52. Історія створення Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та його призначення. Найважливіші завдання цього товариства.

Червоний Хрест - всесвітній рух. Його основне завдання - надавати допомогу та захист жертвам воєн,конфліктів і катастроф через національні та ідейні кордону. Організація бере свій початок з переживань швейцарця Анрі Дюнана в північній Італії в 1859 році. Він організував добровільну допомогу жертвам битви при Сольферіно. У 1863 році в Женеві був створений комітет, який пізніше отримав назву "Міжнародний комітет Червоного Хреста". Після цього в Європі стали швидко виникати національні товариства Червоного Хреста.

Сторонами червоно хресного руху є:

• Національні товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, які у більш ніж 170 країнах. В цілому вони об'єднують 128 млн. членів.

• Міжнародний Комітет Червоного Хреста, який надає допомогу і захист жертвам воєн і конфліктів і стежить за виконанням Женевських конвенцій.

• Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що надає допомогу у разі катастроф у мирний час і керівна співпрацею з країнами, що розвиваються. Вона є також центральним органом національних товариств. Комітет та Федерація мають статус спостерігача в ООН.

Емблемами організації є червоний хрест, а в ісламських країнах - червоний півмісяць на білому тлі. Вони служать також в якості міжнародних захисних знаків. На об'єкти, позначені ними, не можна нападати.

Міждержавні Женевські конвенції (1949) були укладені з ініціативи Червоного Хреста. Їх завдання - захищати жертви воєн: поранених солдатів, військовополонених, цивільне населення. Організація пропагує ці конвенції, стежить за їх виконанням і прагне далі вдосконалити їх.

Головна мета Червоного Хреста - міцний мир. "Світ - це не тільки відсутність війни, а співпраця між державами і народами, засноване на повазі свободи, незалежності, рівноправності і прав людини і справедливому розподілі ресурсів". (Визначення світу, сформульоване Червоним Хрестом).

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

Гуманність

Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, породжене прагнення надавати допомогу всім пораненим на полі бою без винятку або переваги, намагається за будь-яких обставин, як на міжнародному, так і на національному рівні запобігати або полегшувати страждання людини. Рух покликаний захищати життя та здоров'я людей і забезпечувати повагу людської особистості. Воно сприяє досягненню взаєморозуміння, дружби, співробітництва і міцного миру між народами.

Неупередженість

Рух не проводить ніякого, розрізняючи за ознакою раси, релігії, класу чи політичних переконань. Воно лише прагне полегшувати страждання людей, і в першу чергу тих, хто найбільше цього потребують.

НЕЙТРАЛЬНІСТЬ

Щоб зберегти загальну довіру. Рух не може приймати чию-небудь сторону у збройних конфліктах і вступати в суперечки політичного, расового або ідеологічного характеру.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Рух незалежно Національні суспільства, надаючи своїм урядам допомогу в їх гуманітарної діяльності та згідно законів своєї країни, повинні, тим не менш, завжди зберігати автономію, щоб мати можливість діяти відповідно до принципів Червоного Хреста.

ДОБРОВІЛЬНЕ

У своїй добровільній діяльності за вказівкою допомоги Руху ні в якій мірі не керується прагненням до отримання вигоди.

ЄДНІСТЬ

У країні може бути тільки одне Національне товариство Червоного Хреста або Червоного Півмісяця. Воно повинно бути відкрито для всіх, і здійснювати свою гуманітарну діяльність на всій території країни.

УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ

Рух є всесвітнім. Всі національні Товариства користуються рівними правами і зобов'язані надавати допомогу один одному.

КОДЕКС ПОВЕДІНКИ МІЖНАРОДНОГО РУХУ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА І ЧЕРВОНОГО ПІВМІСЯЦЯ та неурядовими організаціями (НУО) ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАЦІЙ ДОПОМОГИ У РАЗІ стихійних лих і катастроф

Підготовлено спільно Міжнародною Федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста

Цілі

Мета цього Кодексу - зберегти наші норми поведінки. Він не містить оперативних - інструкцій, наприклад, про те, як розрахувати продуктову норму або розбити табір для біженців. Завданням Кодексу є підтримка високого рівня незалежності, ефективності та результативності, до якого прагнуть здійснюють надання допомоги при стихійних лихах і катастрофах НУО та Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Це добровільний Кодекс, дотримання якого забезпечується прагненням приєдналася до неї організації підтримувати викладені в ньому норми.

У разі збройного конфлікту цей Кодекс поведінки буде тлумачитися, і застосовуватись згідно з положеннями міжнародного гуманітарного права.

53. Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ). Історія створення та основні напрямки діяльності цієї організації. Міжнародні гуманітарні рухи із участю медичних працівників (наприклад, «Лікарі світу проти насильства і тероризму» (2003) тощо) та їх призначення

Всесвітня організа́ція охоро́ни здоро́в'я (ВООЗ) (англ. World Health Organization (WHO)) — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Штаб-квартира розташована у Женеві. До складу ВООЗ входить 194 країни.

1945 року на Конференції у Сан-Франциско ухвалене рішення щодо створення міжнародної організації з питань охорони здоров'я. 1946року Міжнародна конференція охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку, схвалила Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

День набуття чинності Статуту ВООЗ — 7 квітня 1948 р. — вважається Днем заснування цієї організації і щорічно відзначається як Світовий день здоров'я. Всесвітня асамблея охорони здоров'я (ВАОЗ)- вищий керівний орган ВООЗ щорічно (у травні) проводить свої сесії, як правило у Женеві. Виконавча рада — виконавчий орган ВООЗ — до складу якої входить 52 країни, проводить свої сесії двічі на рік (у січні та травні).

Генеральний директор ВООЗ — доктор Маргарет Чен (КНР), обрана на другий термін строком від 1 липня 2012 р. по 30 червня 2017 року.

Головна мета ВООЗ — сприяння забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу. Текст Статуту ВООЗ можна коротко сформулювати як «Право на здоров'я». ВООЗ координує міжнародне співробітництво з метою розвитку й удосконалення систем охорони здоров'я, викорінення інфекційних захворювань, впровадження загальної імунізації, боротьби з поширенням СНІДу, координації фармацевтичної діяльності країн-членів тощо. Впродовж останніх років завдяки зусиллям ВООЗ питання охорони здоров'я стали пріоритетом у політичному порядку денному світу. Їх почали обговорювати на найважливіших політичних форумах, до цієї галузі залучаються нові фінансові ресурси.

Функції ВООЗ поділяються на дві категорії: нормативна діяльність (здійснюється переважно штаб-квартирою) та технічне співробітництво (здійснюється регіональними та країновими бюро). З метою повнішого врахування регіональних пріоритетів у галузі охорони здоров'я та забезпечення тіснішого зв'язку з потребами національних систем охорони здоров'я головна діяльність ВООЗ здійснюється через її шість регіональних бюро та через представництва ВООЗ у країнах.