
- •Спецрозділи математики ч.1
- •Література
- •Література
- •Структура курсу
- •Оцінювання роботи
- •Екзамен
- •Рейтинги
- •Розділ 1. Теорія множин
- •1.1. Множини. Способи задання множин
- •Георг Кантор:
- •Загальноприйняті позначення основних числових множин:
- •Множина називається скінченною, якщо вона містить скінченне число елементів, і нескінченною, якщо вона
- •Способи задання множин
- •Множина задана коректно, якщо для будь- якого елемента можна визначити, належить він множині
- •При заданні множин можуть бути неточності або збитковості, які необхідно усувати.
- •1.2. Основні поняття теорії множин
- •Для множин А і В з нескінченним або великим числом елементів перевірка збігу
- •Для строгого визначення дискретних та неперервних нескінченних множин використовуються зіставлення дискретних множин натуральному
- •Множина А, всі елементи якої належать множині В, називається підмножиною множини В.
- •Універсальною називається множина, яка містить всі можливі елементи, що зустрічаються в даній задачі.
- •Множину всіх підмножин множини X називають
- •1.3. Геометрична інтерпретація множин
- •Діаграма Венна
- •Круги Ейлера
- •1.4. Операції на множинах
- •Об'єднання (сума) A В є множина, що складається з тих і тільки тих
- •Перетин (добуток) A В є множина, що містить тільки елементи, які належать до
- •Доповнення (заперечення) Ā
- •1.5. Алгебра множин
- •Пріоритети операцій:
- •Тотожності алгебри множин
- •Тотожності алгебри множин
- •Тотожності алгебри множин
- •Тотожності алгебри множин
- •Доведення тотожностей
- •Доведення тотожностей

Загальноприйняті позначення основних числових множин:
N — множина натуральних чисел, N={1, 2, 3, ...}.
Z — множина цілих чисел, Z = {..., -2, -1, 0, 1, 2, ...}.
Q — множина раціональних чисел. Будь-яке раціональне число можна зобразити у вигляді дробу: а/b, де a, b Z, b 0.
R — множина дійсних чисел. Будь-яке дійсне число можна зобразити у вигляді нескінченного десяткового дробу a,b1b2b3 ... bn ... із цілою частиною
а Z і bк {0, ..., 9}.

Множина називається скінченною, якщо вона містить скінченне число елементів, і нескінченною, якщо вона містить необмежене число елементів.
Приклад. Множина А={1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0} цифр в десятковій системі числення скінченна, а множина точок кола нескінченна.
Упорядкованою вважається така множина, в якій важливі не тільки її елементи, але і порядок їх наступності у множині.
Позначають упорядковану множину або круглими, або трикутними дужками. Наприклад:
А = <а1, а2, ..., аn >, n N;
В = <1, 2, 3>;
С = (а, b, с).

Способи задання множин
перелік елементів
А= {а1, а2, ..., аn}
В= {Іванов, Петров, Сидоров}
визначення властивості елементів
X = {х | Р(х)}, N10={x | х N, х < 10}
рекурсивно
F={φ | φ1 = 1, φ2 = 2, φn = Зφn-2 + φn-1, n = 3, 4, ... }

Множина задана коректно, якщо для будь- якого елемента можна визначити, належить він множині чи ні.
Приклад.
А- множина, що містить будь-які п'ять натуральних чисел.
В - множина всіх простих чисел.
С - множина всіх динозаврів, що жили на Землі.

При заданні множин можуть бути неточності або збитковості, які необхідно усувати.
Приклад. А - множина залишків, що одержуються при послідовному діленні натуральних чисел {3, 4, 5, 6, ...} на 3: А = {0, 1, 2, 0, 1, 2, 0, 1, 2, 0, ...}. Ця множина містить всього три елементи: 0, 1, 2. Тому її можна записати у вигляді А = {0, 1, 2}.
Приклад. Нехай В — множина всіх видів шахових фігур, а С — множина всіх шахових фігур, що беруть участь в одній грі.
|В| = 6 {пішак, тура, слон, кінь, ферзь, король}, |С| = 32 {16 білих і 16 чорних}.

1.2. Основні поняття теорії множин
рівність множин
включення множин
універсальна і порожня множини
степінь множини

Дві множини рівні (А=В), якщо вони містять однаковий набір елементів. Число елементів скінченної множини |А|.
Приклад. Нехай задані множини A= {1, 2, 3, 4, 5};
В — множина натуральних чисел від 1 до 5; С = {с | 1 с 5, с N};
D = {4, 1, 5, 2, 3}.

Для множин А і В з нескінченним або великим числом елементів перевірка збігу наборів всіх елементів може бути важкою. Більш ефективною виявляється логічна перевірка двостороннього включення: А = В тоді і тільки тоді, коли з х А виходить х В і з у В виходить у А.
Множини А і В називаються еквівалентними або рівнопотужними (А ~ В), якщо між ними можна встановити взаємно однозначну відповідність.
Взаємнооднозначною називається така відповідність між множинами А і В, при якій кожному елементу а А відповідає один і тільки один елемент b В, і кожному елементу b В відповідає один і тільки один елемент а А.

Для строгого визначення дискретних та неперервних нескінченних множин використовуються зіставлення дискретних множин натуральному ряду чисел, а неперервних множин — відрізку [0, 1] дійсної вісі.
Множина А називається зчисленною, якщо вона еквівалентна натуральному ряду N (А~N). Термін «зчисленність» є точним замінником інтуїтивного поняття — «дискретність».
Множина А називається континуальною (незчисленною), якщо вона еквівалентна відрізку [0, 1], а потужність цієї множини – континуум.

Множина А, всі елементи якої належать множині В, називається підмножиною множини В.
Нестроге включення позначається А В, означає, що А — підмножина множини В, що, можливо, співпадає з В.
Строге включення позначається А В і означає, що А — підмножина множини В, що не співпадає з В.
Виконання співвідношень А В і В А можливе тільки при А = В.