2. Виживання гамет у різних ділянках статевих органів.

Результативність осіменіння буває тим вищою, чим менше часу пройде між уведенням сперми у статеві органи самки і овуляцією, яка у окремих тварин не співпадає з охотою, коли проводиться осіменіння. Більше того, у ВРХ овуляція відбувається через 15 годин після закінчення охоти. Тому важливо знати, з одного боку, особливості виживання сперміїв у різних ділянках статевого апарату по періодах статевого циклу, а з іншого, оптимальний час осіменіння кожного виду тварин. Дані наукових досліджень показують, що найгірші умови для виживання сперміїв у піхві, де вони зберігають рухливість 2-6 год. (у кобил 4-4,5, корів 1-6 год.). Це пов’язане з низьким рН середовища, активним фагоцитозом, наявністю тут мікроорганізмів, домішок клітин крові. При виникненні запальних процесів у піхві виживання сперміїв значно знижується, наприклад при вагініті у корів спермії гинуть в першу годину, у кіз – через 1 год. 45 хв. після введення.

Дані про виживання сперміїв у матці розбіжні. Одні вважають його досить високим, інші, навпаки, низьким, пояснюючи це наявністю тут, особливо у тварин з матковим типом осіменіння, лужного секрету, який активує рухливість сперміїв і вкорочує їх виживання. Хоча є дані, що виживання сперміїв у матці свиней та кобил, особливо у їх верхівках, сягає до 30-48 годин.

У яйцепроводах виживання сперміїв знижується до 6-9 годин.

Найвище виживання сперміїв у шийці матки, особливо у самок з піхвовим типом природного осіменіння. Тут спермії зберігають запліднюючу здатність найдовше, наприклад, у корови – до 30 год., вівці – 48 год., хоча основна маса їх проходить через церві кальний канал досить швидко (15-50 хв.). Тривалому зберіганню тут сперміїв сприяє велика складчастість слизової оболонки та наявність густого слизу із слабо кислою реакцією. У лютеїнову фазу слиз стає в’язким, розщепленим, що значно перешкоджає руху сперміїв. Завдяки цьому, а також під впливом секретів додаткових статевих залоз під час охоти, активні спермії звільняються тут від мертвих та мікроорганізмів. Якщо ж осіменіння проводять після закінчення охоти, то спермії гинуть тут уже через 2-4 год., не досягаючи рогів матки. Отже, на всьому шляху від місця введення сперміїв до місця запліднення відбувається «відсів» слабших сперміїв (елімінація). Першим «фільтром» для сперміїв є цервікальний слиз. Далі відбувається відсів сперміїв з ферментними дефектами.

Спермії, що проникли у матку, проштовхуються антиперистальтичними скороченнями її до верхівок яйцепроводів. Тривалість антиперистальтичних скорочень матки 6-8 годин.

Яйцепровід розкривається під час овуляції і пропускає у корів та телиць 1000 сперміїв, у овець – 500. У яйцепроводах рух сперміїв активізується фертилізіном фолікулярної рідини, що забезпечує синхронність входження у зону запліднення яйця і спермія.

Виживання сперміїв у статевих органах самки визначається багатьма факторами, на першому місці серед яких слід поставити фізіологічний стан статевих органів та загальний стан здоров’я самки; зміни фізіологічного стану статевих органів, виникнення хворобливого стану чи, навпаки, одужання, неповноцінна чи, навпаки, повноцінна годівля викликають відповідні зміни у окремих ланках обміну речовин, характері і якості статевих секретів, тічкового слизу, що в свою чергу погіршує чи поліпшує виживання тут сперміїв. Безумовно, воно у свою чергу залежить від якості самої сперми, яка у прямій мірі залежить від фізіологічного стану плідника, стану його здоров’я, умов утримання, характеру годівлі та експлуатації.

У птахів спермії скупчуються у складках та криптах лійки яйцепроводу і зберігають запліднюючу здатність протягом 2-3 тижнів. У окремих рептилій та риб їх виявляли живими у спеціальних сперміотеках протягом декількох місяців і навіть років.

Проте ефективність осіменіння залежить не тільки від сперміїв, а й від виживання та біологічної активності яйцеклітини. А ці риси, на жаль, зберігаються у яйцеклітини значно коротше, ніж у сперміїв. Це по-перше, зв’язане з тим, що яйцеклітина виходить з фолікула не повністю дозрілою, а у стані овоцита ІІ порядку.

Другий поділ дозрівання яйцеклітини відбувається зразу після проникнення у неї спермія. Якщо запліднення не наступило, то яйцеклітина швидко старіє і гине. По-друге, прозора оболонка яйцеклітини, на відміну від оболонки спермія, не проникна для поживних речовин, її енергетичні запаси досить обмежені. При визначенні тривалості життя яйцеклітини слід враховувати не лише період, протягом якого можливе її запліднення (він складає для яйцеклітини близько 12 годин), але й час, протягом якого зберігається потенціальна здатність яйця до подальшого нормального онтогенезу, який, мабуть, не перевищує 5 годин.

Керуючись даними з фізіології овуляції, у тому числі множинної, можна зробити висновок, що просування яйцеклітин по яйцепроводах, триває від однієї до трьох діб, проте здатність до запліднення вони зберігають у межах 4-6 годин.