
- •С.Г. Авдєєв, т.І. Бабюк,
- •Розділ 1. Гармонічні коливання і хвилі Основні формули
- •Приклади розв’язування задач
- •Механічні хвилі
- •Приклади розв’язування задач
- •Електромагнітні коливання і хвилі
- •Приклади роз’язування задач
- •Розділ 2. Інтерференція світла Основні формули
- •Приклади розв’язування задач
- •Дифракція світла. Основні формули
- •Приклади розв’язування задач
- •Поляризація світла. Основні формули
- •Приклади розв’язування задач
- •Дисперсія світла. Основні формули
- •Приклади роз’язування задач
- •Теплове випромінювання. Основні формули
- •Приклади розв’язування задач
- •Фотоефект. Основні формули
- •Приклади розв’язування задач
- •Тиск світла. Основні формули
- •Приклади розв’язування задач
- •Ефект Компотна. Основні формули
- •Приклади роз’язування задач
- •Основна література:
- •Додаткова лытература:
- •Деякі відомості з математики
- •2. Довідкові дані
- •Властивості деяких твердих тіл
- •Діелектрична проникність деяких речовин
- •Електричні властивості матеріалів при 20°с
- •Робота виходу а електронів з металу, еВ
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Поляризація світла. Основні формули
1. Закон Брюстера
tg і = n2,1 ,
де і - кут падіння променя; n2,1 - відносний показник заломлювання.
Рис.16
2. Коефіцієнт відбивання падаючого променя:
,
де
I`
=
,або
I
`=
;
I0
- інтенсивність природного променя.
3. Коефіцієнт заломлювання променя:
,
де
I
- інтенсивність
променя з перпендикулярною орієнтацією
вектора
;
I
- інтенсивність
променя з паралельною орієнтацією
вектора
.
4. Ступінь поляризації заломленого променя
.
5. Закон Малюса
I = I0 cos2 ,
де I - інтенсивність поляризованого світла після аналізатора;
I0 - інтенсивність світла до аналізатора;
- кут між площиною поляризатора і площиною поляризації аналізатора.
6. Ступінь поляризації частково поляризованого світла в довільному випадку :
,
де Imax i Imin - максимальна і мінімальна інтенсивності частково поляризованого світла, яке пропускається через аналізатор.
Різниця фаз поляризованих променів, яка створюється анізотропною пластинкою
,
де
- хвильове число;
l - товщина анізотропної пластинки;
n3 i nн - показники заломлювання відповідно звичайного і незвичайного променів в анізотропній пластинці;
8. Кут повертання площини поляризації монохроматичного світла при проходженні через оптично активну речовину:
а) в твердих тілах
= [] l ;
в) в розчинах
= [] С l ,
де [] - питоме повертання площини поляризації;
C - масова концентрація оптично активної речовини в розчині;
l - довжина шляху, пройденого світлом в оптично активній речовині.
9. Виникнення оптичної різниці фаз в деяких штучно анізотропних речовинах:
а) у випадку механічних деформацій
,
де
- хвильове число;
l - довжина тіла в напрямку створення механічних деформацій;
k1 - стала величина, характеризує властивості певної речовини;
-
нормальна напруга (
=
).
б) у випадку дії електричного поля (ефект Керра)
,
де k2 - стала величина;
E - напруженість електричного поля в комірці Керра.
в) у випадку дії магнітного поля
,
де k3 - стала величина;
Н - напруженість магнітного поля.
Приклади розв’язування задач
Приклад 1. Алмазна призма (n = 2,43) знаходиться в деякому середовищі з показником заломлювання n1 . Промінь природного світла падає на призму так, як це показано на рис.17. Визначити показник заломлювання цього середовища, якщо відбитий промінь повністю поляризований.
Дано:
n = 2.42
= 60
--------------------
n1 - ?
Рис.17
Розв’язування:
З рис.17 видно, що кут падіння променя
на поверхню алмазної призми
=
- 30
= 60.
Для кута виконується закон Брюстера
tg
=
,
де n - показник заломлювання алмазної призми; n1 - показник зало- млювання деякого середовища.
Звідки
.
Підставимо числові значення
.
Відповідь: n1 = 1,40.
Приклад 2. У скільки разів послаблюється інтенсивність світла, яке проходить через систему двох призм Ніколя, площини пропускання яких утворюють кут = 30, якщо відомо, що в кожній із призм втрачається на поглинання 10% падаючої інтенсивності?
Дано:
= 30
= 0,1
---------------------
-
?
Розв’язування: Природний промінь, щo падає на грань призми Ніколя, (рис.18) роздвоюється внаслідок подвійного променезаломлювання на звичайний і незвичайний промені. Обидва промені однакові за інтенсивністю і є повністю поляризованими. Звичайний промінь внаслідок повного внутрішнього відбивання на межі шару канадського бальзаму поглинається пофарбованою в чорний колір поверхнею призми. Незвичайний промінь проходить через призму, зменшивши свою інтенсивність на 10% внаслідок відбивання і поглинання в призмі.
Таким чином, інтенсивність світла, яке пройшло першу призму, дорівнює
I1
=
.
Плоскополяризований промінь світла з інтенсивністю І1 падає на другу призму, де також роздвоюється на звичайний і незвичайний промені. Інтенсивність незвичайного променя І2 , який пройде крізь другу призму Ніколя, визначається законом Малюса. Врахувавши також втрати інтенсивності на відбивання і поглинання, маємо:
I2 = I1 (1 - ) cos2 .
де - кут між площинами поляризації поляризатора і аналізатора.
Iнтенсивність І2 з ураxуванням І1 буде дорівнювати
I2
=
I0
(1 - )2
cos2
.
Послаблення інтенсивності
.
Підставимо числові значення
Відповідь: І0/I2 = 3,28 рази.
Приклад 3. На шляху частково поляризованого світла, ступінь поляризації якого 0,6, поставили аналізатор так, що інтенсивність пропущеного ним світла виявилась найбільшою. У скільки разів зменшиться інтенсивність світла, якщо аналізатор повернути на кут 30 ?
Дано:
р = 0,6
= 30
--------------------
-
?
Розв’язування: Ступінь поляризації для частково поляризованого світла визначається за формулою
=
,
де Іmax і Іmin - максимальна і мінімальна інтенсивності частково поляризованого світла, яке пропускається аналізатором.
З цієї формули знайдемо залежність Іmax від Іmin
.
(1)
Максимальна інтенсивність світла, що проходить крізь аналізатор, дорівнює
,
(2)
де Ін - інтенсивність поляризованого світла;
Ін.п.- інтенсивність неполяризованого світла.
Мінімальна інтенсивність світла, яке проходить крізь аналізатор, дорівнює
.
(3)
Після підстановки (2) і (3) в (1) маємо
.
Звідки
Іn = 1,5Ін.п. (5).
Згідно з умовою задачі аналізатор пропускає в першому випадку
I1
= In
+
Iн.п..
(6)
В другому випадку
I2
= In
cos2
+
Iн.п.
(7)
Поділивши (6) на (7) та врахувавши (5), одержимо
.
Врахувавши кут , будемо мати
.
Відповідь: І1/І2 = 1,23 рази.
Приклад 4. Кут повороту площини поляризації жовтого світла натрію при проходженні через трубку з розчином цукру = 40 . Довжина трубки l = 15 см. Питоме повертання площини поляризації розчином цукру [] = 0,665 градм2/кг. Визначити концентрацію С цукру в розчині.
Дано:
= 40
l = 15 см
[ ] = 0,665 градм2 /кг.
-------------------------------------
С - ?
Розв’язування: Поворот площини поляризації монохроматичного світла при проходженні його крізь розчин оптично активної речовини (цукру) визначається формулою:
= [] C l ,
де [] - питоме повертання площини поляризації;
С - масова концентрація оптично активної речовини;
l - хід поляризованого променя в цьому розчині.
Звідки
.
Підставимо числові значення
=
401 (кг/м3).
Відповідь: С = 401 кг/м3.