прогнозування в умовах ринку. – навчальний посібник / Під ред. д.ф.н., проф. В.Г.Воронкової. – К.: ВД „Професіонал”, 2006.– 608с.

56. Поведение руководителя: практическое пособие / автор–составитель Л.С. Вечер. – Минск: Новое знание, 2000.

57. Поляков В.А. Технология карьеры. – М.: Дело, 1995.

58. Практикум по социально–психологическому тренингу / Под ред. Б.Д.Парыгина.– Спб.: Изд.–во Михайлова В.А.– 2000.– 352 с.

59. Прокопенко Й. Глобальная конкуренція; последние тенденции, сравнения, факты, политика и стратегия. Уроки международного опыта. „международная организация труда”.– Женева–ялта, ноябрь 1997 г.

60. Пронников В.А., Ладанов И.Д. Управление персоналом в Японии. Очерки.– М.: Наука, 1989.–207 с.

61. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б.Д.Карвасарского.– Спб.: Питер,1999.– 752 с.

62. Пятенко С.В. 9 основ менеджмента.– Спб: Питер,2004.–608 с.: с ил.– (серия „бізнес–класс”).

63. Резник С.Д. Как подготовить и провести публичное выступление: практическое пособие деловым людям. – Пенза: Центр «Олимп», 1993.

64. Резник С.Д. Управление персоналом: Учебное пособие по курсу «Управление персоналом». Кн. 1. – Пенза: Пгаси, 1996.

65. Резник С.Д. Управление персоналом: Учебное пособие по курсу «Управление персоналом». Кн. 2. – Пенза: Пгаси, 1996.

66. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика. – М.: Прогресс,1990.– 368 с.

67. Седун С. Миссия профессионала (работник в роли философа . Рассуждения консультанта по созданию индивидуальной профессиональной миссии) // Управление персоналом. – 1999.– № 12.– с.53–56.

68. Спивак В.А. Корпоративная культура .– Спб.:Питер,2001.– 352 с.

69. Сухарев В.А. Как достичь успеха деловому человеку. – Минск: Беларусь, 1997. – 127 с.

70. Таранов П.С. Золотая книга руководителя. – М.: Гранд, 1997. – 530 с.

71. Таунсенд Р. Секреты управления: пер. с англ.– М.: Бдч, 1991.

72. Теппер Р. Как овладеть искусством делового письма: пер. с англ. – М.: Аудит, Юнити, 1994. –192 с.

73. Управление организацией: энциклопедический словарь. – М.: Издательский дом: ИНФРА. – М.,2001.–822 с.

74. Управление персоналом: энциклопедический словарь / Под ред. А.Я.Кибанова. – М.: Инфра– М., 1998.– 453 с.

75. Управління людськими ресурсами: філософські засади. Навчальний посібник під ред. д.ф.н., проф. В.Г.Воронкової. – К.: ВД „Професіонал”,2006.– 576 с.

76. Філософія управління персоналом: монографія / Під ред. д.ф.н., проф. В.Г. Воронкової. – Запоріжжя: Видавництво Запорізької державної інженерної академії, 2005.– 472 с.