3.1.2. Гуміфікація органічних добрив.

Органічні добрива підвищують урожайність сільськогосподарських культур і відповідно кількість післяжнивних залишків. Частина органічної речовини, яка надійшла з органічними добривами, гуміфікується і бере участь у відтворенні гумусу.

Кількість гумусу Q₂ у т/га, яка утворилася з стандартного підстилкового гною розраховують за формулою:

Q₂ = Н_r x K_q , де

Н_r – норма гною, яка була внесена або буде вноситись під

сільськогосподарську культуру, т/га;

K_q – коефіцієнт гуміфікації підстилкового гною

За агротехнічним планом господарства гній буде вноситись під слідуючі культури: морква, огірки.

Розрахуємо кількість гумусу, яка утворилась зі стандартного підстилкового гною на полі, де вирощують моркву. На це поле ми внесли 30 т/га гною.

Н_r = 30 т/га

K_q = 0,054

Q₂ = 30 х 0,054 = 1,62 т/га

Аналогічно розраховуємо гуміфікацію органічних добрив для огірків:

Н_r = 30 т/га

K_q = 0,054

Q₂ = 30 х 0,054 = 1,62 т/га

3.1.3. Загальне надходження гумусу Q у т/га.

За рахунок гуміфікації післяжнивних залишків та внесених органічних добрив вираховують за формулою:

Q = Q₁ + Q₂

Так як ми вносили гній тільки під поле з цибулею та помідорами, то і тільки для них будемо вираховувати загальне надходження гумусу.

Для поля, де росла морква:

Q = 0,17 + 1,62 = 1,79 т/га

Для поля, де росли огірки:

Q = 0,06 + 1,62 = 1,68 т/га

3.2. Статті витрат гумусу.

3.2.1. Мінералізація гумусу

Розмір мінералізації гумусу (V) у т/га визначається загальною кількістю гумусу в орному шарі, ступеню його стійкості при різних системах обробітку грунту і кліматичних умов та розраховується за формулою:

V₁ = G x H x d_v x K_M x K_k, де

G - вміст гумусу в грунті, %

Н – глибина орного шару, см

d_v – щільність складення грунту, г/см³

K_M – коефіцієнт мінералізації гумусу

K_k – відносний індекс біологічної продуктивності

Розраховуємо мінералізацію гумусу на полі, де ріс перець:

G - 2,16

Н – 25

d_v – 1,1

K_M – 0,0125

K_k – 1,065

V₁ = 2,16 х 25 х 1,1 х 0,0125 х 1,065 = 0,79 т/га

Для цибулі

G - 2,87

Н – 25

d_v – 1,1

K_M – 0,0125

K_k – 1,065

V₁ = 2,87 х 25 х 1,1 х 0,0125 х 1,065 = 1,05 т/га

Для ячменю озимого

G - 2,34

Н – 20

d_v – 1,3

K_M – 0,006

K_k – 1,065

V₁ = 2,34 х 20 х 1,3 х 0,006 х 1,065 = 0,39 т/га

Для однорічних трав

G - 1,76

Н – 20

d_v – 1,3

K_M – 0,0037

K_k – 1,065

V₁ = 1,76 х 20 х 1,3 х 0,0037 х 1,065 = 0,18 т/га

Для огірків

G - 2,38

Н – 20

d_v – 1,3

K_M – 0,0125

K_k – 1,065

V₁ = 2,38 х 20 х 1,3 х 0,0125 х 1,065 = 0,82 т/га

Для моркви

G - 2,34

Н – 20

d_v – 1,3

K_M – 0,0125

K_k – 1,065

V₁ = 2,34 х 20 х 1,3 х 0,0125 х 1,065 = 0,81 т/га

3.2.2. Втрати гумусу від ерозії.

Втрати гумусу (V₂) у т\га внаслідок ерозії вираховують за формулою:

V₂ = В_Е х G

де В_Е – втрати гумусу грунту під впливом ерозії, т/га

G – вміст гумусу в грунті, %

Для перцю:

В_Е – 17

G – 2,16

V₂ = 17 х 2,16% = 0,4 т/га

Для цибулі:

В_Е – 17

G – 2,87

V₂ = 17 х 2,87% = 0,5 т/га

Для озимого ячменю:

В_Е – 17

G – 2,34

V₂ = 17 х 2,34% = 0,4 т/га

Для однорічних трав:

В_Е – 17

G – 1,76

V₂ = 17 х 1,76% = 0,3 т/га

Для огірків:

В_Е – 17

G – 2,38

V₂ = 17 х 2,38% = 0,4 т/га

Для моркви:

В_Е – 17

G – 2,34

V₂ = 17 х 2,34% = 0,4 т/га

3.2.3. Загальні втрати гумусу (V) у т/га розраховують за формулою:

V = V₁ + V₂

Отже, загальні втрати гумусу, де вирощувався перець складають:

V = 0,79 + 0,4 = 1,19 т/га

цибуля V = 1,05+ 0,5 = 1,55 т/га

ячмінь озимий V = 0,39 + 0,4 = 0,79 т/га

однор.трави V = 0,18 + 0,3 = 0,48 т/га

огірки V = 0,82 + 0,4 = 1,22 т/га

морква V = 0,81 + 0,4 = 1,21 т/га