- •1 Обгрунтування вибору системи автоматичного блокування
- •2.4 Сигнальні установки
- •2.5 Автоматична переїзна сигналізація
- •3.2 Поєднання станційних та перегінних систмем автоматики і телемеханіки
- •4 Автоматичний диспетчерський контроль за рухом поїздів
- •5 Техніка безпеки при будівництві і експлуатації пристроїв автоматики і телемеханіки
- •Список використаних джерел
3.2 Поєднання станційних та перегінних систмем автоматики і телемеханіки
Для ув'язування пристроїв АБТЦ між станціями, що обмежують перегін, потрібна організація лінійних кіл. Живлення лінійних кіл для кожної колії парної і непарної горловини станції для кожної колії здійснюється від блоків БПШ. Напруга живлення розраховується в залежності від довжини перегону. В зв`язку з тим що перегін має невелику довжину (6,9км) основна аппаратура розташована на одній зі станцій, тобто на станції К. Це дозволяє зменшити кількість лінійних кіл, що зменшує затрати на облаштування ділянки.
Для ув`язування станційних пристроїв необхідні кола:
ДСН – ОДСН – коло подвійного зниження напруги, воно також використовується в системі ЧДК;
К-ОК – коло контролю перегону;
Н – ОН – коло зміни напрямку руху по перегону.
При відправленні на перегон показання вихідних світлофорів залежать від кількості вільних блок-ділянок. Контроль стану першої ділянки віддалення і захисної ділянки за першим по віддаленю прохідним світлофором здійснює реле 1УП. 2УП – контроль стану другої ділянки віддалення і захисної ділянки за другим по віддаленню світлофором. Також побудовано додаткові реле 2ЧЖ (повторювач колійних реле ділянки віддалення, захисної ділянки і реле замикання ділянки віддалення) і ЧЗ (перевіряє вільний стан двох ділянок віддалення і захисної ділянки за другим по ходу світлофором). Але всі колійні реле знаходяться на станції К, бо вся аппаратура АБТЦ там розташована. Тому виникає необхідність влаштування додаткових лінійних кіл для контролю ділянок віддалення (2Н1УП, 2Н2УП).
Також необхідна інформація про стан вхідних світлофорів, якщо відбувається прийом по неправильній колії по світлофору НД, що вирішено за допомогою організації двох додаткових лінійних кіл з реле НДКБО (перевірка, що на вхідному світлофорі ввімкнено будь-яке сигнальне показання) і НДР (в колі якого об`єднано реле НДС, НДБРУ (необхідність завдання блимаючого режиму на предвхідном світлофорі, НДГРУ (наявність на світлофорі НД показання прийому на головну колію).
Схема лінійних кіл представлена в додатку С.
4 Автоматичний диспетчерський контроль за рухом поїздів
Інформація від генераторів чатотного диспетчерського контролю спочатку передається на проміжні станції, що обмежують перегони, а після цього зі станції на центральний пост до диспетчера.
Система ЧДК зроблена таким чином, що до генератора ЧДК, що знаходиться в релейній шафі переїзної сигналізації, через контакти реле, що контролються подається сигнал на декілька входів. Це визначає сигнал якої частоти виробляє ГКШ і подає в лінію ДСН-ОДСН. На станції встановлено підсилювач УПДК і приймач ПДК, який складається з 8 фільтрів. На вихід фільтрів ввімкнео регіструючі реле, які вмикають індикацію на табло диспетчера.
В системі АБТЦ основне обладнання влаштовано на станції, тому генераторами ГКШ в цій системі обладнано лише релейні шафи переїзної сигналізації.
Схема частотного диспетчерського контролю представлена в додатку Т.
Частотні кодові сигнали від переїзної сигналізації передаються на станцію, де через посилювач УПДК подаються на приймачі ПК, а після цього на розподільник РДК-2.
В колі контролю ГКШ на переїзді контролюється стан таких реле:
АО, БО – контакти вогневих реле, що контролюють цілісність світлофорних ламп;
ПО – повторювач вогневих реле і подвійного зниження напруги;
КМК – контроль роботи комплекту блимання;
ПВ – зайнятості ділянки наближення;
А – аварійного реле основного живлення;
А1 – аварійного реле резервного живлення;
У1 – керуючого;
З – закриття шлагбауму.