15

Економіка

Тема №3. Система управління охороною праці в організації Лекція 3.2 Система управління охороною праці на підприємстві.

1. Забезпечення функціонування СУОП.

2. Розробка і впровадження СУОП Положення про СУОП та зміст її розділів

3. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємств АПК.

ІСР 2. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.

Завдання: Розробка елемента плану.

Література:

1. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посібник. –5-те вид., допов. І перероб. К.: Університет «Україна», 2011. -с. 145-148.

2. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці

3. НПАОП 0.00-4.33-99 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Наказ Держнаглядохоронпраці від17.06.1999 р. № 112.

1. Забезпечення функціонування суоп.

Перехід України до ринкової економіки, задекларування курсу на інтеграцію з країнами ЄС вимагає від підприємств усіх форм власності переходу на європейські стандарти в усіх сферах діяльності, у тому числі охорони праці. Досвід сучасних підприємств, які вже переглянули свою політику з охорони праці відповідно до міжнародних стандартів, свідчить, що це сприяє зростанню компетенції працівників у питаннях безпеки, зменшення професійного ризику, виникнення травматизму і захворювань. Для втілення міжнародних стандартів безпеки праці в Україні повинні бути розроблені нормативно-правові акти, які реалізують функціонування СУОП з урахуванням вимог цих стандартів.

Система управління охороною праці (СУОП) - частина загальної системи управління підприємства, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням, а також небезпекам для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов'язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці.

Система управління охороною праці створюється суб’єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності.

Закон «Про охорону праці» (стаття 13) передбачає, що роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення питань охорони праці;

• розробляє і реалізує комплексні заходи для підвищення рівня охорони праці;

• забезпечує виконання профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, позитивний досвід з охорони праці тощо;

• забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування;

• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань;

• організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

• розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

• здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

• організовує пропаганду безпечних методів праці;

• вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

У спрощеному вигляді будь-яка система управління представляє собою сукупність суб‘єкта управління та об‘єкта управління, що знаходяться у певному середовищі та інформативно зв‘язані між собою – від суб‘єкта управління до об‘єкта спрямовані функції управління, а від об‘єкта управління до суб‘єкта – зворотній зв‘язок. В суб‘єкті управління можна виділити два органи – управляючий та виконавчий. Управління завжди здійснюється заради досягнення певної мети. Створення системи управління здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об‘єкта управління, завдань і заходів щодо досягнення мети, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління.