3.2. Інструменти довгострокового макроекономічного прогнозування

Оцінка перспектив розвитку будь-якої країни пов’язана з великою кількістю розрахунків як на макрорівні, так і на рівні окремих галузей, виробничих комплексів та регіонів. Комплексний підхід до вирішення задач соціально-економічного прогнозування визначає необхідність розробки складного по своїй структурі інструментарію – системи макроекономічних міжгалузевих моделей. Наявність інструментарію довгострокового соціально-економічного прогнозування – необхідна умова для розробки стратегії розвитку на довгострокову перспективу. Без застосування набору балансових економетричних моделей узгодження різних розділів комплексного прогнозу стає практично неможливим [15, с.31].

Протягом багатьох років здійснювалася розробка комплексу інструментів довгострокового прогнозування на базі міжгалузевих балансових розрахунків. Розробка стратегії довгострокового розвитку потребує особливої уваги до таких факторів економічного розвитку, як виробничий потенціал, ресурсні та інфраструктурні обмеження та ін. протягом багаторічних робіт сформувався комплекс моделей, який включає міжгалузеву модель, модель енергетичного балансу, модель розвитку інфраструктури та відповідні регіональні моделі. Це дало можливість досліджувати питання ресурсного забезпечення економічного зростання, врахувати регіональну складову прогнозу, а використання за основу розрахунків міжгалузевої моделі забезпечило необхідний рівень узгодження результатів [6, с.17].

Розглянемо систему моделей, які визначають інструменти довгострокового прогнозування.

Розрахунок зведеного фінансового балансу. Блок розрахунку зведеного фінансового балансу включає розрахунок консолідованого бюджету і резервного фонду. Фінансові надходження до резервного фонду складаються із податків. Витрати резервного фонду є екзогенним параметром політики уряду. Можлива реалізація сценарію з використанням засобів резервного фонду. В такому випадку відбувається зміна об’ємів резервного фонду, а також показників консолідованого бюджету, який пов’язаний з динамікою державних витрат, а через них і з усією системою міжгалузевих розрахунків.

Модель енергетичного балансу. В ряді випадків розробка комплексного макроекономічного прогнозу потребує більш детального вивчення окремих складових економічної динаміки. Так як прогнозно-аналітична система орієнтована на довгострокове прогнозування, то у схему розрахунків включені моделі, які дозволяють здійснити більш повний опис основних ресурсних і структурних обмежень економічного зростання.

Одне з обмежень росту в довгостроковій перспективі – розвиток паливно-енергетичного комплексу. Тут сконцентровані проблеми – від забезпечення економіки електроенергією до можливостей нарощення експортних поставок. При цьому розвиток енергетики значною мірою забезпечує такі параметри для довгострокового розвитку як зміна показників енерго- і електроємності економіки [15, с.38].

Інфраструктурна модель. Довгострокове прогнозування передбачає перспективну оцінку основних обмежень економічного зростання. У такому взаємозв’язку оцінка перспектив розвитку виробничої інфраструктури набуває ключового значення при розробці комплексних прогнозів соціально-економічного розвитку країни. Інфраструктурна модель складається з двох основних блоків: транспорт і зв’язок. Модель прогнозування транспортного комплексу включає підмодель для прогнозування вантажних перевезень, яка спирається на інструменти міжгалузевого балансу і відповідні транспортні матриці, а також систему рівнянь для прогнозування пасажирообороту. На відміну від транспорту галузь «Зв’язок» мало представлена у міжгалузевих балансах [15, с.32].

Підсумовуючи викладене варто зауважити, що методи, які використовувалися при розробці представлених інструментів, є дискусійними. Однак перевага даної системи моделей полягає в тому, що вони дають можливість проводити розрахунки по широкому спектру макроекономічних і міжгалузевих досліджень. В якості основних перешкод на шляху подальшого розвитку системи моделей слід відзначити традиційні труднощі, пов’язані з якістю поточної економічної статистики. Крім того, дослідження в області енергетичного балансу і транспорту потребують значного обсягу міжгалузевої статистики, доступ до якої обмежений. Однак незважаючи ні на що вказаний комплекс моделей знайшов практичне застосування як при розробці довгострокового прогнозу розвитку економіки, так і при проведенні досліджень області розвитку енергетики і транспорту.

Даний підхід до розробки комплексного інструментарію довгострокового прогнозування на базі міжгалузевих розрахунків не вичерпується описаною системою моделей. Зокрема, подальший розвиток комплексу моделей можливий у розробці таких її складових, як демографія і зайнятість, а також моделі внутрішньої торгівлі та інвестиційного блоку.