- •Електричні властивості (ев).
- •Залежність електричного опору у металах і сплавах від хімічного складу, а також від фізико-хімічної взаємодії між компонентами.
- •Вплив домішок, наклепу і термічної обробки на електричні властивості металів і сплавів. Вплив домішок.
- •Вплив наклепу.
- •Вплив термообробки
- •Термоелектричні явища.
- •Методи вимірювання електричних властивостей матеріалів.
- •Основні характеристики магнітного поля і магнетиків.
- •Магнетики.
- •Фізична сутність намагнічування.
- •Визначення магнітних властивостей.
- •Список Літератури
Вплив домішок, наклепу і термічної обробки на електричні властивості металів і сплавів. Вплив домішок.
Навіть незначна
кількість домішок, яка розчинена в
якомусь компоненті приводить до різкого
підвищення
,тобто картина
поведінки
аналогічна випадку утворення
неупорядкованих твердих розчинів.

![]()
![]()
![]()
![]()
50%
А В
Якщо утворюється
необмежена розчинність А в В чи В в А ,
то для такої поведінки зміна
,
максимальний
= 50%. Електричний опір тим більше, чим
більш далеко сплав відрізняється від
чистих компонентів.
Питомий
електричний опір:
10
мк Ом см
13
мк Ом см
Максимальна розчинність вуглецю в фериті 0.025 %. В фериті розчиняється достатня кількість кремнію (як легуючий елемент ). Якщо розчиняється 1% кремнію , то
мк Ом см
В чавунах виявляються
ще інші закономірності: перш за все
внаслідок присутності значної кількості
вуглецю в чавунах , при чому
залежить
в якій присутній вуглець.
мк Ом см
мк Ом см
Вплив на
чавунів
домішок зокрема легуючих елементів
залежить від того чи є вони графіто- чи
карбідоутворюючими елементами. Наявність
графітизуючих елементів (кремній,
нікель, мідь) сприяють утворенню вільного
графіту , тобто
зростає,
і навпаки при додаванні карбідоутворюючих
елементів
буде зменшуватися.
Для кольорових
сплавів всі домішки збільшують
.
Вплив наклепу.
Деформація гратки
сплавів так само як і у чистих металів
призводить до різкого зростання
,
проте в сплавах є відмінності, які
пов’язані
в залежності
утворюється упорядкований чи
неупорядкований твердий розчин.

![]()
1
2 (
)
%, стиснення
1 – показує зростання
для неупорядкованого твердого розчину.
Тут ступінь деформації впливає мало.
– утворення упорядкованого твердого розчину.
Вплив термообробки
3.1 Загартування
розглядаємо систему
сталь Fe
-
.
Сталь нагрівали до температури 850
і вивчали зміну
і
(температурний
коефіцієнт електроопору), в залежності
від проценту вуглецю і різко охолоджували
(загартовували).
,![]()

1 (
)
2(
)
0 0.5 1 1.5 %, С
на кривій
є злам, який відповідає концентрації С
1%, після якого
зростає
більш повільно. Відомо з діаграмаFe
-
,
що концентрація С , що дорівнює 1% є
граничною концентрацією вуглецю в
аустеніті при 850
,
тому в сталях у яих вуглецю більше 1% і
загартованих з температур 850
,
кількість вуглецю в мартенситі залишається
постійною, а
далі
зростає повільно за рахунок збільшення
залишкового цементиту.
Зовсім інша картина, якщо сталі загартовують з більш високих температур.
![]()
![]()

,![]()
- 1 (
)
- 2 (
)
С
0.5 1 1.5
Зламів на кривих
немає. На кривій 1 -
плавно
збільшується. Температура 1100
до
якої нагрівали загартовані сталі
знаходиться вище критичної температури
при будь-якому вмісті вуглецю, тобто
чим більше %С в сталі, тим більше вуглецю
перейшло при загартуванні в твердий
розчин, і тим більше
.
Чим більше температура , тим більше
вуглецю розчиняється в аустеніті.
3.2. Відпуск
При відпуску
спостерігається зворотна картина. Тобто
зменшується в сталях у зв’язку
з
утворенням
гетерогенної суміші так само як при
старінні.
![]()

0 100 200
300
![]()
найбільш різко
падає
в інтервалі температур 100-300
,
тобто при найбільшій швидкості розпаду
мартенситу (110
)
і аустеніту (230
).
Вище 300![]()
змінюється мало, оскільки розпад твердого
розчину в значній мірі вже закінчено.
Таким чином значні ці закономірності
можна вивчати перетворення в сплавах.
