Рекомендації для обробки рядків

Стисло нагадаємо деякі особливості обробки рядків.

1. Визначення символьного масиву фіксованого розміру:

char Array [25];

Не можна розмір масиву задавати за допомогою змінної, тобто буде помилкою визначення (якщо N – непрепроцесорний ідентифікатор):

char Array [N]

2. Визначення динамічного масиву:

char *p;

int N = 25;

р = (char*) malloc(N);

3. Звернення до елемента масиву:

вирази Аrrау[0] і * Array – еквівалентні. Також еквівалентні вирази:

Array[i] *(Array+i) *(i+Array), i[Array]

Для динамічного масиву, адресованого покажчиком р, еквівалентні вирази:

р[0] *р;

p[i] *(p+i) *(i+p), i[p]

4. Перехід до сусіднього (i+1)-го елементу динамічного масиву:

наступні вирази еквівалентні: p[i+1], p++[i] *(p++ +i)

Невірно: Array++[i] – ім'я масиву є константа, за визначенням її не можна змінювати.

5. Варіанти перебору елементів масиву.

int i ;

for (i = 0; i < 25; i++) {Array[i]. . . }

for (i = 0; i < 25; i++) {* (Array+i) . . . }

for (i = 0; i < 25; i++) {* (p+i) . . . }

for (i = 0; i < 25; i++) {p[i]. . . }

Небезпечний варіант (можна забути початок масиву):

for (i = 0; i < 25; i++)

{ *p++….}

6. Рядки в мові Сі "розміщуються" в символьних масивах. Ознакою закінчення рядка служить '\0'.

Якщо визначено масив char string[25]= "це рядок";

то в масиві string[ ] завдовжки 25 байтів буде розміщений рядок завдовжки в 11 байтів і string[10]= = '\0'.

Рядки можуть бути задані в програмі і так:

char *ps = "рядок"; /* Довжина рядка 7 байтів;

ps[6] == '\0'; *(ра+6)== '\0' */

char str [ ] = "це рядок"; /* Рядок і масив однакової довжини */

7. Для введення рядків (які набирають на клавіатурі) зручно використовувати функцію char* gets(char* s), яка розміщує введену послідовність символів в область пам'яті, що адресується покажчиком s. При цьому ознака кінця введення '\n', що додається у вхідний потік при натисненні клавіші <Enter>, функція gets( ) замінює ознакою кінця рядка '\0'.

Використання для введення рядків функції scanf("%s"...) не дозволяє вводити послідовність символів, в яких містяться пропуски або узагальнені пробільні символи. Введення за специфікацією %s виконується до найближчого пропуску.

8. Обчислити довжину (len) рядка, що знаходиться в масиві string або що адресується покажчиком char * string; можна так:

int len;

for (len=0; *(*string+len)!='\0'; len ++) ;

Ще більш зручно застосовувати функції для роботи з рядками із стандартної бібліотеки. Вони описані в заголовному файлі string.h. Наприклад, для визначення довжини рядка використовуйте функцію з прототипом unsigned strlen(char *str). (Повертає довжину рядка без урахування символу, що завершує рядок '\0'.)

9. Копіювати рядок з масиву string або з рядка, що адресується покажчиком char * string, в новий масив, що адресується покажчиком char * s, можна таким чином:

int j;

char *s; s = (char *)malloc(len);

for (j=0; j <= len; j++)

*(s+j)=*(string+j);

тут len – довжина початкового рядка.

Варіант, який зміщує покажчик з початку області пам'яті:

char *а; а = (char *)malloc(len5);

for (; *a++=*s++;);

10. Функції з параметрами-рядками:

1) застосування покажчиків

int length (const char *s) /* const – захист від зміни фактичного параметра */

int i;

{ for (i=0; *( s +і)!='\0'; i++)

/* Навіть вираз *(s++) не змінює "настройку" параметра на зовнішній масив */

return i; /* Довжина рядка */

}

2) застосування масиву

int length (char а[ ]) /*а – є const за синтаксисом масива */

{ int i=0;

while (а[i++] != '\0');

return i-1; /* Довжина (рядка)*/

}