
- •С. Г. Авдєєв, т. І. Бабюк
- •Частина 1
- •Частина 1 Кінематика Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Динаміка прямолінійного руху Основні формули
- •Закони збереження. Робота й енергія Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Динаміка твердого тіла Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Гідростатика Основні формули
- •Електричне поле у вакуумі Основні формули
- •Електричне поле у діелектриках Основні формули
- •Провідники в електричному полі Основні формули
- •Енергія електричного поля Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Електричний струм Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Магнетне поле у вакуумі і середовищі Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Електромагнетна індукція Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Рух заряджених частинок в електромагнетному полі Основні формули
- •Додаток а Деякі відомості з математики
- •2. Формули диференціального й інтегрального числень
- •3. Формули для наближених обчислень
- •Довідкові дані
- •Сергій Григорович Авдєєв
Електричний струм Основні формули
Сила постійного струму
,
де q – заряд, що пройшов через поперечний переріз провідника за час t.
2. Густина електричного струму є векторна величина, яка дорівнює відношенню сили струму до площі S поперечного перерізу провідника:
,
де k – одиничний вектор, який за напрямком збігається з напрямком руху позитивних носіїв заряду.
Опір однорідного провідника
де
–
питомий опір речовини провідника;
l – його довжина.
4.
Провідність G
провідника і питома провідність
речовини:
,
.
5. Залежність питомого опору від температури
,
де
і
0
–
питомі
опори відповідно при t
і
0°С;
t – температура (за шкалою Цельсія);
–температурний
коефіцієнт опору.
4. Опір послідовно з'єднаних провідників:
.
Опір паралельно з'єднаних провідників
,
де Rі – опір і-го провідника;
п – кількість провідників.
7. Закон Ома в інтегральній формі:
- для неоднорідної ділянки кола
;
-
для однорідної ділянки кола (
= 0)
;
-
для замкнутого кола (=
)
,
де
(-
)
–різниця
потенціалів на кінцях ділянки кола;
–е.р.с.
джерел струму, що входять у цю ділянку;
U – напруга на ділянці кола;
R – опір кола (ділянки кола);
– е.р.с.
усіх
джерел струму замкнутого кола.
8. Правила Кірхгофа.
Перше правило: алгебраїчна сума сил струмів, що сходяться у вузлі, дорівнює нулю, тобто
,
де п – кількість струмів, що сходяться у вузлі.
Друге правило: у замкненому контурі алгебраїчна сума спадів напруги на всіх ділянках контуру дорівнює алгебраїчній сумі електрорушійних сил, тобто
,
де І – сила струму на і-й ділянці;
Rі – активний опір на і-й ділянці;
–е.р.с.
джерел
струму на і-й ділянці;
п – кількість ділянок, що містять активний опір;
k – кількість джерел струму на всіх ділянках замкнутого контуру.
9. Робота, яка виконується електростатичним полем і сторонніми силами на ділянці кола постійного струму за час t
.
Потужність струму
.
Закон Джоуля-Ленца
,
де Q – кількість теплоти, що виділяється на ділянках кола за час t.
Закон Джоуля - Ленца має місце за умови, що ділянка кола нерухома і в ній не здійснюються хімічні перетворення.
12.
Густина струму j,
середня
швидкість
впорядкованого
руху носіїв заряду та їх концентрація
п
пов'язані
співвідношенням
,
де q – елементарний заряд.
13. Закон Ома у диференціальній формі
де
– питома провідність провідника (
;
Е – напруженість електричного поля;
τ – середній час вільного руху носіїв струму;
m – масса електрона.
14. Закон Джоуля - Ленца у диференціальній формі
,
де
– об'ємна
густина теплової потужності.
15. Закони електролізу Фарадея. Перший закон
,
де т – маса речовини, що виділилась на електроді під час проходження через електроліт електричного заряду Q;
k – електрохімічний еквівалент речовини.
Другий закон
,
де F – стала Фарадея (F = 96,5 кКл/моль);
–молярна
маса іонів даної речовини;
n – валентність іонів.
Об'єднаний закон
де І – сила струму, що проходить через електроліт;
t – час, протягом якого протікав струм.
16. Рухливість іонів
,
де <υ> – середня швидкість впорядкованого руху іонів;
Е – напруженість електричного поля.
17. Закон Ома у диференціальній формі для електролітів і газів при самостійному розряді в області, яка далека від насичення,
,
де Q – заряд іона;
п – концентрація іонів;
b+ і b- – рухливість відповідних іонів;
Густина струму насичення
,
де по – кількість пар іонів, які створює іонізатор в одиниці об'єму за одиницю часу;
d – відстань між електродами (п0 =N/(Vt), де N – кількість пар іонів, що створює іонізатор за час t у просторі між електродами;
V – об'єм цього простору.