Вплив домішок, наклепу і термічної обробки на електричні властивості металів і сплавів. Вплив домішок.

Навіть незначна кількість домішок, яка розчинена в якомусь компоненті приводить до різкого підвищення ,тобто картина поведінки аналогічна випадку утворення неупорядкованих твердих розчинів.

50%

А В

Якщо утворюється необмежена розчинність А в В чи В в А , то для такої поведінки зміна , максимальний= 50%. Електричний опір тим більше, чим більш далеко сплав відрізняється від чистих компонентів.

Питомий електричний опір: 10 мк Ом см

13 мк Ом см

Максимальна розчинність вуглецю в фериті 0.025 %. В фериті розчиняється достатня кількість кремнію (як легуючий елемент ). Якщо розчиняється 1% кремнію , то

мк Ом см

В чавунах виявляються ще інші закономірності: перш за все внаслідок присутності значної кількості вуглецю в чавунах , при чому залежить в якій присутній вуглець.

мк Ом см

мк Ом см

Вплив на чавунів домішок зокрема легуючих елементів залежить від того чи є вони графіто- чи карбідоутворюючими елементами. Наявність графітизуючих елементів (кремній, нікель, мідь) сприяють утворенню вільного графіту , тобтозростає, і навпаки при додаванні карбідоутворюючих елементівбуде зменшуватися.

Для кольорових сплавів всі домішки збільшують .

Вплив наклепу.

Деформація гратки сплавів так само як і у чистих металів призводить до різкого зростання , проте в сплавах є відмінності, які пов’язані в залежності утворюється упорядкований чи неупорядкований твердий розчин.

1

2 ()

%, стиснення

1 – показує зростання для неупорядкованого твердого розчину. Тут ступінь деформації впливає мало.

2. – утворення упорядкованого твердого розчину.

Вплив термообробки

3.1 Загартування

розглядаємо систему сталь Fe - . Сталь нагрівали до температури 850 і вивчали змінуі(температурний коефіцієнт електроопору), в залежності від проценту вуглецю і різко охолоджували (загартовували).

,

1 ()

2()

0 0.5 1 1.5 %, С

на кривій є злам, який відповідає концентрації С 1%, після якогозростає більш повільно. Відомо з діаграмаFe - , що концентрація С , що дорівнює 1% є граничною концентрацією вуглецю в аустеніті при 850 , тому в сталях у яих вуглецю більше 1% і загартованих з температур 850, кількість вуглецю в мартенситі залишається постійною, адалі зростає повільно за рахунок збільшення залишкового цементиту.

Зовсім інша картина, якщо сталі загартовують з більш високих температур.

,

- 1 ()

- 2 ()

С

0.5 1 1.5

Зламів на кривих немає. На кривій 1 -плавно збільшується. Температура 1100до якої нагрівали загартовані сталі знаходиться вище критичної температури при будь-якому вмісті вуглецю, тобто чим більше %С в сталі, тим більше вуглецю перейшло при загартуванні в твердий розчин, і тим більше. Чим більше температура , тим більше вуглецю розчиняється в аустеніті.

3.2. Відпуск

При відпуску спостерігається зворотна картина. Тобто зменшується в сталях у зв’язку з утворенням гетерогенної суміші так само як при старінні.

0 100 200 300

найбільш різко падає в інтервалі температур 100-300, тобто при найбільшій швидкості розпаду мартенситу (110) і аустеніту (230). Вище 300змінюється мало, оскільки розпад твердого розчину в значній мірі вже закінчено. Таким чином значні ці закономірності можна вивчати перетворення в сплавах.