Тема 6. Формування інвестиційних ресурсів підприємства
1. Джерела інвестиційних ресурсів.
Головними джерелами фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування, пайові внески (у статутний чи акціонерний капітал), страхові внески та внески до пенсійного фонду, кошти від розміщення власних цінних паперів (ЦП) та реалізації ЦП інших емітентів, кредиторська заборгованість, кредити та позики, спонсорство, державні субсидії.
Прибуток - це фінансовий ресурс, що використовується як на споживання, так і на нагромадження.
Амортизація - найважливіше джерело фінансових ресурсів. Амортизаційні відрахування формуються шляхом перенесення вартості основних фондів (ОФ) на вартість продукту, що в сукупності становлять амортизаційний фонд.
Пайові внески - це грошові та інші кошти, сплачені юридичними та фізичними особами при вступі до спільного підприємства, які можуть сплачуватись у вигляді грошових коштів, матеріальних цінностей, прав користування природними ресурсами та майном.
Страхові внески та внески до пенсійного фонду беруть участь у забезпеченні відтворення виробничих сил як засобів праці та робочої сили.
Кошти від розміщення власних ЦП та реалізації паперів інших емітентів надходять від операцій на вторинному ринку з акціями, облігаціями, заставними свідоцтвами, векселями, страховими полісами тощо.
Кредиторська заборгованість - стійке джерело фінансових ресурсів, що постійно перебуває в розпорядженні підприємства. Це заборгованість постачальникам за товари, строк оплати яких ще не настав; перехідна заборгованість бюджету, заборгованість за відрахуваннями у позабюджетні фонди.
Спонсори - юридичні та фізичні особи що надають підтримку в інвестуванні проектів. Спонсорство підтримується державою. Цей фінансовий ресурс не підлягає оподаткуванню. Спонсори, беручи участь в інвестуванні, звичайно не отримують прямих доходів, але вони мають непрямі доходи завдяки рекламі, розширюючи свої ринки збуту, підвищуючи свій імідж та рейтинг.
Державне субсидіювання може здійснюватись в таких формах, як прямі позики та гарантовані позики, гранти на певні проекти, пайова участь, прямі дотації, страхування.
Власні джерела формування інвестиційних ресурсів:
1) прибуток, що залишається в розпорядженні компанії після сплати податків та інших обов'язкових платежів.
2) амортизаційні відрахування (їх розмір залежить від обсягу ОФ, що використовуються фірмою, і прийнятної політики їх амортизації);
3) інші: страхова сума відшкодування збитків, викликаних втратою майна, раніше здійснені довгострокові фінансові вкладення, строк погашення яких закінчується в поточному періоді.
Позикові джерела формування інвестиційних ресурсів:
1) довгострокові кредити банків звичайно відіграють головну роль, але в умовах економічної кризи практично не використовуються;
2) емісія облігацій компаній (не більше 25 % статутного капіталу) не набула значного поширення внаслідок нерозвинутості фондового ринку;
3) інвестиційний лізинг є однією із найперспективніших форм залучення позичкових ресурсів (розглядається як різновид довгострокового кредиту, що представляється в натуральній формі і погашається в розстрочку);
4) інвестиційний селенг - це специфічна форма зобов'язання, що полягає в передачі власником прав щодо використання і розпорядження його майном за певну плату;
5) податковий інвестиційний кредит;
6) цільовий державний кредит.
Залучені джерела формування інвестиційних ресурсів:
1) акціонерний капітал - для акціонерних товариств (AT);
2) емісія інвестиційних сертифікатів - для інвестиційних фондів;
3) розширення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків (паїв) вітчизняних і зарубіжних інвесторів - для підприємств інших організаційно-правових форм;
4) кошти на цільове інвестування, що безкоштовно надаються державними органами і комерційними структурами.
Оптимізація структури - це вибір найбільш вигідного співвідношення внутрішніх і зовнішніх (залучених та запозичених) джерел на кожному етапі життєвого циклу проекту.
Рівень витрат на фінансування інвестиційного проекту вимірюється платою за використання коштів - загальною нормою доходу, що очікується від інвестицій.
Ця норма може бути обчислена так:
де Нзд - загальна норма очікуваного доходу; Нрд - норма реального доходу;
HKI - приріст норми доходу, що компенсує очікувані витрати від інфляції;
Нрн-- приріст норми доходу, що враховує ризик неплатежу;
Ндд - приріст норми доходу, що має компенсувати недостатню ліквідність фінансових ресурсів інвестування;
НІС - приріст норми доходу на стадії інвестування проекту (можливі надходження під час будівництва);
Н^ - приріст норми доходу до бар'єрної ставки (внутрішньої норми дохідності).
Оптимізацїя структури джерел фінансування - мінімальна норма доходу, що влаштовує і-го власника джерела фінансування, має бути мінімальна.