
Funk_metoda_part_2
.pdf
6.Нехай f лiнiйний функцiонал, визначений на лiнiйному нормованому просторi X, причому для будь-яко¨ послiдов-
íîñòi xn X òàêî¨, ùî xn → 0, êîëè n → ∞, множина
{f(xn)}∞n=1 обмежена. Доведiть, що функцiонал f обмеже- íèé.
7.Нехай лiнiйний функцiонал f, визначений на дiйсному лiнiйному нормованому просторi X, ¹ необмеженим. Довести, що
âбудь-якому околi нуля вiн прийма¹ всi дiйснi значення.
8.Довести, що лiнiйний функцiонал f в лiнiйному нормованому просторi X неперервний тодi i тiльки тодi, коли його ядро kerf = {x X|f(x) = 0} замкнено в X.
9.Нехай X лiнiйний нормований простiр, f X , f 6≡0. Довести, що X = kerf M, äå M одновимiрний пiдпростiр.
10.Довести, що якщо два неперервнi лiнiйнi функцiонали визначенi на одному i тому ж лiнiйному просторi i ¨х ядра збiгаються, то вони пропорцiйнi.
11.Довести, що неперервний лiнiйний функцiонал f(x) = x(0)
âпросторi C[−1;1] не зобража¹ться у виглядi
Z 1
f(x) = x(t)g(t)dt,
−1
äå g(t) неперервна на [−1; 1] функцiя. Знайдiть таку функцiю g(t) з обмеженою варiацi¹ю на [−1; 1], ùî
Z 1
f(x) = x(t)dg(t).
−1
12. Для будь-яко¨ функцi¨ x(t) C[−1;1] покладемо
f(x) = Z 1 tnx(t)dt + 1 (x(−1) + x(1)) , n N.
−1 2
(a) Доведiть, що f обмежений лiнiйний функцiонал на C[−1;1] i знайдiть його норму.
11

(b) Знайдiть таку функцiю g(t) з обмеженою варiацi¹ю на
[−1; 1], ùî
Z 1
f(x) = x(t)dg(t).
−1
2Продовження функцiоналiв, теорема Хана - Банаха
2.1Основнi означення
Означення1. Нехай X дiйсний лiнiйний простiр i L деякий його лiнiйний пiдпростiр. Розглянемо деякий функцiонал f0, визначений на пiдпросторi L. Лiнiйний функцiонал f, визначений на всьому просторi X, назива¹ться продовженням функцiоналу f0, ÿêùî f(x) = f0(x) äëÿ áóäü-ÿêèõ x L.
Теорема 1 (Хана - Банаха). Нехай
го лiнiйного нормованого простору X i f0 лiнiйний обмежений функцiонал, визначений на L. Тодi iсну¹ визначений на всьому
X лiнiйний обмежений функцiонал f такий, що ||f0|| = ||f|| i äëÿ будь-якого x L.
Наслiдок. Нехай x0 X, x0 6= 0. Тодi iсну¹ такий функцiонал
f, ùî ||f|| = 1 i f(x0) = ||x0||.
Приклад 1. В просторi R2
L = {x = (x1, x2) R2 : 2x1 − x2 = 0}
визначено лiнiйний функцiонал f(x) = x1. Доведiть, що iсну¹ ¹дине продовження f на весь простiр R2 зi збереженням норми.
Знайдiть це продовження.
Розв'язок. Нехай x L = {x = (x1, x2) R2 : 2x1 − x2 = 0}. Знайдемо ||x||:
p p √
||x|| = (x1)2 + (x2)2 = (x1)2 + (2x1)2 = |x1| 5, x L.
Òîäi äëÿ x L
1
|f(x)| = |x1| = √ ||x||.
5
12

Îòæå, ||f|| = 1
√
5 .
Як вiдомо, будь-який обмежений лiнiйний функцiонал g íà R2 ма¹ вигляд
g(x) = ax1 + bx2, x = (x1, x2) R2, a, b R,
√
при цьому ||g|| = a2 + b2.
Таким чином, склада¹мо систему рiвнянь:
a2 + b2 = 51 |
|
a2 + b2 = 1 |
|
ax1 + bx2 = x1, x L |
ax1 + 2bx15= x1 |
||
a2 + b2 = 1 |
|
a = 1 |
|
a + 2b = 1 |
b = 52 . |
|
|
5 |
|
5 |
|
Iтак, шуканий функцiонал ма¹ вигляд
f(x) = |
1 |
x + |
2 |
x . |
5 |
|
|||
|
1 |
5 |
2 |
2.2Вправи
1.В просторi R2 на пiдпросторi
L = {x = (x1, x2) R2 : x1 + 3x2 = 0}
визначено лiнiйний функцiонал f(x) = 2x1. Доведiть, що iс- ну¹ ¹дине продовження f на весь простiр R2 зi збереженням норми. Знайдiть це продовження.
2. В просторi R3 на пiдпросторi
L = {x = (x1, x2, x3) R3 : x1 − 2x2 + x3 = 0}
визначено лiнiйний функцiонал f(x) = x3. Доведiть, що iс- ну¹ ¹дине продовження f на весь простiр R3 зi збереженням норми. Знайдiть це продовження.
13
3. В просторi R3 на пiдпросторi
L = {x = (x1, x2, x3) R3 : x1 − x2 = 0}
визначено лiнiйний функцiонал f(x) = x1 −x3. Доведiть, що iсну¹ ¹дине продовження f на весь простiр R3 зi збережен- ням норми. Знайдiть це продовження.
4.Нехай x0(t) C[0;1]. Розглянемо в просторi C[0;1] одновимiрний пiдпростiр L = {λx0(t)}, äå λ R. Визначимо в L функцiонал f ðiâíiñòþ f(x) = λ, ÿêùî x(t) = λx0(t). Доведiть, що ||f|| = 1. Чи однозначно продовжу¹ться цей функцiонал зi збереженням норми на весь простiр C[0;1], ÿêùî:
a)x0(t) = t; b) x0(t) = 1 − 2t?
5.Нехай X лiнiйний нормований простiр, x X. Довести,
ùî
||x|| = |
sup |
|f(x)|. |
|
f X , ||f||=1 |
|
6.Довести, що якщо лiнiйний нормований простiр X íåñêií- ченновимiрний, то простiр X також нескiнченновимiрний.
3Обмеженi лiнiйнi оператори
3.1Основнi означення
Означення 1. Нехай X è Y нормованi простори над по-
лем дiйсних (комплексних) чисел. Вiдображення A : X → Y назива¹ться лiнiйним оператором, якщо для будь-яких елементiв
x1, x2 X и будь-яких дiйсних (комплексних) чисел α è β викону¹ться рiвнiсть
A(αx1 + βx2) = αAx1 + βAx2.
Означення 2. Оператор A назива¹ться неперервним в точцi x0 X, якщо для будь-якого околу V (y0) точки y0 = Ax0 iñíó¹ такий окiл U(x0) точки x0, ùî y = Ax V (y0) ÿê òiëüêè x U(x0)
14

Як вiдомо, якщо лiнiйний оператор неперервний в якiсь однiй точцi, то вiн ¹ неперервним в кожнiй точцi областi визначення.
Означення 3. Лiнiйний оператор A : X → Y назива¹ться
обмеженим, якщо iсну¹ число C таке, що для будь-якого x X викону¹ться нерiвнiсть
||Ax||Y ≤ C||x||X .
Означення 4. Найменша з констант C, для яко¨ викону¹ться нерiвнiсть
||Ax||Y ≤ C||x||X , x X,
назива¹ться нормою оператора A i познача¹ться ||A||.
Для знаходження норми оператора зручнiше використовувати |
||||||||
наступну рiвнiсть: |
|
|
|
|
|
|
||
A |
|| |
= |
sup |
|| |
Ax |
= sup |
||Ax||Y |
. |
|| |
|
x X,||x||≤1 |
||Y |
x X,x6=0 |
||x||X |
Як вiдомо, лiнiйний оператор ¹ неперервним тодi i лише тодi, коли вiн обмежений.
Нехай L (X, Y ) множина лiнiйних обмежених операторiв, визначених на лiнiйному нормованому просторi X iз значеннями в лiнiйному нормованому просторi Y . Якщо покласти
(A + B) x = Ax + Bx, (λA) x = λ (Ax) ,
то множина L (X, Y ) перетворю¹ться на лiнiйний нормований
простiр. Якщо X = Y , то цю множину позначають коротко L(X).
Приклад 1. Оператор
Z t
Ax(t) = x(s)ds + x(t)
0
дi¹ з простору C[0;1] в простiр C[0;1]. Доведiть, що лiнiйним i обмеженим. Знайдiть його норму.
Розв'язок. Лiнiйнiсть оператора A виплива¹ з визначеного iнтеграла. Знайдемо норму оператора:
оператор A ¹
властивостей
|Ax(t)| = |
|
0t x(s)ds + x(t) |
≤ |
|
0t x(s)ds |
+ |x(t)| ≤ |
|
Z |
|
|
Z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15

Z t Z 1
≤ |x(s)|ds + |x(t)| ≤ |x(s)|ds + |x(t)| ≤
0 0
≤ Z0 |
1 |
|
| |
0≤t≤1 |
| |
x(t) |
| ≤ |
0≤s≤1 | |
|||||||
|
|
max |
x(s) ds + max |
|
|
||
≤ ||x|| Z0 |
1 ds + ||x|| = 2||x||, |
t [0; 1]. |
Це означа¹, що оператор A обмежений i ||A|| ≤ 2. З iншого боку, для x0(t) ≡ 1 ìà¹ìî
0 t 1 | |
|
Ax0 |
(t) = t + 1, |
|| |
|
|| |
|||
0 |
| |
0 |
t 1 | |
t + 1 |
| |
0 |
|||
max |
Ax (t) |
= max |
|
= 2 = 2 x |
|
, |
|||
≤ ≤ |
|
|
|
≤ ≤ |
|
|
|
|
|
i
||A|| = sup |
||Ax||C[0;1] |
||Ax0 |
||C[0;1] |
= 2. |
|||
x |
≥ |
|
x |
0||C[0;1] |
|||
x C[0;1] |
|| ||C[0;1] |
|| |
|
|
Îòæå, ||A|| = 2.
3.2Вправи
1.Якi з наступних операторiв ¹ лiнiйними i неперервними?
(a)A : R2 → R3, A(x) = (x1 + x2, x1 · x2, x1 − x2),
(b)A : R3 → R2, A(x) = (x1 + x2 + x3, x1 − 2x2 + x3),
Z t
(c) A : C[0;1] → C[0;1], Ax(t) = x(ξ)dξ,
0
(d) A : C1[0; 1] → C[0;1], Ax(t) = dxdt (t).
2. В просторi C[−1;1] визначенi оператори
Ax(t) = |
1 |
[x(t) + x(−t)], Bx(t) = |
1 |
[x(t) − x(−t)]. |
|
2 |
|
2 |
|||
Доведiть, що |
A, B ¹ обмеженими лiнiйними операторами. |
Знайдiть ¨х норми. Знайдiть оператори A2, B2.
16
3.При яких значеннях α оператор Ax(t) = x(tα) ¹ лiнiйним i неперервним в L2[0;1].
4.Знайдiть норми наступних операторiв, дiючих з C[0;1] â C[0;1]:
Z1
(a)Ax(t) = x(s) sin π(t − s)ds;
|
0 |
|
(b) |
Ax(t) = Z0 |
1 x(s)e(t−s)ds; |
(c) |
Ax(t) = Z0 |
1 t2s3x(s)ds; |
(d) |
Ax(t) = Z−0t x(s)ds − Z0t x(s)ds. |
5.Нехай функцiя K(t, s) неперервна в прямокутнику a ≤ t, s ≤ b. Доведiть, що оператор
Z b
Ax(t) = K(t, s)x(s)ds
a
ç C[a;b] â C[a;b] ¹ лiнiйним i обмеженим. Оцiнiть його норму.
6.Доведiть, що оператори
Z 1
Ax(t) = tx(t), |
Bx(t) = |
tsx(s)ds |
|
|
0 |
¹ лiнiйними, обмеженими в |
L2[0; 1], i вони не комутують, |
|
тобто комутатор |
|
|
[A, B] ≡ AB − BA 6= 0.
7.Для яких функцiй a(t) оператор множення Ax(t) = a(t)x(t)
¹ неперервним в C[0;1]? Знайдiть норму оператора A, ÿêùî вiн ¹ неперервним.
8.Для яких функцiй a(t) оператор A множення на функцiю
a(t) ¹ неперервним оператором iз Lp[a;b] â Lq[a;b], 1 < p, q, ∞. Знайдiть норму оператора A, якщо вiн ¹ неперервним.
17
9. В гiльбертовому просторi H оператор ортогонального проектування на пiдпростiр L H äëÿ x = u + v, äå u L,
v L , визнача¹ться рiвнiстю P x = u. Доведiть, що P лiнiйний обмежений оператор. Знайдiть його норму.
10.Довести, що ядро лiнiйного обмеженого оператора A : X → Y ¹ пiдпростором X.
11.Нехай на лiнiйному просторi X визначенi двi еквiвалентнi
норми, A : X → X лiнiйний оператор. Довести, що в обох цих нормах вiн буде одночасно обмеженим чи необмеженим.
12.В просторi l2 розглянемо оператор A, який елементу x =
(x1, x2, . . .) l2 ставить у вiдповiднiсть елемент Ax =
(λ1x1, λ2x2, . . .), äå λk R (k N).
(a)Довести, що при áóäü-ÿêèõ λk оператор A ëiíiéíèé.
(b)Çà ÿêèõ óìîâ íà ïîñëiäîâíiñòü λk область визначення
DA çáiãà¹òüñÿ çi âñiì l2?
(c)Çà ÿêèõ óìîâ íà ïîñëiäîâíiñòü λk оператор A буде обмеженим i яка його норма?
(d)ßêùî A обмежений оператор, то чи завжди iсну¹ x
l2, x 6= 0 òàêå, ùî ||Ax|| = ||A||||x||?
(e)Çà ÿêèõ óìîâ íà ïîñëiäîâíiñòü λk множина Im A буде пiдпростором l2?
13.Доведiть, що оператор A : C[ka;b] → C[a;b], k = 0, 1, ..., n,
k
X
Ax(t) = ϕi(t)x(i)(t),
i=0
äå ϕi(t) C[a;b], i = 0, 1, ..., n ¹ лiнiйним та обмеженим.
14.Доведiть, що в банаховому просторi X для будь-якого оператора A L(X, X) = L(X) визначенi оператори
sin A = |
∞ |
(−1)kA2k+1 |
, |
cos A = |
∞ |
(−1)kA2k . |
|
|
X |
|
|
|
X |
|
|
|
k=0 |
(2k + 1)! |
|
|
k=0 |
(2k)! |
|
|
|
|
|
|
|
18
15. Нехай X - банахiв простiр, i оператор A L(X). Доведiть,
∞
ùî ðÿä X Ak çáiãà¹òüñÿ â L(X) òîäi i òiëüêè òîäi, êîëè äëÿ
k=0
деякого k N викону¹ться нерiвнiсть ||Ak|| < 1.
4Поточечна збiжнiсть послiдовностей операторiв та слабка збiжнiсть послiдовностей елементiв
4.1Основнi означення
Теорема 1 (Банаха-Штейнгауза) (Принцип рiвномiрно¨ обмеженостi). Нехай Φ L(X, Y ) деяка сукупнiсть лiнiйних
обмежених операторiв, де X банахiв простiр. Якщо для кожного x X числова множина {||Ax|| : A Φ} обмежена, то множина {||A|| : A Φ} ¹ обмеженою.
Означення 1. Нехай X, Y лiнiйнi нормованi простори. Ка-
жуть, що послiдовнiсть операторiв {Ak}∞k=1 L(X, Y ) поточечно збiга¹ться до оператора A L(X, Y ), ÿêùî limk→1 Akx = Ax äëÿ
будь-якого x X. Iнодi, щоб вiдрiзняти вiд поточечно¨ збiжностi, збiжнiсть по нормi L(X, Y ) називають рiвномiрною.
Означення 2. Кажуть, що послiдовнiсть функцiоналiв fk X слабко збiга¹ться до f X , ÿêùî limk→∞ fk(x) = f(x) äëÿ
будь-якого
Означення 3. Нехай X лiнiйний нормований простiр. Кажуть, що послiдовнiсть елементiв xk X слабко збiга¹ться до елемента x X, ÿêùî limk→∞ f(xk) = f(x) для будь-якого
Теорема 2. Послiдовнiсть Ak L(X, Y ), äå X банахiв простiр, слабко збiга¹ться до A L(X, Y ) òîäi i òiëüêè òîäi, êîëè
1.ïîñëiäîâíiñòü ||Ak|| обмежена;
2.Akx → Ax для будь-якого x з деяко¨ множини X0, ëiíiéíi комбiнацi¨ елементiв яко¨ лежать всюди щiльно в X.
Приклад 1. Нехай e1, e2, . . . ортонормований базис гiльбертова простору H. Позначимо Pk оператор ортогонального
19

проектування на пiдпростiр Hk =< e1, e2, . . . , ek >. ×è áóäå ïî-
ñëiäîâíiñòü {Pk}∞k=1 збiгатися рiвномiрно? Чи буде вона збiгатися поточечно?
Ðîçâ'ÿçîê. Ïîñëiäîâíiñòü {Pk}∞k=1 не фундаментальна, тому що для будь-яких натуральних k > n
||Pk − Pn|| ≥ ||(Pk − Pn)ek|| = ||ek|| = 1. ||ek|| ||ek||
Таким чином, наша послiдовнiсть не збiга¹ться рiвномiрно. Доведемо, що послiдовнiсть {Pk}∞k=1 збiга¹ться слабко до оди-
ничного оператора. Легко бачити, що ||Pk|| = 1 для будь-якого k N. Îñêiëüêè e1, e2, . . . - базис в H, то всi лiнiйнi комбiнацi¨ елементiв цi¹¨ послiдовностi лежать всюди щiльно в H. Äëÿ áóäü- ÿêèõ k ≥ n N ì๠ìiñöå Pken = en. Звiдси, для будь-якого фiксованого n ìà¹ìî Pken → en = Ien (k → ∞). Отже, з теореми 2
виплива¹, що наша послiдовнiсть збiга¹ться слабко до одиничного |
||||||||||||||||
оператора. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Приклад 2. Довести, що якщо послiдовнiсть xk X çáiãà¹òü- |
|||||||||||||||
ся слабко, то послiдовнiсть {||xk||}k∞=1 обмежена. |
|
|
|
|
||||||||||||
|
Розв'язок. Нехай |
xk → x |
слабко. Розглянемо функцiонали |
|||||||||||||
gk X |
( |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
k = 1, 2, ...) òàêi, ùî |
gk(f) = |
f(xk) äëÿ áóäü-ÿêèõ |
|||||||||||||
f |
|
X . Легко перевiрити, що |
|| |
gk |
|| |
X = |
xk |
|| |
. Ç òîãî, ùî xk |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|| |
f |
|
X |
iñíó¹ |
||||
çáiãà¹òüñÿ |
слабко, виплива¹, що для будь-якого |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
limk→∞ f(xk) = limk→∞ gk(f). Таким чином, з теореми Банаха-
Штейнгауза виплива¹ обмеженiсть послiдовностi {||gk||}∞k=1, à çíà- чить i послiдовностi {||xk||}∞k=1.
Приклад 3. Нехай H гiльбертiв простiр, xn, x H (n N), xn → x (n → ∞) слабко i ||xn|| → ||x||. Довести, що xn → x (n → ∞).
Розв'язок. Для будь-якого n ìà¹ìî
||xn − x||2 = (xn − x, xn − x) = ||x||2 + ||xn||2 − 2(xn, x).
З умов задачi, ||xn||2 → ||x||2 (n → ∞). За теоремою про за-
гальний вигляд лiнiйного неперервного оператора в гiльбертовому просторi виплива¹ iснування такого функцiоналу f H , ùî
f(y) = (y, x) для будь-якого y H. À îñêiëüêè xn → x слабко, то
(xk, x) = f(xk) → f(x) = ||x||2 (n → ∞).
20