- •Навчальний посібник
- •"Магнолія 2006" Львів - 2008
- •Isbn 978-966-2025-41-5
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки 9
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •1.1.1. Предмет і методологія вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •1.1.2. Функції'національної економіки як науки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної' економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.2
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку національної економіки
- •2.1.1. Європейський соціально-економічний реформізм і національні економічні інтереси держави
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтеїзеси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інте|)еси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інте|)еси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку
- •Тема 2.2
- •2.2.1. Суть і компоненти національного багатства
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
- •2.2.2. Еколого-економічна безпека та формування моделі сталого (збалансованого) розвитку національної економіки
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
- •2.3.1. Система національних рахунків (снр), її суть та значення
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Види інфляції
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •3.1.1. Регуляція і дерегуляція національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •3.1.2. Сутність, об'єкти, мета та методи державного регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •3.1.4. Державна політика забезпечення економічного зростання
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.2
- •3.2.1. Економічне програмування. Державні та регіональні цільові програми
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •3.2.3. Індикативне макроекономічне планування
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •4.1.2. Розвиток базових галузей промисловості України за роки незалежності
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в Україні
- •Тема 4.2
- •Тема 4.2. Сільське господарство та основні напрями аграрної політики
- •Тема 4.2. Сільське господарство та основні напрями аграрної політики
- •4.2.2. Основні напрями аграрної політики в Україні
- •Тема 4.2. Сільське господарство та основні напрями аграрної політики
- •Тема 4.3
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •4.3.3. Будівельний комплекс України, його розвиток в роки незалежності
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України
- •Тема 4.4
- •4.4.1. Мета та принципи формування регіональної політики
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •4.4.3. Завдання на шляху вдосконалення регіональної політики
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •5.1.1. Приватизація та її роль у здійсненні інституціиних перетворень в економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •5.1.2. Підприємництво та його становлення в Україні
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституцій ні перетворення в національній економіці України
- •5.1.3. Антимонопольна політика і розвиток конкуренції в Україні
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
- •Тема 5.2
- •5.2.1. Сутність, види та функції ринкової інфраструктури
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •5.2.2. Фінансова система та основні засади фінансової політики в Україні
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •5.2.5. Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури та їх характеристика
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному
- •6.1.1. Місце України у світовому економічному просторі
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •6.1.2. Організаційно-правові основи зовнішньоекономічної діяльності України
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
- •Тема 6.2
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.3
- •6.3.1. Зовнішньоекономічна політика України, та її компоненти
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •6.3.2. Зовнішня торгівля, її динаміка та структура
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитку національної економіки
- •7.1.1. Сутність інноваційно)' моделі розвитку національної економіки
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитку національної економіки
- •7.1.2. Стратегія розбудови економіки знань
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної економіки
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної економіки
- •7.1.3. Науково-технічна державна політика: напрями розвитку
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної економіки
- •7.1.4. Перспективні орієнтири інноваційно/політики в Україні
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної' економіки
- •Тема 7.2
- •7.2.1. Система соціального захисту населення. Соціальна політика держави
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •7.2.2. Зайнятість населення, її структура і динаміка в Україні
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •7.2.3. Безробіття та його особливості
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої' національної економіки
- •7.2.4. Ринок праці
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.3
- •7.3.1. Екологічна ситуація в національній економіці та реалізація моделі екологічно збалансованої економіки (езе)
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної' економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •7.3.2. Державна екологічна політика та напрями її розвитку
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •7.3.3. Організаційно-правові засади формування езе в Україні
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки
- •Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
- •Тема 2.1. Національні інтеереси україни і стратегічні орієнтири розвитку національної економіки
- •Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека україни
- •Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники
- •Тема 3.1. Державні механізми регулювання національної економіки
- •Тема 3.2. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 4.1. Промисловість і промислова політика в україні
- •Тема 4.2. Сільське господарство та основні напрями аграрної політики в національній економіці
- •Тема 4.3. Виробнича інфраструктура україни
- •Тема 4.4. Регіональна політика в системі національної економіки україни
- •Тема 5.1. Інституційні перетворення в економіці україни
- •Тема 5.2. Загальна ринкова інфраструктура
- •Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку
- •Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика україни
- •Тема 7.1. Модель інноваційного розвитку національної економіки
- •Тема 7.2. Модель соціально орієнтованої національної економіки
- •Тема 7.3. Модель екологічно збалансованої національної економіки
- •Лідія Святославівна Грипів Маріанна Василівна Кічурчак
- •Економіка підприємства: теорія і практикум
- •Стислий зміст
Тема 4.2. Сільське господарство та основні напрями аграрної політики
У результаті має бути відпрацьована стимулююча податкова політика щодо сільських товаровиробників. Основний шлях удосконалення податкової політики - диференціація податків на прибутки підприємств і обслуговуючих структур залежно від норми прибутку на капітал з урахуванням його обігу, подібно до того, як це запроваджено для фізичних осіб: чим більша величина доходів, тим більша частка від доходів перерозподіляється через податки. Крім того, потрібно зменшити кількість податків. Щодо єдиного земельного податку, то до його уведення потрібно підходити зважено. По-перше, земельний податок мають сплачувати власники земельних паїв (а не сільськогосподарські підприємства) і покриватися цей податок повинен за рахунок орендної плати або дивідендів. По-друге, єдиний податок на землю без урахування рівня прибутковості сільськогосподарських підприємств ще більше погіршить їх фінансовий стан [23 9д].
У цілому, необхідним є зменшення податків з відповідною диференціацією їх розмірів від обсягу доходів. Нині держава переглядає свою політику щодо агропродовольчого сектора економіки, робить поступальні кроки для досягнення паритету цін у відносинах сільського господарства з державою, у відносинах з іншими галузями щодо цін на продукцію, яку вони поставляють сільському господарству. Потрібні невідкладні заходи щодо державного регулювання ринку: уведення протекціонізму цін з метою захисту внутрішнього ринку, законодавче утвердження цін підтримки і цін відтворення (еквівалентних); забезпечення паритетності обміну між сільським господарством, постачальниками ресурсів і переробниками сировини.
Важливе значення мають науково-консультаційне та інформаційне забезпечення агропромислового виробництва.
Без впровадження нових технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції неможливо значно підвищити врожайність сільськогосподарської продукції, продуктивність тварин, зменшити витрати на виробництво, тобто забезпечити конкурентноздатність сільськогосподарської продукції на світових і європейському ринках.
161
Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика
4.2.2. Основні напрями аграрної політики в Україні
Аграрна політика (АП) - це взаємоузгоджена єдність соціально-економічних та організаційно-правових механізмів регулювання аграрного сектора національної економіки.
Стратегічна спрямованість АП підпорядкована ефективному досягненню мети - економічному зростанню в аграрному секторі національної економіки.
У цьому зв'язку особливо актуальними є пошуки альтернативних варіантів вирішення продовольчої проблеми, які виходять з можливостей забезпечення інтенсивного росту при стабілізації і скорочення потреби в основних лімітуючих ресурсах - посівних площах, зрошувальній воді, поголів'ї тварин, кормах, добривах та пестицидах, техніці, капіталовкладеннях тощо, на основі науково-технічного прогресу і розвитку господарського механізму, стимулювання економії і скорочення втрат.
Разом з розробкою системи сталого розвитку АПК існує необхідність перспективного визначення його господарського механізму, який може бути обумовлений рядом аспектів.
Соціально-економічний аспект пов'язаний із здійсненням аграрної реформи, програми соціального відродження села. Це ключовий аспект аграрної політики держави, забезпечує відтворення трудових ресурсів і формування нових економічних відносин. В його основі - поєднання цілеспрямованого державного регулювання і ринкової саморегуляції. Аграрна політика здійснюється у відповідності до Земельного кодексу України та її законодавства.
Система державного регулювання діяльності приватних агро-формувань зображено на рис. 4.2.1, у табл. 4.2.1 наведено засоби державного регулювання, у табл. 4.2.2 наведено інструменти державного регулювання [11].
162
163
Тома 4.2. Сільське господарство та основні напрями афарної політики
Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика
Таблиця 4.2.1
Засоби державного регулювання розвитку приватних агроформувань [11]
Групи засобів |
Засоби державного регулювання |
Адміністративні засоби |
Господарські, екологічні стандарти, дозволи, ліміти, заборони, обмеження, нормативи, штрафи. Господарські, екологічні стандарти, дозволи, ліміти, заборони, обмеження, нормативи, штрафи. |
Економічні засоби |
Земельний податок, орендна плата за користування земельними ділянками, плата за спец використання водних ресурсів; державні інвестиції, закупівлі, субсидії, дотації, кредити; ціни на с/г продукцію: закупівельні (гарантовані), орієнтовні (розрахункові), захисні (імпортні). |
Інформаційні засоби |
Публікації, радіо-, телепередачі, паперові, електронні документи. |
Таблиця 4.2.2
Інструменти державного регулювання розвитку приватних агроформувань [11]
Групи інструментів |
Інструменти державного регулювання |
Законодавчо-правові інструменти |
Закони, постанови, декрети, укази. |
Нормативно-адміністративні інструменти |
Розпорядження, рішення, накази, вказівки, інструкції, правила, положення, договори. |
Організаційно-економічні інструменти |
Індикативні плани, проекти, кошториси, державний і місцевий бюджети, державне замовлення, державний контракт, договори, цільові програми, прогнози. |
164
165
Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика
Таблиця 4,2.4
Кількість ФСГі їх середні розміри в Україні
Показники / Рік |
1991 |
1995 |
1996 |
7997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2001 |
2003 |
Кількість господарств, тис. |
2,1 |
34,8 |
35,4 |
35,9 |
35,5 |
35,9 |
35,9 |
38,4 |
41,6 |
42,9 |
Середня площа с/г угідь на одне господарство |
18,9 |
21,9 |
22,6 |
23,6 |
25,9 |
29,0 |
32,4 |
56,0 |
62,2 |
65,2 |
Таблиця 4.2.5
Площа сільськогосподарських угідь, яка використовується для ведення фермерських господарств (га, на початок року)
Показники |
1993 |
1996 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
Україна |
292252 |
786351 |
932227 |
1029174 |
1162292 |
2157568 |
2587520 |
2753700 |
Львівщина |
7299 |
12707 |
22415 |
23330 |
25501 |
52136 |
54000 |
54301 |
Таблиця 4.2.6
Стан інфраструктури аграрного ринку України [11]
Об'єкти інфраструктури Роки |
1998 |
2000 |
2003 |
Акредитовані біржі |
34 |
43 |
3434 |
Агроторгові доми |
95 |
353 |
435 |
Продовольчі ринки |
77 |
425 |
863 |
Обслуговуючі кооперативи |
- |
725 |
1030 |
Заготівельні пункти |
- |
16357 |
24254 |
166
господарських угідь ще досить низька. Займаючи біля 3,6 % цих угідь, вони виготовляють ~ 0,8-0,9 % валової продукції сільського господарства. Як показали дослідження УААН, такий стан можна пояснити тим, що фермерським господарствам надані гірші землі. Крім того, фермери змушені приховувати результати своєї праці у зв'язку з невдалою податковою системою.
Розміри земельних ділянок фермерів збільшилися з 22,6 га у 1995 р. до 26 га у 1996 р. за рахунок додатково одержуваних ділянок із земель запасу та оренди землі. Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" передбачено, що "для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися у приватну власність або надаватися у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 га ріллі і 100 га усіх земель, у місцевостях із трудонедоступними населеними пунктами, визначеними Кабінетом міністрів України, -100 га ріллі" (ст. 6 закону).
В інституті аграрної економіки опрацьована методика й визначені оптимальні розміри фермерських господарств різних виробничих напрямів спеціалізації. Вони перебувають у межах 300 - 400 га. Досягти таких розмірів можна на основі кооперації та оренди землі, земельних часток (паїв), що передбачено Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію", Земельним кодексом і Указом Президента України "Про оренду землі". Наші розрахунки дають можливість зробити такі передбачення, що за рахунок оренди фермерські господарства можуть збільшити питому вагу землекористування з 2,6 до 10 %.
Найбільшим був, є і залишиться громадський сектор виробництва. У його користуванні перебуває 87,4 % сільськогосподарських угідь. Отже, від результатів реформування господарств цього сектора переважно залежить успіх від розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні.
Що зроблено у цьому напрямі? Земля передана в колективну власність, розпайована між членами колективних сільськогосподарських підприємствах без виділення в натурі, які одержали документ - "Сертифікат на право на земельну частку (пай)". Законом України "Про підприємство в Україні" передбачено
169
Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика
створення індивідуальних, сімейних, приватних, колективних, державних, спільних та орендних підприємств.
Можуть також формуватися господарські товариства, зокрема такі, як акціонерні, з обмеженою відповідальністю, додатковою відповідальністю, повні, командитні, створення яких передбачено Законом України "Про господарські товариства'''.
Отже, законодавча база передбачає вести реформування у трьох напрямах.
Перший, коли всі власники є членами колективу і беруть участь у виробництві своєю землею, майном і працею відповідно до потреби. До них можна віднести існуючі колективні сільськогосподарські підприємства, які треба реформувати (на основі поєднання прав власності й колективних форм організації виробництва), акціонерні товариства закритого типу.
Слід звернути увагу на те, що при формуванні акціонерних товариств може виникнути така ситуація, за якою акціонується земля й майно, і в результаті селянин може залишитися без своєї частки паю, оскільки вона зіллється з вартістю майна і землі. Тому в існуючих акціонерних товариствах потрібно окремо вести облік і майна, і землі.
Є ще й така форма організації виробництва, як сільськогосподарський виробничий кооператив, створення якого передбачено законом України "Про сільськогосподарську кооперацію". У ньому зазначається, що "члени кооперативу передають право користування належною їм земельною ділянкою кооперативу як пайовий внесок у порядку, визначеному Земельним кодексом України. За земельну ділянку, передану в користування, здійснюється відповідна плата згідно з договором у розмірах, визначених загальними зборами".
Економічні відносини між учасниками колективного, кооперативного чи акціонерного формування повинні будуватися на основі паю, оплати праці за виконану роботу та розподілу прибутку.
Другим напрямом реформування колективних сільськогосподарських підприємств є створення їх на базі приватного підприємства. Керівник КСП може стати власником своєї частки (паю), заснувати приватне підприємство та орендувати в інших членів підприємства земельні частки (паї) і майно. При формуванні
170