Які ж основні напрямки, за якими повинно здійснюватися реформування вищої освіти України?
На думку більшості аналітиків, реформа повинна передбачати:
випереджальний розвиток системи освіти стосовно інших - науково-технічних і соціально-економічних факторів розвитку країни;
зміна цільової орієнтації та змісту освіти, тобто формування нової парадигми освіти, адекватної не тільки тим новим умовам існування людини в сучасному соціально-економічному, екологічному та інформаційному середовищі, але й тим новим глобальним проблемам, які ставить перед людством XXI століття;
підготовку входження нових поколінь у глобалізований світ, у відкрите інформаційне співтовариство, для чого важливе місце у змісті освіти повинна зайняти комунікативність: інформатика, іноземні мови, міжкультурне взаєморозуміння;
побудова відкритої освіти, що дозволяє кожній людині вибирати індивідуальну траєкторію навчання з орієнтацією на потреби ринку праці (гнучкість освіти, диверсифікованість траєкторій);
узгодження, конвергенція системи освіти із системами освіти розвинених країн, забезпечення еквівалентності та міжнародного визнання (нострифікації) дипломів, забезпечення конкурентноздатності випускників на ринку праці;
пріоритетне фінансування системи освіти на достатньому рівні, належне матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, зміна непривабливого економічного статусу викладачів на престижний і високооплачуваний;
корінна зміна технології навчання, за допомогою більш ефективної організації пізнавальної діяльності, на основі найважливішої дидактичної властивості персонального комп'ютера, що забезпечує індивідуалізацію навчання, розвиток здатності добувати та використовувати знання, а не репродукувати інформацію;
гуманізацію та індивідуалізацію освіти - той, кого навчають, повинен стати центральним суб'єктом процесу навчання, його потреби і запити, індивідуальні особливості повинні бути визначальними при проектуванні і проведенні процесу навчання;
фундаменталізацію і гуманітаризацію змісту навчання на основі органічної єдності його природничо-наукових і гуманітарних складових, підвищення ролі екологічного навчання та виховання;
деідеологізацію і деполітизацію гуманітарного знання та виховання;
посилення інтеграції освітньої діяльності і наукових досліджень, забезпечення їхнього тісного зв'язку з виробничою сферою;
формування потреби в систематичній, безперервній освіті, навчання самостійному оволодінню новими знаннями, навичками та вміннями, забезпечення переходу від принципу «навчання на все життя» до принципу "навчання через все життя";
розвиток різноманітних типів вузів, забезпечення рівноправного, конкурентного розвитку вузів різних типів і форм власності;
заохочення державних вузів до розширення джерел фінансування, тобто до пошуків і використання інших джерел фінансування;
перегляд ролі держави в розвитку і управлінні вищою освітою, істотне обмеження її втручання в діяльність вузів, розвиток їхньої автономії; демократизація управління системою освіти, перехід від моделі державного контролю до моделі законодавчого регулювання освітньої діяльності і оцінювання результатів цієї діяльності.
Останнім часом низкою авторів запропонована концепція "випереджальної освіти для стійкого розвитку". Освіта для стійкого розвитку припускає, що випускник навчального закладу повинен бути здатний вільно орієнтуватися у світі, що швидко змінюється, бути відкритим, адаптованим, толерантним, з критичним мисленням, з високим рівнем громадянської свідомості, товариським, демократичним, гуманістичним і наслідувати у своїй поведінці та діяльності загальнолюдським цінностям, розуміти цінність життя, культури, освіти.
Метою "випереджальної освіти" для стійкого розвитку є створення такого освітнього середовища, що припускає формування здатностей:
- орієнтуватися у морі інформації, критично її осмислювати;
виражати та відстоювати свою точку зору;
робити обґрунтований вибір між альтернативами;
прогнозувати наслідки своїх дій;
відповідально виконувати професійні обов'язки;
працювати спільно, вчитися взаємодіяти та спілкуватися, домовлятися та
поважати демократичні рішення.