2. Загальна характеристика приміщення

Об’єктом дослідження в контрольній роботі є відділ бухгалтерського обліку у м. Вінниці.

Умовно приймаємо, що приміщення відділу знаходиться на 4 поверсі адміністративної будівлі. Загальна площа приміщення становить 29,25 м², висота – 2,5 м, приміщення має три вікна. Кількість працюючих у приміщенні − 7 осіб. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 29,25 : 7 = 4,18 (м²/ос.) робочої площі.

Згідно із СНиП 2.09.04 – 87 [2] на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м²/чол.) робочої площі. Відповідно до НПОАП 0.00-1.28-10 на одного працівника, який застосовує ЕОМ має припадати не менше 6 кв. м. ( у нашому випадку 4,18), а об’єм повітря в приміщенні має бути не менше 20 куб. м ((29,25·2,5)/7=10,45 м³). Висота приміщення – не менше 2,5 м. Отже, нормативу забезпечення працюючих об’ємом повітря та площею в бухгалтерії не дотримано. Передбачено три вікна розмірами (довжина 1 м., висота 1,2 м.).

У приміщенні розташовано 7 комп’ютерів. Напруга джерела живлення комп’ютерів у приміщенні − 220 В. У приміщенні розміщені 7 письмових столів, одна шафа для зберігання документів, один холодильник.

За небезпекою ураження електричним струмом приміщення бухгалтерії належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

Схема приміщення наведена на рисунку 1.

3 2 4 М

Рисунок 1 – Схема приміщення

де: 1 – холодильник:

2 – робочі місця (столи);

3 – персональні комп’ютери;

4 – дверний отвір;

5 – вікна (розмір вікна 1×1,2 м.);

6 – шафа.

3. Аналіз метеорологічних умов на робочому місці

Аналіз умов робочого місця проводиться в холодний період року. На робочому місці, що є постійним для робітника, виконуються роботи середньої тяжкості ІІа. Характеристика метеорологічних умов наступна: температура - 25ºС, вологість 65%, швидкість руху повітря – 0,28 м/с. Концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони: аміаку – 15 мг/м³, бутану – 300 мг/м³, озону – 0,21 мг/м³.

Згідно санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042−99 [3] для роботи середньої тяжкості ІІа оптимальна температура повинна становити – 19-21 ºС, допустима – 17-23 ºС; оптимальна відносна вологість – 40-60%, допустима – не більше 75%; оптимальна швидкість руху повітря – не більше 0,2 м/с, допустима не більша 0,3м/с; концентрація аміаку – не більше 30 мг/м³, бутану – не більше 200 мг/м³, озону – не більше 0,1 мг/м³.

В результаті аналізу можна зробити наступні висновки:

1) температура повітря є трохи завищеною;

2) вологість відповідає встановленим нормам;

3) швидкість руху повітря є допустимою;

4) концентрація аміаку є прийнятною;

5) концентрація бутану та озону перевищують встановлені норми.

Як бачимо, необхідно вжити заходів для покращення умов праці.

4. Оцінка ефективності природнього освітлення

Для аналізу достатності природнього освітлення наведемо схему приміщення для розрахунку (рис. 2). Відношення відстані між протилежними будівлями до висоти карнизу протилежного будинку становить 1 м. Вид світлопропускаючого матеріалу  скло листове сонцезахисне. Вид віконної рами – металеві одинарні. Сонцезахисні пристрої – регульовані жалюзі. Стан стелі – свіжопобілена,. Стан стін – обклеєні темними шпалерами. Стан підлоги – оливково-зелений. Характеристика зорової роботи – робота середньої точності.

а) вигляд збоку

2

3

б) вигляд зверху

Рисунок 2 – Схема розрахунку природнього освітлення

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) ( e_н ), визначається у відсотках за формулою. Нормоване значення КПО беремо з додатку А (таблиця А.1) (приймаємо роботу середньої точності). Тоді КПО буде становити 1,5. Орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту (приймаємо, що вікна виходять на північний схід). Тоді нормоване значення КПО складе:

е_N = 1,5 · 0,9 = 1,35

Для робочих місць, де застосовують ЕОМ, значення КПО має становити не менше 1,5%.

Для визначення достатності природного освітлення потрібно розраховуємо фактичне значення КПО виходячи із формули:

де Sв – площа усіх вікон у приміщенні;

Sn – площа підлоги приміщення;

τз – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу;

r₁ − коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

ŋв − світлова характеристика вікна;

К_буд − коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками;

Кз − коефіцієнт запасу.

Площа всіх вікон у приміщенні становить – S_в=1·1,5·3= 4,5 м².

Площа підлоги приміщення S_h=6,5·4,5=29,25 м².

Загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу (τ_з) розраховуємо за формулою:

де τ₁ – коефіцієнт світло пропускання матеріалу (τ₁=0,65);

τ₂ – коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі (τ₂=0,75);

τ₃ – коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях (при боковому освітленні τ₃ = 1)

τ₄ – коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях (τ₄=1);

τ₅ – коефіцієнт, що враховує втрати світла у захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями (приймається рівним 0,9).

Світлову характеристику вікна (ŋ_в) розраховуємо відповідно за даними наведеними в таблиці.

Відношення довжини приміщення (L) до його глибини (В) = 6,5/4,5 = 1,44.

Відношення глибини приміщення (В) до висоти від рівня робочої поверхні до верхнього краю вікна (h) = 4,5/1,5 = 3. Таким чином, ŋ_в = 15.

Приймаємо в розрахунок те, що біля адміністративного будинку є будинки на відстані 1 м, тоді К_буд = 1,4.

Приймаємо коефіцієнт запасу 1,3.

Середньозважений коефіцієнт відбиття (ρ_стелі) (стеля свіжопобілена, тоді ρ_стелі = 0,8); ρ_стін (приймаємо, що стіни обклеєні темними шпалерами, тоді ρ_стін = 0,15); ρ_{підлоги} (приймаємо, що підлога оливково-зелена, тоді ρ_{підлоги} =0,2). S_стін=(2,5·4,5·2 + 2,5·6,5·2) =55

Таким чином, Р_ср = 0,33.

Порахувавши значення параметрів, що характеризують адміністративне приміщення (бухгалтерію) визначаємо коефіцієнт r₁:

• відношення глибини приміщення (В) (до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна (h): 4,5/1,5 = 3;

• відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни (l) до глибини приміщення (B): 4/4,5 =0,89;

• відношення довжини приміщення (L) до його глибини (B): 6,5/4,5 = 1,44.

Враховуючи наведені вище співвідношення та дані таблиці, коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення буде дорівнювати r₁= 1,85.

Отже, фактичне значення природного освітлення (е_ф) дорівнює:

Оскільки фактичне значення природного освітлення нижче нормованого (0,458>1,35 (1,5)) то природне освітлення в приміщенні недостатнє і для його поліпшення необхідно вжити заходів.