1.3 Індикатор число-буквенних повідомлень
Індикація
призначена для відображення інформації.
Для того щоб реалізувати задану умову
курсової роботи в семи сегментному
індикаторі ми використовуємо дешифратори,
шифратори і логічні елементи
.
Семисегментний
індикатор з сьома сегментами.
При подачі сигналу високого рівня на
один з сегментів, він загорається.
Індикатор починає працювати коли ми
подаємо на вхід імпульс високого рівня
. Індикатор дає змогу реалізації цифр
від 0 до 9 а також деяких букв, можливо
записати за допомогою семи горизонтальних
та вертикальних ліній. При подачі певних
сигналів високого рівня, що змінюються
в часі, ніж залежних від певних умов,
можна на одному
індикаторі отримати декілька символів.
Шифратор - перетворює унарний код в двійковий.
Унарний код - двійковий, багаторозрядний, паралельний код, з сигналом високого рівня тільки в одному розряді.
Паралельний код - подача всіх сигналів відбувається одночасно.
Шифратори існують класичні і пріоритетні. Класичний шифратор має m входів і п виходів. При подачі сигналу на один з входів (тільки на один) на виході з'являється двійковий код номера збудженого входу число входів і виходів такого шифратора зв'язані m=2n. Пріоритетним шифратором називається той шифратор у якого при збудженні декількох входів на виході формується сигнал одного з них, наприклад, старшого. Пріоритетний шифратор має також додаткові виходи ЕО - на входах немає жодного сигналу високого рівня і GS - на входах є хоча б один сигнал високого рівня.
Дешифратор (декодер) перетворить двійковий код в унарний. Зі Всіх m виходів дешифратора активний тільки один. Повний дешифратор має п входів і m виходів, які зв'язані співвідношенням m=2n . Ці пристрої використовуються як в позитивній так і в негативній логіці. Позитивна логіка - логіка, в якій сигнал високого рівня одиниця. А в негативній логіці - нуль.
Етапи побудови індикації
1
.
Складання таблиці сигналів для реалізації
повідомлень.(Таблиця 1.4)
2 Побудова схеми індикації.

Схему індикації зображено на додатку А.
2.
Автомати з пам´ятю
Дискретні автомати з пам´ятю (на відміну від комбінаційних схем характеризуються тим, що стан їх виходів залежить як від сигналів, присутніх на їх входах в даний момент часу , так і від послідовності сигналів, що потрапили на входи автомату в попередні моменти часу.
АП бувають синхронні й асинхронні. Асинхронні АП - автомати, у яких зміна внутрішніх станів відбувається під дією зовнішніх подій, а в синхронних автоматів є генератор імпульсів, що задає дискретні проміжки часу. Функціонування автомату з пам’яттю складається з послідовній зміні внутрішніх станів (починаючи з початкового стану), під дією вхідних сигналів та внутрішніх станів. Зміна внутрішніх станів відбувається тільки в дискретні моменти часу, які задаються зовнішніми подіями або спеціальним генератором синхроімпульсів. В залежності від всього цього на виході формується сигнал Z. Способи завдання синхронних автоматів:
-
словесний опис
-
завдання синхронних автоматів за допомогою таблиць переходів виходів, що показує зміну внутрішніх станів автомата під дією вхідних сигналів і формований вихідний сигнал.
-
завдання автоматів за допомогою графів. Граф - це логічна структура, що містить вершини у яких замикаються внутрішні стани автомата, і лінії зі стрілками з'єднуючі вершини, які показують напрямок зміни станів; біля стрілок у вигляді косою дробу записується в чисельнику - вхідний сигнал, що викликає перехід у новий стан, а в знаменнику - вихідний сигнал.
Типи АП:
-
найпростіші автомати з двома станами - тригери;
-
регістри зрушення;
-
лічильники
імпульсів; -
формувачі послідовності імпульсів;
-
автомати зі складними алгоритмами функціонування.
Для
реалізації
автоматів з памьятью використовуються
тригери.У данному випадку використовується
тригер:
![]()

таблиця
2.1
Процедура синтезу синхронних автоматів:
-
Дається словесний опис задачі, деталізує маючий в розпорядженні входы та необхідні виходи
-
будуються граф перехід;
-
виробляється процес мінімізації числа стану;
-
розробляється логічні рівняння схеми;
-
Здійснюється реалізація схеми автоматів
2.1 АП-1 Пристрій розпізнавання послідовностей без перекриття:
0000,0101,1000,1001.
Рисунок
2.1.1 Граф перехода

Таблиця 2.1.1

Таблиця
2.1.2-Функціональна
схему пристрію
розпізнавання послідовностей без
перекриття

Будуємо
карти Карно та одержуємо функції для
кожного тригера

![]()
![]()

![]()
![]()



![]()

![]()
![]()

![]()


2.2
АП-2
Синтез
чотирьохрозрядного регістра зсуву
вліво.
Регістр застосовується як пристрій для запом’ятовування даних.
Визначаємо,
що для реалізацій данної схеми необхідно
4 тригера. За завданням використовуємо
-тригери.
Потім будуємо функціональну таблицю
(таблиця 1) та визначаємо які сигнали
потрібно подавати на входи
-
тригерів для отримання вимагаємого
результату.
Таблиця 2.2.1-Функціональна схема чотирьох розрядного регістру зсуву вліво.

Будуємо карти Карно та одержуємо функції для кожного тригера


Будуємо
регістр
зсуву на
загальній шині.

Рисунок 2.2.1 : Схема чотирьохрозрядного регістру зсуву вліво.
2.3 АП-3 Реверсивный 4-х разрядный счетчик.



ц
Будуємо карти Карно та одержуємо функції для кожного тригера




Будуємо
регістр
зсуву на
загальній шині.

Рисунок 2.3 : Схема реверсивного чотирьохрозрядного счетчика
