Зміст

1	Вступ
2	Організація та планування ремонтів електрообладнання виробничої дільниці
2.1	Розрахунок енергопотреб дільниці. Шляхи економії енергоресурсів
2.2	Характеристика основних фондів дільниці
2.3	Визначення ремонтоскладності токарно – гвинторізного верстата моделі 1А625
2.4	Вибір структур міжремонтного циклу
2.5	Визначення міжремонтного періоду для кожної структури
2.6	Побудова графіка ППР на рік
2.7	Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт
2.8	Організація бригади ремонтних робочих на дільниці
2.9	Розрахунок кількості робочих у бригаді
2.10	Безтарифна форма оплати праці на дільниці
2.11	Розрахунок фонду оплати праці керівників та спеціалістів з відрахуваннями у єдиний соціальний фонд
2.12	Визначення кошторису загальновиробничих витрат на дільниці
2.13	Визначення калькуляційної собівартості на капітальний ремонт 1 Re токарно – гвинторізного верстата моделі 1А625
2.14	Наукова організація праці на дільниці
2.15	Техніко - економічні показники дільниці
	Висновок
	Список використаних джерел

1. Вступ

Виробниче обладнання представляє собою важливу частину основних фондів підприємств. Найбільш повне використання його забезпечує прискорення темпів розвитку виробництва і підвищення його ефективності , що в свою чергу прискорю розвиток економіки країни. У процесі експлуатації і технічної експлуатації обладнання зношується і втрачає точність – піддається фізичному зносу. Щорічно в промисловості поточному ремонту піддаються - 90- 100%, капітальному – 12-15% обладнання.

Роль ремонту не обмежується підтриманням обладнання в працездатному стані. Ставиться задача зв’язувати ремонт з конструктивним оновленням ( модернізацією) обладнання для підвищення робочих швидкостей , зменшення часу холостих ходів , скорочення ручної праці , збільшення міцності двигунів для підвищення обладнання.

Особливе значення має систематичне здійснення міжремонтного обслуговування , яке попереджає поломки і аварії. На підприємствах ремонт і нагляд за обладнанням здійснюється відділом головного механіка і відділом головного енергетика. Задачею ремонтної служби є своєчасне і якісне здійснення ремонту і нагляду за обладнанням для подовження строків його служби , зберігання необхідної точності і збільшення продуктивності , а також систематичне здійснення заходів по скороченню витрат і часу на ремонт. Спеціалісти створили систему планово - попереджувального ремонту , яка забезпечує подовження строку служби обладнання.

Система ППР представляє собою комплекс технічних і організаційних заходів по уходу , обслуговуванню і ремонту обладнання , які здійснюються в плановому порядку і яка носить попереджуючий характер. Плановою ця система називається тому, що всі заходи , які складають її зміст , здійснюються по плану ( графіку ) в раніше встановлені строки. Основною задачею системи ППР є подовження ремонтного циклу і міжремонтного періоду , скорочення часу виробництва ремонтних робіт і зниження їх вартості.

В систему ППР входять: малий , середній та капітальний ремонти. Малий ремонт передбачає заміну зношених деталей , строк служби яких не перевищує тривалість міжремонтного періоду. Середній ремонт передбачає заміну деталей , строк служби яких не перевищує періоду між двома ремонтами. Середній ремонт передбачає вивірку координат для повернення верстату точності , міцності і продуктивності. капітальний ремонт передбачає заміну всіх зношених деталей , повне розбирання , регулювання і промивку верстату. Він передбачає ремонт базових деталей і проводиться звичайно зі зняттям верстату з фундаменту.

Вихідні дані до курсової роботи

Найменування	Модель	Кількість верстатів шт	Габаритні розміри, м	Потужність, кВт	Ціна, грн	Коротка характеристика верстатів	Категорія ремонтоскладності
							механічна частина	електрична частина
Настольно-свердлильний з ручною подачею підвищеної потужності	2Н106П	5	560х 405	0,4	15000	Свердління, розгортання отворів до 6мм в деталях малих розмірів	3,5	1,5
Настольно- свердлильний одношпиндельний з ручною подачею	2М112	5	770х 370	0,6	17000	Свердління отворів до 12мм в деталях малих розмірів	5	2
Вертикально - свнрдлильний одношпиндельний	2Н125	7	1130х805	2,2	22420	Свердління , зенкерування , розгортання отворів до 25 мм , нарізання різьби до 35мм	6,5	2
Вертикально -свердлильний одношпиндельний	2Н135	4	1085х920	4	31610		6,5	2
Радіально свердлильний	2Л53У	4	1850х800	2,2	29000	Свердління, зенкерування , розгортання , розточування отворів , нарізання різьби	13,5	17,5
Радіально -свердлильний верстат	2Н55	3	1850х800	6,8	42900	Свердління , зенкерування , розгортання , нарізка торців до 100мм, шпинделя до 35мм	8	5,5
Мережі заземлення	-	300 м	-	-	-	-	-	1/100 м
Арматура освітлення	ДРЛ	50 од	-	-	-	-	-	0,5/10 од
Кабельні мережі	Ø70мм	2 км	-	-	-	-	-	5/1 км
Трансформатори струму і напруги	-	4 шт	-	-	-	-	-	2/1шт

2 Організація та планування ремонтів електрообладнання виробничої дільниці

2.1 Розрахунок енергопотреб дільниці цеху. Шляхи економії енергоресурсів

Витрати електроенергії у кВт · год для виробничих цілей W_вироб. розраховується за формулою

Р_уст.· Ф_е · К_{з ·} К_о

W_вироб = ^{__________________________} , (2.1)

К_с · К_в

де Р_уст – сумарна встановлена потужність електродвигунів на дільниці цеху, кВт;

Ф_е – ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії, год;

К_з = 0,70 … 0,85 - коефіцієнт завантаження споживачів електроенергії ;

К_о = 0,60 … 0,70- коефіцієнт одночасної роботи;

К_с = 0,92 … 0,95- коефіцієнт обліку втрат у мережі ;

К_в = 0,85 … 0,90- коефіцієнт обліку втрат у двигуні.

65,6_.· 1807 ·0,80 ∙0,60 56898,82

W_вироб = ^{_______________________________} = ^{____________________} = 66548,32 кВт

0,95 ·0,90 0,855

Сумарна потужність Р_уст. розраховується за формулою

Р_уст. = ∑ ( n_і∙ P_і ), (2.2 )

де n_і - кількість одиниць устаткування, однієї моделі в цеху;

P_і - потужність всіх електродвигунів встановлених в цеху на одній одиниці устаткуванні, однієї моделі, кВт.

Р_уст. = (5∙0,4 )+(5∙0,6)+(7∙2,2)+(4∙4)+(3∙6,8)+(4∙22)=65,6 кВт

Ефективний фонд часу Ф_е розраховується за формулою

Ф_е = Д_р ∙ t ∙S ∙ ( 1- α ), (2.3)

де Д_р - 251-255 - кількість робочих днів у році , дн;

t - 8 - тривалість робочої зміни , год ;

S - 1 - кількість змін;

α = 0,06 … 0,10 - коефіцієнт простоїв обладнання у ремонті .

Ф_е =251 ∙8 ∙1 ∙ ( 1-0,1) =1807год

Кількість електроенергії у кВт · год для освітлення приміщення W_осв. розраховується за формулою

h · S · T_осв.

W_осв. = ^{___________________________} , (2.4)

1000 · Косв.

де h = 25 … 30 Вт/м² - норма освітлення 1м² площини;

S - площа дільниці цеху , м²;

T_осв.- тривалість роботи освітлення ( в умовах середньої смуги 2000 – 2200) , год ;

К_осв = 0,80 … 0,83 - коефіцієнт витрат електроенергії .

Площа дільниці цеху S розраховується за формулою

S = ( ∑(С · а · b )) ·К_д , (2.5)

де С - кількість верстатів у цеху на дільниці, шт ;

а – довжина верстату, м;

b – ширина верстату, м;

К_д = 2,5…3 - коефіцієнт обліку додаткової площини .

S = ((5 ·0,56 ·0,405) +(5·0,77·0,37)+(7·1,13·0,805)+(4·1,085· 0,92)+

( 3· 1,85 ·0,8)+(4 ·1,85· 0,8)) ·3=96,75 м²

30·96,75 ·2000

W_осв. = ^{_________________________} = 7256,25 кВт

1000 · 0,80_.

Витрати стислого повітря для виробничих потреб Q _пов. розраховуються за формулою

Q _пов. = С_п · Ф_е. · g_пов , (2.6)

де С_п = 28·0,5=14 -кількість верстатів з пневматичним затиском

( приймається за практичними даними 30 … 50 % від загальної кількості верстатів), шт ;

Ф_е.- ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії, год;

g_пов = 0,9 м³/год – витрата стислого повітря на один верстат.

Q _пов. =14 ·1807_. · 0,9= 22768,2 м³

Необхідність у воді для виробничих потреб Q_вода ( для охолодження зони різання) розраховується за формулою

g_в · Ф_е · К_з · S _ох.

Q_вода = _________________ , (2.7)

1000

де g_в = 0,6 л/год - годинна витрата води на один верстат ; Ф_е- ефективний фонд часу роботи споживача електричної

енергії, год ;

К_з – коефіцієнт завантаження верстатів;

S _ох.- кількість верстатів, які потребують охолодження

( приймають 30% від загальної кількості верстатів), шт.

0,6 ·1807 ·0,80 ·8

Q_вода = _______________ = 6,94 м³

1000

Кількість води для побутових потреб Q_поб.в. розраховується за формулою

Q_поб.в. = 24 · Р , (2.8)

де 24 м³ /люд. – норма води на кожного працюючого на рік;

Р – кількість робочих, люд.

Q_поб.в. = 24 · 28=672 м³

Необхідність пари на виробничі потреби Q_{пар.вир.} розраховується за формулою

Q_{пар.вир.} = Ф_е · Q_вода · К , (2.9)

де Ф_е - ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії, год ;

Q_вода – кількість води для виробничих потреб, т;

К = (0,16 …0,19 )- норма підігрівання охолоджувальних сумішей на кожний літр води.

Q_{пар.вир.} = 1807 ·6,94 ·0,16= 2006,49 т

Витрати пари на опалення Q_пар. розраховуються за формулою

g · Н · U

Q_пар = ^{______________________} , (2.10)

i · 1000

де g = (15 … 20) ккал/ год - витрата тепла на один м³, ккал;

Н = (180 днів ·24год)- кількість годин в опалювальний сезон ;

U - об’єм дільниці цеху, м³;

i = 540 ккал/кг- теплота випарювання .

20 ·4320 ·541,8

Q_пар = ^{_________________________} = 86,69 т

540 · 1000

U = S · h · К , (2.11)

де S - площа дільниці цеху, м²;

h – висота дільниці цеху з крановим навантаженням - 8 м, без кранів -5 м;

К – в залежності від прийнятого складає 1,12 – 1,13 .

U = 96,75 ·5 ·1,12=541,8 м³

Отримані розрахунки внесли до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1- Кількість енергоносіїв дільниці цеху ( на рік)

Необхідність дільниці цеху у видах енергії	Одиниця виміру	Кількість
Електроенергія силова	кВт·год	66548,32
Електроенергія освітлювальна	кВт·год	7256,25
Пара на виробничі потреби	т	2006,49
Витрати на опалення	т	86,69
Вода на виробничі потреби	т	6,94
Вода на побутові потреби	м 3	672
Стисле повітря	м 3	22768,20

Види економії електроенергії на підприємстві:

• Вибирати тільки економічні джерела світла.

• Всі освітлювальні прилади розміщувати максимально ефективно.

• Використовувати відображаючі поверхні в приміщеннях.

• Здійснювати своєчасне обслуговування освітлювальних приладів (заміна застарілого освітлюючого обладнання).

• Своєчасне відключення освітлювальних приладів (повинна бути складена схема роботи електроприладів).

• Стіни і стелі приміщень підприємства повинні бути пофарбовані у світлі тони .

• Регулярно проводити чистку приміщень, цехів (забруднені цеху споживають на 10-15% більше електроенергії) .

• Розглянути можливість відключення окремих виробничих ділянок, які на даний момент тимчасово простоюють.

• Встановлення сонячних батарей на даху.

• Будівництво вітрогенераторів (вітряків) на території заводу.

• Розвісити по заводу агітаційні плакати з економії електроенергії.

• Заміна застарілих провідників електричної енергії на нові – мідні з меншими показниками втрати електроенергії.

• Встановлення великих енергозберігаючих вікон в цехах для поліпшення денного освітлення.

• Регулярна мийка віконного скла.

• Перемикання обмотки двигунів з зірки на трикутник при завантаженості менше 45%.