1.2 Оцінювання комерційного потенціалу розробки [1]

Метою проведення технологічного аудиту є оцінювання комерційного потенціалу розробки, створеної в результаті науково-технічної діяльності. В результаті оцінювання робиться висновок щодо напрямів (особливостей) організації подальшого її впровадження з врахуванням встановленого рейтингу.

Для проведення технологічного аудиту залучено 3-х незалежних експертів які оцінили комерційний потенціал розробки за 12-ю критеріями, наведеними в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Рекомендовані критерії оцінювання комерційного потенціалу розробки та їх можлива бальна оцінка

Критерії оцінювання та бали (за 5-ти бальною шкалою)
Кри-терій	0	1	2		3	4
Технічна здійсненність концепції:
1	Достовірність концепції не підтверджена	Концепція підтверджена експертними висновками		Концепція підтверджена розрахунками	Концепція перевірена на практиці	Перевірено роботоздатність продукту в реальних умовах
Ринкові переваги (недоліки):
2	Багато аналогів на малому ринку	Мало аналогів на малому ринку	Кілька аналогів на великому ринку		Один аналог на великому ринку	Продукт не має аналогів на великому ринку
3	Ціна продукту значно вища за ціни аналогів	Ціна продукту дещо вища за ціни аналогів	Ціна продукту приблизно дорівнює цінам аналогів		Ціна продукту дещо нижче за ціни аналогів	Ціна продукту значно нижче за ціни аналогів
4	Технічні та споживчі властивості продукту значно гірші, ніж в аналогів	Технічні та споживчі властивості продукту трохи гірші, ніж в аналогів	Технічні та споживчі властивості продукту на рівні аналогів		Технічні та споживчі властивості продукту трохи кращі, ніж в аналогів	Технічні та споживчі властивості продукту значно кращі, ніж в аналогів
5	Експлуатаційні витрати значно вищі, ніж в аналогів	Експлуатаційні витрати дещо вищі, ніж в аналогів	Експлуатаційні витрати на рівні експлуатаційних витрат аналогів		Експлуатаційні витрати трохи нижчі, ніж в аналогів	Експлуатаційні витрати значно нижчі, ніж в аналогів
Ринкові перспективи
6	Ринок малий і не має позитивної динаміки	Ринок малий, але має позитивну динаміку	Середній ринок з позитивною динамікою		Великий стабільний ринок	Великий ринок з позитивною динамікою
7	Активна конкуренція великих компаній на ринку	Активна конкуренція	Помірна конкуренція		Незначна конкуренція	Конкурентів немає
Практична здійсненність
8	Відсутні фахівці як з технічної, так і з комерційної реалізації ідеї	Необхідно наймати фахівців або витрачати значні кошти та час на навчання наявних фахівців	Необхідне незначне навчання фахівців та збільшення їх штату		Необхідне незначне навчання фахівців	Є фахівці з питань як з технічної, так і з комерційної реалізації ідеї
9	Потрібні значні фінансові ресурси, які відсутні. Джерела фінансування ідеї відсутні	Потрібні незначні фінансові ресурси. Джерела фінансування відсутні	Потрібні значні фінансові ресурси. Джерела фінансування є		Потрібні незначні фінансові ресурси. Джерела фінансування є	Не потребує додаткового фінансування
10	Необхідна розробка нових матеріалів	Потрібні матеріали, що використовуються у військово-промисловому комплексі	Потрібні дорогі матеріали		Потрібні досяжні та дешеві матеріали	Всі матеріали для реалізації ідеї відомі та давно використовуються у виробництві
11	Термін реалізації ідеї більший за 10 років	Термін реалізації ідеї більший за 5 років. Термін окупності інвестицій більше 10-ти років	Термін реалізації ідеї від 3-х до 5-ти років. Термін окупності інвестицій більше 5-ти років		Термін реалізації ідеї менше 3-х років. Термін окупності інвестицій від 3-х до 5-ти років	Термін реалізації ідеї менше 3-х років. Термін окупності інвестицій менше 3-х років
12	Необхідна розробка регламентних документів та отримання великої кількості дозвільних документів на виробництво та реалізацію продукту	Необхідно отримання великої кількості дозвільних документів на виробництво та реалізацію продукту, що вимагає значних коштів та часу	Процедура отримання дозвільних документів для виробництва та реалізації продукту вимагає незначних коштів та часу		Необхідно тільки пові-домлення відповідним органам про виробництво та реалізацію продукту	Відсутні будь-які регламентні обмеження на виробництво та реалізацію продукту

Результати оцінювання комерційного потенціалу розробки потрібно звести в таблицю за зразком таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Результати оцінювання комерційного потенціалу розробки

Критерії	Прізвище, ініціали, посада експерта
	Малярчук А. О.	Обертюх Р. Р.	Слабкий А. В.
	Бали, виставлені експертами:
1	1	2	2
2	1	2	1
3	3	3	3
4	2	3	3
5	4	4	3
6	1	2	2
7	2	3	3
8	2	4	3
9	1	2	2
10	2	3	3
11	3	3	4
12	3	4	4
Сума балів	СБ1=25	СБ2=35	СБ3=33
Середньоарифметична сума балів

Згідно [1] розробка має рівень комерційного потенціалу вище середнього.

Характеризуючи виріб та ринок його реалізації висвітлюємо наступні питання.

Даний виріб має нову оригінальну конструкцію та має забезпечити потребу споживачів у компактному, легко змінному пристрої для деформаційного зміцнення деталей.

За рахунок простоти конструкції та використання стандартних деталей обслуговування пристрою може виконуватись силами підприємства на якому воно використовується.

На ринку товар займає нішу компактних та потужних пристроїв для поверхневого пластичного зміцнення деталей малих та середніх розмірів. На даний момент на ринку конкуренцію товару складають більш спеціалізовані пристрої, що виготовляються, як правило, на замовлення.

Ринками збуту продукції можуть бути промислові регіони України.

Потенційними покупцями нового товару можуть бути малі та середні машинобудівні та ремонтні підприємства з одиничним та серійним виробництвом, які мають на меті оптимізувати або ввести в технологічний процес поверхневу пластичну обробку деталей. Також деяка кількість підприємств може замінити старе або менш ефективне обладнання пропонованим.

Оскільки загальний ресурс роботи пропонованого пристрою є досить великим, тому будемо вважати, що його покупка підприємством буде разовою. Також оцінивши новизну, та техніко економічні показники можна припустити що пристрій буде зберігати свою актуальність протягом 5 років.

1. Порівняльний аналіз техніко-економічних показників конструкцій

Основою конструкції аналога та принципу його роботи є розподільник, що виконаний у вигляді нерухомої гільзи та обертального ротора з рядом напірних і зливних вікон. Обертання ротора здійснюється за рахунок турбіни з’єднаної із зливною магістраллю. Даний розподільник має деякі переваг такі як низький шум та плавність роботи, але також він є найдорожчим елементом конструкції через складність конструкції, високі вимоги точності розмірів та шорсткості поверхонь. Також в розподільнику відсутня можливість незалежно між собою міняти частоту та енергію удару. Зважаючи на це в новому пристрої вирішено використати одно каскадний генератор імпульсів тиску (ГІТ) клапанного типу який для зменшення габаритів вбудовано в поршень-ударник. Даний ГІТ має досить компактні розміри, малу кількість деталей та можливість регулювання енергії удару незалежно від частоти.

Істотною відмінністю аналога та розроблюваного пристрою також є те, що прямий та зворотній рух ударника аналога здійснюється під дією гідравлічної рідини, а нового пристрою тільки зворотній (рух взводу), прямий же рух здійснюється під дією пакету тарілчастих пружин що збільшує швидкість руху ударника. Розроблюваний пристрій також має демпферний пакет пружин, що дозволяє працювати в холосту на відміну від аналога в якому цей режим роботи може призвести до серйозної поломки.

Недоліком нового пристрою у порівнянні з аналогом можна назвати вищі вимоги точності до поршня-ударника та корпуса, але він компенсується меншою кількістю таких деталей у порівняні з аналогом.

При необхідності за рахунок підбору тарілчастих пружин та зміни максимального тиску подачі на розроблюваному пристрої можна істотно корегувати характеристики в двох напрямках, таких як збільшення максимальної енергії удару або збільшення частоти роботи.

За рахунок компактних розмірів та малої ваги пристрій можна легко встановлювати в різцетримач без його демонтажу, для цього на пристрої передбачена ніжка.

Таблиця 1.3 - Технічні показники обраного аналога та нового технічного рішення

Параметр	Одиниця виміру	Базовий вибір (аналог)	Новий виріб (розробка)
Енергія удару	Дж	200	50
Частота	Гц	3..70	3..100
Тиск рідини	МПа	16	10
Маса	кг	95	9
Амплітуда	мм	12	2..4
Максимальний розмір	мм	950	200
Потужність насосної станції	кВт	18	11

2. Розрахунок кошторису капітальних витрат на розробку нового технічного рішення

Капітальні витрати на розробку нового конструкторського рішення складаються з відповідних витрат і розраховуються за формулою:

(1.1)

де - основна заробітна плата розробників, грн.;

- основна заробітна плата робітників, грн.;

- основна заробітна плата робітників, грн.;

- нарахування на заробітну плату розробників, грн.:

- амортизація обладнання та приміщень для розробки, грн.;

- витрати на матеріали, грн.;

- витрати на комплектуючі, грн.;

- витрати на електроенергію для розробки технічного рішення, грн.;

- інші витрати, грн.

Витрати на основну заробітну плату розробників розраховують за формулою:

(1.2)

де - місячний посадовий оклад конкретного розробника, грн.;

- число днів роботи конкретного розробника, грн.;

- середнє число робочих днів в місяці, = 21…23 дні.

Проведені розрахунки бажано звести до таблиці 2.1.

Таблиця 1.4 – Витрати на заробітну плату розробників

Найменування посади	Місячний посадовий оклад, грн.	Оплата за робочий день, грн	Число днів роботи	Витрати на заробітну плату, грн.	Прим.
Керівник проекту	3465	165	10	1650
Інженер-конструктор	2480	118	60	7080
Всього				8730

Витрати на основну заробітну плату робітників за відповідними найменуваннями робіт розраховують за формулою:

(1.3)

де - погодинна тарифна ставка робітника відповідного розряду, за виконану відповідну роботу, грн./год;

- час роботи робітника на визначеній і-й технологічній операції при виготовлені одного виробу, год.;

(1.4)

де - розмір мінімальної місячної заробітної плати, грн.:

- тарифний коефіцієнт робітника відповідного розряду. Величина чинних тарифних коефіцієнтів робітників відповідних розрядів для бюджетної сфери наведена в [2];

- середнє число робочих днів в місяці, приблизно Т_р = 21 ...23 дні; - тривалість зміни, год.

Оскільки принципова схема нового пристрою вже відома, можна скласти приблизний перелік основних деталей та операцій для їх виготовлення.

Таблиця 1.5 – Величина витрат на основну заробітну плату робітників

Найменування робіт	Тривалість операції, год.	Розряд роботи	Тарифний коефіцієнт	Погодинна тарифна ставка. грн.	Величина оплати на робітника грн.
Поршень
Точіння	3,5	6	1,45	9,5	33,3
Свердління	1,5	6	1,45	9,5	14,3
Свердління	0,4	3	1,18	7,7	3,1
Нарізання різьби	0,4	4	1,27	8,3	3,3
Полірування	0,5	3	1,18	7,7	3,9
Корпус
Фрезерування	2,5	5	1,36	8,9	22,3
Свердління	1,5	4	1,27	8,3	12,5
Розточування	1	6	1,45	9,5	9,5
Свердління	0,6	3	1,18	7,7	4,6
Нарізання різьби	0,8	4	1,27	8,3	6,7
Полірування	1	3	1,18	7,7	7,7
Кришка
Точіння	1	4	1,27	8,3	8,3
Свердління	1	4	1,27	8,3	8,3
Нарізання різьби	0,4	4	1,27	8,3	3,3
Упор 1
Точіння, полірування	0,8	4	1,27	8,3	6,7
Упор 2
Точіння, полірування	1	4	1,27	8,3	8,3
Регулятор
Точіння	0,6	4	1,27	8,3	5,0
Нарізання різьби	0,3	3	1,18	7,7	2,3
Фрезерування	0,5	4	1,27	8,3	4,2
Ніжка
Фрезерування	1,2	4	1,27	8,3	10,0
Свердління	0,4	3	1,18	7,7	3,1
Інші елементи
Точіння, свердління	1,5	4	1,27	8,3	12,5
Складання	3	5	1,36	8,9	26,8
Всього					220

Додаткову заробітну плату розраховуємо як 10…12% від суми основної заробітної плати розробників та робітників за формулою:

грн. (1.5)

Нарахування на заробітну плату розробників та робітників розраховується як 36,3 % від суми основної та додаткової заробітної плати розробників і робітників за формулою:

грн. (1.6)

Амортизаційні відрахування по кожному виду обладнання та приміщенням можуть бути розраховані з використанням прямолінійного методу амортизації за формулою.

(1.7)

де Ц – загальна балансова вартість всього обладнання, комп’ютерів, приміщень тощо, що використовувались для виконання даного етапу роботи, грн;

Н_а – річна норма амортизаційних відрахувань. Для нашого випадку можна прийняти, що Н_а = (10...25)%;

Т – термін, використання обладнання, приміщень тощо, місяці.

Таблиця 1.6 - Амортизаційні відрахування

Найменування обладнання	Балансова вартість, грн.	Строк корисного використання, років	Термін використання обладнання, місяців	Амортизаційні відрахування, грн.
Оф. приміщення	90000	15	2	2250
Вир. прим.	250000	15	1	3125
Комп’ютери	12000	4	2	300
Токарний верстат	85000	10	1	1062,5
Фрезерний верстат	130000	10	1	1625
Інше обладнання	100000	10	1	1250
Всього:				9613

Оскільки час виконання робочих операцій відносно малий, тобто за один місяць може бути виготовлено до 6 виробів, що відповідає мінімальній кількості впроваджуваних пристроїв.

Витрати на матеріали, у вартісному виражені розрахуємо окремо по кожному виду матеріалів за формулою:

(1.8)

де - норма витрат матеріалу j-го найменування, кг; п - кількість видів матеріалів;

- вартість матеріалу j-го найменування, грн./кг;

- коефіцієнт транспортних витрат, (=1,1…1,15);

- маса відходів j-го найменування, кг;

- вартість відходів j -го найменування, грн./кг.

Проведені розрахунки зводимо до таблиці 2,4.

Таблиця 1.7 - Витрати на матеріали

Найменування матеріалу, марка, тип, сорт	Ціна за 1 кг, грн.	Норма витрат, кг	Величина відходів, кг	Ціна відходів, грн./кг	Вартість витраче-ного матеріалу, грн.
Ст. 45	8,9	20	9	2,3	157,3
Алюміній АЛ2	25	1	0,4	9	21,4
Сталь 30ХГСНА	12,5	1	0,2	3	11,9
Всього:					191

Витрати на комплектуючі вироби, які використовують при розробці одиниці нового технічного рішення, розраховуються, згідно їх номенклатури, за формулою:

(1.9)

де - кількість комплектуючих;

- покупна ціна комплектуючих

- коефіцієнт транспортних витрат, (=1,1…1,15)

Таблиця 1.8 - Витрати на комплектуючі

Найменування комплектуючих	Кількість, шт.	Ціна за штуку, грн.	Сума, грн.	Прим.
Пружини тарілчасті	30	3	90
Пружина клапана	1	28	28
Кулька-клапан	1	12	12
Ущільнюючі кільця	8	25	200
Болти	8	9	72
Гайки	4	3	12
Шайби	12	1	12
Штуцера	2	45	90
Шайби стопорні	2	6	12
Патрон цанговий	1	260	260
Шпонка	1	5	5
Дроссель	1	350	350
Гідролінії	2	120	240
Ключ регулювальний	1	15	15
Датчики тиску	1	360	360
Інші деталі	1	100	100
Всього:			1858

Враховуючи коефіцієнт витрат на транспортування витрати на комплектуючі дорівнюватимуть

Витрати на силову електроенергію розраховуються за формулою:

, (1.10)

де В – вартість 1 кВт-год. електроенергії. В ≈ 0,70 грн./кВт;

П – установлена потужність обладнання, кВт;

Ф – фактична кількість годин роботи обладнання, годин,

К_п – коефіцієнт використання потужності; К_п < 1.

Таблиця 1.9 – Витрати на електроенергію

Найменування обладнання	Встановлена потужність, кВт.	Тривалість роботи, год.	Коефіцієнт використання потужності	Сума, грн.
Освітлення офісних приміщень	0,8	420	0,95	223
Освітлення вироб. приміщень	2	25	0,95	33
Комп’ютерна техніка	1	420	0,7	206
Верстати та інше обладнання	30	25	0,7	368
830

Інші виробничі витрати доцільно прийняти як 200% від суми основної заробітної плати розробників та робітників, які приймали участь в розробці нового технічного рішення. Величину витрат розраховують за формулою:

грн. (1.11)

В процесі дослідження було визначено, що впроваджуваний пристрій повинен бути виготовлений в кількість шести штук, отже ті кошти що витрачались на виготовлення однієї одиниці потрібно помножити на 6.

Тоді визначаємо вкладення на розробку конструкторського технічного рішення будуть дорівнювати

грн.

Виконуємо розрахунок загальних витрат на виконання даної роботи.

Загальна вартість всієї наукової роботи визначається за В_заг формулою:

, (1.12)

де – частка витрат, які безпосередньо здійснює виконавець даного етапу роботи, у відпн. Одиницях, в даному випадку .

Тоді

грн.

Виконуємо прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження результатів виконаної наукової роботи. Прогнозування загальних витрат ЗВ на виконання та впровадження результатів виконаної наукової роботи здійснюється за формулою:

, (1.13)

де - коефіцієнт, який характеризує етап (стадії розробки промислового зразка) виконання даної роботи.