3. Види, рівні та форми контролю якості навчання.

3.1 Види контролю.

Залежно від поставлених цілей при перевірці якості навчання застосовуються різні види, рівні та форми контролю.

Розрізняють слідуючи ви­ди ко­н­т­ро­лю:

Мал.3. Види контролю

Розглянь призначення різних видів контролю.

Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з попередньої дисципліни, тобто яка забезпечує цей новий курс. Вхідний контроль проводиться на першому занятті дисципліни. Контрольні завдання вхідного контролю повинні відповідати програмі дисципліни, яка забезпечує та бути націленими на перевірку істотних знань, навичок й умінь, на які спирається майбутнє вивчення дисципліни.

Вхідний контроль на початку навчання студентів на 1 курсі називають нульовим, він проводиться за програмами середньої школи.

За результатами вхідного контролю проводиться адаптація навчального курсу (розподіл годин, методики та ін.) до рівня підготовки студентів, корекція попередньої підготовки шляхом проведення додаткових занять, консультацій й ін. Таким чином, основна функція вхідного контролю - коригувальна.

Поточний контроль проводиться викладачем на всіх видах аудиторних занять. Основним завданням поточного контролю є перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної, запланованої роботи. Поточний контроль необхідний також для діагностування ходу дидактичного процесу, виявлення його динаміки, зіставлення реально досягнутих на окремих етапах результатів із запроектованими. Крім власне прогностичної функції поточний контроль стимулює навчальну роботу учнів, сприяє своєчасному визначенню прогалин у засвоєнні матеріалу, підвищенню загальної продуктивності навчання. Метою поточного контролю є забезпечення оперативного зворотного зв'язку між викладачем і студентами в процесі навчання та мотивації досягнення у студентів. Інформація, яку отримують при поточному контролі, використовується як викладачем - для корекції методів і способів навчання, так і студентами - для планування самостійної роботи. Таким чином, що поточний контроль виконує коригувальні, організуючі та виховні функції.

Поточний контроль може бути як фронтальним (масовим), так і вибірковим, може проводитися у формі усного опитування, письмового експрес контролю (летючки) або автоматизованого (машинного) контролю на практичних заняттях, лекціях, колоквіумах лабораторних робіт, оцінки виступів студентів на семінарських заняттях.

Поточний контроль проводиться з навчального матеріалу, заданому для самостійної роботи; за матеріалами попередньої лекції, практичного заняття і т.п. Питання (завдання) для поточного контролю (їхня кількість звичайно не перевищує 6-8) формуються так, щоб охопити всі найважливіші елементи знань, умінь, вивчених учнями протягом останніх 2-3 занять. Тривалість фронтального поточного контролю не повинна перевищувати 10-12 хв.

Результати поточного контролю, так звана поточна успішність враховується викладачем при виставлянні підсумкової екзаменаційної оцінки і є основною інформацією при виставленні заліку з дисципліни.

Більш ефективно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні рейтингових систем оцінки. Принципи побудови таких систем будуть розглянуті пізніше.

Рубіжний контроль - це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни. Рубіжний контроль може проводитись у формі контрольної роботи, розрахункових і розрахунково-графічних завдань, курсового проекту (роботи) та ін. Рубіжний контроль може бути тематичним (після вивчення певної теми дисципліни) або календарним (2-3 "рубежі" у семестрі).

Метою рубіжного контролю є проміжна атестація студентів, тому він є масовим контролем, тобто проводиться одночасно для всіх студентів. Рубіжний контроль, як і поточний контроль, забезпечує формування в студентів відповідного уявлення про рівень своєї підготовки з дисципліни.

Вид і строки рубіжного контролю, вимоги до його змісту та використання результатів визначаються рішенням відповідної кафедри й повинні бути висвітлені в робочих навчальних планах і робочих програмах навчальних дисциплін та іншій методичній літературі.

Тематичний рубіжний контроль з навчального модулю дисципліни (модульний контроль) є необхідним елементом модульної або модульно-рейтингової технології навчання (навчального процесу). Рубіжний контроль поліпшує оперативне керування навчальним процесом, сприяє ритмічній, планомірній роботі студентів. Основними функціями рубіжного контролю є діагностична, навчальна та організуюча.

Підсумковий контроль. Завданням підсумкового контролю є оцінка результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремому етапі навчання. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студентів. Всі види підсумкового контролю є масовими.

Семестровий контроль проводиться у вигляді семестрового іспиту, диференційованого заліку та заліку з конкретної дисципліни. Завдання семестрового контролю - підведення поетапного підсумку спільної діяльності студентів і викладача.

Цілями семестрового контролю є переведення студентів на наступний етап навчання й оцінка якості навчального процесу. Аналіз результатів семестрового контролю, в обов'язковому порядку проведений на кафедрах, дозволяє виявити недоліки підготовки студентів з дисципліни, забезпечити коректування робочих програм навчальних дисциплін, удосконалити організацію навчального процесу та методику проведення занять.

Семестровий контроль проводиться в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою дисципліни у вигляді й у строки встановлені навчальним планом і графіком навчального процесу.

Форми проведення семестрового контролю з дисципліни, зміст і структура екзаменаційних квитків (контрольних завдань) і критерії оцінки рівня підготовки студентів визначаються відповідною кафедрою.

Семестровий контроль є по суті справи продовженням навчання. У період підготовки до іспиту студенти систематизують і поглиблюють знання, зміцнюють навички й уміння з дисципліни. Досвід показує, що, тільки готуючись до іспиту, студент здобуває цілісне уявлення про навчальну дисципліну. Період підготовки до іспиту - період серйозної та продуктивної роботи студента. Це видно по екзаменаційних консультаціях, на яких студенти задають, як правило, глибокі та змістовні запитання. Лише на іспиті викладач може перевірити знання взаємозв'язку окремих тем, уміння самостійно вибирати потрібні методи аналізу, оптимізації й ін.

Особливістю заліку як виду семестрового контролю є те, що оцінка засвоєння студентом навчального матеріалу дисципліни проводиться на основі тестування, поточного опитування та виконання протягом семестру певних робіт на практичних, семінарських і лабораторних заняттях.

Семестровий залік планується при відсутності іспиту і не передбачає обов'язкової присутності студента на заліковому заході. Неприпустима практика перетворення заліку у своєрідний іспит.

Державна атестація студентів проводиться ДЕК після закінчення навчання по програмі певного освітньо-кваліфікаційного рівня з метою встановлення відповідної кваліфікації по певній спеціальності та видачі за результатами атестації відповідного диплому про освіту.

Основним завданням державної атестації є визначення відповідності рівня підготовки студента вимогам відповідної освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Державна атестація може проводитися у формі державного екзамену з окремих спеціальних дисциплін, комплексного державного іспиту, захисту атестаційної роботи (проекту) або їхньої комбінації. Форма державної атестації визначається відповідною освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

Відстрочений контроль. Завданням цього контролю є встановлення надійності, стійкості знань, умінь і навичок. Тому цей контроль називають ще контролем схоронності знань.

Метою такого контролю є, як правило, порівняльний аналіз якості навчання окремими викладачами, за різними методиками й ін.

Відстрочений контроль проводиться через деякий час після здачі семестрового іспиту. Це переважно вибірковий контроль. Контролю піддається кілька навчальних груп, у яких застосовувались експериментальні методики навчання, та інші групи як еталонні (контрольні).

Основні характеристики різних видів контролю представлені в таблиці.

Вид контролю	Завдання	Цілі	Заходи по управлінню якістю	Функції контролю
Вхідний	Визначення рівня готовності студентів освоювати дисципліну(оволодівати дисципліною)	Забезпечення ефективного вивчення дисципліни	Адаптація навчальної дисципліни (корекція розподілу годин). Корекція підготовки студентів (проведення додаткових занять)	Коригувальна
Поточний	Перевірка ступеню готовності студентів до виконання конкретної навчальної роботи	Мотивація студентів (мотиви досягнення). Забезпечення ефективності заняття	Корекція плану та методів проведення заняття	Коригуюча, організуюча, виховна, мотиваційно-стимулююча
Рубіжний	Проміжна атестація студентів	Забезпечення оперативного управління УВП, підвищення його ефективності	Індивідуальна робота з невстигаючими(відстаю-чими) студентами	Діагностич-на, навчальна, організуюча, мотиваційно-стимулююча
Семестровий	Підведення підсумків спільної діяльності студентів із викладачем	Оцінка якості навчального процесу. Переведення студентів на наступний етап навчання	Корекція навчальної програми дисципліни та методики проведення занять	Діагностич-на, навчальна, організуюча, коригуюча
Державна атестація	Встановлення відповідності рівня підготовки студентів вимогам ОКХ	Видача дипломів про освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні	Корекція навчальних планів і технологій навчання	Діагностич-на, коригуюча, навчальна, виховна
Відстроче-ний	Визначення стійкості(сталості), надійності ЗНУ студентів	Порівняльний аналіз якості навчання. Перевірка ефективності дослідних(експериментальних) технологій.	Удосконалювання технологій навчання	Діагностич-на, коригуюча