Графічне завдання №3 (епюр №3)

Умова: Побудувати дві проекції лінії взаємного перетину заданих по­верхонь із застосуванням методу січних площин. Визначити видимість (рис.8).

Мета завдання: вміти на практиці визначати лінію взаємного пере­тину у випадку, коли технічна деталь складається із декількох поверхонь, які перетинаються.

Послідовність виконання

1. Визначити, які поверхні перетинаються, дати їм назву, яка буде далі записана у вигляді визначника. Уявити положення твірних (для поверхонь обертання) або ребер (для гранних поверхонь) відносно площин проекцій П₁, П₂, П₃ .

2. Визначити, до якого випадку перетину (окремий або загальний) можна віднести цю задачу. В окремому випадку перетину одна з поверхонь займає проекціювальне положення (твірні або ребра перпендикулярні до однієї з площин проекцій), в загальному ви­падку проекціювальні ребра або твірні заданих поверхонь від­сутні.

3. Застосувати алгоритм побудови точок на поверхні (в окремому випадку перетину) або вибрати положення допоміжної площини (в загальному випадку). Допоміжну січну площину вводять таким чином, щоб в перетині з двома заданими поверхнями вона давала найбільш простий переріз.

4. Побудувати лінії перетину допоміжної січної площини з кожною з двох заданих поверхонь. В місці перетину цих ліній визначити точки спільного перетину. Кожна з цих точок має потрійну належність поверхням, які перетинаються, та допоміжній січній площині.

5. Ввести ще декілька допоміжних січних площин з метою отримання точок, достатніх для побудови лінії взаємного перетину двох поверхонь.

6. З’єднати шукані точки, враховуючи їх видимість на поверхнях.

Зразки виконаних задач до епюра №4 показані на рис. 8 (а, б), а індивідуаль­ні завдання наводяться в додатку Д.

Список літератури

1. Бубенников А. В., Громов М. Я. Начертательная геометрия. – М.: Высшая школа, 1985. – 416 с.

2. Гордон В. О., Семенцов-Огиевский М. А. Курс начертательной геометрии. – М.: Наука, 1988. – 270 с.

3. Гордон В. О., Иванов Ю. Б., Солнцева Т. Е. Сборник задач по курсу начертательной геометрии. – М.: Наука, 1973. – 351 с.

4. Кузнєцов Н. С. Начертательная геометрия. – М.: Высшая школа, 1981. – 496 с.

5. Сборник задач по начертательной геометрии с элементами программирования / Под общей ред. Михайленко В. Е. – М.: Высшая школа, 1976. – 222 с.

6. Фролов С.А. Начертательная геометрия. – М.: Машиностроение, 1978. – 238 с.

7. Фролов С.А. Сборник задач по начертательной геометрии. – М.: Машиностроение, 1980. – 224 с.

8. Государственные стандарты единой системы конструкторской документации (ЕСКД).

9. Збірник задач з нарисної геометрії для студентів бакалавр­ських напрямків 6.0902, 6.0923 спеціальностей 7.090202, 7.090203, 7.090215, 7.092304 ступеневої підготовки спеці­алістів з вищою технічною освітою / Буда А.Г. – Вінниця: ВДТУ, І996. – 59 с.

10. Методичні рекомендації з нарисної геометрії для розв'я­зання позиційних задач до тем "Пряма та площина" для студентів бакалавр­ських напрямків 6.0902, 6.0923 спеціальностей 7.090202, 7.090203, 7.090215, 7.092304 / Буда А.Г. – Вінниця: ВДТУ, 1997. – 48 с.

11. Методичні рекомендації до виконання графічних завдань з на­рисної геометрії та варіанти завдань для студентів бакалавр­ських напрямків 6.0902 – ”Інженерна механіка” 6.0923 – ”Зварювання” ступеневої підготовки спеці­алістів з вищою технічною освітою / Буда А.Г., Король О.В. – Вінниця: ВДТУ, І996. – 41 с.

12. Буда А.Г., Король О.В., Пащенко В.Н. Проектування форм технічних деталей та аксонометричні проекції. Навчальний посібник.– Вінниця: ВДТУ, 2001. – 92 с.

38