Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ДМ / Розрахунок та конструювання черв'ячних передач [Стадник В.А

.pdf
Скачиваний:
43
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
1.19 Mб
Скачать

3. Приклад розрахунку черв’ячної передачі

Вступна частина РГР 2 оформляється у відповідності з вказівками п. 2.

У відповідності з ТЗ поставлено задачу розрахувати черв’ячну передачу редуктора механічного приводу (див. рис. 2.1, а), для якого в результаті виконання РГР 1 було установлено:

1)крутний момент на валу черв’ячного колеса T2 955 Нм;

2)попереднє значення передатного числа черв’ячої передачі u 20;

3)частота обертання черв’ячного колеса n2 50 хв–1;

4)циклограма навантаження черв’ячного колеса згідно ТЗ представлена

на рис. 2.1,

б, де: q1 0,3; q2 0,3; q4 0,4; k2 0,7; k3 0,5; Kn 1,8;

5) Строк

служби передачі t 10 000 год.

Розрахунок виконують у такій послідовності.

3.1.Вибір матеріалів черв’ячого колеса і черв’яка

1.За формулою (1.1) в першому приближенні визначаємо швидкість ков-

зання: Vs 4,5 10 5 n1 3 T2 4,5 10 5 n2 u 3 T2 4,5 10 5 50 203 955 4,43 м/с.

2. За табл. 1.2 для швидкості ковзання Vs 4,43 м/с вибираємо для вінця

черв’ячого колеса матеріал II групи, бронзу БрАЖ 9-4 (відливка у землю) з такими характеристиками: границя міцності σм 400 Мпа, границя плинності

σп 200 Мпа.

3. За табл. 1.1 для виготовлення черв’яка беремо леговану сталь 40Х. Термообробка – гартування, твердість H1 45 55HRC, робочі поверхні витків

шліфовані.

3.2. Визначення еквівалентного числа циклів напружень при розрахунку на контактну втому

У випадку виготовлення черв’ячного колеса із безолов’яних бронз з границею міцності σM 300 МПа згідно з п. 1.3.1 допустимі напруження назна-

чають без урахування числа циклів напружень. А тому еквівалентне число циклів напружень у даному випадку не розраховують.

3.3. Визначення еквівалентного числа циклів напружень при розрахунку на втому при згині

Розрахунок виконують за методикою викладеною в п. 1.3.2. При базовому числі циклів випробувань NFO 106 визначаємо послідовно суми μF1 ; μF 2 ; μF 3

доти, доки не буде виконано одну із двох умов (формули (1.15) і (1.17)):

30

 

 

 

 

 

 

 

TK

0,559 μFK

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Tk 1

0,55 9 μFK .

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

За формулою (1.14) визначаємо:

 

 

 

μ

FK

μ

F1

 

60n2t q

 

60 50 1000

0,3 9.

 

 

 

 

 

NFo

1

106

 

Умова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Tk

T2

1 9 μFK

0,559 9 0,702

 

T2

 

T2

 

 

 

 

 

 

не виконується. Умова

Tk 1 0,7T2 0,7 0,559 μFK 0,559 9 0,72

T2 T2

виконується.

Тоді за формулою (1.18)

μF μFK μF1 9.

Еквівалентне число циклів напружень визначаємо за формулою (1.12):

NFE μF NFO 9 106 .

3.4. Визначення допустимих напружень

Розрахунок виконується за методикою, викладеною в п. 1.4.

3.4.1. Визначення допустимих контактних напружень

Згідно з табл. 1.3 для безолов’яної бронзи БрАЖ9-4 при твердості черв’яка

H1 45HRC σ H σ HO 300 25Vs 300 25 4,43 189 МПа.

3.4.2. Визначення допустимих граничних контактних напружень

За табл. 1.3

σ Hmax Π 2 230 460 Мпа.

3.4.3. Визначення допустимих напружень на згин

Для бази випробувань NFO 106 та нереверсивного навантаження допустиме напруження на згин визначається за табл. 1.2:

σ FO 0,08σM 0,25σΠ 0,08 400 0,25 230 89,5 МПа.

31

Коефіцієнт довговічності KFL

визначаємо за формулою (1.22):

KFL 9

106

9

106

0,78 .

NFE

9 106

Враховуючи обмеження 0,55 KFL 1,5 , приймаємо KFL 0,78 . За формулою (1.21) визначаємо допустиме напруження на згин:

σ F σ FO KFL 89,5 0,78 69,8 МПа.

3.4.4. Визначення допустимих граничних напружень на згин

За табл. 1.3

σ F max 0,8σΠ 0,8 230 184 МПа.

3.5.Проектний розрахунок черв’ячної передачі

Упроектному розрахунку визначаємо мінімальну міжосьову відстань передачі за формулою (2.2).

1

Допоміжний коефіцієнт Ka 310 МПа3 – при сталевому черв’яку та бронзо-

вому вінці колеса. Число витків черв’яка вибираємо за табл. 2.1 залежно від передатного числа u 20 . Беремо Z1 2.

Тоді попереднє значення числа зубців черв’ячного колеса (формула (2.3))

Z2 Z1u 2 20 40. При цьому 28 Z2 80 .

Попереднє значення коефіцієнта діаметра черв’якаq визначаємо з умови

(формула (2.4)) q 0, 22...0, 44 Z2 0, 22...0, 44 40 8,8...17, 6 і округляємо до стан-

дартної величини. Приймаємо q 10 .

Коефіцієнт KHβ , що враховує розподіл навантаження по ширині вінця

черв’ячного колеса, визначаємо за формулою (2.5), де коефіцієнт деформації черв’яка Θ = 86 вибирається за табл. 2.2 залежно від величини Z1 2 ; q 10,

а відношення mP середнього крутного момента на колесі до максимального розрахункового момента T2 визначається за формулою (2.7):

mP q1 K2q2 K3q3 0,3 0,7 0,3 0,5 0,4 0,71.

Тоді

KHβ 1

Z2

2

1 mP 1

40

2

1 0,71 1,062.

 

Θ

 

 

86

 

 

1. Визначаємо мінімальну міжосьову відстань черв’ячної передачі (фор-

мула (2.2)):

aw

 

Z

 

 

 

T2 KHβq2

 

 

 

40

 

 

955 1,062 102

мм.

Ka

 

2

1

 

 

 

 

310

 

 

1

3

 

2

 

2

187,5

 

 

Z2 σ H

 

2

 

 

 

 

 

q

 

3

 

 

 

10

 

 

40

 

189

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32

 

 

 

 

 

 

 

 

Ra40

2. Визначаємо модуль черв’ячної передачі (формула (2.8)):

m

2aw

 

2 187,5

7,5 мм.

Z2 q

40+10

За табл. 2.3 вибираємо m 8 мм, якому відповідає q 10 .

3. За прийнятими значеннями m і q уточнюємо міжосьову відстань (фор-

мула (2.9)):

aw

 

m Z2

q

 

8 40 + 10

200

мм.

2

 

2

 

 

 

 

 

 

Уточнене значення aw відповідає стандартній величині aw за табл. 2.4. Враховуючи, що відхилення між розрахунковим і стандартним значенням

міжосьової відстані перевищує +5 %

 

=

200 – 187,5

 

,

передача

 

200

100 % = 6,25 %

 

 

 

 

 

 

буде недовантаженою.

Тому одержану розрахункову міжосьову відстань aw округляємо за рядом і приймаємо aw 190 мм.

Оскільки «вписатися» в міжосьову відстань

aw 190 мм за рахунок зміни

зубців

не

вдається

(при

Z2 39

aw

 

8 39+10

196

мм;

при

2

 

 

8 38+10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z2 38

aw

192 мм),

виконуємо

черв’ячну

 

передачу зі

зміщенням

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

черв’яка (див. п. 2.1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Визначаємо коефіцієнт зміщення черв’яка (формула (2.17)):

 

 

 

 

 

 

 

aw

190

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

0,5 q Z2 8 0,5 10 + 40 1,25.

 

 

 

 

 

m

 

 

Умова 1 x 1 не задовольняється.

 

 

 

 

 

 

 

Тоді за рекомендацією п. 2.11 зменшимо число зубців Z2 на один зуб.

Приймаємо Z2

39 і u Z2

39 19,5 (відхилення u

не перевищує 4 % ) і по-

 

 

 

 

 

 

Z

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

вторно визначаємо коефіцієнт зміщення:

x 1908 0,5 10 + 39 0,75 .

За рекомендацією п. 2.1.1 це значення бажано зменшити, а тому змінюємо величину q . Приймаємо q 8, m 8, Z2 40.

При цьому прийнята величина коефіцієнта діаметра черв’яка q qmin 8,8 відрізняється від qmin на 10 % , що, враховуючи приблизний характер рекоме-

ндації за формулою (2.4), допустимо. Уточнюємо міжосьову відстань

33

aw

 

m Z2 q

 

8

40 + 8

192

мм.

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді коефіцієнт зміщення черв’яка x 190

0,5 8+40 0,25.

 

 

 

 

 

8

 

 

 

Умова 1 x 1 виконується, причому x 0,7.

5. Визначаємо ділильний кут підйому гвинтової лінії черв’яка (формула

(2.11)):

γ arctg Zq1 arctg 82 arctg0,25.

γ=14o 02 10 .

6. Визначаємо початковий кут підйому гвинтової лінії витка черв’яка (фор-

мула (2.19)):

γw arctg

Z1

arctg

2

 

arctg0,2666 ;

q 2x

8 2

0,25

 

 

 

γw 14o 55 34 .

7.Визначаємо ділильний діаметр черв’яка (формула (2.20)):

d1 mq 8 8 64 мм.

8. Визначаємо діаметр вершин витків черв’яка (формула (2.21)):

da1 d1 2m 64 2 8 80 мм.

9. Визначаємо початковий діаметр черв’яка (формула (2.22)):

dw1 m q 2x 8 8 2 0,25 60 мм.

10. Визначаємо ділильний діаметр колеса (формула (2.23)):

d2 mZ2 8 40 320 мм.

11. Визначаємо середній діаметр вершин зубців колеса (формула (2.24)):

da2 d2 2m 1 x 320 2 8 1 0,25 332 мм.

12. За формулою (2.15) визначаємо ширину вінця черв’ячного колеса. При Z1 3 b2 0,75da1 0,75 80 60 мм. За табл. 2.6 приймаємо b2 60 мм.

13. Визначаємошвидкістьковзання(формула(2.16)) при n1 n2u 50 20 1000 хв 1 :

V

 

πdw1 n1

 

π 60 1000

 

 

π

3,25 м/с.

 

 

 

o

 

s

60

1000 cosγw

 

60 1000 cos14

 

0,966

 

 

 

55

 

 

14.За рекомендацією табл. 2.7 приймаємо ступінь точності передачі nст 8 .

15.Уточнюємо допустиме напруження (див. табл. 1.3):

σ H σ HO 300 25Vs 300 25 3,25 218,7 МПа.

34

3.6.Перевірні розрахунки черв’ячної передачі

3.6.1.Перевірний розрахунок на контактну втому

Розрахунок виконуємо за формулою (2.26).

Для розрахунку попередньо визначимо коефіцієнти:

1

1. ZM 150 МПа2 – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріа-

лів черв’яка та колеса.

Враховуючи, що черв’ячна передача виконана зі зміщенням черв’яка, розрахунок коефіцієнтів ZH і Zε виконуємо за методикою, викладеною в п. 2.2.2.

2. ZH – коефіцієнт форми спряжених поверхонь витків і зубців. Розраховуємо за формулою (2.34), де αt – кут профілю зуба в торцевому перерізі (фор-

мула (2.35)):

αt arctg tg20o

arctg

tg20o

 

arctg0,3744 ;

o

 

cosγ

 

cos14 02

αt 20o 31 33 .

αtw – кут зачеплення (формула (2.37)):

 

a

 

192

 

o

arccos0,9464 ;

αtw arccos

 

cosαt

arccos

 

cos20

31

 

 

 

aw

 

 

190

 

 

 

 

αtw 18o 50 .

γb – основний кут нахилу зубців на основному циліндрі (формула (2.36)):

γb arcsin sinγ cos20o arcsin sin14o 02 cos20o arcsin0,22787;

γb 13o10 .

За формулою (2.34)

 

 

 

1

2cosγb

1

 

 

2cos10

o

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

36 33

2,555.

H

 

 

o

 

 

 

o

 

 

 

 

cosαt

tgαtw

cos20

 

tg18

 

 

 

 

 

31

 

 

50

 

 

3. Zε – коефіцієнт сумарної довжини контактних ліній. Розраховуємо за формулою (2.30) з урахуванням вказівок п. 2.2.2, де εα – коефіцієнт перекриття, який визначається за формулою (2.38):

 

 

da2

d22

cos2αt d2

sinαt

 

2m 1 x

 

 

 

 

 

 

 

sinαt

 

 

 

 

 

 

εα

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m cosαt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 8 1 0,25

 

 

 

2

 

2

 

2

 

o

 

 

 

 

 

 

o

 

 

 

 

332

 

320

 

cos

 

20

 

31 320

sin20

 

31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin20

o

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31

 

1,89.

 

 

 

 

 

 

2π 8 cos20

o

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За формулою (2.30)

Z

 

 

1

 

 

1

0,727.

ε

 

1,89

 

 

εα

 

4. Уточнюємо коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження по ширині вінця черв’ячного колеса (формула (2.5)):

 

Z

 

2

 

40

2

1 0,71 1,142,

KHβ 1

 

2

 

1 mP 1

57

 

 

Θ

 

 

 

 

де Θ=57 для q 8; Z1 2 (табл. 3.2).

5. За табл. 2.8 залежно від ступеня точності черв’ячної передачі ( nст 8 ) і швидкості ковзання Vs 3,65 м/с приймаємо динамічний коефіцієнт

KHV KV 1,4.

Одержані величини коефіцієнтів підставляємо в формулу (2.36) і виконуємо перевірний розрахунок:

σH ZM ZH Zε

 

2T2

 

KHβKHV

σ

 

;

 

 

 

d 2 b

H

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

σH 150 2,555 0,727

2 955 103

1,142 1,4 197

МПа σ

 

218 МПа.

 

3202 60

 

 

 

 

 

 

 

H

 

6.Оцінюємо результати розрахунків:

σ H σH 100 % 218 197 100 % 9,6 %.

σH 218

Міцність забезпечена, відхилення 10 % вважаємо допустимим, оскільки при стандартних m і q не завжди можна одержати близькі σH і σ H [4].

7. Виконуємо перевірний розрахунок за спрощеною формулою (2.33):

 

σH KH

2T2

KHβ KHV σ

 

,

 

 

 

 

H

 

 

 

 

d 2

b

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

де коефіцієнт KH 275 МПа3 :

 

 

 

 

 

 

 

σH 275

2 955 103 1,142 1,4

194,8 МПа σ

 

218 МПа.

 

3202 60

 

 

 

 

 

H

 

Розбіжність з результатом уточненого розрахунку становить 1,1 % , що по-

яснюється

тим, що коефіцієнт KH

визначений для добутку коефіцієнтів

ZM ZH Zε

при середніх величинах ZH

і Zε , а при уточненому розрахунку вели-

чин ZH

і Zε

відповідає їх фактичним величинам.

При збільшенні коефіцієнта зміщення черв’яка ця розбіжність збільшуватиметься.

36

3.6.2.Перевірний розрахунок на контактну міцність при дії максимального навантаження

Розрахунок здійснюється за формулою (2.40):

σHmax σH

Kп σ Hmax ;

σHmax 197 1,8 σ Hmax 460 МПа;

σHmax 257 МПа σ Hmax 460 МПа,

де σH – діюче напруження при розрахунку на контактну втому (формула (2.26)); Kп 1,8 – коефіцієнт перевантаження, заданий у ТЗ на курсовий проект.

3.6.3. Перевірний розрахунок на витривалість при згині

Розрахунок виконують за формулою (2.41), де:

Ft2

2T 103

 

2 955 103

5968 Н – колова сила, що діє на зубці колеса;

2

 

m Z2

8 40

 

 

 

 

 

 

 

 

KFβ KHβ 1,142;

KFV KHV 1,4;

 

 

 

b2

60 мм; m 8 мм; γ 14

o

 

 

 

02 ;

YF – коефіцієнт форми зубців колеса, знаходиться за табл. 2.9 залежно від

еквівалентного числа зубців колеса Z

Z2

 

 

 

40

 

 

44.

3

 

 

3

o

 

 

 

 

 

 

V

γ

 

 

Приймаємо YF 1,5:

 

 

 

 

 

cos

 

cos 14 02

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σF 0,7YF

 

Ft2

KFβ KFV

σ F ;

 

 

 

 

 

b2 m cosγ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5968 1,142 1,4

 

 

 

 

 

 

 

 

σF 0,7 1,5

 

 

 

21,5 МПа σ F

69,8 МПа.

60 8 cos14

o

 

 

02

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Втомна міцність зубців при згині забезпечується, бо розрахункове напруження менше від допустимого σ F 69,8 МПа.

3.6.4.Перевірний розрахунок зубців при згині максимальним навантаженням

Розрахунок здійснюється за формулою (2.43) (п. 2.2.5):

σF max σF Kп σ F max

σFmax 21,5 1,8 38,7 σ Fmax 184 МПа.

де σF – розрахункове напруження при згині; Kп – коефіцієнт перевантаження.

3.6.5. Визначення сил у зачепленні черв’ячної передачі

Колова сила на колесі Ft2 визначена раніше в п. 3.6.3.

При визначенні сил у зачепленні керуємось тим, що колова сила на колесі дорівнює осьовій силі на черв’яку Ft2 Fa1 5968 Н; осьова сила на колесі дорівнює

37

радіальна сила на колесі

коловій силі на черв’якуFa2 Ft1 Ft2 tgγ 5968 82 1492;

дорівнюєрадіальнійсиліначерв’яку Fr2 Fr1 Ft2 tgα 5968 tg20o 2172 H.

3.6.6. Перевірний розрахунок черв’яка на жорсткість

Оскільки прийнятий коефіцієнт діаметра черв’яка q 0,22Z2 , виконується

обов’язкова перевірка черв’яка на жорсткість. Методика розрахунку приведена в підручнику [2].

Розрахунок полягає в перевірці умови жорсткості черв’яка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y y ,

 

 

 

де y

– розрахункова стрілка прогину черв’яка; y

– допустима стрілка про-

гину за умови нормальної роботи зачеплення.

 

 

 

Послідовність розрахунку:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Визначаємо рівнодійну колової та радіальної сил на черв’яку

 

F

Ft 2

Fr2

 

14922 21722

2635 Н.

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Визначаємо осьовий момент інерції перерізу черв’яка

 

 

 

I0

 

πd 4f1

 

π44,84

197 634 мм

4

,

 

 

 

64

 

64

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де d f1 – діаметр западин черв’яка, d f1 d1 2,4m 64 2,4 8 44,8 мм.

3.

Приймаємо орієнтовну відстань між опорами l 0,8...1 d2 . При d2 320 мм

приймаємо l 320 мм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

При модулі пружності для сталі

E 2,1 105 МПа розраховуємо стрілку

прогину черв’яка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

Fl3

 

 

 

 

 

2635 3203

 

0,043 мм.

 

48EI0

 

48 2,1 105

197 634

 

 

 

 

 

 

 

Допустимастрілкапрогину y 0,01–0,005 m. Приймаємо y 0,01 8 0,08 мм. Жорсткість черв’яка достатня, оскільки y 0,043 мм y 0,08 мм.

3.6.7.Визначення геометричних розмірів черв’яка

ічерв’ячного колеса

3.6.7.1.Геометричні розміри черв’яка (рис. 2.3, табл. 2.12)

1. Ділильний діаметр

d1 qm 8 8 64 мм.

2. Початковий діаметр

dw1 q 2x m 8 2 0,25 60 мм.

3.Ділильний кут підйому гвинтової лінії витка

γarctg Zq1 arctg 82 14o 02 10 .

38

4.

Початковий кут підйому гвинтової лінії витка

 

 

γw arctg

Z1m

arctg

2 8

14

o

 

 

 

dw

60

55 34 .

 

 

 

 

 

 

 

5.

Діаметр вершин витків

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

da1 d1 2m 64 + 2 8 80 мм.

 

6.

Діаметр западин витків

 

 

 

 

 

 

 

 

d f1 d1 2,4m 64 2,4 8 44,8 мм.

7.

Довжина нарізуваної частини черв’яка (при

x 0 , див. примітки до

табл. 2.12)

b1 11 0,06z2 m 11 0,06 40 8 107,2 мм.

Приймаємо b1 132 мм.

3.6.7.2Геометричні розміри черв’ячного колеса (рис. 2.3, табл. 2.13)

1.Ділильний діаметр

d2 mZ2 8 40 320 мм.

2. Діаметр вершин зубців колеса

da2 d2 2m 1 x 320 2 8 1 0,25 332 мм.

3. Діаметр западин зубців колеса

d f2 d2 2m 1,2 x 320 2 8 1,2 0,25 304,8 мм.

4. Найбільший діаметр черв’ячного колеса

 

daM

 

da

 

6m

 

 

332

6 8

344 мм.

 

 

 

Z1

2

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

2 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приймаємо daM2 344 мм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Ширина вінця черв’ячного колеса при Z1 2

 

 

 

 

 

b2 0,75da

0,75 80 60 мм.

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Приймаємо b2 60 мм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Умовний кут обхвату 2δ:

 

 

 

 

 

 

 

 

δ arcsin

 

b2

arcsin

60

 

arcsin0,7894 52

o

 

 

 

 

 

17 .

da 0,5m

 

80 0,5

8

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2δ 104o 34 , що відповідає рекомендованим величинам ( 2δ 90o...120o ) для силових передач [7].

7. Внутрішній радіус закруглення зубців

Rf 0,5d1 1,2m 0,5 64 1,2 8 41,6 мм.

8. Зовнішній радіус закруглення зубців

Ra 0,5d1 m 0,5 64 8 24 мм.

9. Міжосьова відстань (для контролю)

aw 0,5m q Z2 2x 0,5 8 8 40 2 0,25 190 мм.

39

Соседние файлы в папке ДМ