- •Тема 1 . Функції та стилі сучасної української літературної мови
- •Тема 2. Офіційно-діловий функціональний стиль мовлення. Документ – основний вид ділового спілкування. Документи особового складу
- •Офіційно-діловий функціональний стиль мовлення
- •2. 2. Документ та його функції. Загальні вимоги до його укладання й оформлення. Ознаки та групи класифікації документів
- •Загальні вимоги до його укладання й оформлення
- •Ознаки та групи класифікації документів
- •2.3. Документи особового складу
- •Автобіографія
- •Х а р а к т е р и с т и к а
- •Тема 3. Ознаки, особливості та функціонування наукового стилю в сучасній українській літературній мові ( за професійним спрямуванням).
- •Загальні вимоги до складання та оформлення наукових текстів (правила оформлення посилань, цитат, формул, таблиць, списку використаних джерел)
- •Приклад побудови таблиці
- •Оформлення списку використаних джерел
- •3.3 Особливості складання документів наукової сфери та наукових праць
- •Тема 4 : Лексичні норми сучасної української літературної мови в науковому та офіційно-діловому стилях.
- •4.1 Лексика як один із розділів мовознавства
- •4.2 Однозначні та багатозначні слова. Омоніми
- •4.3 Синонімічний вибір слова. Близькозвучні слова
- •4.4 Професійна лексика й терміни
- •4.5 Власне українська та іншомовна лексика
- •Практичні завдання:
- •Тема 5. Специфіка перекладу професійних текстів. Етапи роботи та основні джерела інформації перекладача
- •5.2 Класифікація перекладу
- •Науково-технічна інформація надходить трьома потоками:
- •5.4 Загальні джерела інформації
- •Спеціальні джерела інформації
- •5.5 Порядок користування джерелами інформації
- •5.6 Правила повного письмового перекладу
- •Етапи роботи над повним письмовим перекладом
- •Тема 6: Усне професійне спілкування
- •6.1. Діловий етикет
- •Види усного спілкування
- •Жанри публічних виступів
- •Контрольні питання:
- •Практичні завдання:
- •Тема7. Українська орфографія, її роль у мові професійного спрямування
- •7.1. Поняття орфографії. Принципи побудови
- •7.2. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми
- •8. Складні випадки вживання великої літери:
- •Список рекомендованої літератури Основна література:
- •Додаткова література:
5.4 Загальні джерела інформації
Словники загального призначення.
А. Двомовні словники.
1.Неспеціальні словники.
2.Фразеологічні словники.
Б. Одномовні словники.
1.Тлумачні словники:
а) тлумачні словники української мови;
тлумачні словники російської та інших мов;
б) словники іншомовних слів.
Допоміжні словники:
а) словники синонімів;
б) словники антонімів;
в) орфографічні словники.
2.Енциклопедичні словники загального призначення:
ІІ. Загальні енциклопедії.
Спеціальні джерела інформації
Спеціальні словники.
А. Двомовні спеціальні словники.
Політехнічні словники.
Галузеві словники.
Допоміжні словники (наприклад, словники скорочень)ю
Б. Одномовні спеціальні словники.
ІІ. Спеціальні енциклопедії.
А. Політехнічні енциклопедії
Б. Галузеві енциклопедії.
ІІІ. Довідники.
ІV. Спеціальна література.
V. Інші джерела інформації.
А. Попередній досвід.
Б. Консультації з фахівцями.
Саме в такій послідовності потрібно користуватися джерелами інформації для економії часу пошуку.
Потрібно пам’ятати, що:
1. Будь-який двомовний словник (крім фразеологічного) дає не переклад слів, а тільки можливі еквіваленти кожного даного слова, і, зрозуміло, далеко не всі. Словник дає тільки натяк на те, що слово може виражати в певному контексті.
2. Щоб швидко знаходити слово, потрібно добре знати алфавіт.
3. Потрібно добре знати смисл всіх умовних позначок, скорочень, значків, різних шрифтів, що використовуються у словникових статтях. Для цього потрібно уважно прочитати статтю про користування словником і ознайомитися зі списком скорочень.
Одномовні словники– це словники, що пояснюють тією ж самою мовою значення слів, понять або предметів за допомогою визначень, описань, прикладів, а також за допомогою синонімів або антонімів.
Слід пам’ятати, що пояснення в тлумачному словнику подаються дуже стисло і тому не завжди точно. Особливо це стосується наукових і технічних слів. Визначення у тлумачному словнику можуть не співпадати з науковими визначеннями, тому що можуть не передавати всіх наукових значень даного слова.
Науково-технічні терміни в “Словнику іншомовних слів” подано повніше і пояснення більш точні, ніж у “Тлумачному словнику”, проте він майже не містить граматичних відомостей.
Енциклопедичні словники загального призначення подають тільки короткі пояснення понять і термінів. Слід зауважити, що переважна більшість у таких словниках має біографічний, географічний і соціально-економічний характер.
Загальні енциклопедії– дуже корисне джерело інформації при роботі над перекладом технічного тексту, оскільки є систематизованим зведенням знань, не тільки з соціально-економічних наук, а також і з природознавства та техніки.
Статті енциклопедії з питань науки і техніки досить детальні, супроводжуються рисунками і кресленнями, а також посиланнями на інші статті. Наприкінці більшості статей є перелік спеціальної літератури, завдяки чому енциклопедія є своєрідним довідником.
Для грамотного користування енциклопедією і економії часу в процесі пошуку потрібно починати пошук з алфавітного покажчика. Без нього можна не знайти потрібної інформації.
Спеціальні політехнічні двомовні словникидають еквіваленти загальнотехнічних і загальнонаукових термінів, а також і багатьох звичайних слів, широко використовуваних в мові науки і техніки. Найповнішим і найновішим словником є “Російсько-український словник наукової термінології. Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та космос.”/В.В.Гейченко, В.М.Завірюхіна, О.М.Зеленюк та ін. – К.: Наук.думка, 1998. – 892. Цей словник є першим в українській лексикографії полінауковим словником взаємопов’язаних терміносистем техніки, математики, фізики, астрономії, географії, геології та споріднених з ними наук і містить близько 120 тис. термінів і номенів. Він охоплює вживані в сучасній українській та російській мовах терміни і найпоширеніші номени понад 50 галузей сучасної науки й техніки.
Словник орієнтований на нормативну наукову термінологію, зафіксовану сучасними енциклопедичними та загальномовними тлумачними і перекладними словниками, а також слова широко вживані у сучасній науковій, науково-популярній, публіцистичній, навчальній та інформативно-реферативній літературі, саме цим цей словник помітно виділяється з-поміж багатьох галузевих термінологічних словників минулих і сучасних видань.
Прикладами двомовних галузевих словників є “Російсько-український фізичний словник”, “Російсько-український словник з механіки”. Вони відрізняються від політехнічних тим, що в них можна знайти значно більше термінів та їх еквівалентів, що належать до певної галузі. Крім вузькоспеціальних термінів, галузеві словники містять також і загальнотехнічну лексику. Розташування матеріалу в цих словниках може бути алфавітним, гніздовим і змішаним. Деякі словники містять ілюстрації з назвами різних дщеталей, а також додатки скорочень, таблиці мір і ваги тощо.
