3 Структурна схема дискретного пристрою

Рисунок 3.1 - Структурна схема дискретного пристрою

ГСИ – генератор синхроімпульсів;

АП 1, АП 3 - послідовностні автомати на 2 входи і один вихід;

АП 2 - чотирьохзозрядний реверсивний лічильник в коді Грея;

DC – дешифратор;

КС 1 – комбінаційна схема в базисі Пірса (рисунок 1.3);

КС 2 – комбінаційна схема на комутаторах (рисунок1.4);

ІНД 1, ІНД 2, ІНД 3 – індикація повідомлень.

З ГСИ надходять сигнали синхроімпульсу на АП 1, АП 2, АП 3 і задають їх роботу. З АП 1 через регістр приходить двійкова інформація на дешифратор, який розпізнає її і включає КС 1, КС 2 та ІНД 1, ІНД 2. З АП 2 сигнали надходять на КС 1 та КС 2 , які розпізнають істинна інформація чи ні. Індикатори, в залежності від значення сигналу , показують певну інформацію. З АП 3 так саме як і з АП 1 через регістр на дешифратор приходить інформація, і яка потім надходить до ІНД 3. І ІНД 3, в залежності від сигналу, виводить ту чи іншу індикацію.

Висновок

В курсовому проекті було розроблено комбінаційні схеми на логічних елементах та на мультиплексорах. Також було синтезовано три автомати з пам’яттю та регістр. Для чого використовувались тригери, які дозволяють зберігати інформацію та обробляти її. І тому знаходять широке застосування в дискретних пристроях.

Крім цього була розроблена схема роботи семисегментних індикаторів для відображення інформації. При розробці індикації застосовувались такі пристрої як шифратор та дешифратор. З їх допомогою відбувається кодування та декодування інформації і їх дуже зручно, наприклад, використовувати для переходу від десяткової системи числення до двійкової, яка наразі використовується для цифрових обчислювальних машин.

При побудові схем використовувалася мінімізація функцій, що дало змогу значно зменшити розміри схем та кількість елементів, які було задіяно. Мінімізація відбувалася за методом карт Карно, який добре себе показує при невеликій кількості аргументів. Але коли їх стає більше шости цей метод не є доцільним.

В цілому виконання курсового проекту спиралося на знаннях отриманих на лекціях, практичних заняттях та лабораторних роботах. Однак потребувало розміркувань та уваги, особливо при синтезуванні великих схем, де функції мають в своєму складі значну кількість змінних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

www.dpk.com.ua

Методичні вказівки з дисциплін "Електроніка та мікросхемотехніка", "Комп’ютерна електроніка" й "Прикладна теорія цифрових автоматів" Ч.1 – Харків: УкрДАЗТ, 2006, - 32 с.

Загарий Г.И., Ковзель Н.О. и др Программируемые контроллеры для систем управления. Ч.1. Архитектура и технология применения – Харьков: ХФИ «Транспорт Украины»; - Харьков: Издательство «Регион-информ»,2001. – 316 с.

Методические указания по курсу "Теория дискретных устройств железнодорожной автоматики, телемеханики и связи": Функции алгебры логики. Синтез комбинационных схем. Ч.1 – Харьков: ХИИТ,1987, - 27 с.

Методические указания по курсу "Теория дискретных устройств железнодорожной автоматики, телемеханики и связи": Синтез синхронных автоматов. Ч.3 – Харьков: ХИИТ, 1987, - 23 с.

Методические указания к лабораторным работам по дисциплине "Теоретические основы автоматики и телемеханике". Раздел "Теория дискретных устройств". Ч.1 – Харьков: ХИИТ, 1992,

Конспект лекцій