31.Исторические условия возникновения ислама.

Ислам - это вторая после христианства по количеству приверженцев религия мира. Для многих ислам кажется странным и непонятным.

Последователями религии являются мусульмане. За достаточно длительное время своего существования религия очень широко распространилась практически по всему миру. Мусульманские общины можно найти более чем в 120 странах мира в разных уголках земного шара. Теологи не берутся говорить о том, какое количество мусульман будет проживать на нашей планете спустя несколько лет.

Существует пять непреложных истин, их соблюдение свято чтит ислам. Основополагающим считается исповедание. Признав Аллаха единым Богом, а Мухаммеда его пророком, можно стать правоверным, которому предписаны молитвы, пост, подача милостыни и обязательный хадж к святым местам. Как и в любой другой религии, в исламе существует несколько разветвлений - суннизм и шиизм. Культура ислама многогранна, но в тоже время она, определенно, базируется на вере и религии. Религия ислам диктует правила одежды и поведения в обществе, является советчиком в разрешении любых семейных и правовых споров. Практически все законы ислама высказаны в священной книге мусульман - Коране. Кроме того, культура ислама породила и своеобразную архитектуру. Архитектура ислама нашла свое выражение в уникальных сооружениях - мечетях, призванных стать священным местом для любого мусульманина.

Что такое ислам, порой бывает сложно постигнуть, ведь наряду с понятностью и кажущейся простотой, ислам остается закрытой религией, в которой есть свои тайны и загадки.

3.Релігія та світогляд людини

Релігія (від лат. — благочестя, набожність, святиня, предмет культу) — світогляд і специфічна діяльність людей, які вірують в одного або кількох богів як творців і правителів світу, що реально існують, але недоступні розуму людини.

Центральною світоглядною позицією, психологічною настановою і головною ознакою будь-якої релігії є релігійна віра. У філософії і науці категорія "віри" передбачає специфічне, у певному духовному стані, ставлення людини до існуючих або уявних об'єктів, за умови, що достовірність та істинність їх існування сприймаються цією людиною без теоретичних і практичних доказів. Терміном "віра" також часто позначають побудовану на знанні переконаність людини в істинності наукових, філософських, політичних, правових та інших ідей і теорій. Проте релігійна віра має певні особливості. По-перше, вона характеризується прийняттям людиною релігійних догматів за істинні, і рішучим, всупереч усім сумнівам, дотриманням їх. По-друге, вона в виявленням особистої довіри до Бога як упорядника життя віруючого, його наставника, помічника і спасителя в усіляких конкретних ситуаціях, судді і творця його добробуту. По-третє, вона є особистою формою відданості Богові, "служінню" якому віруючий присвячує своє життя.

Загальновизнано, що світогляд — система уявлень про світ і місце в ньому людини, про ставлення людини до навколишньої дійсності і до самої себе, а також обумовлені цими уявленнями основні життєві позиції і настанови людей, їхні переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності, ціннісні орієнтації. Світогляд — спосіб духовно-практичного освоєння світу людиною у єдності її теоретичного і практичного ставлення до дійсності.

У загальному плані світогляд представлений сукупністю поглядів, уявлень, переконань та ідеалів людей: природознавчих, економічних, політичних, правових, моральних, естетичних, релігійних, філософських — у їхній єдності, взаємодії і взаємозалежності. Рівень їх розвитку і ступінь зрілості у різних людей, соціальних груп і прошарків населення різноманітні, бо вони об'єктивно не можуть бути однаковими. Тому світогляд людей, отже, і їхня духовність, можуть бути науковими або ненауковими; діалектичними або метафізичними, еклектичними і софістичними; творчими або консервативними і догматичними; демократичними або деспотичними, тоталітарними й авторитарними; релігійними або атеїстичними тощо. Але у будь-якому світогляді релігійність, релігійні погляди, уявлення, переконання й ідеали — лише його компонент, що перебуває у діалектичній єдності з усіма іншими елементами світоглядної системи. Це означає, що у людини зі сформованим науковим світоглядом погляди на релігію так само науково обґрунтовані, як і її політичні, економічні і будь-які інші уявлення та ідеали.