Gruntoznavstvo_1

1. Засновником генетичного ґрунтознавства є:

В.В. Докучаєв;

2. Ґрунт як головний засіб сільськогосподарського виробництва характеризується наступними особливостями:

родючістю, обмеженістю у просторі, незамінністю, непереміщаємістю;

3. Факторами й умовами ґрунтотворення є:

клімат, рослинний і тваринний світ, ґрунтотворні породи, рельєф, вік;

4. Чим відрізняється ґрунт від геологічної породи?

Родючістю.

5. Наукою, що вивчає ґрунт як головний засіб сільськогосподарського виробництва, є:

агрономічне ґрунтознавство;

6. Відклади, що утворюються внаслідок геологічної роботи річкової води в заплаві річки, називають:

алювіальними.

7. Механічне дроблення і зміна хімічного складу ґрунтотворних порід в результаті життєдіяльності живих організмів називається:

біологічне вивітрювання;

8. Продукти геологічної діяльності тимчасових потоків атмосферної води називаються:

пролювіальними;

9. Назвіть найпоширенішу в Україні материнську породу:

леси та лесоподібні суглинки;

10. Сукупність часточок твердої фази ґрунту з діаметром менше 0,01 мм називається:

фізична глина;

11. Сукупність часточок твердої фази ґрунту з діаметром понад 0,01 мм називається:

фізичний пісок;

12. Ґрунти, які виявляють значний опір під час обробітку, глинисті або суглинкові за гранулометричним складом, називаються:

важкими;

13. Ґрунти, які виявляють слабкий опір засобам обробітку (піщані, супіщані), називаються:

легкими;

14. Продукти руйнування (вивітрювання) корінних гірських порід, які залишаються на місці свого утворення, називаються:

елювіальнимими.

15. Осадові породи, що утворилися завдяки геологічній дії вітру, називаються:

еоловими;

16. Частина долини річки, що періодично затоплюється водою під час повені, називається:

заплавою;

17. Верхні шари літосфери, змінені під впливом фізичного, хімічного та біологічного вивітрювання, називаються:

корою вивітрювання;

18. Пухка, пилувата, карбонатна суглинкова ґрунтотворна порода палевого кольору називається:

лесом;

19. Породи, які утворилися в результаті дії льодовиків, називаються:

мореною;

20. З хімічної точки зору до складу гумусу входять:

вуглець, кисень, водень, азот.

21. Найбільше у складі гумусу з хімічної точки зору:

вуглецю;

22. Найвищим умістом гумусу характеризуються ґрунти:

чорноземи типові;

23. Найнижчим умістом гумусу характеризуються ґрунти:

дерново-підзолисті;

24. Факторами гумусонакопичення є (не має відповіді)

оптимальні природно-кліматичні умови, гранулометричний і мінералогічний склад ґрунту, наявність полівалентних катіонів (кальцію);

структурний стан ґрунту, гранулометричний і мінералогічний склад ґрунту, наявність полівалентних катіонів (кальцію);

глибина залягання ґрунтових вод, структурний стан ґрунту, гранулометричний і мінералогічний склад ґрунту.

25. Більш високим умістом гумусу (за однакового гранулометричного складу) характеризується:

чорнозем типовий

26. Процес розкладу органічних решток до вуглекислоти, води та простих солей називається:

мінералізацією;

27. Вміст азоту в гумусі становить, %:

3-5;

28. В якому ценозі надходження органічної маси до ґрунту найвище?

На природному лузі.

29. Перехід ґрунтових колоїдів зі стану золю у стан гелю під впливом розчинів електролітів називається:

електролітна коагуляція;

30. Здатність ґрунту затримувати ті чи інші речовини із навколишнього середовища називається:

вбирна здатність;

31. Загальна кількість катіонів, які утримуються у ґрунті і здатні до заміщення на інші катіони, виражена у мг-екв/100 г ґрунту, називається:

ємність обміну катіонів;

32. Здатність ґрунту механічно затримувати тверді часточки із суспензій та колоїдних розчинів, що фільтруються через ґрунт, називається:

механічним вбиранням;

33. Здатність ґрунту вбирати і утримувати різні катіони чи аніони з розчинів, виділяючи при цьому в розчин еквівалентні кількості катіонів чи аніонів іншого роду (виражається в мг-екв/100 г ґрунту), називається:

фізико-хімічним вбиранням;

34. Катіони, що утримуються в колоїдному комплексі і здатні обмінюватися на інші катіони, які трапляються у ґрунтовому розчині, називаються:

обмінні катіони;

35. Здатність ґрунту як пористого тіла затримувати тверді часточки, які можуть потрапляти у ґрунт разом із водою, що фільтрується крізь нього, називається:

механічним вбиранням;

36. Здатність ґрунту вбирати і утримувати різні речовини з навколишнього середовища називається:

вбирною здатністю ґрунту;

37. Здатність ґрунту вбирати речовини у вигляді цілих молекул називається:

фізичним вбиранням;

38. Кислотність ґрунту, яка обумовлена наявністю у ґрунтовому розчині іонів водню, називається:

активна

39. Спосіб хімічної меліорації кислих ґрунтів з метою заміни у вбирному комплексі обмінних іонів водню та алюмінію на іони кальцію називається:

вапнуванням;

40. Здатність ґрунту зберігати реакцію середовища (рН), протистояти дії кислот

і лугів називається:

буферністю;

41. Частина пасивної кислотності, яка виявляється за взаємодії ґрунту з розчинами гідролітично лужних солей (ацетат натрію рН 8,3), називається:

гідролітичною;

42. Один з методів меліорації содових солонців шляхом внесення у ґрунт кислих хімічних речовин (сірчаної кислоти, сульфатів заліза, алюмінію тощо), які підвищують розчинність сполук кальцію та нейтралізують соду, називається:

кислування;

43. Кислотність ґрунту, яка обумовлена вмістом обмінно-увібраних іонів водню та алюмінію у колоїдному вбирному комплексі ґрунту, називається:

потенціальною;

44. Основний спосіб боротьби з підвищеною кислотністю ґрунту:

вапнування ґрунту;

45. Вид вбирної здатності, що лежить в основі хімічної меліорації ґрунтів:

фізико-хімічний;

46. Ємність вбирання ґрунту залежить від:

кількості у ґрунті колоїдів;

47. Під час механічного вбирання відбувається:

поглинання часток, розмір яких менший за діаметр пор ґрунту.

48. За фізичного вбирання відбувається:

поглинання цілих молекул речовин;

49. Укажіть, яка вбирна здатність проявляється під час адсорбції водяної пари ґрунтом, висушеним до абсолютно сухого стану:

фізична;

50. Як називається здатність ґрунту затримувати частки, суспендовані у воді, що фільтрується через ґрунт:

механічна вбирна здатність;

51. Як називається кислотність ґрунтів, обумовлена іонами водню ґрунтового розчину?

Активна.

52. Які з обмінних катіонів визначають кислу реакцію ґрунтового розчину?

H⁺, Al³⁺.

53. Який вид кислотності проявляється під час взаємодії ґрунту з 1 н СН₃СООNа?

Гідролітична.

54. Ґрунтові агрегати діаметром понад 0,25 мм називаються:

макроагрегатами;

55. Руйнування структури ґрунту, яке обумовлюється дією різних ґрунтообробних знарядь, називається:

механічним.

56. Ґрунтові агрегати діаметром менше 0,25 мм називаються:

мікроагрегати;

57. Агрономічно цінною структурою є

грудкувато-зерниста;

58. Руйнування структури ґрунту, що обумовлюється мінералізацією органічних речовин, називається:

біологічним;

59. До типу кубоподібної структури належить:

зерниста;

60. До типу призмоподібної структури належить:

призматична;

61. До типу плитоподібної структури належить:

лускувата;

62. Факторами структуроутворення є:

глина, гумус, кальцій.

63. Здатність ґрунту розпадатися на окремі агрегати називається:

структурністю;

64. Який ґрунт характеризується більш високою капілярною шпаруватістю і більш високим сумарним випаровуванням вологи?

Безструктурний.

65. Структура ґрунту, що характерна для чорноземів:

зерниста;

66. Склад обмінних катіонів ґрунту, що сприяє утворенню агрономічно цінної структури:

Ca²⁺, Mg²⁺.

67. Здатність ґрунту чинити опір зовнішнім механічним силам, які намагаються роз’єднати його часточки або структурні агрегати (вимірюється в кг/см²), називається:

зв’язність ґрунту;

68. Негативне явище, яке найчастіше має місце на поверхні безструктурних і слабоструктурних суглинистих і глинистих ґрунтів після рясного зволоження їх поверхні і подальшого швидкого висихання, називається:

кіркоутворення;

69. Властивість вологого ґрунту прилипати до ґрунтообробних знарядь називається:

липкість ґрунту.

70. Збільшення об’єму ґрунту в разі зволоження називається:

набухання ґрунту;

71. Здатність вологого ґрунту змінювати форму під впливом зовнішньої сили із збереженням суцільності та наданої форми після усунення зовнішньої сили називається:

пластичність ґрунту;

72. Фізичними показникаи ґрунту є:

щільність ґрунту, щільність твердої фази ґрунту;

73. До фізико-механічних властивостей ґрунту належать:

липкість ґрунту, зв’язність ґрунту;

74. Зменшення об’єму ґрунту внаслідок підсихання називається:

усадка;

75. Маса абсолютно сухого ґрунту в одиниці об’єму непорушеної будови називається:

щільність ґрунту;

76. Відношення маси ґрунту до маси рівного об’єму води, взятої за температури +4^оС, називається:

щільність твердої фази ґрунту;

77. Найбільш оптимальні фізико-механічні властивості будуть проявлятися у ґрунті, який насичений катіонами:

Ca²⁺, Mg²⁺.

78. Найвищою липкістю характеризуються ґрунти, які насичені катіонами:

Na⁺, K⁺.

79. Опір ґрунту проникненню в нього будь-якого тіла певної форми (циліндра, конуса, клина тощо), що вимірюється у кгс/см², називається:

твердість ґрунту;

80. Стан ґрунту за вологістю, коли він не липне до ґрунтообробних знарядь, називається:

фізична стиглість ґрунту;

81. Усадка ґрунту – це

зменшення об’єму ґрунту в разі його висихання;

82. Зі збільшенням набрякання, усадка ґрунту:

збільшується;

83. За насичення ґрунту якими катіонами спостерігається набрякання?

Натрію.

84. У якому ґрунті набрякання буде більшим?

Середньоглинистому.

85. Набрякання ґрунту – це:

збільшення об'єму ґрунту в разі зволоження;

86. Щільність ґрунту – це:

маса одиниці об'єму абсолютно-сухого ґрунту взятого у непорушеному стані.

87. Оптимальна щільність орного шару ґрунту становить, г/см³:

1,0-1,3.

88. Які ґрунти раніше набувають фізичної стиглості?

Легкосуглинкові.

89. Насичення ґрунту катіонами натрію:

збільшує липкість;

90. Які показники ґрунту належать до фізичних?

Щільність, щільність твердої фази ґрунту та шпаруватість.

91. Якими властивостями наділена фракція мулу?

Великою вологоємністю.

92. Визначте, який з ґрунтів має мінімальний питомий опір до обробітку в етапі фізичної стиглості:

піщано-супіщаний;

93. Ґрунти легкого гранулометричного складу, які мають малу вологоємність, а тому швидко прогріваються весною, називаються:

теплі;

94. Ґрунти, які характеризуються великою вологоємністю, можуть утримувати багато води, внаслідок чого прогріваються весною повільніше, на них пізніше розпочинаються весняні польові роботи, називаються:

холодні;

95. Здатність ґрунту проводити тепло називається:

теплопровідність ґрунту;

96. Сукупність усіх видів надходження та витрат тепла у ґрунт за певний проміжок часу називається:

тепловий режим ґрунту.

97. Основним джерелом тепла у ґрунті є:

променева енергія Сонця;

98. Ґрунти легкого гранулометричного складу, які мають малу вологоємність, а тому швидко прогріваються весною (піщані, супіщані ґрунти), називаються:

теплі.

99. Ґрунти, що характеризуються великою вологоємністю, можуть утримувати багато води, мають важкий гранулометричний склад, внаслідок чого прогріваються весною повільніше, на них пізніше розпочинаються весняні польові роботи, називаються:

холодні;

100. Співвідношення між кількістю води, що надходить, і тією, що витрачається з ґрунту за певний відрізок часу (виражається в мм водного шару або м³/га), називається:

водний баланс;

101. Тип водного режиму, характерний для природних зон, де кількість води опадів дорівнює або, частіше, менша кількості води випаровуваної з ґрунту, називається:

непромивний;

102. Тип водного режиму, характерний для природних зон, де опадів випадає більше, ніж випаровується з грунту, називається:

промивний;

103. Здатність ґрунту пропускати через себе воду називається:

водопроникність ґрунту;

104. Вода, що пересувається у ґрунті під дією сил тяжіння, називається:

гравітаційна;

105. Вода, що утримується або пересувається в ґрунті під дією капілярних (меніскових) сил, називається:

капілярна;

106. Рідка вода, яка обволікає тверді часточки ґрунту суцільною плівкою, утримується завдяки молекулярним силам зчеплення між твердими часточками ґрунту та орієнтованими навколо них молекулами води, називається:

плівкова;

107. Пароподібна вода, яку ґрунт поглинає з повітря, називається:

гігроскопічна;

108. Вологість ґрунту, за якої проявляються перші ознаки в’янення рослин, які не зникають під час переміщення рослин в атмосферу, насичену водяними парами, називається:

вологість стійкого в’янення рослин;

109. Вміст вологи у ґрунті за умови повного заповнення всіх пор водою називається:

повна вологоємність ґрунту;

110. Максимально можливий вміст підвішеної води після відтоку всієї гравітаційної води називається:

найменша вологоємність ґрунту;

111. Найбільша кількість пароподібної вологи, яку ґрунт може поглинути з повітря, насиченого (на 98%) вологою, називається:

максимальна гігроскопічність ґрунту;

112. Здатність ґрунту сорбувати на поверхні своїх часточок молекули води з навколишнього середовища називається:

гігроскопічність ґрунту;

113. Ґрунти, які формуються і розвиваються за рахунок води атмосферних опадів, надлишок якої стікає схилами, називаються:

автоморфні;

114. Ґрунти різних типів, які формуються під впливом стійкого надлишкового зволоження, що проявляється в будові профілю (оглеєння), називаються:

гідроморфні;

115. Найбільша кількість пароподібної води, яку може поглинати (вбирати) ґрунт з повітря, називається:

максимальна гігроскопічність ґрунту;

116. Яка форма води в ґрунті найбільш доступна і корисна для живлення рослин?

Капілярна.

117. Тип водного режиму ґрунту з коефіцієнтом зволоження більше 1:

промивний;

118. Тип водного режиму ґрунтів Степової зони:

непромивний;

119. Чорноземи утворилися за:

непромивного типу водного режиму;

120. Здатність ґрунту адсорбувати пароподібну воду з повітря називається:

гігроскопічність;

121. Повна вологоємність визначається величиною:

загальної пористості;

122. Якими негативними водними властивостями наділена піщана фракція?

Незначна вологоємність.

123. Надходження повітря, особливо кисню, у ґрунт з атмосфери називається:

аерація;

124. Організми, для життєдіяльності яких необхідна присутність вільного молекулярного кисню, називають:

аероби;

125. Здатність ґрунту пропускати через себе повітря називається:

повітропроникність;

126. Обмін повітрям між ґрунтом та атмосферою внаслідок змін температури та вологості ґрунту, змін атмосферного тиску, пересування води, а також вітру та дифузії називається:

повітрообмін;

127. Об’єм ґрунтових пор, які утримують повітря, за вологості ґрунту, що відповідає найменшій вологоємності, називається:

повітроємність ґрунту.

128. Сумарний об’єм пор між твердими часточками ґрунту та всередині їх, виражений у відсотках від загального об’єму ґрунту в непорушеному стані, називається:

пористість ґрунту;

129. Ґрунтове повітря порівняно з атмосферним містить більше:

вуглекислого газу.

130. Ґрунтове повітря порівняно з атмосферним містить менше:

кисню;

131. Ґрунтове повітря, що знаходиться в порах ґрунту з усіх сторін ізольованих вологою, називається:

защемлене;

132. Ґрунтове повітря, яке розчинене у ґрунтовому розчині, називається:

розчинене;

133. Ґрунтове повітря, що знаходиться в порах ґрунту, вільно переміщується в них і контактує з атмосферним повітрям, називається:

вільне.

134. До складу ґрунтового повітря входять гази:

N₂, О₂, CO₂;

135. У складі газів ґрунтового повітря переважає:

CO₂.

136. Вміст кисню в ґрунтовому повітрі становить (об’ємних %):

0-15;

137. Потенційна здатність ґрунту відновлювати нітрати та нітрити до газоподібних окислів азоту, аміаку та молекулярного азоту називається:

денітрифікуюча активність ґрунту;

138. Потенційна здатність ґрунту накопичувати нітрати під час окиснення солей амонію в результаті життєдіяльності мікроорганізмів називається:

нітрифікуюча активність ґрунту;

139. Ґрунтові бактерії, які утворюють бульбочки на коріннях бобових рослин і фіксують молекулярний азот у симбіозі з цими рослинами, називаються:

бульбочкові;

140. Хімічні елементи, які засвоюються рослинами у великих кількостях, називаються:

макроелементи;

141. Хімічні елементи, що необхідні рослинам у незначних кількостях для нормального розвитку, називаються:

мікроелементи;

142. Речовини або елементи, які потрібні для живлення рослин, називаються:

поживні речовини;

143. Здатність ґрунту задовольняти потреби рослин у поживних речовинах, воді, біотичному та фізико-хімічному середовищі називається:

поживний режим ґрунту;

144. Природними факторами родючості ґрунту є:

вміст поживних речовин, вода, тепло, повітря, кореневмісний шар ґрунту, відсутність шкідливих речовин;

145. Наявність в ґрунті карбонатів позначається індексом:

k;

146. Горизонт материнської породи позначається:

Р;

147. Гумусово-акумулятивний горизонт позначається:

Н;

148. "Білозірка" – це:

новоутворення вапна;

149. Горизонт Н – це:

гумусово-акумулятивний горизонт;

150. Який захід використовують для меліорації ґрунтів підзолистого типу?

Вапнування.

151. Який з нижчевказаних ґрунтів формується у Лісовій зоні?

Дерново-підзолистий.

152. Для профілю ґрунтів підзолистого типу характерно:

диференціація профілю за елювіально-ілбвіальним типом;

153. Який тип водного режиму має місце при формуванні ґрунтів підзолистого ряду?

Промивний.

154. Під дією яких рослинних формацій утворюються ґрунти підзолистого типу?

Деревна.

155. Для якої зони характерні опідзолені ґрунти?

Лісостеп.

156. Підзолистий процес ґрунтоутворення характерний для ґрунтово-кліматичної зони:

тайгово-лісова;

157. Під якою рослинністю формуються сірі опідзолені ґрунти?

Широколистяні (або дрібнолисті) ліси з розвинутим трав’янистим покривом.

158. Ґрунти, що властиві Лісостеповій зоні:

чорнозем типовий;

159. Для чорноземів характерною структурою є:

грудкувата і зерниста;

160. Ґрунти властиві Степовій зоні:

чорнозем звичайний;

161. Для чорноземів типових характерні виділення карбонатів кальцію у вигляді:

«псевдоміцелію»;

162. Для чорноземів звичайних та південних характерні виділення карбонатів кальцію у вигляді:

«білозірки».

163. На яких породах переважно утворюються чорноземи?

Лесові породи.

164. Який тип водного режиму має місце під час формування чорноземів?

Непромивний.

165. Яка рослинна формація є головним фактором розвитку гумусово-акумулятивного процесу?

Трав’яна.

166. Які обмінно-увібрані катіони переважають у ґрунтовому колоїдному комплексі чорноземів?

Ca²⁺, Mg²⁺.

167. Агротехнічні прийоми в чорноземній зоні повинні бути спрямовані на:

збереження та поновлення кількості вологи в ґрунті;

168. Реакція ґрунтового розчину, якою характеризуються чорноземи:

нейтральна;

169. Для чорноземів співвідношення С_ГК/С_ФК становить:

понад 1,2.

170. Чорноземи утворилися за:

непромивного типу водного режиму;

171. Найбільшу потужність (грубизну) гумусованого профілю має чорнозем:

типовий;

172. Підтипи чорноземів поширені в зоні Лісостепу:

чорноземи опідзолені, вилугувані і типові;

173. Ґрунти, для яких є характерним гуматний тип гумусу:

чорноземи типові;

174. Для хімічної меліорації солонцюватих ґрунтів використовують:

гіпс.

175. Якою реакцією ґрунтового розчину характеризуються солонці?

Лужною.

176. Солонці мають реакцію ґрунтового розчину:

лужну;

177. Який процес ґрунтотворення відбувається в умовах перезволоження та повного анаеробіозу?

Болотний.

178. Тип водного режиму, що мають ґрунти болотного типу ґрунтотворення:

гідроморфний.