2.2 Характеристика основних фондів дільниці

Таблиця 2.2 – Технологічне устаткування дільниці цеху

Найменування верстата	Модель верстата	Кількість верстаів	Габаритні розміри	Потужність електродвигуна, кВт		Оптова вартість, грн.		Витрати на транспортування та монтаж , грн.	Первісна вартість устаткування, грн.
				на один верстат	всього	на один верстат	всього
Настольно-свердлильний з ручною подачею	2Н106П	5	0,56х0,405	0,4	2	15000	75000	7500	82500
Настольно –свердлильний одношпиндельний з ручною подачею	2М112	5	0,77х0,37	0,6	3	17000	85000	8500	93500
Вертикально-свердлильнийодношпиндельний	2Н125	7	1,13х0,805	2,2	15,4	22420	156940	15694	172634
Вертикально –свердлильний одношпиндельний	2Н135	4	1,085х0,92	4	16	31610	126440	12644	139084
Радіально – свердлильний верстат	2Н55	3	1,85х0,8	6,8	20,4	42900	128700	12870	141570
Радіально - свердлильний	2Л53У	4	1,85х0,8	2,2	6,2	29000	116000	11600	127600
Разом		28			65,6		688080	68808	756888

2.3 Визначення ремонтоскладності токарно – гвинторізного верстата моделі 1А625

Ремонтоскладність електричної частини метало та деревообробних верстатів R_e розраховується за формулою

R_e = R_g+ R_a , (2.12)

де R_g – сумарна ремонтоскладність електромашин, які обертаються та комплектують технологічне устаткування;

R_a – ремонтоскладність електроапаратури та електропроводки.

Таблиця 2.3 – Вихідні дані електродвигуна

Позначення двигуна	Потужність двигуна, кВт,	Швидкість обертання, об/хв	Ремонтоскладність , Ro	Коефіцієнт врахування типу електродвигуна, Кт	Коефіцієнт , що враховує кількість швидкостей , Кш

Сумарна ремонтоскладність електромашин розраховується за формулою

R_g = ∑ R_oi · К_т · К_ш , (2.13

де R_oi – основна частина ремонтоскладності, загальна для електромашин усіх типів;

К_т - коефіцієнт типу електромашин;

К_ш - коефіцієнт кількості швидкостей електромашин .

R_g =

Таблиця 2.4 – Коефіцієнти ремонтоскладності для окремих електричних апаратів

Група	Найменування апаратів та їх кількість	Коефіцієнт ремонтоскладності Ка
А1		0,2
А2		0,3
А3		1
А4		2

Ремонтоскладність електроапаратури та електропроводки розраховується за формулою

R_a = К_п · R_g +0,1(А₁К_{1+ ……+} А₆К₆ ) , (2.14)

де К_п – коефіцієт ремонтоскладності електропроводки ;

К_п =0,1 при кількості електромашин ,які обертаються ≤ 2 ;

К_п = 0,3 при кількості електромашин ,які обертаються ≥2;

А₁ …А₆ - кількість електроапаратури різних груп у шафах, нішах, на пультах та технічному устаткуванні ;

К_а1 …К_а6 – коефіцієнт ремонтоскладності апаратури .

R_a =

R_e =

Довідникова величина R_e складає , а розрахункова величина після вдосконалення складає …..

Ця різниця виникла внаслідок модернізації верстата, а саме вдосконалення і збільшення кількості апаратури.

2.4 Вибір структур міжремонтного циклу

1. Для електродвигунів змінного та постійного струму, які працюють у чистих і сухих приміщеннях.

О - 3 міс.

М – 6 міс.

С – 12 міс.

К – 120 міс.

К₁ (В₁) - О₁ - М₁ – О₂ – С₁ - О₃ – М₂ - О ₄ – С₂ – О₅ – М₃ –О₆ – С₃ – О₇ – М₄– О₈ – С₄ – О₉ - М ₅ – О₁₀ – С₅ – О₁₁ – М₆ – О₁₂ – С₆ – О₁₃- М₇ –О₁₄ – С ₇ – О₁₅- М₈ – О₁₆ – С₈ – О₁₇ – М₉ – О₁₈ – С₉ – О₁₉ – М₁₀– О₂₀- К₂(В₂)

2. Для електродвигунів та струму, що працюють у цехах холодної обробки металів.

О - 2 міс.

М – 4-6 міс.

С – 8-12 міс.

К – 120 міс.

К₁ (В₁) - О₁ - М₁ – О₂ – С₁ - О₃ – М₂ - О ₄ – С₂ – О₅ – М₃ –О₆ – С₃ – О₇ – М₄ – О₈ – С₄ – О₉ - М ₅ – О₂₀ – С₅ – О₁₁ – М₆ – О₁₂ – С₆ – О₁₃ – М₇ –О₁₄ – С ₇ – О₁₅- М₈ – О₁₆ – С₈ – О₁₇ – М₉ – О₁₈ – С₉ – О₁₉ – М₁₀ – О₂₀- С₁₀- О₂₁- М₁₁ – О₂₂ – С₁₁– О₂₃ – М₁₂ – О₂₄- С₁₂ – О₂₅ – М₁₃ - О₂₆ – С₁₃ – О₂₇ – М₁₄ – О₂₈ – С₁₄ – О₂₉ – М₁₅ – О₃₀ – К₂(В₂)

3. Для електродвигунів та струму, що працюють у гарячих цехах та вологих і забруднених дільницях.

О - 1 міс.

М – 2 міс.

С – 4 міс.

К – 60 міс.

К₁(В₁) - О₁ - М₁ – О₂ – С₁ - О₃ – М₂ - О ₄ – С₂ – О₅ – М₃ –О₆ – С₃ – О₇ – М₄ – О₈ – С₄ – О₉ - М ₅ – О₁₀ – С₅ – О₁₁ – М₆ – О₁₂ – С₆ – О₁₃ – М₇ –О₁₄ – С ₇ – О₁₅- М₈ – О₁₆ – С₈ – О₁₇ – М₉ – О₁₈ – С₉ – О₁₉ – М₁₀ – О₂₀- С₁₀ – О₂₁- М₁₁ – О₂₂ –

С₁₁ – О₂₃ – М₁₂ – О₂₄- С₁₂ – О₂₅ – М₁₃ - О₂₆- С₁₃ – О₂₇ – М₁₄ – О₂₈ – С₁₄ – О₂₉ – М₁₅ – О₃₀ – К₂(В₂)

4. Арматура освітлення

О - 1 міс.

М – 6 міс.

С – 12 міс.

К – немає

В – 120 міс.

В₁ - О₁ – О₂ - О₃ - О₄– О₅ – М₁ –О₆–О₇– О₈ – О₉- О₁₀ – С₁ – О₁₁ – О₁₂– О₁₃ –

О₁₄ – О₁₅- М₂ – О₁₆– О₁₇ – О₁₈– О₁₉– О₂₀- С₂- О₂₁– О₂₂ – О₂₃ – О₂₄– О₂₅ – М₃ - О₂₆– О₂₇– О₂₈– О₂₉– О₃₀ – С₃ – О₃₁ – О₃₂ – О₃₃ – О₃₄– О₃₅ – М₄ –О₃₆–О₃₇– О₃₈ – О₃₉- О₄₀ – С₄ – О₄₁ – О₄₂– О₄₃ –О₄₄ – О₄₅- М₅ – О₄₆– О₄₇ – О₄₈– О₄₉– О₅₀- С₅- О₅₁– О₅₂ – О₅₃ – О₅₄– О₅₅ – М₆ - О₅₆– О₅₇– О₅₈– О₅₉– О₆₀ – С₆ – О₆₁– О₆₂ – О₆₃ – О₆₄– О₆₅ – М₇ - О₆₆– О₆₇– О₆₈– О₆₉– О₇₀ – С₇ – О₇₁ – О₇₂ – О₇₃ – О₇₄– О₇₅ – М₈ –О₇₆–О₇₇– О₇₈ – О₇₉- О₈₀ – С₈ – О₈₁ – О₈₂– О₈₃ –О₈₄ – О₈₅-М₉ – О₈₆– О₈₇ – О₈₈– О₈₉– О₉₀- С₉- О₉₁– О₉₂ – О₉₃ – О₉₄– О₉₅ – М₁₀ - О₉₆– О₉₇– О₉₈– О₉₉– О₁₀₀ – В₂

5. Мережі заземлення

О - 1 міс.

М – 3 міс.

С – 12 міс.

К – 120 міс.

В₁ - О₁ – О₂ – М₁-О₃ - О₄– М₂ -О₅ –О₆– М₃ - О₇– О₈ – С₁ - О₉- О₁₀ – М₄ – О₁₁ – О₁₂ – М₅– О₁₃ –О₁₄ – М₆– О₁₅ – О₁₆– С₂ -О₁₇ – О₁₈– М₇ – О₁₉– О₂₀ – М₈- О₂₁– О₂₂ – М₉– О₂₃ – О₂₄– С₃ - О₂₅ – О₂₆ – М₁₀– О₂₇- О₂₈ – М₁₁– О₂₉– О₃₀ – М₁₂– О₃₁ – О₃₂ – С₄ - О₃₃ – О₃₄ – М₁₃– О₃₅–О₃₆– М₁₄–О₃₇– О₃₈ – М₁₅– О₃₉- О₄₀ – С₅– О₄₁ – О₄₂ – М₁₆– О₄₃ –О₄₄ – М₁₇ -О₄₅– О₄₆– М₁₈ – О₄₇ – О₄₈ – С₆ - О₄₉– О₅₀ – М₁₉ - О₅₁– О₅₂ – М₂₀ – О₅₃ – О₅₄ – М₂₁ – О₅₅ –О₅₆ – С₇– О₅₇– О₅₈ – М₂₂– О₅₉– О₆₀ – М₂₃–О₆₁– О₆₂ – М₂₄– О₆₃ – О₆₄ – С₈– О₆₅ –О₆₆ – М₂₅ – О₆₇– О₆₈ – М₂₆– О₆₉– О₇₀– М₂₇ – О₇₁ – О₇₂ – С₉– О₇₃ – О₇₄– М₂₈ – О₇₅ –О₇₆ – М₂₉–О₇₇–О₇₈– М₃₀ –О₇₉- О₈₀– В₂

6. Кабельні мережі

О - 1 міс.

М – 3 міс.

С – 12 міс.

К – 168 міс.

К₁ ( В) - О₁ – О₂ – М₁-О₃ - О₄– М₂ -О₅ –О₆– М₃ - О₇– О₈ – С₁ - О₉- О₁₀ – М₄ – О₁₁ – О₁₂ – М₅– О₁₃ –О₁₄ – М₆– О₁₅ – О₁₆– С₂ -О₁₇ – О₁₈– М₇ – О₁₉– О₂₀ – М₈- О₂₁– О₂₂ – М₉– О₂₃ – О₂₄– С₃ - О₂₅ – О₂₆ – М₁₀– О₂₇- О₂₈ – М₁₁– О₂₉– О₃₀ – М₁₂– О₃₁ – О₃₂ – С₄ - О₃₃ – О₃₄ – М₁₃– О₃₅–О₃₆– М₁₄–О₃₇– О₃₈ – М₁₅– О₃₉-

О₄₀ – С₅– О₄₁ – О₄₂ – М₁₆– О₄₃ –О₄₄ – М₁₇ -О₄₅– О₄₆– М₁₈ – О₄₇ – О₄₈ – С₆ - О₄₉– О₅₀ – М₁₉ - О₅₁– О₅₂ – М₂₀ – О₅₃ – О₅₄ – М₂₁ – О₅₅ –О₅₆ – С₇– О₅₇– О₅₈ – М₂₂– О₅₉– О₆₀ – М₂₃–О₆₁– О₆₂ – М₂₄– О₆₃ – О₆₄ – С₈– О₆₅ –О₆₆ – М₂₅ – О₆₇– О₆₈ – М₂₆– О₆₉– О₇₀– М₂₇ – О₇₁ – О₇₂ – С₉– О₇₃ – О₇₄– М₂₈ – О₇₅ –О₇₆ – М₂₉–О₇₇–О₇₈– М₃₀ –О₇₉- О₈₀–С₁₀ - О₈₁– О₈₂– М₃₁ - О₈₃ –О₈₄ –М₃₂– О₈₅ – О₈₆ – М₃₃– О₈₇- О₈₈ – С₁₁ – О₈₉ – О₉₀ – М₃₄– О₉₁–О₉₂– М₃₅–О₉₃– О₉₄ – М₃₆– О₉₅- О₉₆ – С₁₂– О₉₇ – О₉₈ – М₃₇– О₉₉ –О₁₀₀ – М₃₈ –О₁₀₁– О₁₀₂– М₃₉ – О₁₀₃ – О₁₀₄ – С₁₃ – О₁₀₅– О₁₀₆ – М₄₀ – О₁₀₇– О₁₀₈ – М₄₁ – О₁₀₉ – О₁₁₀ – М₄₂ – О₁₁₁ –О₁₁₂– К₂

7. Трансформатори

О - 1 міс.

М – 12 міс.

С – немає

К – 36 міс.

К₁ ( В) - О₁ – О₂ – О₃ - О₄– О₅ – О₆ - О₇ – О₈ - О₉ – О₁₀– О₁₁ – М₁– О₁₂ –О₁₃ – О₁₄ – О₁₅ -О₁₆– О₁₇ – О₁₈– О₁₉ – О₂₀– О₂₁ – О₂₂ – М₂–О₂₃ – О₂₄ – О₂₅– О₂₆– О₂₇– О₂₈ – О₂₉ – О₃₀ – О₃₁ – О₃₂– О₃₃ –К₂

2.5 Визначення міжремонтного періоду для кожної структури

Визначаємо тривалість міжремонтного періоду – Т_м.р. для електродвигунів змінного та постійного струму , що працюють у гарячих цехах:

Т_ц.рік · Ф_е

Т_м.р. = ^{_______________________} , (2.15)

О+ М+С+1

де О – кількість оглядів у структурі ремонтного циклу.

Ф_е – ефективний фонд часу роботи споживачів електроенергії , год ;

Т_ц.рік – тривалість ремонтного циклу у роках ( із структури ремонтного циклу );

М, С – кількість малих та середніх ремонтів у структурі ремонтного циклу.

10 · 1807

Т_м.р.1 = ^{____________________________} = 451,75 ггод

20+ 10 + 9 + 1

10 · 1807

Т_м.р.2 = ^{____________________________} = 301,17 год

30+ 15 + 14 + 1

10 · 1807

Т_м.р.3 = ^{____________________________} = 301,17 год

30+ 15 + 14 + 1

10 · 1807

Т_м.р.4 = ^{____________________} = 150,58 год

100+ 10 + 9 + 1

10 ∙1807

Т_м.р.5 = ^{________________________} = 150,58 год

80 + 29 + 10 + 1

46 + 18 + 8 + 1

14 · 1807

Т_м.р.6 = ^{________________________} = 150,58 год

112 + 42 + 13 + 1

3 · 1807

Т_{м.р. 7}= ^{________________________} = 150,58год

33 + 2 + 1

2.6 Побудова графіка ППР на рік

В основі організації ремонту та догляду за електроустаткуванням лежить система планово – попереджувального ремонту (ППР), яка являє собою комплекс робіт з технічного догляду та ремонту устаткування, які проводяться по завчасно складеному плану ( графіку ) з метою попередження зносу, раптових виходів устаткування з ладу та підтримання його у працездатному стані.

Системою планово-попереджувального ремонту передбачається після відпрацювання кожним агрегатом заданої кількості годин проведення профілактичних оглядів і планових ремонтів (малих, середніх, капітальних).

Періодичність оглядів і планових ремонтів обладнання визначаються його особливостями , призначенням і умовами експлуатації.

Для побудови графіка ППР необхідно такі дані :

• структура ремонтного циклу;

• найменування устаткування;

• модель устаткування;

• ремонтоскладність;

• кількість змін;

• міжремонтний період;

• вид та дата останнього ремонту.

Таблиця 2.5 - Графік ППР на рік по цеху (дільниці )

2.7 Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт

Трудомісткість ремонтних робіт – це час на виконання ремонтних робіт по графіку ППР, яка визначається за формулою

Т= (Т_о · О + Т_м · М + Т_с · С + Т_к · К ) · R_e , (2.17)

де Т_о , Т_м , Т_с , Т_к - нормативи часу на виконання ремонтних робіт на одну ремонтоодиницю в годинах ( з довідника ППР); Т_о = 0,1 , Т_м = 2,0 Т_с = 7,0, Т_к = 10,0 нормо-год.

О , М, С, К – це кількість планових ремонтів по кожній моделі устаткування;

R_e - категорія ремонтоскладності кожної моделі.

Т_2Н106П = ( 0,1 · 10 + 2 · 5 + 7 · 4 + 10 · 1) · 1,5 = 60 нормо- год

Т_2М112 = (0,1 · 10 + 2 · 5 + 7 · 4 + 10 · 1) · 2 = 98 нормо- год

Т_2Н125= (0,1 · 21 + 2 · 9 + 7 · 10 + 10 · 1) · 2 = 200,2 нормо- год

Т_2Н135 = (0,1 · 12 + 2 · 6 + 7 · 5+ 10 · 1) · 2 = 116,4 нормо- год

Т_2Н55 = (0,1 · 12 + 2 · 12 + 7 · 11 + 10 · 1) · 3,5 = 617,10 нормо- год

Т_2Л53У = (0,1 · 16 + 2 ·16+ 7 · 15 + 10 · 1) · 17,5 = 2600,5 нормо- год

Т_{арм.осв.} = (0,1 · 40 + 2 · 15 + 7 ·4 + 10 · 1) · 0,5 = 732 нормо- год

Т_{каб.мер.} = (0,1 · 11 + 2 · 0 + 7 · 0 + 10 · 1) · 1 = 11,1нормо- год

Т_{мер.заз.} = (0,1 ·30 + 2 · 2 + 7 · 3 + 10 · 1) · 1 = 38 нормо- год

Т_{тр-ри =} (0,1 ·8 + 2 · 3 + 7 · 0 + 10 · 1) · 1 = 16,8 нормо- год

Т_заг= 3830,10 нормо -год

2.8 Організація бригади ремонтних робочих на дільниці

Створення бригад оформлюється наказом ( розпорядженням) керівника підприємства або структурного підрозділу. При комплектації бригад ураховується принцип добровільності.

Бригада несе колективну відповідальність за виконання встановленого завдання та якість роботи.

Застосовується особиста відповідальність за порушення трудової дисципліни, а також особиста і колективна матеріальна відповідальність за збитки, нанесені підприємству.

Бригади бувають спеціалізованими і комплексними.

До складу спеціалізованої бригади входять робітники тільки однієї спеціальності, але різної кваліфікації.

До складу комплексних бригад входять робітники різних професій.

Бригаду очолює бригадир - передовий кваліфікований робітник, що володіє організаторськими здібностями і користується авторитетом у членів бригади не нижче четвертого розряду, який склав іспит на четверту кваліфікаційну групу по ПТБ (для електротехнічного персоналу).

Не звільнений від виконання робіт в якості робочого бригадир разом із знаннями, передбаченими за його професією і розряду в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників (далі - ЄТКД), додатково повинен знати: технологію і організацію виробництва і праці, правила виконання робіт, норми витрат матеріалів, порядок оплати праці, облік робочого часу, вимоги, що пред'являються до якості виконуваної роботи, а також до використовуваних сировини і матеріалів, правила експлуатації закріпленого за бригадою інструменту та обладнання, інструкції з охорони праці, техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежної безпеки при виконанні робіт, що доручаються бригаді, інші питання, пов'язані з діяльністю бригади.

Бригадир як керівник бригади має право:

- вимагати від адміністрації своєчасного забезпечення всім необхідним для нормального ходу виробничого процесу і виконання встановленого бригаді плану (завдання);

- давати робочим бригади необхідні вказівки щодо виконання робіт, що мають для них обов'язковий характер, вимагати від них своєчасного і якісного виконання доручених робіт, дотримання технологічної дисципліни, правил з охорони праці та техніки безпеки, трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку;

- отримувати роз'яснення адміністрації по трудовому законо-

давству, нормування та умов оплати праці, нарахованої заробітної плати та інших питань, що стосуються бригади;

- готувати і вносити з урахуванням думки майстра на затверджен-

ня колективу бригади пропозиції щодо встановлення розмірів КТУ членам бригади, представляти їх з урахуванням думки колективу бригади до заохочення;

- представляти інтереси бригади на виробничих нарадах, зборах, засіданнях громадських органів і т.д.

Призначення бригадира проводиться за рекомендацією майстра з урахуванням думки усіх членів бригади наказом (розпорядженням) керівника підприємства, цеху або іншого структурного підрозділу.

Бригадир підпорядковується майстру, а при його відсутності – іншому керівнику.

Бригаді встановлюються виробничі завдання (річні, квартальні, місячні) за об’ємом робіт, видами послуг, завданням щодо зниження трудомісткості та підвищення якості робіт.

За бригадою закріплюється виробнича площа та обладнання, бригада забезпечується технічною документацією, інструментом, матеріалами , запасними частинами та ін.

9. Розрахунок кількості робочих у бригаді

Визначення кількості ремонтного персоналу для виконання ремонтних робіт по графіку ППР на дільниці – Ч_рем розраховується за формулою

Т_заг

Ч_рем = ^____________ , (2.18)

Ф_к

де Т_заг –загальна трудомісткість ремонтних робіт по графіку ППР, нормо – год ;

Ф_к – корисний фонд часу одного робітника , год.

Ф_к = Д_{р ·} t · (1 – ß) , (2.19)

де Д_р – кількість робочих днів у році , дн;

t - тривалість робочої зміни , год ;

ß = (0,08 … 0,10)- коефіцієнт планових невиходів на роботу ( це лікарняний , планова відпустка , декретна відпустка ).

Ф_к = 251 · 8 · (1 – 0,1) = 1807,2год

3830,10

Ч_рем = ^{_____________} = 2 люд.

1807,2

Визначення умовного коефіцієнту завантаження бригади ремонтних робітників на протягом року - К_зав розраховується за формулою

Ф_к · Ч _рем

К_зав = ^{_______________} , ( 2.20)

Т_заг

1807 · 2

К_зав = ^{_______________} = 0,94

3830,4

Визначення чисельності робітників у бригаді з урахуванням умовного коефіцієнту завантаження - Ч _бр розраховується за формулою

Ч _бр = Ч_рем · К_зав , (2.21)

Ч _бр = 2 · 0,94 = 1,88≈ 2 люд.

Рівень продуктивності ремонтних робочих розраховується за формулою

Т_заг

П_т = ^____________, (2.22)

Ч _рем

3830,1

П_т = ^____________ = 1915 нормо – год / люд.

2

2.10 Безтарифна форма оплата праці на дільниці

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати.

Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К ) , коефіцієнта трудової участі (КТУ ) і фактично відпрацьованого часу (Т_ф ).

Кваліфікаційний рівень (К ) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій , рівня кваліфікації.

Коефіцієнт трудової участі (КТУ ) теж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

КТУ підвищується за :

• якість виконаних робіт;

• творчу активність робітника;

• виконавчу дисципліну;

• інтенсивність праці в порівнянні з іншими членами бригади;

• передачу досвіду іншим робітникам.

КТУ знижується за :

• не виконання планових завдань;

• за допущений брак у роботі;

• порушення дисципліни та техніки безпеки;

• не виконання розпорядження бригадира та майстра.

Таблиця 2.6 – Вихідні дані по бригаді

Розряд робітника	Тарифний коефіцієнт, Кт	Тарифна ставка, Сг, грн./год	Кількість годин, Т, год	Кількість балів, Н
III розряд	1,20	9,11	160	78
IV розряд	1,33	10,09	158	82
IV розряд	1,33	10,09	172	90
V розряд	1,50	11,38	180	89