Від країв аркуша паперу і місця розташування осей координат

Відстань від верхнього і нижнього країв аркуша креслярського паперу до найвищої і найнижчої точок плану, см;

а = 0,5 (Х_a - X_ПЛ),

а відстань від країв аркуша до найлівішої і найправішої точок плану, см:

b = 0,5 (Y_a - Y_ПЛ),

де Хa, Ya-розміри аркуша креслярського паперу, см.

Положення осі абсцис відносно найлівішої точки (західної) полігону встановлюють із виразу, см:

b = (Y_min – Y_C) / m,

де Y_C-прийняте мінімальне значення ординати координатної сітки, м.

Відстань осі ординат від нижнього краю аркуша креслярського паперу, см:

а' = (X_min – X_C) / m,

де Х_C-прийняте мінімальне значення абсциси координатної сітки, м.

Правильність нанесення точок на координатну сітку контролюють вимірюванням на плані відстаней між суміжними точками знімального обґрунтування.Різниця в довжинах сторін теодолітних ходів не повинна перевищувати 0,2 мм у масштабі побудованого плану.

Відносно відомих сторін і точок знімального обґрунтування наносять на план в масштабі подробиці, зняті на місцевості. Способи нанесення ситуації на план (рис. 11.5) такі самі, які застосовуються для зйомки їх на місцевості. Нанесення на план контурів місцевості виконують з допомогою транспортира, масштабної лінійки і циркуля-вимірника.

Рисунок 11.5-План топографічного знімання

Для нанесення координат способом полярних координат центр транспортира суміщають з вершиною полігона, а нуль транспортира - з напрямом на попередню точку теодолітного ходу. Будують кути, виміряні теодолітом при візуванні на контурні точки місцевості. На побудованих напрямах на контурні точки відкладають в масштабі плану відстані, вказані у абрисі. З'єднавши точки, одержують положення контурів на плані.

Для побудови точок місцевості способом кутових засічок (сторона VIII - IX) з допомогою транспортира в вершинах сторін теодолітного ходу відкладають кути, вказані у абрисі (рис. 11.6). Точка перетину сторін побудованих кутів - шукана точка на плані місцевості.

При нанесенні на план ситуації ділянки місцевості способом перпендикулярів (сторони ІІ-III, IV-V, VІ-VII-І-IX) від початку лінії знімального обґрунтування згідно з абрисами (рис. 11.7 і 11.8) відкладають відстані до перпендикулярів. В отриманих точках трикутником будують лінії, перпендикулярні стороні теодолітного ходу. На перпендикулярах відкладають відстані до контурів, вказаних у абрисі. З'єднують побудовані на перпендикулярах точки і одержують місцеположення контурів на плані.

Рисунок 11.6 – Абриси сторін Y–YI i IY–YIII-IX

Для побудови точок місцевості способом лінійної засічки (сторона IV-VIII) циркулем-вимірником з вершин теодолітного ходу креслять дуги радіусами, рівними відстаням від точок до контуру (рис. 11.6). Точка перетину дуг буде шуканою контурною точкою на плані.

Рисунок 11.7 – Абриси сторін I–II–III і III-IY-Y

Подробиці, зняті на місцевості, на топографічний план наносять умовними знаками.

Рисунок 11.8–Абриси сторін YI–YII, YII–I-IX

Площу замкнутого полігону обчислюють за координатами його вершин, м²:

S = 0,5  X_n (Y_n+1 – Y_n-1);

S = 0,5  Y_n (X_n-1 – X_n+1);

де Х_n, Y_n, Х_n+1, Y_n+1, Х_n-1, Y_n-1 – координати, відповідно, обчислюваної, наступної і попередньої вершин полігону, м.

Всі розрахунки з визначення площі полігону виконують в табличній формі за допомогою мікрокалькулятора. Обчислені площі повинні бути рівні між собою.