3.Баланс гумусу.

Баланс гумусу (В_q) = Q - V

Вирахуємо баланс гумусу на полі, де вирощувались:

перец ь В_q = 0,05 – 1,19 = -1,14

цибуля В_q = 0,03 – 1,55 = -1,52

ячмінь озимий В_q = 0,92 – 0,79 = +0,13

однор. трави В_q = 1,86 - 0,48 = +1,38

огірки В_q = 1,68 – 1,22 = +0,46

морква В_q = 1,79 – 1,21 = +0,58

Отже, загальні втрати гумусу на полі, де вирощували перець складає

1,19 т/га, відповідно

цибуля - 1,55 т/га

ячмінь озимий - 0,79 т/га

однор.трави - 0,48 т/га

огірки - 1,22 т/га

морква - 1,21 т/га

Таблиця 5

Розрахунок балансу гумусу в сівозміні

ПОКАЗНИК	КУЛЬТУРА
	Перець	Цибуля	Ячмінь озимий	Однорічні трави	Огірки	Морква
Урожай культури, т/га (U)	7,3	16,1	2,82	6,20	17,4	18,2
Коефіцієнт накопичення залишків (Кр)	0,08	0,12	1,3	1,2	0,04	0,12
Коефіцієнт гуміфікації залишків (Кq)	0,08	0,08	0,25	0,25	0,08	0,08
Гуміфікація післяжнивних залишків (Q1)	0,05	0,03	0,92	1,86	0,06	0,17
Норма гною, т/га (Нr)					30	30
Коефіцієнт гуміфікації підстилкового гною (Кq)					0,054	0,054
Загальне надходження гумусу (Q)	0,05	0,03	0,92	1,86	1,68	1,79
Вміст гумусу в ґрунті (G)	2,16	2,87	2,34	1,76	2,38	2,34
Глибина орного шару (Н)	25	25	20	20	20	20
Щільність складення (dv)	1,1	1,1	1,3	1,3	1,3	1,3
Коефіцієнт мінералізації (Км)	0,0125	0,0125	0,006	0,0037	0,0125	0,0125
Відносний індекс біологічної продуктивності (Кк)	1,065	1,065	1,065	1,065	1,065	1,065
Мінералізація гумусі (V1)	0,79	1,05	0,39	0,18	0,82	0,81
Втрати від ерозії (ВЕ)	17	17	17	17	17	17
Загальні втрати від ерозії (V2)	0,4	0,5	0,4	0,3	0,4	0,4
Загальні втрати гумусу (V)	1,19	1,55	0,79	0,48	1,22	1,21
Баланс гумусу (Вq)	-1,14	-1,52	+0,13	+1,38	+0,46	+0,58

ВИСНОВОК: виходячи з даних таблиці №5 можна побачити слідуюче:

1. Позитивний баланс гумусу грунту є на полях, де вирощувались озимий ячмінь, однорічні трави, огірки та морква.

Озимий ячмінь та однорічні трави отримали позитивний баланс гумусу завдяки високій гуміфікації післяжнивних залишків (ячмінь озимий 0,92, однорічні трави 1,86); поля з огірками та морквою завдяки внесенню в грунт органічних добрив (гною по 30 т на кожне поле)

2. Відповідно негативний баланс гумусу спостерігається на полях, де вирощувались перець та цибуля.

3. В цілому по сівозміні спостерігається недостатній вміст гумусу. Змінити становище можна завдяки більшому внесенню в грунт органічних добрив, введенням в сівозміну сидератів та багаторічних бобових трав і зернових.

РОЗДІЛ 4. Розробка системи заходів по збереженню і підвищенню родючості грунтів господарства.

Родючість грунту – це її здатність забезпечувати рослини необхідними для росту і розвитку елементами мінерального живлення, вологою та повітрям в оптимальному поєднанні між ними. Родючість грунту є такою властивістю, яка здатна до відтворення і в природних умовах і при сільськогосподарському використанні грунту. Катастрофічний стан наших земель вимагає невідкладних наоуковообгрунтованих заходів, спрямованих на підвищення родючості грунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування.

З метою збереження і підвищення родючості грунтів господарство ТОВ «Чорна Камянка» Маньківського району Черкаської області планує:

1. комплекс агротехнічних, агролісомеліоративних і гідротехнічних протиерозійних заходів, сюди входять: протиерозійні лісонасадження, що пов’язані із закріпленням і залісненням ярів, балок, берегів річок; терасування низьконапірних гребель, водовідводів із залізобетонних балок;

2. проведення культуртехнічних робіт, що включають збирання та вивезення каміння, зрізування і розробку купин, фрезерування, засипання ям і вимоїн;

3. оскільки в господарстві крутість схилів понад 5%, крім польових сівозмін запроваджують кормові ґрунтозахисні сівозміни.

4. оранку лише поперек схилів, що враховує встановлені норми виробітку та витрати палива на механізовані роботи.

5. правильну організацію і дотримання польових сівозмін з введенням 20-30% у структуру посівних площ багаторічних бобових трав, тобто запровадження системи органічного землеробства;

6. широке впровадження післяукісних та післяжнивних посівів сидеральних культур на зелене добриво (в першу чергу бобових, а також використання післяжнивних залишків зернових, зернобобових та технічних культур у поєднанні з оптимальними нормами використання мінеральних добрив;

7. запровадження безплужної системи обробітку грунту

8. застосування комбінованого обробітку грунту і хімічного захисту посівів

9. внесення більшої кількості органічних добрив, у тому числі гною та компостів

10. хімічна меліорація (вапнування та гіпсування)

11. запровадження біологізації землеробства за рахунок надходження соломи пшениці озимої, ячменю ярого та сидератів

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Андрощук О.Ф. Актуальні питання охорони фітогенофонду // Укр. ботан. журн. – 1986. – Т. 43, № 2. – С. 75 – 82.

3. Афанасьєв Д.Я. Рослинність УРСР. Природні луки. – К. : Наук. думка, 1968. – 254 с.

4. Белосельськая Г.А., Виленкин В.Л., Приходський С.И. Северная Лесостепная область Полтавской равнины // Физико-географическое районирование Украинской ССР / Под. ред. В.И. Попова, А.М. Маринича. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. – С 307 – 324.

5. Білик Г.І. Лучні степи. Рівнинні лучні степи // Рослинність УРСР. Степи, кам’яні відслонення, піски. – К. : Наук. думка, 1973. – С. 33 – 83.

6. Брадіс Є.М., Бачурина Г.Ф. Рослинність УРСР. Болота. – К.: Наук. думка, 1969. – 241 с.

7. Віркун В.О., Мирна Л.А. Навчальна програма: Біологія 7 – 11 класи. // Біологія «Основа» – 2009. – № 22 – 24. – С. 13.

8. Геоботанічне районування Української РСР / Т. Л. Андрієнко., Г.І. Білик., Є.М. Брадіс та ін. – К.: Наук. думка, 1977. – 302 с.

10. Губанов И.А, Крылова И.Л, Тихонова В.Л. Дикорастущие полезные растения СССР. – М. : Мысль, 1976. – 360 с.

11. Дари лісів України / Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С. І. – К.: Урожай, 1975. – 432 с.

12. Дикоростучі рослини Сумщини, їх значення, використання та охорона / Карпенко К.К., Ковтун В.А., Родінка О.С. та ін. // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Книга друга. – Суми: 1997. – С. 100 – 123.

13. Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л., Протопопова В.В. Охраняемые растения Украины. – К.: Наук. думка, 1983. – С. 72 – 80.

14. Заповідні скарби Сумщини / За заг. ред. Т.Л. Андрієнко. – Суми : Джерело, 2001. – 208 с.

15. Зелена книга України / Під заг. ред. НАН України Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с.

16. Карпенко К.К. Історія вивчення флори та рослинності Сумщини (з кінця XVIII до середини XX століття) // Біологічні науки: Збірник наук. праць СумДПУ ім. А. С. Макаренка. – Суми: СумДПУ, 2001. – С. 3 – 9.

17. Карпенко К.К., Ковтун В.А. Рослинність Сумської області, її сучасний стан і проблеми охорони / Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 1. – Суми, 1996. – С. 33 – 59.

18. Карпенко К. К., Ковтун В. А., Гончаренко І. В. До історії флористичних та геоботанічних досліджень на території Сумщини // Третя Сумська обласна науково-краєзнавча конференція (7-8 грудня 1999 р.): Збірник статей. – Суми: СумДПУ, 1999. – С. 166 – 168.

19. Карпенко К.К., Тюленєва В.О., Вакал А.П., Родинка О.С., Книш М. П., Кравченко В.М. Гідрологічні заказники в заплаві р. Сула на Сумщині // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 3. – Суми: Джерело, 1999. – С. 86 – 98.

21. Ковтун В.А., Карпенко К.К. Урок-екскурсія на тему: «Біогеоценоз широколистяного лісу» // Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 3. – С. 26 – 29

22. Ковтун В.А., Карпенко К.К. Урок -екскурсія на тему: «Фітоценоз лук» // Біологія і хімія в школі. – 2002. – № 2 – С. 25 – 27

23. Ковтун В.А., Карпенко К.К. Урокм – екскурсія на тему: «Що росте навколо нас?» // Біологія і хімія в школі. – 2002. – № 4 – С. 19 – 22

24. Кожевников П.П. Екологічний нарис дубових лісів Лівобережного Лісостепу // Труди н-д інституту ботаніки. – Харків: Вид-во Харків. Ун-ту, 1937. – Т. 2. – С. 117 – 134.

25. Конвенція про біологічне розмаїття: громадська обізнаність і участь / Відп. ред. Т.В. Паращук, Товариство «Зелена книга». – К.: Стилос, 1997. – 154 с

26. Леонтьєва Г. Г., Тюленева В. О., Яценко Д. І., Черепанова Є. О. Географія рідного краю. – Суми: Реноме, 2000. – 76 с.

27. Лікарські та рідкісні рослини Сумської області (ресурси, використання, охорона) / Наук. ред. К.К. Карпенко. – Суми, 1994. – 66 с.

28. Ляскоронский В.Г. Городища, курганы и длинные валы в бассейне р. Сулы. – М.: 1901. – С. 11 – 12.

29. Мусієнко М.М. Екологія рослин. – К.: Либідь, 2006. – 432 с.

31. Носаль І. М. Від рослини до людини: Розповіді про лікувальні рослини України. – К.: Веселка, 1993. – 606 с.

32. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов. М. И., Прокудин Ю. Н. и др. – К.: Наук. думка, 1987. – 548 с.