МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Інтелектуальна власність: запитання та відповіді

Вінниця 2011

Питання 1. Створення та функціональна діяльність Всесвітньої організації інтелектуальної власності

Відповідь на питання 1

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) появились після підписання Парижської конвенції по охороні промислової власності – першого важливого міжнародного договору, направленого на допомогу громадянам однієї країни в отриманні охорони їх інтелектуальних творів в інших країнах в формі прав промислової власності, відомих як:

• винаходи (патенти);

• товарні знаки;

• промислові зразки.

Учасниками Парижської конвенції було 14 країн і вона вступила в силу в 1884 році. Для виконання адміністративних задач було створено Міжнародне бюро.

В 1886 році на міжнародні арені виникає таке поняття як авторське право і разом з ним підписується Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Мета цієї конвенції полягала в тому, щоб громадяни країн, які являються її учасниками, могли отримати міжнародну охорону свого права контролювати використання з отриманням за це використання відповідної винагороди за творчий продукт:

• романи, оповідання, поеми, п´єси;

• пісні, опери, музикальні постановки, сонати;

• рисунки, картини, скульптури, архітектурні твори.

Як і у випадку з Паризькою конвенцією, для виконання адміністративних задач в рамках Бернської конвенції було створено Міжнародне бюро.

В 1893 році ці два бюро об´єднались в одну міжнародну організацію, яка отримала назву – Об´єднане міжнародне бюро по охороні інтелектуальної власності (ця організація більше відома по її французькому скороченню –БИРПИ з штаб-квартирою в Берні (Швейцарія)) і штатом з 7 співробітників. Ця маленька організація з часом переросла в Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ) і, яка динамічно розвивається та постійно розширюється.

Сьогодні ВОІВ здійснює адміністративні функції багатьох договорів (двох з них разом з іншими міжнародними організаціями) і за участю своїх країн-членів ВОІВ і Секретаріату виконує обширну програму, яка направлена на:

• узгодження національних законів і процедур в області

інтелектуальної власності;

• надання послуг міжнародним заявникам по отриманню прав

промислової власності;

• обмін інформацією в області інтелектуальної власності;

• надання юридично-технічної допомоги країнам, які розвиваються та

іншим країнам;

• сприяння регулювання спорів в області інтелектуальної власності

між суб´єктами приватного права;

• методологічне освоєння інформаційних технологій і Internet в якості

інструмента зберігання, отримання і використання цінної інформації в області інтелектуальної власності.

В 1960 році БИРПИ переїхало з Берна в Женеву, щоб бути блище до ООН та інших міжнародних організацій і через 10 років в зв´язку з вступом в силу Конвенції, що засновувала Всесвітню організації інтелектуальної власності, БИРПИ перетворилось в ВОІВ, яка пройшла через структурні і адміністративні реформи та отримала Секретаріат, підзвітний країнам-членам ВОІВ. В 1974 році ВОІВ стала одним із спеціалізованих організацій системи ООН з признаним країнами – членами ООН мандатом на здійснення адміністративного управління питаннями інтелектуальної власності. В 1978 році Секретаріат ВОІВ в новий будинок штаб-квартири.

В 1996 році ВОІВ заключила Угоду з Всесвітньою торговою організацією (ВТО), що продемонструвало важливість прав інтелектуальної власності в регулюванні глобальної торгівлі.

Сьогодні ВОІВ являється одним з 16 спеціалізованих організацій системи ООН Вона здійснює адміністративні функції 23 міжнародних договорів, які стосуються різноманітних аспектів охорони інтелектуальної власності. Країнами-членами ВОІВ являється 179 або 90% всіх країн світу. В Секретаріаті ВОІВ працює 760 чоловік з 83 країн світу. Вищим органом ВОІВ являється Генеральна асамблея, що складається з країн-учасників Конвенції, які являються членами якого-небудь союзу. Скликається конференція країн-учасників Конвенції, незалежно від їх членства в тому чи іншому союзі. Створюється Координаційний комітет, який складається з країн-членів виконкомів Паризького і Бернського союзів. Адміністративний орган ВОІВ – Міжнародне бюро. ВОІВ відрізняється від інших міжнародних урядових організацій тим, що вона в значній мірі існує за рахунок самофінансування. Кошти надходять за рахунок трьох основних реєстраційних систем (85%), продажу публікацій ВОІВ та внесків країн-членів ВОІВ (15%). В останні роки реєстраційні системи постійно розширюються і будуть в подальшому зростати і саме тому доходи ВОІВ зростають постійно.

Через свої країни-члени і секретаріат ВОІВ намагається:

• гармонізувати національні законодавства і процедури по

інтелектуальні власності;

• забезпечити обслуговування міжнародних заявок на права промислової

власності;

• обмінюватись інформацією про інтелектуальну власність:

• надавати правову і технічну допомогу країнам що розвиваються та

іншим країнам;

• сприяти вирішенню спорів щодо інтелектуальної власності;

• оволодівати інформаційними технологіями як інструментом для

зберігання, доступу і використання цінної інформації про інтелектуальну власність.

Питання 2. Зв´язок інтелектуальної власності і міжнародної торгівлі

Відповідь на питання 2

Інтелектуальна власність є джерелом невичерпних можливостей і в

подальшому її роль буде зростати. Перед ВОІВ в майбутньому стоїть багато задач:

• вміння своєчасно зрозуміти пріоритети країн-членів ВОІВ,

промисловості, торгівлі, громадянського суспільства, неурядових організацій-партнерів і зосередити свою увагу на проблемах і можливостях, які виникають з появою нових технологій і ділової практики;

• вдосконалення механізмів прийняття рішень країнами-членами ВОІВ,

методів роботи з метою їх прозорості, економічності та орієнтації на кінцевий продукт;

• розробка шляхом консенсусу міжнародних узгоджених принципів і

норм для країн, що розвиваються, можливостей для обміну інформацією і знаннями;

• укріплення зв´язків між інтелектуальною власністю, з однієї сторони, і

міжнародною торгівлею.

СОТ була створена в результаті завершення Уругвайського раунду

Багатосторонніх торгових переговорів в рамках ГАТТ 15 квітня 1994 року. Однією із заключених тоді Угод була Угода про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРИПС), яка вступила в силу 1 січня 1995 року. Ця Угода започаткувала нову еру в області охорони інтелектуальної власності і забезпечила захист прав інтелектуальної власності, а також підвищила значення програми роботи ВОІВ.

Положення Угоди ТРИПС, які стосуються авторського права і суміжних прав, патентів, товарних знаків, географічних схем, промислових зразків і топологій інтегральних мікросхем, безпосередньо доповнюють міжнародні договори і конвенції, які Секретаріат ВОІВ і його попередники обслуговували, в деяких випадках, протягом більше 100 років.

З 1 січня 1996 року вступила в силу Угода між ВОІВ і СОТ, яка передбачає співробітництво в реалізації Угоди ТРИПС, в таких формах, як повідомлення про закони і правила, надання юридично-технічної допомоги в реалізації технічного співробітництва в інтересах країн, які розвиваються. В 1998 році ВОІВ і СОТ виступили з ініціативою надання допомоги найменш розвиненим країнам, яким необхідно виконати свої зобов´язання відповідно до Угоди ТРИПС до 2006 року.

Питання 3 Оподаткування об’єктів інтелектуальної власності

Відповідь на питання 3.

Інтелектуальній власності притаманні всі традиційні атрибути власності – нею можна володіти, роспоряджатись, користуватись і ефективно торгувати. Біля 10-15% вартості підприємств приходиться на долю традиційних об´єктів інтелектуальної власності При правильному захисті всіх елементів інтелектуального капіталу ця цифра може збільшитись до 30-40%. За даними Українського інституту промислової власності вже в 2004 році доля заявок на винаходи від іноземних клієнтів становила 29%, заявки на корисні моделі надходять переважно від національних заявників.

Найбільшу активність проявляють фармацевтичні, продовольчі і сільськогосподарські компанії, зростає кількість заявок на товарні знаки, корисні моделі, наприклад меблі, тощо.

При виплаті роялті (виплати за користування обєкта інтелектуальної власності) із України за рубіж знімається податок на репатріацію прибутку по загальні ставці 15%. Між деякими країнами заключені міжнародні конвенції, які дають змогу уникнути подвійного оподаткування, по деяким ставка такого налогу знижена і навіть може рівнятись 0%. Саме тому західні компанії створюючи в Україні підприємства завчасно планують і оптимізують фінансові потоки розміри яких залежать від юрисдикції власника обєкта інтелектуальної власності, з яким буде заключатись ліцензійний договір.

Нематеріальні активи підприємств в Україні не підлягають формальному захисту (реєстрації) по українському законодавству. Базовим принципом управління нематеріальними активами є юридичний захист об´єктів інтелектуальної власності і їх коректна економічна оцінка. Використовують три основних методи:

Затратний підхід – передбачає розрахунок затрат на воспроизводство обєктів інтелектуальної власності, які оцінюються в текучих цінах з врахуванням зносу (амортизації).

Дохідний метод – заключається в визначені розміру прибутку (чистого доходу) від використання інтелектуальної власності в господарські діяльності підприємства і передбачає визначення суми майбутніх доходів або економії затрат, зумовлених її використанням.

За даними Антимонопольного комітету України, з моменту вступу в силу Закону України «Про захист від недоброякісної конкуренції» з 1 січня 1997 року по 2004 рік включно було зафіксовано біля 600 правопорушень більшість яких повязана з використанням фірмових найменувань, знаків для товарів і послуг і назв про походження товарів. Найбільш типовими порушенями є незаконе використання технічних рішень на які видані патенти (виготовленя продукції з використанням запатентованих винаходів, пропозиція такої продукції для продажу за рубіж, а також чужих торгових марок). Потерпівша сторона захищає свої інтереси в суді, використовуються адміністративні важелі таких інститутів як МВС, Антимонопольний комітет тощо.

Порівняльний аналіз продаж – базується на вивчені умов продажу аналогічних обєктів інтелектуальної власності, що реалізується на інтелектуальних і товарних ринках.

На відміну від зарубіжних країн в Україні ні один вітчизняний банк не приймає об´єкти інтелектуальної власності в якості можливої застави для отримання кретиту.

Питання 4. Яка мета охорони промислових зразків?

Відповідь на питання 4.

За рахунок використання нових промислових зразків виріб отримує зовнішню і споживчу привабливість і в результаті чого зростає комерційна вартість виробу та вірогідність його реалізації на ринку збуту.

Якщо промисловий зразок охороняється, власник - фізична або юридична особа, що зареєструвала зразок, забезпечує собі виняткове право на захист від несанкціонованого копіювання або імітації зразка третіми особами. Це сприяє отриманню справедливого прибутку на вкладений капітал. Ефективна система охорони також приносить користь споживачу і суспільству в цілому, забезпечуючи добросовісну конкуренцію і дотримання правил добросовісної торгівлі, а також сприяючи розвитку художньої творчості і привертаючи увагу споживача до самих вчинених в естетичному відношенні виробів.

Охорона промислових зразків сприяє економічному розвитку, активізуючи художню творчість в промисловості і виробництві, а також в традиційних сферах мистецтва і художніх промислах. А це сприяє пожвавленню комерційної діяльності і експорту національної продукції.

Створити промислові зразки і забезпечити їх охорону відносно недорого і просто. Створення зразків під силу невеликим і середнім підприємствам, а також окремим художникам і ремісникам як в промислово розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

Питання 5. Як може здійснюватися охорона промислових зразків?

Відповідь на питання 5.

У більшості країн для надання охорони відповідно до законодавства про промислові зразки промисловий зразок необхідно зареєструвати. Звичайно відповідно до вимог при реєстрації зразок повинен володіти новизною або оригінальністю. В різних країнах цим термінам даються різні визначення, і кожна країна може встановити свій порядок реєстрації. В загальному випадку «новий» означає, що наскільки відомо, аналогічний або подібний зразок, до цього, не існував. При реєстрації промислового зразка видається свідоцтво про реєстрацію. Термін охорони звичайно складає п'ять років і може продовжуватися на подальші терміни, в більшості випадків до 15 років.

Залежно від конкретного національного законодавства і від самого зразка, промисловий зразок може стати об'єктом охорони як витвір мистецтва відповідно до законодавства по авторському праву. В деяких країнах охорона одного і того ж об'єкту може здійснюватися паралельно: як промислового зразка і як виробу мистецтва. В інших країнах авторське право і охорона промислових зразків взаємно виключають один одного: якщо власник вибирає один варіант охорони, він не може одночасно скористатися іншим.

При певних обставинах можна забезпечити охорону промислового зразка відповідно до законодавства про несумлінну конкуренцію, хоча при цьому умови охорони, гарантовані права і засоби правового захисту можуть бути абсолютно іншими.

ПИТАННЯ 6. На яку територію розповсюджується охорона промислових зразків ?

Відповідь на питання 6.

За звичайо охорона промислового зразка обмежується територією країни, в якій надана охорона. В рамках Гаагської угоди про міжнародне депонування промислових зразків, адміністративні функції якого виконує ВОІВ, пропонується новий порядок міжнародної реєстрації. Заявник може подати заявку на одну міжнародну реєстрацію або у ВОІВ, або в національному відомстві країни - учасниці Угоди. Потім зразку надається охорона в тих країнах - учасницях Угоди, в яких власник бажає її одержати.

Питання 7. Види ліцензій в сфері інтелектуальної власності

Відповідь на питання 7.