- •2. Русь і татаро-монголи: завоювання земель Північно-Східної Русі, форми
- •3. Приєднання до Москви земель Північно-Східній та Північно-Західній Русі,
- •7. Університети Російської імперії хіх-поч. XX ст.
- •8. Історіографія як спеціальна історична дисципліна: предмет, функції, місце в системі наук
- •9. Щепкин, Евгений Николаевич
- •12)Періодизація та основні протиборчі сили Громадянської війни в Росії.
- •14. Югославія та Радянський Союз в після воєні роки була в дружніх відносинах. Але так було не довго.Тертя виникли ще в 1944-1945 рр.,
- •16.Тоталітарні та диктаторські режими
- •17. Особливості становлення східноєвропейської історії як фахової дисципліни у Німецькій імперії. Теодор Шіманн. Отто Гетч.
- •18. На кінець хіх ст. Найгостріша боротьба за пануваня в Східній Європі розгонулась між німецькомовним (Німецька імперія та
- •19. Критика класичного орієнталізму.
- •20. Концепція поліетнічної історії Росії в працях Андреаса Каппелера.
16.Тоталітарні та диктаторські режими
Тоталітаризм
Тоталітаризм – це феномен ХХ ст.– одна з форм політичного режиму, що характеризується повним (тотальним) контролем держави над всіма сферами життя суспільства і окремо взятої людини: політичного, економічного, соціального і навіть особистого. Всю сутність тоталітарної держави висловив Б.Муссоліні: “Все для держави, нічого проти держави, нічого поза державою”. Тоталітаризм у найбільш завершеному вигляду існував у Італії, Німеччині, СРСР та державах соціалістичного табору. Тоталітаризм у різних країнах, в різний час мав свої особливості у відповідності до специфічних особливостей кожної країни.
Поняття тоталітаризм вперше використав у 1923 р. ліберальний політик Джованні Амендолла, характеризуючи італійський фашизм. Згодом термін став застосовуватися стосовно сталінського режиму в СРСР та гітлерівського в Німеччині.
1. Виникнення тоталітаризму
Можна визначити такі передумови виникнення тоталітарних режимів:
1. Утвердження індустріального суспільства. Поява технологій масового виробництва. Поява механізмів державного регулювання економікою. Стандартизація всіх сторін життя. “Масова культура”.
2. Залучення наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. до політичного життя широких мас населення після запровадження загального виборчого права і загальної демократизації політичного життя у провідних країнах світу.
3. Вихід на політичну арену широких мас переважно неграмотного, з низькою політичною культурою, озлобленого соціальною несправедливістю приводить до появи нових харизматичних лідерів, які вміло маніпулюють массами, прагнуть до одноосібної влади.
4. Масові політичні партії і соціальні рухи об`єднаних масовими ідеологіями.
2. Нижче наведені шість базових характеристик тоталітаризму, сформульованих К.Фрідріхом у роботі "Природа тоталітаризму" (1954):
• офіційна ідеологія, яка претендує на охоплення всіх аспектів людського існування і орієнтується на досягнення одвічних цілей, наприклад, на створення досконалого суспільства;
• масова партія, яка зливається з державною бюрократичною організацією;
• монополія партії над ефективними засобами комунікації;
• концентрація в руках партії і держави всіх засобів збройного насильства;
• централізований контроль і керівництво економікою;
• система терористичної поліцейської влади.
Тоталітарні режими традиційно поділяють на "ліві" і "праві" форми. Правий або право радикальний режим отримав розвиток в Італії з 1922 р. і в Німеччині з 1933 р. після приходу до влади А.Гітлера. Ліворадикальний (комуністичний) тоталітаризм утвердився в СРСР (класична модель - період сталінізму з середини 20-х до середини 50-х pp.), в країнах Східної Європи і Азії, на Кубі. Найбільш яскравий приклад тоталітаризму в Азії - Китай періоду політики "великого стрибка" і "культурної революції" (50-х - середини 70-х pp.), коли на чолі керівництва країни стояв Мао Цзедун.
лівий тоталітаризм був більше "добудований": партія володіла монополією не тільки на політичну, але й на економічну владу, що проявилося в повній або частковій ліквідації приватної влади, зосередженні в руках держави основних засобів виробництва, ліквідації ринку. В праворадикальних режимах збереглася свобода підприємництва, однак це не виключало прямого державного втручання в економічну сферу підпорядкування її завданням воєнного виробництва, централізованого розподілення робочої сили.
При всій зовнішній схожесті тоталітарні режими в різних країнах мали різні соціально-економічні структури, соціально-психологічні установки, принципово несумісні ідеології; їх становлення відбувалося різними шляхами, в залежності від національних особливостей і особливостей становища в країні; по різному і в різні часи відбувся їх крах.
Авторитаризм ) розуміється як режим, зміст управління при якому полягає в концентрації влади в руках одного або кількох лідерів, які не приділяють уваги досягненню суспільної згоди стосовно легітимності їх влади.
1926 р. ¬ встановлення тоталітарного режиму в Італії.
1929 р. ¬ остаточне встановлення сталінського тоталітарного режиму в СРСР.
1933-1934 р. ¬ встановлення тоталітарного режиму в Німеччині.