
- •532 Міністерство освіти і науки України
- •Частина I Гідростатика
- •Тема 1 Основні фізичні властивості рідини
- •1.1 Загальні теоретичні відомості
- •1.2 Приклади
- •1.3 Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2 Гідростатичний тиск
- •2.1 Загальні теоретичні відомості
- •2.2 Приклади
- •2.3 Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3 сила гідростатичного тиску на плоскі поверхні
- •3.1 Загальні теоретичні відомості
- •3.2 Приклади
- •3.3 Завдання для самостійної роботи
- •Тема 4 сила тиску рідини на криволінійні поверхні
- •4.1 Загальні теоретичні відомості
- •4.2 Приклади
- •Рішення
- •4.3 Завдання для самостійної роботи
- •5 Плавання тіл
- •5.1 Загальні теоретичні відомості
- •5.2 Приклади
- •5.3 Завдання для самостійної роботи
Тема 4 сила тиску рідини на криволінійні поверхні
4.1 Загальні теоретичні відомості
Сила зовнішнього тиску, що передається на поверхню згідно з законом Паскаля, дорівнює добутку
р0 , (4.1)
де р0 тиск на вільній поверхні;
площа криволінійної поверхні.
Рівнодійна сила тиску рідини F на криволінійну поверхню визначається рівнянням, Н:
F
=
,
(4.2)
де Fx, Fy – горизонтальні складові сили тиску рідини;
Fz – вертикальна складова сили тиску рідини.
Горизонтальні складові Fx і Fy визначають за формулами, Н:
Fx = ×g×hcx×x; (4.3)
Fy = ×g×hcy×y, (4.4)
де x, y – проекції площі криволінійної поверхні на вертикальні площини, які перпендикулярні до осей x і y;
hcx, hcy – глибина занурення центрів ваги проекцій площ x і y, які вимірюються від вільної поверхні.
Вертикальна складова сили тиску рідини Fz дорівнює вазі тіла тиску, Н:
Fz = g Vт, (4.5)
де Vт – об’єм тіла тиску.
Тіло тиску – вертикальний стовп рідини, що спирається на задану криволінійною поверхнею й обмежений зверху вільною поверхнею чи її продовженням.
Тіло тиску вважається дійсним (позитивним), якщо над криволінійною поверхнею знаходиться рідина (рис. 4.1, а). Вертикальна складова Fz у цьому випадку спрямована вниз. Тіло тиску вважається фіктивним (негативним), якщо над криволінійною поверхнею відсутня рідина (рис. 4.1, б). У цьому випадку вертикальна складова Fz спрямована нагору.
Рис. 4.1 Тіло тиску
У складних випадках (рис. 4.1, в) обсяг тіла тиску (DCВ) знаходиться як різниця обсягів дійсного (АВСЕ) і фіктивного (ADCE) тіл тиску.
Горизонтальні складові сили тиску проходять через центри тиску відповідних проекцій криволінійної поверхні. Вертикальна складова проходить через центр тяжіння тіла тиску.
Напрямок рівнодіючої сили тиску F визначається за формулами:
cos(F,
x)
=
;cos(F,
y)
=
;cos(F,
z)
=
.
(4.6)
Сила сумарного тиску рідини на циліндричну поверхню дорівнює геометричній сумі горизонтальної Fx і вертикальної Fz складових, тобто
F
=
;
(4.7)
4.2 Приклади
Приклад
4.1.
Визначити
величину і напрямок сили гідростатичного
тиску
на 1 м ширини циліндричного затвора
діаметром d
(рис.
4.2), якщо глибина води перед затвором h
Рішення
Для циліндричної поверхні сила тиску дорівнює (формула 4.7), Н:
Рис. 4.2
F
=
.
Горизонтальна складова визначається вираженням (4.3), Н:
Fx = ×g×hcx×x.
Проекція циліндра на площину, перпендикулярну осі х являє собою прямокутник із площею, м2:
x = h l = h 1.
Глибина занурення центра ваги проекції, м:
hcx
=
.
Тоді
Fx
=
× g
×
×h
1.
Для поверхні BD тіло тиску дійсне – фігура BCDB, для поверхні АВ – тіло тиску фіктивне (фігура ABCDA). Для циліндричної поверхні ABD тіло тиску буде являти собою різницю обсягів цих фігур, тобто половину циліндра ABDA:
V
=
l
=
1.
Визначаємо вертикальну складову по формулі (4.5), Н:
Fz
=
g
Vт
=
g
l.
F
==
g
.
Знаходимо напрямок рівнодіючої, тобто кут .
tg
=
;
= arctg.