1. Хвороби, спільні для кількох видів тварин

жаються від хворих собак і котів, перебіг захворювання злоякісний. У місцях ураження шкіри з’являються припухлі округлі рожево- червоні плями з яскравішим забарвленням по краях, які згодом вкриваються сухими висівкоподібними кірочками. Може уражатись також волосиста частина голови й нігті. Рідко спостерігається гли- боке ураження шкіри та підшкірної клітковини, збільшення під- шкірних лімфатичних вузлів.

З метою особистої профілактики трихофітії слід після контакту з тваринами ретельно мити руки теплою водою з милом та дезінфіку- вати їх 1 %-м розчином хлораміну або 0,5 %-м розчином лугу. На неблагополучних щодо трихофітії тваринницьких фермах слід пра- цювати лише в спецодягу та гумових чоботях, які систематично зне- заражують.

Мікроспорія

Мікроспорія (Microsporia, мікроспороз) — хронічна висококонта- гіозна грибкова хвороба котів, собак, хутрових звірів та коней, що характеризується осередковим поверхневим запаленням шкіри та обламуванням на її уражених ділянках волосяного покриву, а іноді й кігтів. Захворювання реєструється в усіх країнах світу. На мікро- спорію хворіє людина.

Збудник хвороби — патогенні грибки з роду Microsporum: у ко- ней — М. eguinum, у собак, котів, кролів, свиней, хутрових та хижих звірів, морських свинок, оленів, мавп — М. lanosum (M. canis, M. pelineum), у котів, собак, коней, телят, морських свинок, щурів, ми-

шей — М. gypseum (Achorion gypseum, M. lanosum Bodin), у свиней — М. nanum. У патологічному матеріалі мікроспоруми знаходяться всередині ураженої волосини у вигляді септованого міцелію та округлих одноклітинних спор діаметром 2 – 3 мкм, що розміщують- ся мозаїчно у вигляді чохла біля основи зовнішнього боку волосини. Грибки легко культивуються в лабораторних умовах на глюкозному агарі Сабуро та сусло-агарі при 26 – 28 °С. Ріст М. eguinum спостері- гається на 6 – 7-му добу після посіву у вигляді складчастих, сірува- то-жовтих колоній, які щільно прилягають до середовища і вкриті сіро-білим повітряним міцелієм. Під час мікроскопічного дослі- дження колоній виявляється гіллястий септований міцелій, пооди- нокі грушоподібні багатокамерні мікроконідії розміром (1…2) × × (3…5) мкм. Макроконідії багатоклітинні, мають овальну або вере-

M. lanosum на 3 – 5-ту добу після посіву формує округлі з концент- ричними колами сірувато-білі або жовті колонії з борошнистим центром, які стеляться пухким міцелієм. Під час мікроскопічного

192

Мікроспорія

дослідження колоній виявляється гіллястий септований міцелій, а також мікроконідії розміром (1…3) × (1,5…5,0) мкм, які мають ова- льно-грушоподібну форму. Макроконідії численні, веретеноподібної форми, ворсинчасті або з шипоподібною двоконтурною стінкою, ба- гатокамерні, звужені з обох кінців, розміром (11…16) × (53…85) мкм. M. gypseum утворює плоскі, згодом борошнисті колонії жовто- брунатного кольору, з невеликим заглибленням у центрі. Під час мікроскопічного дослідження колоній виявляється рівний септова- ний ракетоподібний міцелій, а також мікроконідії грушоподібної форми або видовжені, розміром (3…5) × (2,5…3,5) мкм. Макроконідії багатокамерні, товстостінні, мають овальну або веретеноподібну фо- рму. Уражене грибком волосся флуоресціює, що пов’язано з продук- цією флуоресціюючого пігменту інтеридину. M. nanum утворює жов- туваті або темно-червоні, пухкі в центрі колонії. Під час мікроскопі- чного дослідження виявляється септований ракетоподібний міце- лій, мікроконідії поодинокі, овальні або видовжені, розміром (4…5) × (1,5…2) мкм. Макроконідії рясні, грушоподібної або оваль- ної форми, багатокамерні, розміром (12…20) × (4…14) мкм.

Спори всіх грибків мікроспорії надзвичайно стійкі в зовнішньому середовищі. В ураженому волоссі та зскрібках зі шкіри зберігаються 2 – 5 років, у шерсті — 2 – 7 років, гної та гноївці — до 8 міс, у папе- рових пакетах за кімнатної температури — 3 – 4 роки. Стійкі до за- морожування, висушування та дії прямого сонячного випроміню- вання. Під дією сухої пари при 110 °С спори руйнуються через 30 хв, при 80 °С — через 2 год, при кип’ятінні інактивуються через 2 – 3 хв. Вегетативні форми грибків руйнуються 1 – 3 %-м розчином форма- льдегіду впродовж 15 хв, 5 – 8 %-м розчином лугів — 20 – 30 хв.

Епізоотологія хвороби. На мікроспорію найчастіше хворіють ко- ти, собаки, коні, хутрові звірі, кролі; рідше — вівці, кози, свині, оле- ні, мавпи, морські свинки, щури, миші, хижі звірі. Більш сприйнят- ливі до мікроспорозу молоді тварини. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини та носії, які виділяють збудник з ураженими волоси- нками та шкірними лусочками після підсихання і надовго контамі- нують предмети навколишнього середовища. Особливо небезпечни- ми в підтриманні епізоотичного осередку є бездомні коти й собаки, а також гризуни, у яких встановлено тривале носійство M. gypseum. Зараження відбувається в разі спільного утримання хворих тварин зі здоровими, а також через інфіковані корми, воду, підстилку, предмети догляду, одяг та взуття обслуговуючого персоналу. Собаки й коти інфікуються під час обнюхування, облизування та бійки.

Захворювання проходить спорадично або у вигляді незначних ензоотій. У густонаселених міських районах мікроспорія може набу- вати значного поширення серед бездомних бродячих собак і котів,

193

1. Хвороби, спільні для кількох видів тварин

уражати велику кількість тварин, включаючи кімнатних, які зара- жаються під час прогулянок та тічки. Характерною особливістю мікроспорії є висока контагіозність, постійна циркуляція збудника мікроспорії в інфікованих осередках серед бродячих собак і котів, тривале збереження грибків у зовнішньому середовищі. Найбільша кількість хворих реєструється восени. Тривалість хвороби — від 3 до 10 тижнів. Вважається, що близько 85 % випадків захворювання людей пов’язано із зараженням від котів.

Патогенез. Внаслідок розвитку грибка в роговому шарі епі- дермісу виникає поверхневе запалення та злущення шкіри, пору- шення живлення волосся, яке стає сухим і легко ламається. Утво- рюються обмежені безволосі ділянки шкіри різних розмірів та форми.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 22 – 47 діб. Розрізняють поверхневу, глибоку, стерту та приховану форми хвороби. У собак і котів реєструється прихована форма хво- роби, інколи поверхнева. При прихованій формі хвороби ура- ження волосся можна виявити лише за допомогою люмінесцентного та мікроскопічного дослідження. Поверхнева форма часто трап- ляється у кошенят. Під час клінічного огляду на шкірі лап, морди, хвоста виявляють плями округлої форми, вкриті лусочками, іноді білувато-сірими кірочками з рідко розміщеними волосинками, що легко обламуються. На деяких ділянках спостерігається повне обли- сіння шкіри. У собак численні осередки ураження спостерігаються на морді, спині, тулубі, рідко — на лапах.

Ухутрових звірів мікроспорія має приховану форму і виявля- ється лише люмінесцентним методом. У цуценят при поверхне- вій формі навколо очей, біля основи вух, на лобі, передніх та зад- ніх лапах відмічаються плями з дрібними пухирцями та сірувато- жовтими кірками.

Уконей ураження локалізуються в ділянці голови, шиї, холки, лопаток, спини, крупа, іноді кінцівок. Частіше спостерігається по- верхнева форма хвороби, що характеризується утворенням без- волосих плям різної форми діаметром 3 – 4 см, обламуванням волос- ся поблизу верхніх шарів шкіри, відсутністю свербежу. При гли- бокій формі розвивається чітко виражений запальний процес, утворення на поверхні шкіри кірок із засохлого ексудату, різних розміру і форми плям з обламаним волоссям. При атиповій фор- мі виявляються безволосі ділянки шкіри, осередкове злущення по- верхневого шару шкіри.

Упоросят грибкові ураження локалізуються на вухах, шиї, спині, боках. Спостерігається переважно глибока форма, що проявля- ється утворенням овальних, різко обмежених плям червонуватого

194

Мікроспорія

кольору, місцями вкритих товстими коричневими кірками, випа- данням щетини, облисінням.

Мікроспорія у людини. У людей при мікроспорії на шкірі вияв- ляються округлі або овальні плями червоного кольору та осередки з облисінням у центрі й більш вираженим забарвленням по перифе- рії. При ураженні волосистої частини голови спостерігається обла- мування волосся, утворення злущених округлих плям, оголених ді- лянок шкіри. Частіше хворіють діти, які заражаються під час гри з хворими собаками й котами.

Діагноз установлюють на підставі епізоотологічних даних, кліні- чного обстеження хворих тварин, мікроскопічного дослідження во- лосся та кірок з уражених ділянок шкіри. У разі підозри щодо мікроспорії у собак і котів застосовують метод люмінесцентної діаг- ностики.

Лабораторна діагностика. Включає люмінесцентний та мікро- скопічний методи дослідження. До лабораторії у пробірках з проб- ками або в невеликих целофанових пакетах надсилають волосся, лусочки, кірочки, а також зскрібки з країв різних уражених неліко- ваних ділянок шкіри.

Люмінесцентний метод передбачає дослідження волосяного по- криву хворої тварини або ураженого волосся в затемненому примі- щенні, під час якого виявляється специфічне смарагдово-зелене сві- тіння ураженого мікроспорумами волосся. При трихофітії світіння волосся не спостерігається. Не люмінесціює також уражене грибком мікроспорії волосся тварин чорної масті. Як джерело ультрафіоле- тового випромінювання використовують ртутно-кварцеві лампи зі світлофільтрами, які здатні затримувати видиму частину спектра і пропускати ультрафіолетову. Дослідження проводять до лікування тварин різними препаратами, оскільки деякі з них (саліцилова кис- лота, риванол, вазелін та ін.) флуоресціюють.

Мікроскопічні дослідження для виявлення грибка проводять безпосередньо в господарстві чи зональній лабораторії. Відібрані зразки волосся, лусочки, зскрібки ураженої шкіри подрібнюють пре- парувальними голками, заливають на 5 – 10 хв 1 – 2 краплями 10 %-го розчину їдкого натру або калі. Потім переносять на пред- метне скло у краплю 50 %-го водного розчину гліцерину, трохи піді- грівають над спиртівкою, розглядають за малого й великого збіль- шення мікроскопа. У позитивних випадках знаходять характерний гіллястий міцелій грибка з рідкими перегородками, а також мозаї- чне розміщення невеличких (2 – 3 мкм) спор усередині та на повер- хні волосини.

Диференціальна діагностика. Передбачає необхідність відрізня- ти мікроспорію від трихофітії й корости. При трихофітії у коней

195

1. Хвороби, спільні для кількох видів тварин

спостерігається сильний свербіж і не буває світіння ураженого волосся при люмінесцентному обстеженні. Мікроскопією виявляють всередині волосини правильні ряди гіфів з перегородками, ланцюжки великих спор на волосині та біля її основи. При корості завжди спостеріга- ється сильний свербіж, мікроскопією виявляють кліщів.

Лікування. Специфічної терапії не розроблено. Хворим тваринам призначають з кормом антибіотик гризеофульвін з розрахунку 25 – 30 мг/кг маси на добу. Уражені місця впродовж 20 – 30 діб обробля- ють 10 %-м саліциловим спиртом, 10 %-вою саліциловою маззю, 10 %-м настоєм йоду, 3 – 10 %-м розчином карболової або бензойної ки- слоти, маззю «Ям», хлоридом йоду, трихоцетином, йодоформом, ніт- рофунгіном, мікосептином, саліфунгіном та іншими фунгіцидними мазями й розчинами. Для лікування коней рекомендується мазь Ваганова (лізол — 30,0 г, дьоготь березовий — 50,0, сірчаний цвіт та АСД — фракція 3 — по 100,0, вазелін — 800,0 г).

Імунітет. Після перехворювання на мікроспорію у коней форму- ється несприйнятливість до повторного зараження впродовж 2 ро- ків. Для специфічної профілактики використовують вакцину МЕНТАВАК.

Профілактика та заходи боротьби. У зв’язку з відсутністю ефек- тивних засобів профілактики мікроспорії особливу увагу слід приді- ляти виконанню загальних ветеринарно-санітарних правил, що пе- редбачають комплектування кінних заводів і звірівницьких госпо- дарств тваринами з благополучних ферм, дотримання передбаче- них карантинних заходів, систематичне проведення дезінфекції та дератизації, масових профілактичних оглядів з використанням лю- мінесцентної діагностики. У разі появи хвороби господарство ого- лошують неблагополучним щодо мікроспорії і запроваджують об- меження. Хворих тварин ізолюють і лікують. За рештою поголів’я встановлюють постійний ветеринарний нагляд. Забороняють пере- групування тварин, поліпшують умови утримання й годівлі. Хворих на мікроспорію котів і собак знищують.

Господарство вважається оздоровленим через 15 діб після оду- жання останньої хворої тварини і проведення остаточної дезінфек- ції. Для дезінфекції приміщень використовують лужний розчин фо- рмальдегіду, що містить 2 % формальдегіду і 1 % їдкого натру, га- рячий 10 %-й розчин сірчано-карболової суміші при дворазовому нанесенні з годинним інтервалом; гарячу формалін-гасову емуль- сію, яку виготовляють з 10 частин формаліну, 10 частин гасу, 5 час- тин креоліну і 75 частин води. З метою профілактики захворювання на мікроспорію людей слід виловлювати і знищувати бездомних ко- тів і собак. Під час догляду за хворими свійськими тваринами необ- хідно дотримуватись правил особистої гігієни та профілактики.

196