Висновки до другого розділу

Я визначила соціальні та гендерні аспекти планування сім’ї як фактор зниження кількості абортів. Це загальні положення на які повинна спиратися держава та державні служби для підвищення рівня статевої культури населення, надання інформації та послуг в області репродуктивного здоров’я, розвиток служб планування сім’ї в місті, а особливо на селі, і як результат зниження кількості абортів.

В залежності від статі респондента можна проаналізувати деякі відмінності у відповідях на питання анкети.

В більшості, чоловіки не цікавляться та не обговорюють питання щодо аборту. Для жінок притаманна більша зацікавленість цією проблемою та її обговорення з родичами та друзями. Також співпадають відповіді і на те, як вони бачать проблему аборту, тобто в чому вона полягає. Більшість відповіла, що вона пов’язана зі зміною моральних цінностей та впливом на демографічну ситуацію.

Розбіжності у відповідях спостерігаються у відношенні до дошлюбних статевих відносин, до яких чоловіки ставляться більш лояльно ніж жінки, та до попередження вагітності, ця проблеми в більшій мірі турбує жінок ніж чоловіків.

Важливим є і те, що кількість абортів у жінок залежить від їх віку та кількості наявних дітей, а освіта ніяк не впливає на їх кількість.

Також як чоловіки так і жінки вважають, що заборони на аборти в нашій державі не повинно бути.

Таким чином в особливостях уявлень чоловіків та жінок відносно проблеми аборту існують деякі розбіжності, але в цілому як чоловіків так і жінок ця проблема турбує.

Висновки

В опрацьованій мною роботі я дослідили джерела вивчення проблеми аборту. Це дозволило мені з’ясувати, що аборт як один зі способів контролю за народжуваністю з’явився ще в період Стародавності, хоча й тоді це було неоднозначне. В Середні віки головним принципом та головною ідеєю був Бог, а пануючи звичаї та цінності підкреслювали єдність з Богом, тому звичайно аборт був заборонений, вважався гріхом та карався смертною карою.

З ХХ століття з появою феміністичних рухів і боротьби за права та свободи жінок починається активне обговорення допустимості аборту, право жінки розпоряджатися власним тілом.

Таким чином ми можемо констатувати те, що заборона на аборти ніяким чином не впливає на зменшення їх кількості, а навпаки їх збільшує.

У другому розділі ми визначили, що безпосередньо розуміють під абортом у медичній літературі та виокремили основні види штучного переривання вагітності згідно медико – правової класифікації.

Ще раз зазначу, що під абортом в медичній літературі розуміють переривання вагітності у строки до 28 тижнів, тобто до моменту, коли можливе народження життєздатного плоду і виділяють такі види штучного переривання вагітності як: міні-аборти, операція малого кесарева січення, фармацевтичний або медикаментозний аборт. Важливість цього розділу можна пояснити тим, що аборт перш за все медичне поняття і частіше за все освітлюється у медичній літературі, тому ми розглянули його в першу чергу і вважаємо, що цей аспект необхідний для нашого дослідження.

Не менш важливим є й аналіз соціальних чинників аборту, в розгляді яких ми вияснили в чому їх сутність та виокремили головні на наш погляд категорії жінок які вдаються до штучного переривання вагітності. Це перш за все сексуально неграмотні підлітки – молоді дівчата 15-17 років; жінки з «безвихідною» ситуацією; жінки, що свідомо використовують аборт, як засіб для запобігання від вагітності; жінки – кар’єристки, керівники, які прагнуть здобути успіху в кар’єрі, а народження дитини відкладають на потім або взагалі не хочуть їх мати.

Також я не могли обійти стороною питання правового забезпечення штучного переривання вагітності в українському законодавстві, для нашого дослідження нам було необхідно визначити в якій мірі проблема аборту втілена в юридичному аспекті. В українському законодавстві зазначено, що штучне переривання вагітності, якщо воно не перевищує дванадцяти тижнів, може здійснюватися за бажанням жінки.

Зазначу, що травмування психіки жінки виникають унаслідок почуття сорому, пов’язаного з небажаною, особливо позашлюбною вагітністю; сімейних негараздів, що часто спонукають жінку до рішення переривати вагітність; недоброзичливе ставлення персоналу клінік і спеціалізованих центрів. Останнє є актуальним для сучасних умов.

І на останок я з’ясувала головні методи роботи по зменшенню кількості абортів у сучасному українському суспільстві. Це перш за все соціальні та гендерні аспекти планування сім’ї, залучення державних та суспільних організацій, урахування гендеру у формуванні майбутнього батька та матері.

Ще я дізналася, що чоловіки в меншій мірі цікавляться проблемою аборту та не обговорюють питання щодо аборту на відміну від жінок, яких ця проблема безпосередньо торкається. Але якщо постає питання щодо вибору на користь аборту або проти нього тоді їх думка співпадає і вони віддають перевагу спільному обговорені цієї проблеми.Таким чином в опрацьованому нами дослідженні ми розкрили поставленні перед нами завдання, спростували або підтвердили висунені нами гіпотези та проаналізували гендерний аспект ставлення до проблеми аборту в сучасному українському суспільстві.