- •9 Функціональні пристроїкомп'ютерної (цифрової) електроніки
- •9.1 Комбінаційні цифрові пристрої (кцп)
- •9.1.1 Аналіз і синтез кцп
- •9.1.1.1 Аналіз кцп
- •9.1.1.2 Синтез кцп
- •9.1.2 Типові кцп
- •9.1.2.1 Шифратори та дешифратори
- •9.1.2.1.1 Шифратори двійкового коду
- •9.1.2.1.2 Шифратори двійково-десяткового коду
- •9.1.2.1.3 Дешифратори двійкового коду
- •9.1.2.1.4 Дешифратор bcd - коду всемисегментний код
- •9.1.2.1.4.1 Семисегментні індикатори на світлодіодах
- •9.1.2.2 Мультиплексори й демультиплексори
- •9.1.2.2.1 Мультиплексори
- •9.1.2.2.2 Демультиплексори
- •9.1.2.2.3 Мультиплексори-селектори (мультиплексори-демультиплексори)
- •9.1.2.3 Cуматори і напівсуматори
- •9.1.2.4 Пристрої контролю парності (пкп)
- •9.1.2.5 Цифрові компаратори
- •9.1.3 Використання для проектування кцп мультиплексорів, дешифраторів і постійного запам’ятовуючого пристрою
- •9.1.3.1 Побудова кцп на мультиплексорах
- •9.1.3.2 Побудова кцп на дешифраторах
- •9.1.3.3 Побудова кцп на постійному запам’ятовуючому пристрої (пзп)
- •9.2 Послідовні цифрові пристрої
- •9.2.1 Тригери
- •9.2.1.1 Тригери на логічних елементах
- •9.2.1.1.1 Rs - тригери
- •9.2.1.1.1.1 Асинхронні rs - тригери
- •9.2.1.1.1.2 Синхронні rs - тригери
- •9.2.1.1.2 Т-тригери (тригери з лічильним входом)
- •9.2.1.1.3 D - тригери (тригери затримки)
- •9.2.1.1.4 Jk - тригери
- •9.2.1.2 Тригери у інтегральному виконанні
- •9.2.2 Регістри
- •9.2.2.1 Паралельні регістри
- •9.2.2.2 Послідовні (зсуваючі) регістри
- •9.2.2.3 Регістри зсуву
- •9.2.2.4 Послідовно-паралельні і паралельно-послідовні регістри
- •9.2.2.5 Регістри у інтегральному виконанні
- •9.2.3 Лічильники
- •9.2.3.1 Асинхронний двійковий лічильник, що підсумовує, з послідовним перенесенням
- •9.2.3.2 Асинхронний двійковий лічильник, що віднімає, із послідовним перенесенням
- •9.2.3.3 Асинхронні реверсивні двійкові лічильники з послідовним перенесенням
- •9.2.3.4 Синхронний лічильник з наскрізним перенесенням
- •9.2.3.5 Десяткові лічильники
- •9.2.3.6 Лічильники в інтегральному виконанні
- •9.2.4 Подільники частоти
- •9.2.5 Розподілювачі
9.2.4 Подільники частоти
У подільниках частоти вхідна періодична послідовність імпульсів ділиться на задане число.
У якості подільника частоти можна використовувати лічильник, коефіцієнт лічення якого Кліч визначає число, на яке ділиться частота вхідних імпульсів. Особливість подільника складається в тому, що він має один вихід.
Коефіцієнт ділення Кділ=Кліч може мати постійне або змінне значення.
Подільники з змінним коефіцієнтом ділення (ПДЗКД) можуть бути побудовані за різноманітними схемотехнічними варіантами. Наприклад з попереднім установленням початкового стану, від якого ведеться лічення, до переповнення лічильника, або з установленням заданого проміжного значення, до котрого, починаючи з нульового, ведеться лічення вхідних імпульсів, а потім результат скидається і очинається новий цикл лічення. Приклади лічильників працюючих за описаними правилами розглянуті в (3,4).
Приклад ПДЗКД, побудованого за першим варіантом (з попередім установленням початкового стану) приведені на рисунку 9.63.

Рисунок 9.63
Подільник виконаний на основі мікросхеми чотирирозрядного двійково/десяткового реверсивного лічильника К561ИЕ14. На входи попереднього установлення D1... D4 подається код, що відповідає кількості “зайвих” станів (24-Кділ). Вихід сигналу перенесення Р з'єднаний через інвертор DD2 з управляючим входом V. Перепадом з 0 в 1 на цьому вході число з входів D1... D4 записується в тригери лічильника. На входи +/- і 2/10 подаються одиничні сигнали, що настроюють ІМС на роботу в режимі двійкового лічильника , що підсумовує. Щоб дозволити лічення вхід Po з'єднують з корпусом (нульовим потенціалом). Під впливом вхідних імпульсів на вході С лічильник-подільник послідовно проходить стани від початкового, попередньо установленого по входах D1... D4, до кінцевого, коли він заповнюється одиницями у всіх чотирьох розрядах. Наступним імпульсом після цього схема скидається в нуль і формується сигнал перенесення на виході Р. Цим сигналом дозволяється запис у лічильник початкового коду і цикл знову повторюється. З виходу схеми знімається послідовність імпульсів частотою
вих = вх / Кділ ( 9.22 )
Для розглянутого пристрою Кділ приймає значення від 1 до 16.

Рисунок 9.64
Основу ПДЗКД складає двійковий лічильник (DD2), що починає лічення з нульового значення і продовжує роботу до встановленого проміжного стану, рівного необхідному коефіцієнту ділення Кділ. Після цього лічильник знову скидається в нуль і починається новий цикл лічення. Для визначення моменту досягнення рівності кодів, що визначають проміжний стан лічильника і значення Кділ у схемі використаний цифровий компаратор (DD1). В момент рівності кодів А=В на виході компаратора з'являється логічна одиниця, що скидає лічильник у початковий нульовий стан. Додатковий тригер (DD3) необхідний для усунення можливості збою при установленні нульового стану СТ2 через розкид часових параметрів тригерів лічильника. Одиничним сигналом з виходу компаратора FА=В тригер встановлюється в 1 і підтримує на вході R лічильника одиничний сигнал на час, достатній для скидання всіх розрядів DD2. Наступним вхідним імпульсом тригер скидається в нульовий стан. Якщо розкид часових параметрів тригерів лічильника невеликий, то DD3 можна виключити.
Подільник з постійним коефіцієнтом ділення можна побудувати простіше. Для цього компаратор замінюють кон’юнктором, на входи якого подають вихідні сигнали з тих розрядів лічильника, які у кодовій комбінації, що відповідає Кділ, мають високий рівень. Приклад подільника з Кділ = 9 показаний на рисунку 9.65.

