- •Тема 1 . Функції та стилі сучасної української літературної мови
- •Тема 2. Офіційно-діловий функціональний стиль мовлення. Документ – основний вид ділового спілкування. Документи особового складу
- •Офіційно-діловий функціональний стиль мовлення
- •2. 2. Документ та його функції. Загальні вимоги до його укладання й оформлення. Ознаки та групи класифікації документів
- •Загальні вимоги до його укладання й оформлення
- •Ознаки та групи класифікації документів
- •2.3. Документи особового складу
- •Автобіографія
- •Х а р а к т е р и с т и к а
- •Тема 3. Ознаки, особливості та функціонування наукового стилю в сучасній українській літературній мові ( за професійним спрямуванням).
- •Загальні вимоги до складання та оформлення наукових текстів (правила оформлення посилань, цитат, формул, таблиць, списку використаних джерел)
- •Приклад побудови таблиці
- •Оформлення списку використаних джерел
- •3.3 Особливості складання документів наукової сфери та наукових праць
- •Тема 4 : Лексичні норми сучасної української літературної мови в науковому та офіційно-діловому стилях.
- •4.1 Лексика як один із розділів мовознавства
- •4.2 Однозначні та багатозначні слова. Омоніми
- •4.3 Синонімічний вибір слова. Близькозвучні слова
- •4.4 Професійна лексика й терміни
- •4.5 Власне українська та іншомовна лексика
- •Практичні завдання:
- •Тема 5. Специфіка перекладу професійних текстів. Етапи роботи та основні джерела інформації перекладача
- •5.2 Класифікація перекладу
- •Науково-технічна інформація надходить трьома потоками:
- •5.4 Загальні джерела інформації
- •Спеціальні джерела інформації
- •5.5 Порядок користування джерелами інформації
- •5.6 Правила повного письмового перекладу
- •Етапи роботи над повним письмовим перекладом
- •Тема 6: Усне професійне спілкування
- •6.1. Діловий етикет
- •Види усного спілкування
- •Жанри публічних виступів
- •Контрольні питання:
- •Практичні завдання:
- •Тема7. Українська орфографія, її роль у мові професійного спрямування
- •7.1. Поняття орфографії. Принципи побудови
- •7.2. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми
- •8. Складні випадки вживання великої літери:
- •Список рекомендованої літератури Основна література:
- •Додаткова література:
Тема 3. Ознаки, особливості та функціонування наукового стилю в сучасній українській літературній мові ( за професійним спрямуванням).
3.1 Ознаки наукового стилю, мовні засоби, функціональні підстилі.
3.2 Загальні вимоги до складання та оформлення наукових текстів (правила оформлення посилань, цитат, формул, таблиць, списку використаних джерел).
Особливості складання документів наукової сфери та наукових праць.
Ключові слова: мовні засоби, наукові дослідження, послідовність, логічність, предметність, наукова термінологія, абстрактна, іншомовна лексика, схеми, графіки, таблиця, цитати, формули, символи, анотація, рецензія, відгук, бібліографія.
Ознаки наукового стилю, мовні засоби, функціональні підстилі.
Чільне місце в системі стилів мовлення займає науковий стиль. Він функціонує в різних формах вираження наукової думки – писемній та усній, застосовується в сучасній українській мові як величезний потік інформації ( у вигляді реферативних журналів, повідомлень, каталогів, інструкцій, оглядів, проспектів). Мова науки чітко відображає рівень науково-технічного прогресу. Вона впливає на розвиток мислення людини, виробляє здатність стандартизувати, узагальнювати явища дійсності і розвивати розумові здібності. Сферами використання наукового стилю є власне наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта тощо. Цей стиль призначений в першу чергу для викладення результатів досліджень, обґрунтування гіпотез, доведення істинності положень і теорій, класифікації, систематизації, роз’ясненні наукової інформації.
Серед основних ознак слід виділити такі: ясність, предметність тлумачень, узагальненість понять і явищ, логічна послідовність, доказовість, об’єктивність викладу, точність і лаконічність висловлювань, переконливість та аргументація, однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень з докладними висновками.
Зважаючи на це, науковий стиль використовує мовні засоби, які спрямовані на інформування, пізнання і вплив, а саме:
наукову термінологію;
абстрактну, іншомовну лексику;
суто наукову фразеологію, переважно у вигляді стійких термінологічних словосполучень;
схеми, таблиці, діаграми, графіки, карти, символи тощо;
цитати і посилання на першоджерела;
чітку композиційну структуру тексту (поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосування нумерації);
монологічність викладу з уникненням емоційно-експресивного забарвлення та власної манери;
іменники та відносні прикметники, зазвичай безособові чи неозначені дієслова, дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують предмети та явища;
різнотипні складні речення.
Мова науки оперує поняттями. Це загальні, суттєві властивості цілих груп (класів) предметів. Поняття бувають широкі – родові і вузькі – видові. Наприклад: родове поняття: комп’ютерна техніка, видове поняття – монітор, клавіатура, принтер, сканер тощо. Видові поняття входять у родове. Кожне поняття має свою назву або термін.
Поняття розкривається у визначенні. Визначення поняття звичайно будується так: спочатку називається родове поняття, а потім повідомляються його видові ознаки. Наприклад: Файл – (термін, що називає визначуване поняття) – це область пам’яті, яка має назву, на одному з дисків (родове поняття), в якій може зберігатися текст програми, виконувана програма або дані для її роботи (видова ознака).
Внаслідок різнорідності галузей науки, науковий стиль поділяється на підстилі:
власне науковий, який реалізується в монографіях, рецензіях, статтях, наукових доповідях, повідомленнях, курсових і дипломних роботах, рефератах, тезах;
науково-популярний, що застосовується для доступного та цікавого викладу інформації про наукові дослідження для нефахівців з елементами художнього і публіцистичного стилів;
науково-навчальний – функціонує у підручниках, лекціях, бесідах і призначений для доступного, логічного й образного викладу, часто не виключає використання елементів емоційності з метою впливу та переконання слухачів;
виробничо-технічний – використовується у спеціальній літературі, обслуговує різноманітні сфери виробництва та господарства.