Таблиця 6. Планування заходів управління ризиками в залежності від ступеню базового ризику

Ступінь базового ризику,R	Реагування на ситуацію, планування заходів щодо управління ризиками
Екстремальний (55-75 балів)	Потребує невідкладних дій вищого керівництва із обов'язковим складанням плану заходів та призначенням відповідальних осіб. При необхідності - призупинення ведення робіт.
Високий (25-54 балів)	Потребує уваги вищого керівництва. Терміново проінформувати працівників та їх безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходи по забезпеченню безпеки працівників.
Середній (10-24 балів)	Проінформувати працівників та безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходи щодо зменшення ризику.
Низький (1-9 балів)	Управління шляхом виконання існуючих процедур. Звичайно не потребує додаткових ресурсів. Проінформувати керівника підрозділу та начальника служби охорони праці по закінченню робіт для визначення ступеню ризику.

Четвертий етап пов'язаний з оцінкою ефективності застосованих оцінку залишкового ризику та визначити, чи став припустимим ризик виникнення небезпечної ситуації, тобто чи досягли впроваджені заходи очікуваного ефекту.

Оцінка залишкового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому враховується ступінь ризику ситуації, що знаходиться під контролем.

Для оцінки залишкового ризику застосовують аналогічні процедури.

Документувати дії по зменшенню ризиків можна за допомогою карти оцінки ризиків (таблиця 7).

Таблиця 7. Карта оцінки ризиків

Карту склав: ____________________ Дата складання:____________________

Узгоджено: Начальник служби охорони праці « » 200

КАРТА ОЦІНКИ РИЗИКІВ № _________

Процес:

Операція:

Задіяний персонал:

Вимоги до засобів індивідуального захисту:

Виробнича операція

Джерело небезпеки

Можливі наслідки

Рівень ризику

Суб'єкт, що піддається ризику

Існуючі заходи щодо попередження ризику

Оцінка базового ризику

Запропоновані заходи

Оцінка залишкового ризику

Імовірність (Вр)

Вжкість (Т)

Інтенсивність контакту з небезпекою (П)

Ступінь базового ризику

Імовірність (Вр)

Важкість (Т)

Інтенсивність контакту з небезпекою (П)

Ступінь залишкового ризику

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

ІЗ

14

15

Наступне питання, яке повинно знайти своє відображення в СУОП,— це порядок ідентифікації (визначення) небезпек.

Ідентифікація небезпеки забезпечується шляхом аналізу причин та обставин нещасних випадків і професійних захворювань, виявлення невідповідності стану умов, безпеки праці та організації робіт чинним нормативно-правовим актам, визначення об'єктів підвищеної небезпеки, яким необхідно в першу чергу приділяти увагу.

Обов'язковою умовою оцінки ризиків є наявність мінімально необхідної кількості показників, що характеризують стан умов та безпеки праці.

До цих показників можуть належати:

1. Коефіцієнт частоти травматизму К_ч - кількість нещасних випадків або профзахворювань, які сталися на підприємстві у відповідний період часу, на 1000 працюючих.

2. Коефіцієнт тяжкості травматизму К_т - середня тривалість непрацездатності одного потерпілого, яка виражена в робочих днях.

3) Коефіцієнт додержання працюючими інструкцій з охорони праці (К₀), що розраховується як співвідношення між кількістю працюючих із додержанням інструкцій з охорони праці та загальною чисельністю працюючих на момент перевірки.

4) Коефіцієнт технічної безпеки обладнання (К_б.о), що розраховується як співвідношення між кількістю визначених ССБП показників безпеки, яким відповідає обладнання, та загальною кількістю показників безпеки, визначених ССБП.

5) Коефіцієнт безпеки технологічних процесів (К_Т.П), що розраховується як співвідношення між кількістю технологічної документації, в якій відображено вимоги безпеки, та загальною кількістю технологічної документації.

6) Коефіцієнт додержання допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, що розраховується як спів відношення між кількістю факторів, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, та загальною кількістю таких факторів.

7) Коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці (К_С), що розраховується як співвідношення між кількістю фактично виконаних заходів та запланованими.

Аналіз може проводитися також за іншими кількісними та якісними показниками, які найбільше відповідають особливостям технології і організації виробництва на підприємстві.

Кількість показників, що застосовуються для оцінки ризиків та їх регулювання, залежить від стану умов і безпеки праці на конкретному підприємстві, наявності та стану об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та кількості працюючих.

Регулювання ризиків повинно здійснюватись з урахуванням пріоритетів заходів, що застосовуються, а саме: вилучення небезпечної роботи, застосування інженерних методів контролю (діагностики), забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту, посилення адміністративних методів контролю.