
- •9 Функціональні пристроїкомп'ютерної (цифрової) електроніки
- •9.1 Комбінаційні цифрові пристрої (кцп)
- •9.1.1 Аналіз і синтез кцп
- •9.1.1.1 Аналіз кцп
- •9.1.1.2 Синтез кцп
- •9.1.2 Типові кцп
- •9.1.2.1 Шифратори та дешифратори
- •9.1.2.1.1 Шифратори двійкового коду
- •9.1.2.1.2 Шифратори двійково-десяткового коду
- •9.1.2.1.3 Дешифратори двійкового коду
- •9.1.2.1.4 Дешифратор bcd - коду всемисегментний код
- •9.1.2.1.4.1 Семисегментні індикатори на світлодіодах
- •9.1.2.2 Мультиплексори й демультиплексори
- •9.1.2.2.1 Мультиплексори
- •9.1.2.2.2 Демультиплексори
- •9.1.2.2.3 Мультиплексори-селектори (мультиплексори-демультиплексори)
- •9.1.2.3 Cуматори і напівсуматори
- •9.1.2.4 Пристрої контролю парності (пкп)
- •9.1.2.5 Цифрові компаратори
- •9.1.3 Використання для проектування кцп мультиплексорів, дешифраторів і постійного запам’ятовуючого пристрою
- •9.1.3.1 Побудова кцп на мультиплексорах
- •9.1.3.2 Побудова кцп на дешифраторах
- •9.1.3.3 Побудова кцп на постійному запам’ятовуючому пристрої (пзп)
- •9.2 Послідовні цифрові пристрої
- •9.2.1 Тригери
- •9.2.1.1 Тригери на логічних елементах
- •9.2.1.1.1 Rs - тригери
- •9.2.1.1.1.1 Асинхронні rs - тригери
- •9.2.1.1.1.2 Синхронні rs - тригери
- •9.2.1.1.2 Т-тригери (тригери з лічильним входом)
- •9.2.1.1.3 D - тригери (тригери затримки)
- •9.2.1.1.4 Jk - тригери
- •9.2.1.2 Тригери у інтегральному виконанні
- •9.2.2 Регістри
- •9.2.2.1 Паралельні регістри
- •9.2.2.2 Послідовні (зсуваючі) регістри
- •9.2.2.3 Регістри зсуву
- •9.2.2.4 Послідовно-паралельні і паралельно-послідовні регістри
- •9.2.2.5 Регістри у інтегральному виконанні
- •9.2.3 Лічильники
- •9.2.3.1 Асинхронний двійковий лічильник, що підсумовує, з послідовним перенесенням
- •9.2.3.2 Асинхронний двійковий лічильник, що віднімає, із послідовним перенесенням
- •9.2.3.3 Асинхронні реверсивні двійкові лічильники з послідовним перенесенням
- •9.2.3.4 Синхронний лічильник з наскрізним перенесенням
- •9.2.3.5 Десяткові лічильники
- •9.2.3.6 Лічильники в інтегральному виконанні
- •9.2.4 Подільники частоти
- •9.2.5 Розподілювачі
9.2.1.1.4 Jk - тригери
Найбільш універсальні серед синхронних тригерів .
а
б
Рисунок 9.40
Рисунок 9.40, в
Таблиця 9.13
Розглянемо роботу JK-тригера. Початковий стан схеми - нульовий (UQ=0 ) (рисунок 9.40,в). При надходженні зрізу першого тактового імпульсу (момент t1) сигнал на J-вході дорівнює 1, а на К-вході - 0. Тому тригер переключається в одиничний стан. Зрізом другого тактового імпульсу схема переключається в нульовий стан (момент t2), тому що в цей час J=0, а К=1. В момент t3 обидва керуючих сигнали J=K=0, тому стан схеми не змінюється (Qt+1=Qt). При надходженні зрізу 4-го синхроімпульсу (момент t4) J=K=1, тому тригер переключається в становище, протилежне початковому,
__
(Q t+1 = Q t ).
На основі універсального JK-тригера може бути побудований ряд інших тригерів.
Синхронний RS-тригер. Ототожнимо J=S і K=R. При забороні комбінації J=S=1 і K=R=1 таблиця зводиться до таблиці істинності RS-тригера (таблиця 9.11). Тому розглянута схема (рисунок 9.40) може використовуватися в якості двотактного синхронного RS-тригера.
а б
Рисунок 9.41
D-тригер. У цьому тригері J=K= D , тобто крім тактового є тільки один вхід D (рисунок 9.41,б). З таблиці 9.13 (2-й і 3-й рядки) видно, що в D-тригері Qt+1=D, тобто останній запам'ятовує сигнал на вході D у момент зрізу тактового імпульсу і береже його до наступного синхросигналу.
9.2.1.2 Тригери у інтегральному виконанні
В сучасних серіях ІМС існує велика кількість різноманітних тригерів.
Нижче як приклад наведено позначення на електричних схемах двох тригерів широкого використання, що випускаються у вигляді інтегральної мікросхеми (рисунок 9.42). Мікросхема К555 ТМ2 включає два D-тригера с додатковими S і R входами для встановлення схеми у початковий стан (рисунок 9.42,а). Активними сигналами на S і R входах постають низькі рівні напруг (логічні нулі).
Мікросхема К555 ТВ1 (рисунок 9.42,б) містить один JK-тригер, який включає два асинхронних R і S входи для установлення схеми у початковий стан і два додаткових тривходових кон’юнктора, включених на J і K входах. Додаткові елементи І реалізують логічні функції
J = J1 . J2 . J3 , ( 9.19 )
K= K1 . K2 . K3 .
Це розширює можливості JK-тригера , наприклад, спрощує побудову синхронних лічильників на подібних мікросхемах.
Рисунок 9.42