6

Конспект лекцій з дисципліни “безпека життєдіяльності і охорона праці” (108 год.) вступ

На початку нового тисячоліття надзвичайно актуальним стає переосмислення людством шляхів подальшого розвитку та об'єктивна оцінка реальних перспектив людської циві­лізації. Технічні досягнення радикально змінюють природне та інтелектуальне оточення людини, її світовідчуття.

Останні роки XX сторіччя увійшли в історію людства та в історію незалежної України низкою техногенних та природ­них катастроф. На межі глобальної екологічної катастрофи стоїть аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Світ відчув страшні наслідки утопічних претензій на тотальне уп­равління природними процесами. Природа сама по собі вже не може нейтралізувати результати господарсько-екологічної діяльності людини. Як підкреслював В. І. Вернадський, "ста­ючи геологічною силою, людство підкорило такі явища, які, вийшовши з-під контролю, можуть покласти початок зни­щенню людини, всього живого". Виявилось, що людство не завжди може спрямувати у потрібне русло сили, які воно по­роджує, і належним чином контролювати процес цивілізова­ного суспільного розвитку. Також негативні зміни, що нагро­маджуються в природі, дедалі більше наближаються до критичної позначки. Таким чином, часові межі вирішення проблеми забезпечення життя людини є жорстоко детерміно­ваними.

Розгубленість сучасної людини перед небаченими темпами цивілізаційного поступу стає найпоширенішим сюжетом су­часної наукової та науково-популярної літератури. У навчальному посібнику, що пропонується читачеві, розглянуто низку актуальних проблем, пов'язаних із збереженням життя людини, з впливом людини на все живе, на цивілізацію, на формування політики збереження людства. Настав час керу­ватися правилами екологічного гуманізму, основна ідея якого у тому, що людина є лише часткою природи, розвивається за законами і силами природи, з якими вона повинна рахувати­ся. У XXI ст. людина повинна виступати з новою філософією життя — екологічною, згідно з якою вона є часткою єдиної людської родини, планетарного братства з новою етикою збе­реження людини, що базується на ціануванні всіх живих істот на Землі.

Безпека є найважливішою з потреб людини услід за її по­требою в їжі, воді, одязі, житлі та в інформації. Власне вся по­всякденна діяльність людей спрямована на задоволення фізіологічних, соціальних і духовних потреб, включаючи і за­безпечення безпеки. Коли якісь із них не задовольняються, порушується динамічна рівновага в системі життєзабезпечен­ня людини, настають зміни, нерідко безповоротні, згубні.

Завдання безпеки життєдіяльності полягає в забезпеченні нормальних (комфортних) умов діяльності людей, їх життя, в захисті людини і природного середовища від впливу шкідли­вих чинників, які перевищують нормативне допустимі рівні. Підтримка оптимальних умов діяльності і відпочинку люди­ни створює передумови для найвищої працездатності і про­дуктивності, забезпечує безпеку праці і відпочинку, сприяє збереженню життя і здоров'я людей завдяки зниженню трав­матизму і захворюваності.

Тому об'єктом вивчення безпеки життєдіяльності є ком­плекс явищ і процесів, які негативна впливають на систему "Людина — виробничі процеси — навколишнє середовище".

Попередження і випередження потенційної небезпеки — це головна формула науки безпеки життєдіяльності. Потенційна небезпека є універсальною властивістю в процесі взаємодії людини з середовищем мешкання. Усі дії людини і всі компо­ненти середовища мешкання (технічні засоби і технології), крім позитивних властивостей і результатів, мають здатність генерувати небезпечні і шкідливі чинники.

Об'єктом вивчення є безпека особи як явище, а предме­том — моделі безпеки.

Таким чином, освіта з безпеки життєдіяльності готує особу до повноцінного життя з активною її участю в забезпеченні рівня безпеки, який залежить від:

— оточуючого середовища (довкілля, побут» транспорт, дозвілля, виробництво, соціальні відносини тощо);

— державної системи підтримки безпеки людини(пожежна охорона, органи правопорядку, цивільна оборона, охорона праці, охорона здоров'я тощо);

— індивідуальної захищеності особи (психофізіологічний стан, мотивація, вміння, індивідуальні засоби захисту — як спеціалізовані, так і подвійного використання тощо).

Вирішення цих питань має забезпечити формування адек­ватного мислення та цілісної системи знань, необхідних для прийняття обґрунтованих рішень на рівні людини, сім'ї, суспільства, підприємств, галузей, регіонів, країни в цілому.