
- •1.2. Нормативність вживання форм роду іменників
- •1.3. Нормативність вживання форм числа іменників
- •1.4. Відмінкові форми іменників. Правопис закінчень іменників чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини
- •2.2. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •2.3.Особливості використання прикметників-паронімів та прикметників-синонімів в усному та писемному професійному мовленні
- •1,2,3-Ї особи однини і 1,2,3-ї особи множини
- •3.2. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у мові професійного спрямування
- •4.2. Зв’язок числівника з іменником
- •. Уживання форм однини і множини числівників.
- •4.4. Числівники, як компоненти складних іменників і прикметників
- •Особливості використання числівників у наукових текстах і документах. Специфіка оформлення цифрових даних
- •Тема 5 Особливості використання займенників у ділових паперах
- •5.1. Відмінювання займенників
- •5.2. Займенники у ділових паперах:
- •2.3 Вживання означальних, вказівних, питальних, неозначених займенників у ділових паперах.
- •Тема 6 Прислівник
- •Прислівник як частина мови. Синтаксичні ознаки прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •6.3. Ступені порівняння прислівників
- •6.4. Правопис прислівників.
- •Тема 7 Службові частини мови в наукових текстах
- •1. Морфологічний склад та правопис прийменників
- •7.2 Синонімія та труднощі перекладу прийменників.
- •Позначення шляху руху або місця,
- •7.3. Сполучники та сполучні слова
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •7.4. Формотворчі, словотворчі та модальні частки в українській мові.
- •Модальні частки
- •Групи модальних часток
- •Правопис часток
- •7.5. Засоби милозвучності української мови
- •Тема 8 Синтаксис фахових та наукових текстів
- •8.1. Поняття про синтаксис, його одиниці. Типи словосполучень
- •8.2. Основні ознаки речення
- •8.3. Порядок слів у реченні. Логічний наголос
- •8.4. Узгодження підмета й присудка
- •Синтаксичні особливості офіційно-ділового та наукового стилю.
- •8.6. Основні правила української пунктуації і. Розділові знаки в простих реченнях
- •Комою відокремлюються другорядні члени речення,які для підсилення їхньої граматичної і смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією, а на письмі розділовими знаками:
- •Означення неузгоджені, узгоджені і прикладки( Асоціації,договірні об’єднання, створюються з метою постійної координації господарської діяльності.)
- •Іі. Розділові знаки в складних реченнях
- •1. Складносурядні речення
- •2. Складнопідрядні речення
- •3. Безсполучникове складне речення
- •Розділові знаки у складних реченнях Складносурядні речення
- •Складнопідрядні речення
- •Розділові знаки у безсполучникових реченнях
- •9. Література Основна література
- •Додаткова література
Тема 7 Службові частини мови в наукових текстах
Морфологічний склад та правопис прийменників.
Синонімія та труднощі перекладу прийменників.
Сполучники та сполучні слова.
Формотворчі, словотворчі та модальні частки в українській мові. модальні.
Засоби милозвучності української мови.
1. Морфологічний склад та правопис прийменників
Прийменник – це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника, прикметника та числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні.
За допомогою прийменників виражаються відношення дії до предмета (знав від початку), між предметами (один з них), ознаки до предмета (теорема без доведень).
За походженням прийменники бувають непохідні (первинні) – без, в (у), до, для, з (із, зі), за, об, від, на, над, під, по, при, про, між та ін. – та похідні (вторинні), утворені складанням двох або кількох прийменників (задля, понад, поміж, заради, посеред, з-поміж, з-під) або шляхом переходу інших частин мови у прийменники (у разі, протягом, зважаючи на, близько...).
За будовою прийменники бувають прості (без, до, з), складні (заради, з-поміж, довкола), складені (згідно з, відповідно до, у звєязку з).
Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прийменниково-відмінкову конструкцію: занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від. Часто прийменниково-відмінкові форми синонімічні безприйменниково-відмінковим: занепокоєні діями, відповідно до, залежно від.
У діловому мовленні традиційно закріплені значення прийменників для передачі різних відношень:
1) просторових – в(у), на, з, від, над, перед, вздовж, при, до, край, біля, поза, крізь, навпроти: на підприємстві, при фірмі, до керівництва.
2) часових – за, з, у, до, о, об, через, над, під час, після: за звітний період (за весь час), у звітний період (протягом часу, за який звітують), о восьмій годині, під час перевірки, через тиждень, у зазначений термін.
3) причинових – від, через, з, за, у зв’язку, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч, внаслідок: у силу обставин, з нагоди ювілею, через хворобу, за умови, у зв’язку з відсутністю, всупереч розпорядженню.
4) мети – для, на, про, заради, щодо, задля: на випадок, ради успіху, щодо покращання, для місцевих потреб, на місцеві потреби.
5) допустовості – при, всупереч, окрім, незважаючи на, відповідно до: всупереч правил, окрім роботи, незважаючи на попередження, при нагоді.
Правила використання прийменників
У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією, наприклад: їхати на Кавказ – їхати у Крим. Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п’ять метрів на секунду, враження про виставу.
Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв’язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовленню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.
Іноді стилістично розрізняються конструкції з нейтральними прийменниками, наприклад такі: алергія до ліків, алергія на ліки (нейтр.).
При виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції, перевага надається безприйменниковій: зрікатися від ідеалів – зрікатися ідеалів, повідомляти по телефону - телефонувати, оплатити за проїзд – оплатити проїзд, приурочувати до відкриття – приурочувати відкриттю.
У прийменникових конструкціях іменник повинен ставитися в правильному відмінку: всупереч проблем – всупереч проблемам, завдяки опитування – завдяки опитуванню, наперекір рішень – наперекір рішенням (тобто при помилковому використанні найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка).
Не слід нагромаджувати у вузькому контексті однакові прийменники: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо киян і гостей столиці.
Пропуск прийменника створює двозначність тексту: лист організації - від організації, до організації.
У діловому стилі української мови є ряд особливо часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де заміна прийменників неможлива: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв’язку з, згідно з, залежно від, виходячи з.
При однорідних членах речення слід дотримуватись таких основних правил вживання прийменників:
однакові прийменники можуть повторюватися або не повторюватися перед кожним однорідним членом речення, наприклад: Раптом налинули до нього тихі мрії про товариство та про вільне життя .
прийменники не випускаються:
якщо однорідні члени вимагають різних прийменників: Сергій вічно щось майстрував на подвір’ї або у своїй кімнаті...
при однірідних членах речення, пов’язаних повторюваними (і – і, ні – ні, то – то, або – або, чи – чи) або парними (не тільки – але й, не стільки – скільки як) сполучниками: Спасибі тобі, щирий мій друже, і за папір, і за лист твій, ще кращий паперу.
при однорідних членах речення, значно поширених залежними словами: Директор розповів про роботу підприємства у третьому кварталі цього року і про перспективи розвитку на наступний рік.