
- •Кафедра агрохімії і грунтознавства курсова робота з грунтознавства
- •Господарства на прикладі тов "Чорна Кам’янка" Маньківського району, Черкаської області»
- •Відомості про господарство
- •3.1.2. Гуміфікація органічних добрив.
- •3.2. Статті витрат гумусу.
- •3.2.1. Мінералізація гумусу
- •3.2.2. Втрати гумусу від ерозії.
- •3.Баланс гумусу.
3.Баланс гумусу.
Баланс гумусу (Вq) = Q - V
Вирахуємо баланс гумусу на полі, де вирощувались:
перец ь Вq = 0,05 – 1,19 = -1,14
цибуля Вq = 0,03 – 1,55 = -1,52
ячмінь озимий Вq = 0,92 – 0,79 = +0,13
однор. трави Вq = 1,86 - 0,48 = +1,38
огірки Вq = 1,68 – 1,22 = +0,46
морква Вq = 1,79 – 1,21 = +0,58
Отже, загальні втрати гумусу на полі, де вирощували перець складає
1,19 т/га, відповідно
цибуля - 1,55 т/га
ячмінь озимий - 0,79 т/га
однор.трави - 0,48 т/га
огірки - 1,22 т/га
морква - 1,21 т/га
Таблиця 5
Розрахунок балансу гумусу в сівозміні
ПОКАЗНИК |
КУЛЬТУРА |
|||||
Перець |
Цибуля |
Ячмінь озимий |
Однорічні трави |
Огірки |
Морква |
|
Урожай культури, т/га (U) |
7,3 |
16,1 |
2,82 |
6,20 |
17,4 |
18,2 |
Коефіцієнт накопичення залишків (Кр) |
0,08 |
0,12 |
1,3 |
1,2 |
0,04 |
0,12 |
Коефіцієнт гуміфікації залишків (Кq) |
0,08 |
0,08 |
0,25 |
0,25 |
0,08 |
0,08 |
Гуміфікація післяжнивних залишків (Q1) |
0,05 |
0,03 |
0,92 |
1,86 |
0,06 |
0,17 |
Норма гною, т/га (Нr) |
|
|
|
|
30 |
30 |
Коефіцієнт гуміфікації підстилкового гною (Кq) |
|
|
|
|
0,054 |
0,054 |
Загальне надходження гумусу (Q) |
0,05 |
0,03 |
0,92 |
1,86 |
1,68 |
1,79 |
Вміст гумусу в ґрунті (G) |
2,16 |
2,87 |
2,34 |
1,76 |
2,38 |
2,34 |
Глибина орного шару (Н) |
25 |
25 |
20 |
20 |
20 |
20 |
Щільність складення (dv) |
1,1 |
1,1 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
Коефіцієнт мінералізації (Км) |
0,0125 |
0,0125 |
0,006 |
0,0037 |
0,0125 |
0,0125 |
Відносний індекс біологічної продуктивності (Кк) |
1,065 |
1,065 |
1,065 |
1,065 |
1,065 |
1,065 |
Мінералізація гумусі (V1) |
0,79 |
1,05 |
0,39 |
0,18 |
0,82 |
0,81 |
Втрати від ерозії (ВЕ) |
17 |
17 |
17 |
17 |
17 |
17 |
Загальні втрати від ерозії (V2) |
0,4 |
0,5 |
0,4 |
0,3 |
0,4 |
0,4 |
Загальні втрати гумусу (V) |
1,19 |
1,55 |
0,79 |
0,48 |
1,22 |
1,21 |
Баланс гумусу (Вq) |
-1,14 |
-1,52 |
+0,13 |
+1,38 |
+0,46 |
+0,58 |
ВИСНОВОК: виходячи з даних таблиці №5 можна побачити слідуюче:
-
Позитивний баланс гумусу грунту є на полях, де вирощувались озимий ячмінь, однорічні трави, огірки та морква.
Озимий ячмінь та однорічні трави отримали позитивний баланс гумусу завдяки високій гуміфікації післяжнивних залишків (ячмінь озимий 0,92, однорічні трави 1,86); поля з огірками та морквою завдяки внесенню в грунт органічних добрив (гною по 30 т на кожне поле)
-
Відповідно негативний баланс гумусу спостерігається на полях, де вирощувались перець та цибуля.
-
В цілому по сівозміні спостерігається недостатній вміст гумусу. Змінити становище можна завдяки більшому внесенню в грунт органічних добрив, введенням в сівозміну сидератів та багаторічних бобових трав і зернових.
РОЗДІЛ 4. Розробка системи заходів по збереженню і підвищенню родючості грунтів господарства.
Родючість грунту – це її здатність забезпечувати рослини необхідними для росту і розвитку елементами мінерального живлення, вологою та повітрям в оптимальному поєднанні між ними. Родючість грунту є такою властивістю, яка здатна до відтворення і в природних умовах і при сільськогосподарському використанні грунту. Катастрофічний стан наших земель вимагає невідкладних наоуковообгрунтованих заходів, спрямованих на підвищення родючості грунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування.
З метою збереження і підвищення родючості грунтів господарство ТОВ «Чорна Камянка» Маньківського району Черкаської області планує:
-
комплекс агротехнічних, агролісомеліоративних і гідротехнічних протиерозійних заходів, сюди входять: протиерозійні лісонасадження, що пов’язані із закріпленням і залісненням ярів, балок, берегів річок; терасування низьконапірних гребель, водовідводів із залізобетонних балок;
-
проведення культуртехнічних робіт, що включають збирання та вивезення каміння, зрізування і розробку купин, фрезерування, засипання ям і вимоїн;
-
оскільки в господарстві крутість схилів понад 5%, крім польових сівозмін запроваджують кормові ґрунтозахисні сівозміни.
-
оранку лише поперек схилів, що враховує встановлені норми виробітку та витрати палива на механізовані роботи.
-
правильну організацію і дотримання польових сівозмін з введенням 20-30% у структуру посівних площ багаторічних бобових трав, тобто запровадження системи органічного землеробства;
-
широке впровадження післяукісних та післяжнивних посівів сидеральних культур на зелене добриво (в першу чергу бобових, а також використання післяжнивних залишків зернових, зернобобових та технічних культур у поєднанні з оптимальними нормами використання мінеральних добрив;
-
запровадження безплужної системи обробітку грунту
-
застосування комбінованого обробітку грунту і хімічного захисту посівів
-
внесення більшої кількості органічних добрив, у тому числі гною та компостів
-
хімічна меліорація (вапнування та гіпсування)
-
запровадження біологізації землеробства за рахунок надходження соломи пшениці озимої, ячменю ярого та сидератів
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Андрощук О.Ф. Актуальні питання охорони фітогенофонду // Укр. ботан. журн. – 1986. – Т. 43, № 2. – С. 75 – 82.
3. Афанасьєв Д.Я. Рослинність УРСР. Природні луки. – К. : Наук. думка, 1968. – 254 с.
4. Белосельськая Г.А., Виленкин В.Л., Приходський С.И. Северная Лесостепная область Полтавской равнины // Физико-географическое районирование Украинской ССР / Под. ред. В.И. Попова, А.М. Маринича. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. – С 307 – 324.
5. Білик Г.І. Лучні степи. Рівнинні лучні степи // Рослинність УРСР. Степи, кам’яні відслонення, піски. – К. : Наук. думка, 1973. – С. 33 – 83.
6. Брадіс Є.М., Бачурина Г.Ф. Рослинність УРСР. Болота. – К.: Наук. думка, 1969. – 241 с.
7. Віркун В.О., Мирна Л.А. Навчальна програма: Біологія 7 – 11 класи. // Біологія «Основа» – 2009. – № 22 – 24. – С. 13.
8. Геоботанічне районування Української РСР / Т. Л. Андрієнко., Г.І. Білик., Є.М. Брадіс та ін. – К.: Наук. думка, 1977. – 302 с.
10. Губанов И.А, Крылова И.Л, Тихонова В.Л. Дикорастущие полезные растения СССР. – М. : Мысль, 1976. – 360 с.
11. Дари лісів України / Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С. І. – К.: Урожай, 1975. – 432 с.
12. Дикоростучі рослини Сумщини, їх значення, використання та охорона / Карпенко К.К., Ковтун В.А., Родінка О.С. та ін. // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Книга друга. – Суми: 1997. – С. 100 – 123.
13. Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л., Протопопова В.В. Охраняемые растения Украины. – К.: Наук. думка, 1983. – С. 72 – 80.
14. Заповідні скарби Сумщини / За заг. ред. Т.Л. Андрієнко. – Суми : Джерело, 2001. – 208 с.
15. Зелена книга України / Під заг. ред. НАН України Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с.
16. Карпенко К.К. Історія вивчення флори та рослинності Сумщини (з кінця XVIII до середини XX століття) // Біологічні науки: Збірник наук. праць СумДПУ ім. А. С. Макаренка. – Суми: СумДПУ, 2001. – С. 3 – 9.
17. Карпенко К.К., Ковтун В.А. Рослинність Сумської області, її сучасний стан і проблеми охорони / Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 1. – Суми, 1996. – С. 33 – 59.
18. Карпенко К. К., Ковтун В. А., Гончаренко І. В. До історії флористичних та геоботанічних досліджень на території Сумщини // Третя Сумська обласна науково-краєзнавча конференція (7-8 грудня 1999 р.): Збірник статей. – Суми: СумДПУ, 1999. – С. 166 – 168.
19. Карпенко К.К., Тюленєва В.О., Вакал А.П., Родинка О.С., Книш М. П., Кравченко В.М. Гідрологічні заказники в заплаві р. Сула на Сумщині // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 3. – Суми: Джерело, 1999. – С. 86 – 98.
21. Ковтун В.А., Карпенко К.К. Урок-екскурсія на тему: «Біогеоценоз широколистяного лісу» // Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 3. – С. 26 – 29
22. Ковтун В.А., Карпенко К.К. Урок -екскурсія на тему: «Фітоценоз лук» // Біологія і хімія в школі. – 2002. – № 2 – С. 25 – 27
23. Ковтун В.А., Карпенко К.К. Урокм – екскурсія на тему: «Що росте навколо нас?» // Біологія і хімія в школі. – 2002. – № 4 – С. 19 – 22
24. Кожевников П.П. Екологічний нарис дубових лісів Лівобережного Лісостепу // Труди н-д інституту ботаніки. – Харків: Вид-во Харків. Ун-ту, 1937. – Т. 2. – С. 117 – 134.
25. Конвенція про біологічне розмаїття: громадська обізнаність і участь / Відп. ред. Т.В. Паращук, Товариство «Зелена книга». – К.: Стилос, 1997. – 154 с
26. Леонтьєва Г. Г., Тюленева В. О., Яценко Д. І., Черепанова Є. О. Географія рідного краю. – Суми: Реноме, 2000. – 76 с.
27. Лікарські та рідкісні рослини Сумської області (ресурси, використання, охорона) / Наук. ред. К.К. Карпенко. – Суми, 1994. – 66 с.
28. Ляскоронский В.Г. Городища, курганы и длинные валы в бассейне р. Сулы. – М.: 1901. – С. 11 – 12.
29. Мусієнко М.М. Екологія рослин. – К.: Либідь, 2006. – 432 с.
31. Носаль І. М. Від рослини до людини: Розповіді про лікувальні рослини України. – К.: Веселка, 1993. – 606 с.
32. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов. М. И., Прокудин Ю. Н. и др. – К.: Наук. думка, 1987. – 548 с.