3.3 Розрахунок швидкодії системи

Розрахунок швидкодії системи необхідно провести, щоб перевірити, чи зможуть вибрані компоненти забезпечити необхідну швидкість передачі.

Можливе обмеження швидкості передачі зв'язане з уширенням імпульсів на виході ОВ у порівнянні з їхньою тривалістю на вході, що зумовлене дисперсією у ОВ. Тому кількісною характеристикою швидкодії прийнятий час наростання фронту імпульсу.

Допустимі значення часу наростання (t_нд, с) наведені в таблиці Д.6[1] .

Умовою дієздатності системи є виконання нерівності:

,

де — швидкодія випромінювача;

— швидкодія приймача;

t_н^ок = =Т_мод+Т_мат+Т_хвил — результуюча дисперсія;

Т_мод — міжмодова дисперсія;

Т_мат — матеріальна дисперсія;

Т_хвил — хвильоводна дисперсія;

,

де — дисперсія сигналу в ОВ;

l =26 км— довжина ділянки;

σл =1 нм — ширина спектра випромінювання джерела.

Обчислимо допустиме значення часу наростання t_нд. Для сигналу NRZ:

,

де В=41,242 Мбіт/с – швидкість передачі інформації в оптичній лінії:

Так як ця нерівність виконується, то це означає що система, котра складається з вибраних елементів працездатна, а її якість й параметри задовольняють усім прийнятим нормам. На рисунку 3.1 наведений графік розрахунку енергетичного балансу.

Рисунок 3.1 – Графік розрахунку енергетичного балансу

4 Вибір траси і прокладання підземного кабелю

Від правильного вибору траси залежить складність спорудження кабельної лінії, її довговічність, а також надійність і безперебійність дії. Тому траса кабельної лінії повинна задовольняти основним технічним умовам; що наведені нижче:

1. траса повинна бути по можливості коротшою, топографічні і геологічні умови повинні забезпечувати найменший обсяг земляних робіт і максимальне застосування будівельних механізмів, порубки лісових і лісозахисних насаджень. У лісистій місцевості вирубують просіки шириною 6м, корчують пні на всій ширині просіки і роблять планування площі на ширині 3м;

2. трасу вибирають, з тієї сторони залізничної колії, на якій розташована переважна кількість лінійних об'єктів і пасажирських будинків;

3. кабельну лінію і лінії ВСЛ АБ бажано розташовувати з різних сторін залізничного полотна;

4. на перегонах і малих станціях траса, як правило, повинна знаходитись в межах смуги відведення залізниці, ширина якої складає по 60м в обидві сторони від головки рейки залізничної колії. На окремих ділянках, в особливості при підходах до великих станцій, траса може бути вибрана за межами смуги відведення, коли це технічно і економічно обґрунтовано. Якщо траса проходить поза смугою відведення, то для збереження і нормального утримання кабелю встановлюють охоронну зону по 2м в обидві сторони від осі прокладеного кабелю. Трасу вибирають за межами території, на якій можливе додаткове укладання колії;

5. на ділянках з електротягою змінного струму мінімальна відстань до електричного кабелю від контактної мережі визначається на основі розрахунків небезпечних і заважаючих впливів тягового струму на кабельному ланцюзі зв'язку;

6. трасу ВОЛС можна вибрати у безпосередній близькості від електрифікованих залізниць, ЛЕП. Оптичний кабель можна підвішувати на опорах контактної мережі електрифікованих залізниць;

7. при переході кабелю через судноплавні і сплавні річки, а також через річки шириною більшою 300м передбачається прокладання двох кабелів: одного по мосту, іншого — по дну річки. На всіх судноплавних і сплавних річках, незалежно від їхньої глибини, кабелі повинні прокладатися із заглибленням в дно річки. Глибина закладання кабелів повинна бути не меншою 1 м. Трасу підводного кабелю відносять від мосту на відстань не меншу 300м. Підводні кабелі вибираються з бронею із дроту, а на обох берегах в місцях стику з підземним кабелем монтуються розгалужувальні муфти, які повинні розташовуватися не ближче 50м від берега річки. В нашому випадку по дну річки ми прокладаємо кабель типу ТЗПАПБПЖ;

8. при прокладанні по мосту кабель вкладається в металеві або дерев'яні жолоби оббиті листовою сталлю. Жолоби встановлюються на спеціальних конструкціях мосту. Металеві жолоби повинні бути ізольовані від металевих покривів кабелю;

9. глибина прокладання кабелю в ґрунт залежить від меж зміни температури ґрунту на даній глибині і умов забезпечення безаварійної роботи кабельної лінії. Як правило, глибина прокладання кабелю від 0,9 до 1,2 м. В скелястих ґрунтах кабель прокладають на глибині 0,4 м;

В даному випадку є судноплавна ріка, ґрунт на ділянці м'який (1 група), ширина ріки 190 м, глибина 6 м.

На рисунку 4.1 зображено виконання переходу під залізничним полотном, а на рисунку 4.2 – через водну перепону.

Рисунок 4.1- Перехід кабелю через залізничне полотно

Рисунок 4.2- Перехід кабелю через річку

Схематичний план перегону зображений на рисунку 4.3.

Висновок

В даному курсовому проекті були розраховані основні параметри ліній на основі електричного та оптоволоконного кабелів. Виходячи з умов варіанту завдання було розраховано типи кабелю, інтервал встановлення підсилюючих та регенераційних пунктів. Відповідно до результатів розрахунку заважаючих та небезпечних впливів було встановлено оптимальне розміщення кабельної лінії відносно залізничного полотна. При розрахунку лінії на основі оптоволоконного кабелю було обрано оптимальні для даних умов варіанту типи системи передачі, передавача, приймача, оптоволоконного кабелю, було розраховано швидкодію системи, координати встановлення регенераційних пункті. Розрахунок енергетичного балансу показав працездатність системи.

В результаті виконання курсового проекту були отриманні основні поняття про прокладання кабельних ліній та способи їх реалізації, принципові пункти важливі при будівництві та реконструкції.

Список літератури:

1. Методичні вказівки до курсового проекту. – Харків, 2000.

2. Правила технічної експлуатації залізниць України. Київ. Транспорт України, 1995.

3. Д.А. Бунин, А.И.Яцкевич. Магистральные кабельные линии связи на железных дорогах. М. Транспорт, 1978.

4. Железные дороги, общий курс. М. Транспорт, 1991.

5. Д.А. Бунин. Провода и кабели в СЦБ и святи. М. Транспорт, 1982.

6. Д.А. Бунин. Проектирование и монтаж узлов связи на кабельных линиях. М. Транспорт, 1969.