Мал..2 Контур управління якістю навчання
Керування якістю навчання - це цілеспрямовані дії, які здійснюються при проведенні навчально-виховного процесу з метою забезпечення та підтримки необхідного рівня його якості.
Керуючі впливи спрямовані на фактори, які впливають на якість навчання. З урахуванням багатофакторної залежності якості навчання та багаторівневості їхніх зв'язків комплексна система керування якістю навчання являє собою ієрархічну сукупність контролюючих та керуючих органів й об'єктів керування, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних й інформаційних засобів при керуванні якістю навчання.
Основне завдання контролю навчального процесу - одержання інформації про його властивості та результати з метою ефективного керування процесом і його оптимізації, досягнення високої якості навчання студентів. Таким чином, основна функція контролю навчального процесу-діагностико-коригуюча.
Крім того, завданнями контролю можуть бути:
- семестрова атестація студентів, тобто визначення ступеня засвоєння ними змісту навчання, з метою переведення на наступний цикл навчання;
- державна атестація студентів, тобто визначення ступеню досягнення ними цілей навчання, для видачі диплома про освіту та одержання відповідної кваліфікації;
- акредитація спеціальності, тобто оцінка ефективності навчально-виховного процесу по підготовці фахівців конкретної спеціальності з метою одержання права видавати випускникам державні дипломи про освіту;
- акредитація вузу в цілому, тобто оцінка ефективності функціонування вузу, з метою підтвердження або зміни його статусу.
В усіх вище перерахованих випадках реалізується контролююча функція.
Іншими завданнями контролю можуть бути:
- визначення успішності навчання студентів з метою планування наступних етапів навчального процесу;
- виявлення прогалин у навчанні окремих студентів з метою оптимізації процесу індивідуального навчання та мотивації студентів.
При вирішенні перерахованих завдань реалізується діагностико-коригуюча функція.
Контроль навчально-виховного процесу крім контролюючої та діагностико-коригуючої функцій може виконувати й інші: навчальну, що мотиваційно-стимулюючу, організуючу та виховну функції.
Навчальна функція контролю полягає в активізації роботи студентів по засвоєнню навчального матеріалу, заохоченні повторення та систематизації навчального матеріалу, поглибленого вивчення й удосконалення рівня підготовки. Ця функція сприяє самоконтролю, активізує діяльність кожного студента, забезпечує закріплення погано засвоєного матеріалу.
Виховна функція передбачає формування вольових, моральних та інших позитивних якостей особистості: уміння відповідально та зосереджено працювати, використовувати прийоми самоконтролю, працьовитості, активності й акуратності та ін. Сам факт наявності системи контролю дисциплінує, організує та направляє діяльність студентів. Але досягається це не стільки за рахунок побоювання, наприклад, одержиш незадовільну оцінку, скільки за рахунок систематичної роботи з виявлення сильних та слабких сторін у розвитку особистості студента, виявлення прогалин у знаннях та їхньої найшвидшої ліквідації. Головна роль при цьому приділяється формуванню у студентів творчого відношення до занять, їхнього активного прагнення вчитися на повну силу, розвивати свої здатності. Показниками такого відношення є число бажаючих виступити на семінарських заняттях і брати участь у різних суспільних заходах, кількість відмінників навчання, участь в обговоренні життєвих проблем та ін. На іспитах повинна виховуватись в першу чергу чесність (відповідь без шпаргалок); справедливо й об'єктивно виставлені оцінки також виховують учнів.
Організуюча функція забезпечує систематичність та планомірність навчальної роботи студентів, активізує їхню самостійну роботу. Організуюча функція починає діяти задовго до підсумкового контролю, із самого початку навчання, коли викладач дає установки та висуває вимоги, які будуть пред'явлені при тому або іншому виду контролю. У якості засобів і форм, які реалізують цю функцію, варто підготувати систему питань згідно з програмним матеріалом, організувати систему консультацій і т.д.
Мотиваційно-стимулююча функція підвищує прагнення студентів поліпшити свої результати навчання, оцінку з дисципліни, сприяє розвитку змагальності в навчанні.
Значення контролю в педагогічному процесі можна проілюструвати на двох прикладах. Перший - в 1918 р. постановою Народного Комісаріату "Про скасування оцінок" разом з оцінками були ліквідовані й іспити. Але навчання без оцінок (і фактично без контролю) не дало й не могло дати позитивних результатів. Стало зрозуміло, що "радісна перспектива придбання знань", а також "закладене самою природою прагнення до знань" (П.Н. Блонський) не є діючими стимулами у навчальній діяльності школярів. Другий приклад - у деяких західних країнах при укладанні контракту між вчителем та учнем ставляться запитання: "Бажаєте навчатися з контролем або без контролю?", "Бажаєте отримувати оцінки чи будете опановувати курс без оцінок?" Якщо учень бажає вчитися без контролю та без оцінок, плата за навчання стягується в 3-4 рази менше, ніж за навчання в умовах жорсткого контролювання та об'єктивного оцінювання.
Залежно від поставлених цілей обирається об'єкт і предмет контролю. Об'єктами контролю у вузі можуть бути його структурні підрозділи (факультети, кафедри), студенти, окремі викладачі. Об'єкт контролю доцільно розглядати одночасно з позицій виконуваних ним функцій та з погляду факторів, які впливають на якість реалізації цих функцій. Визначення предмету(спрямованості) контролю, тобто підлягаючих перевірці істотних властивостей, видів діяльності об'єкту, являє собою досить актуальну проблему.
Предметом контролю можуть бути різні фактори, які впливають на якість навчання (див. мал.1):
- знання, навички й уміння студентів як результат навчання;
- навчальний процес, його істотні властивості;
- методичне забезпечення навчального процесу;
- матеріально-технічне забезпечення навчального процесу;
- кадрове забезпечення навчального процесу;
- якісний склад студентів і т.д.
Подальша декомпозиція зазначених предметів контролю вимагає їхнього розгляду як системи певних взаємозалежних компонентів і факторів. Так, при перевірці якості підготовки студентів за фахом необхідно визначити ступінь відповідності випускників кваліфікаційній характеристиці, їхнього вміння вирішувати професійні завдання, виконувати функціональні обов'язки, властиві первинним посадам. У випадку контролю навчального процесу перевіряється його планування й організація, якість проведення різних видів занять та ін. Таким чином, фактори, які перевіряються, і будуть становити конкретний предмет контролю, а критерії їхнього аналізу та оцінки обумовлюють форми та методи, тобто саму процедуру контролю.