Етапи роботи над повним письмовим перекладом

ЕТАП 1.Перш ніж почати переклад, потрібно зрозуміти, про що говориться в оригіналі. А цього можна досягти, тільки прочитавши весь текст і визначивши його структуру.

Завдання того, хто працює над перекладом, прийняти повністю точку зору автора незалежно від переконань, і цілком перейнявши спосіб викладу автора, його прийоми доведення, так само переконливо впливати на читача, як міг би це зробити сам автор.

Якщо при читанні оригіналу ви зустріли незнайомий вам фактичний матеріал, що вимагає спеціальних знань, вам потрібно звернутися до відповідних джерел інформації й отримати ці знання в обсязі, достатньомудля розуміння. Чим більше досвіду роботи над перекладом текстів є у вас, тим більше спеціальних знань ви маєте. Зрозуміло, що ви менше будете звертатися до довідкової інформації.

ЕТАП 2.Виділяючи частину тексту для перекладу, потрібно пам’ятати, що величина цієї частини визначається трьома факторами: 1. Смисловою завершеністю. 2. Складністю змісту. 3. Можливістю вашої пам’яті. Запам’ятовувати текст або його частину краще за планом. Безперечно, не обов’язково такий план складати в письмовій формі, проте його варто подумки скласти і тримати в голові, наприклад: спочатку твердження про те, що ..., далі доведення за допомогою прикладу ..., потім узагальнення і висновок про те, що ...

На цьому етапі роботи дуже важливим є відволіктися від тексту оригіналу для того, щоб повністю думати тією мовою, на яку здійснюється переклад. Таким чином можна уникнути стилістичних помилок. Людина думає за допомогою мови, а в кожній мові існують свої закони, що визначають сам процес мислення. І хоч українська і російськамова є подібними, оскільки належать до однієї групи східнослов’янських, проте вони мають і багато розбіжностей.

Отже, при одночасному читанні однією мовою і написанні іншою, людина мимоволі буде мислити за законами, що протирічать один одному, внаслідок чого виникнуть помилки.

Після того, як зроблено переклад певної частини, потрібно звірити її з оригіналом для того, щоб з’ясувати, чи не пропущено якийсь матеріал або дані.

Перекладаючи наступні частини, потрібно весь час пам’ятати про зміст вже перекладеного. І в подальшому дотримуватися вживання тієї лексики, з якою ви вже визначилися на початку роботи, і не вживати синонімів, аби уникнути плутанини або подвійного тлумачення.

На цьому етапі роботи потрібно весь час стежити за тим, щоб не був порушений логічний зв’язок між текстовими частинами.

ЕТАП 3. На цьому етапі слід працювати над стилем перекладу. Потрібно літературно обробити переклад. Якщо автор оригіналу висловлює думки багатослівно, плутано, незрозуміло, перекладач має подбати про те, щоб уникнути цих небажаних індивідуальних особливостей мови автора і викласти те саме, що й автор, проте коротко, просто, зрозуміло.

Під якістю викладу інформації розуміють точність, стислість, простоту викладу думок, а також повну визначеність термінології. Потрібно дотримуватись таких принципів:

• якщо думку можна висловити кількома способами, то перевагу треба віддавати коротшому з них;

• якщо іншомовне слово можна замінити без втрати для змісту питомим українським, то обов’язково потрібно зробити це;

• усі терміни і назви мають бути строго однозначними.

ЕТАП 4.Заголовок технічного тексту відрізняється від заголовка художнього своєю точністю, конкретністю, повнотою, відсутністю образності, оригінальності. Отже, заголовок у спеціальній літературі по можливості має відображати саму суть змісту статті, книги, доповіді тощо.

Реферативний переклад. При цьому виді перекладу перекладач осмислює весь текст, а потім бере у дужки усе несуттєве. Після цього виконує повний письмовий переклад, пов’язуючи частини тексту в одне ціле.

Анотаційний переклад. При цьому виді перекладу перекладач читає і осмислює весь текст, потім стисло викладає основні питання (проблеми), які вирішуються або поставлені в статті, не розкриваючи їх детального змісту. Такий переклад є для спеціаліста довідковим матеріалом.

Види перекладу відрізняються не етапом аналізу, а синтезом, тобто способом викладу осмисленої інформації.

Перекладач несе моральну, а в деяких випадках і матеріальну відповідальність за якість перекладу.

Контрольні питання:

1. Що таке технічний переклад ?

2. Що повинен вміти і знати технічний перекладач?

3. Які форми обміну науково-технічною інформацією існують?

4. Чим відрізняється технічний переклад від художнього?

5. Які робочі джерела інформації вам відомі?

6. Чим відрізняються між собою одномовні словники, енциклопедичні словники загального призначення, спеціальні політехнічні двомовні словники ?

7. Який порядок користування робочими джерелами інформації існує?

8. Які особливості кожного етапу роботи над повним письмовим перекладом ?