Буковинський державний медичний університет Кафедра сімейної медицини

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

29.10.2013 р.

Протокол № 22

Зав. кафедрою проф. С.В.Білецький

Методична розробка

до практичного заняття

з лікарями-інтернами І року навчання, заочного циклу, спеціальності “загальна практика сімейна медицина”(розділ «педіатрія»)

на тему: «Принципи дієтотерапії при основних соматичних захворюваннях у дітей»

Методичну розробку склала

к.мед.н., доцент Мельничук Л.В.

Чернівці, 2013

І. Науково-методичне обґрунтування теми: «Принципи дієтотерапії при основних соматичних захворюваннях у дітей»

Лікувальне харчування є невід'ємною частиною комплексного лікування при різних захворюваннях дитячого віку. В одних випадках це єдиний метод лікування, зокрема при вроджених порушеннях обміну речовин-ензимопатіях, коли лише спеціальна дієта може попередити летальний наслідок чи розвиток глибокої розумової неповноцінності та інвалідності дитини, забезпечити її нормальний фізичний і психічний розвиток. В інших випадках - є одним з методів лікування, без якого інші терапевтичні впливи малоефективні. Перед усім, це алергічні захворювання, ожиріння, цукровий діабет, хронічні ураження травного каналу тощо.Сімейний лікар повинен знати всі особливості вигодовування хворих дітей та консультувати батьків з питань лікувального харчування.

2. Мета заняття: поглибити знання лікарів-інтернів з питань організації харчування хворих дітей, консультування батьків з питань особливосте харчування при вроджених ензимопатіях, хворобах травлення, цукровому діабеті та інших захворюваннях.

3. Навчальна мета:

3.1. Лікар-інтерн загальної практики-сімейної медицини повинен знати:

• загальні питання нормальної та патологічної анатомії, нормальної та патологічної фізіології, функціональних систем організму та особливості їх регуляції у дітей;

• принципи лікувального харчування;

• покази до лікувального харчування дітей;

• лікувальні штучні суміші;

• 3.2. Лікар-інтерн повинен вміти:

• провести профілактичний огляд;

• оцінити вигодовування немовлят;

• визначити необхідність лікувального харчування;

• розрахувати добовий об’єм їжі;

• скласти меню на добу;

• розрахувати потребу харчових інгредієнтів;

• провести консультування батьків з питань вигодовування;

3.3. Лікар повинен опанувати практичними навичками: оцінка вигодовування дитини, оцінка добового раціону, складання меню на добу, розрахунок калоражу та харчових інгредієнтів, призначення лікувального харчування.

4. Зміст теми:

Лікувальне харчування є невід'ємною частиною комплексного лікування при різних захворюваннях дитячого віку. В одних випадках це єдиний метод лікування, зокрема при вроджених порушеннях обміну речовин-ензимопатіях, коли лише спеціальна дієта може попередити летальний наслідок чи розвиток глибокої розумової неповноцінності та інвалідності дитини, забезпечити її нормальний фізичний і психічний розвиток. В інших випадках - є одним з методів лікування, без якого інші терапевтичні впливи малоефективні. Перед усім, це алергічні захворювання, ожиріння, цукровий діабет, хронічні ураження травного каналу тощо.

Визначення лікувального харчування, основне завдання дієтотерапії.

Лікувальне харчування або дієтотерапія	- це харчування хворої дитини, яке повністю відповідає її потребам у поживних речовинах і енергії, враховує особливості обміну речовин і стан окремих органів та систем організму.
Дієта	- це певний склад їжі та режим харчування, що використовується для лікування одного або декількох захворювань.
Основне завдання дієтотерапії	- відновлення порушеної внаслідок захворювання рівноваги в організмі шляхом пристосування харчового раціону до змінених обмінних процесів за допомогою підбору та поєднання окремих продуктів і страв, а також спеціальної кулінарної обробки їжі; - дієтотерапія базується на концепції збалансованого харчування, тобто для підтримання гомеостазу організму потрібна повна відповідність хімічного складу дієти станові ферментативних систем, без яких неможливе засвоєння їжі; - дієтотерапія сприяє саморегуляції організму шляхом мобілізації ферментативних систем на субклітинному та клітинному рівнях.

Кожна лікувальна дієта має свою характеристику, яка містить:    а) показання;    б) цільове призначення;    в) суть дієти, яка визначається її хімічним складом, набором продуктів і характером кулінарної обробки;    г) режим харчування;    д) перелік страв і продуктів, які рекомендуються або є протипоказаними.    Основною умовою для лікувального харчування при корекції метаболічних розладів є розуміння специфіки порушень молекулярної патології і розробка на цьому фундаменті стратегії і тактики терапії.    В тих ситуаціях, коли мова йде про кількісну або якісну недостатність фермента, в організмі хворої дитини може відбуватися накопичення окремих метаболітів - інгредієнтів їжі, і їх побічних продуктів, які обумовлюють токсичний ефект. При цьому не виключається дефіцит інших харчових інгредієнтів. При спадкових захворюваннях хвора дитина часто знаходиться в прямій залежності від харчуванння, яке може сприяти розвиток тяжкої метаболічної інтоксикації, і в той же час при виконанні певної стратегії - попередити її виникнення. В залежності від генеза метаболічних розладів може бути декілька принципово різних методичних заходів:    

 повне виключення або обмеження окремих компонентів натуральної їжі;    

 додаткове введення в раціон вітамінів, мінеральних солей, води тощо;    

 призначення замісників натуральних продуктів, ферментів тощо.    При дієтичному харчуванні спадкових порушень обміну речовин з відомим рівнем і характером метаболічного блоку задача зводиться до виключення або обмеження (див. табл.) поступлення в організм хворої дитини з їжею тих речовин, концентрація яких в крові буває значно підвищена.