1. Добір тварин, та основні вимоги, які пред’являються до них.

2.Суперовуляційна обробка тварин.

3.Синхронізація донорів і реципієнтів.

4.Методи пересадки ембріонів.

В практиці тваринництва все більш широке застосування находять досягнення в області ембріології – від розробки технології трансплантації ембріонів до використання методів клітинної та генетичної інженерії.

Трансплантація ембріонів – добування предімплантаційного ембріона з статевого каналу донора шляхом перфузії спеціальними фізіологічними розчинами і переміщення в статеві шляхи реципієнтної тварини за допомогою спеціальних інструментів. Ембріони беруть з маткових труб донора на ранніх стадіях подрібнення і розміщують в яйцепроводи або в просвіт матки реципієнта.

Технологія трансплантації ембріонів включає такі ланки: добір і підготовка донорів ембріонів; гормональне викликання суперовуляції і осіменіння корів - донорів; добування зародків, оцінка якості і добір ембріонів, придатних для Т.; короткочасне зберігання, культивування або глибоке заморожування ембріонів; добір реципієнтів та синхронизація їх за естральним циклом з донором; пересадження ембріонів і контроль результатів. Результативність Т. залежить від суворого дотримання технології, що й зумовлює її складність.

1. Добір тварин, та основні вимоги, які пред’являються до них.

Донор – тварина (корова чи телиця) з високими племінними якостями, від якої після гормонального виклику поліовуляції і осіменіння спермою видатного бугая-плідника дістають ембріони.

Найбільш важливим критерієм на перших етапах добору є їхня висока племінна цінність, тобто властивість передавати гени високої продуктивності своїм потомкам.

Тічкові цикли у донорів мають бути регулярними і розпочинатися у крайньому разі через 60 діб після розтелення. Важкі отелення, затримання посліду або інфекція відтворювального тракту часто є причинами змінення ефективності трансплантації. Оптимальний вік донорів – від 3 до 10 років. Найбільш надійні донори – молоді корови. Фолікулярна реакція на гонадотропін у телиць надійна, однак овуляція, транспорт яйцеклітин і запліднення бажають кращого, а в старих корів запліднюваність яйцеклітин є низькою.

Молочна продуктивність корів-донорів за кілька лактацій у середньому має бути на 50-60 % вищою за стандарт цієї породи, а за вмістом жиру в молоці – на рівні або вище стандарту. Перевагу надають коровам, від яких уже мали видатних або високоцінних потомків. За комплексом селекційних ознак донори мають відповідати вимогам класу еліти рекорд. На молочних комплексах і фермах з промисловою технологією перевагу надають тваринам, оціненим не менш як за три лактації, таким, що зберегли добру відтворювальну здатність, і стійким проти технологічних стресів. Корови повинні бути гінекологічно здоровими, без ускладнень при розтеленнях в останні роки. Гормональну обробку, щоб викликати суперовуляцію, можна розпочинати не раніш як через 60 діб після отелення. Якщо не має реакції на гормональну обробку, корова не може бути донором.

Реципієнт – телиця або корова, яким трансплантують у матку ембріони на певній стадії розвитку. Кращими реципієнтами є молоді корови доброго екстер’єру з регулярними тічковими циклами.

Р. можуть бути тварини, які не становлять великої племінної цінності для господарства. Вони мають бути клінічно здоровими, не старшими 7 років. Щорічні отелення у них повинні відбуватися без ускладнень. Мінімальний строк для пересаджування ембріона після отелення – 60 діб. Телиці – реципієнти за ж. м. повинні відповідати вимогам класів еліта або еліта-рекорд, мати нормально розвинуті органи відтворення, що добре функціонують. Мінімальний вік телиць 16-18 міс., ж. м. 350-380 кг.

Годівля тварин повинна бути збалансованою за всіма поживними та біологічно активними речовинами з врахуванням фізіологічного стану та продуктивності. Низький рівень годівлі та незбалансованість раціонів призводить до порушення обміну речовин, відтворювальних функцій та зміненню якості ембріонів. Умови утримання тварин повинні відповідати зоогігієнічним вимогам.