ДМ / Розрахунок та конструювання черв'ячних передач [Стадник В.А
.pdf
μ |
F1 |
60n2t q ; |
|
|
|
|
|
||||
|
|
NFO |
1 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
μF 2 |
|
60n t |
(q1 |
q2k29 ); |
|
|
(1.14) |
||||
|
2 |
|
|
||||||||
|
|
|
NFO |
|
|
|
|
|
|
|
|
μ |
|
|
60n2t |
(q |
q k |
|
|
|
|
||
F 3 |
9 q k9 ). |
|
|||||||||
|
|
N |
|
1 |
2 2 |
3 3 |
|
|
|||
|
|
|
|
FO |
|
|
|
|
|
|
|
Тоді у разі виконання умови |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
TK 0,559 μFK |
|
|
(1.15) |
|||||
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
для k -го ступеня циклограми коефіцієнт μF |
визначають за формулою |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
TK |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
μF |
|
, |
|
(1.16) |
||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
0,55T2 |
|
|
|
|
||
або при виконанні умови |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
TK 1 |
0,559 μFK |
|
|
(1.17) |
||||
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
за формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
μF μFK . |
|
|
|
(1.18) |
|||
Одержану величину μF підставляють у формулу (1.12) і визначають NFE .
1.4. Визначення допустимих напружень
ГОСТ 21354–87 рекомендує такі розрахунки зубців передач:
1)на контактну витривалість з метою попередження втомного викришування і заїдання активних поверхонь зубців;
2)на контактну міцність при дії максимального навантаження для попередження залишкової деформації або крихкого руйнування поверхневого шару;
3)на витривалість при згині для попередження втомного злому зубців;
4)на міцність при згині максимальним навантаженням для захисту зубців
від залишкової деформації або крихкого згину.
Формули для визначення допустимих контактних напружень σ HO для ба-
зи випробувань NHO 107 і напружень згину σ FO для бази випробування NFO 106 наведено в табл. 1.3 залежно від матеріалу коліс, твердості черв’яка і швидкості ковзання.
10
Таблиця 1.3. Допустимі напруження для черв’ячного колеса
|
|
|
|
|
|
Черв’як за- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Черв’як |
|
|
гартований |
|
Нереверсивна |
Реверсивна |
|
|
σ |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
поліпшений |
|
при нагріві |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
σ |
|
, |
||||||||||
Група |
|
|
передача |
|
передача |
|
Hmax , |
|
|
Fmax |
||||||||||||||||
(≤350 НВ) |
|
|
|
СВЧ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
матеріалів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
МПа |
|
МПа |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
(≥45 HRC) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
σ HO |
, МПа |
|
|
|
σ FO , МПа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
I |
CV 0,75σM |
|
|
CV 0,9σM |
|
0,08σM + 0,25σΠ |
|
0,16σM |
|
|
|
|
4σΠ |
0,8σΠ |
|
|||||||||||
II |
250–25VS |
|
|
300–25VS |
|
|
|
|
|
|
2σΠ |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
III |
175–35VS |
|
|
200–35VS |
|
0,12σMЗ |
|
0,075σMЗ |
|
|
1,65σMЗ |
0,75σMЗ |
||||||||||||||
Примітка: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1. CV – коефіцієнт, що враховує спрацювання зубців. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
CV |
|
1 |
|
2 |
3 |
|
4 |
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
VS |
|
1,33 |
1,21 |
1,11 |
1,02 |
0,95 |
|
0,88 |
0,83 |
|
0,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
2. σM – границя міцності (рос. предел прочности σB ); |
σΠ – границя плинності (рос. предел |
|||||||||||||||||||||||||
текучести σT ). Значення величин σM іσΠ наведено в табл. 1.2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
1.4.1. Визначення допустимих контактних напружень
Для олов’яних бронз (група I) допустимі напруження (МПа) знаходяться залежно від границі міцності матеріалу, а для безолов’яних бронз і чавунів – залежно від швидкості ковзання. У загальному виді розрахункова формула має вигляд
σ H σ HO KHL , |
(1.19) |
де σ HO – допустиме контактне напруження для бази випробувань, |
NHO 107 |
(див. табл. 1.3); KHL – коефіцієнт довговічності. |
|
Для безолов’яних бронз і чавунів KHL =1. |
|
Для олов’яних бронз (група I) коефіцієнт довговічності визначають за формулою
KHL 8 |
107 |
, |
(1.20) |
|
NHE |
|
|
де NHE – еквівалентне число циклів навантаження зубців черв’ячного колеса за строк служби передачі. При постійному навантажені NHE NΣ 60n2t .
При змінних режимах навантаження еквівалентне число циклів навантаження NHE визначається за формулою (1.2) (див. п. 1.3.1).
11
Якщо виявиться, що NHE 25 107 циклів, то приймають NHE 25 107 . Одержані значення KHL приймають за розрахункові, якщо вони лежать у межах
0,67 KHL 1,15 . У тому випадку, якщо одержані за формулою (1.20) значення KHL 0,67 , або KHL 1,15 , за розрахункове приймають відповідно KHL 0,67 або
KHL 1,15.
1.4.2. Визначення допустимих граничних контактних напружень
Допустимі граничні контактні напруження σ Hmax визначають за табл. 1.3 залежно від групи матеріалів черв’ячного колеса.
1.4.3. Визначення допустимих напружень на згин
Допустиме напруження на згин для черв’ячних передач визначається за формулою
σ F σ FO KFL , |
(1.21) |
де σ FO – допустиме напруження на згин для бази випробувань, що дорівнює 106 (див. табл. 1.3); KFL – коефіцієнт довговічності при розрахунку на згин, визначають заформулою
KFL 9 |
106 |
(1.22) |
NFE , |
де NFE – еквівалентне число циклів навантаження зубців черв’ячного колеса за строк служби передачі, обчислюють за формулою (1.12). При постійному режимі навантаження NFE NΣ 60n2t .
При змінних режимах навантаження еквівалентне число циклів навантаження NFE визначається за формулою (1.12) (див. п. 1.3.2).
Якщо виявиться, що NFE 25 107 циклів, то приймають NFE 25 107 . Одержані значення KFL приймають за розрахункові, якщо вони лежать у межах
0,55 KFL 1,5 . У тому випадку, якщо одержані за формулою (1.21) значення а KFL 0,55 , або KFL 1,5 , за розрахункове приймають відповідно KFL 0,55 або
KFL 1,5 [8].
1.4.4. Визначення допустимих граничних напружень на згин
Граничні допустимі напруження на згин σ Fmax визначають за табл. 1.3 залежно від групи матеріалів черв’ячного колеса.
12
2. Розрахунок черв’ячної передачі
Вихідні дані.
Зметоюспрощенняперевіркирозрахунково-графічноїроботи2 необхідно: 1. Привести кінематичну схему приводу і вихідні дані для проектування від-
повіднодотехнічногозавданнянакурсовийпроект, якпоказанонарис. 2.1.
Рис. 2.1. Кінематична схема механічного приводу з черв’ячним редуктором:
а– схема приводу: 1 – електричний двигун; 2 – пасова передача; 3 – черв’ячний редуктор;
б– циклограма навантаження редуктора
2.Виписати дані РГР 1:
а) крутний момент на черв’ячному колесі T2 , Н.м, з повторним визначенням його величини за формулою
T2 |
9550 |
P2 |
, |
(2.1) |
|
||||
|
|
n |
|
|
|
2 |
|
|
|
де P2 – потужність на вихідному валу редуктора, кВт; |
n2 – частота обертання |
|||
черв’ячного колеса, хв–1 ; |
|
|
|
|
б) передатне число черв’ячної передачі редуктора. |
|
|||
Розрахунковим елементом зачеплення завжди є зубці черв’ячного колеса, оскільки їх поверхнева й об’ємна міцність менша в порівнянні зі сталевими витками черв’яка.
Зубці черв’ячних коліс розраховують так само, як і зубці зубчастих коліс – на контактну витривалість і на витривалість на згин.
Розрахунок здійснюється в такій послідовності:
1.За п. 1.2 вибирають матеріали черв’яка і черв’ячного колеса.
2.Визначають еквівалентні числа циклів напружень NHE i NFE (див. п. 1.3).
3.Зап. 1.4 визначаютьдопустимінапруженнянаконтактнуміцністьіназгин.
4.Виконують спрощену схему черв’ячної передачі, яку показано на рис. 2.2.
13
Рис. 2.2. Схема черв’ячної передачі
2.1.Проектний розрахунок
1.Визначаємо попередньо мінімальну міжосьову відстань черв’ячної передачі за формулою
|
|
Z |
|
|
|
T2 KHβ q2 |
|
||
aW |
Ka |
|
2 |
1 |
3 |
|
|
, |
(2.2) |
|
|
|
|||||||
|
|
q |
|
|
(Z2 σ |
H )2 |
|
||
де Ka – допоміжний коефіцієнт, що враховує параметри передачі, які попередньо можуть бути вибрані цілком однозначно ZM , і параметри, які не можуть бути завчасно і точно визначені ( Zε, ZH , KHV ), а тому прийнято їх середні величини. Для усереднених значень розрахункових коефіцієнтів бе-
руть:
– для поєднання матеріалів черв’яка та колеса стальбронза; Ka 315 МПа13 – для поєднання матеріалів сталь-чавун; T2 – крутний
момент на колесі черв’ячної передачі, Н.м; σ H – попереднє значення допу-
стимого напруження, визначене в п. 1.4; q– коефіцієнт діаметра черв’яка; Z2 – число зубців черв’ячного колеса.
Величини q і Z2 при проектному розрахунку черв’ячної передачі невідомі, а тому задають їх відношення q
Z2 . При цьому враховується, що нерівномі-
рність розподілу навантаження в зачепленні суттєво залежить від прогину черв’яка. У свою чергу, цей прогин залежить від діаметра черв’яка і відстані між опорами. Діаметр черв’яка пропорціональний q, а відстань між опорами пропорціональна діаметру черв’ячного колеса або числу його зубців Z2 . То-
му при великих Z2 слід приймати більший q.
Однак при збільшенні q зменшується кут нахилу витків черв’яка γі ККД, а
також збільшуються габарити передачі. Для силових передач приймають q
Z2 = 0,22...0,44.
Тому для визначення відношення q
Z2 слід виконати такий розрахунок:
14
Залежно від попереднього значення передатного числа u черв’ячної передачі вибираємо число витків черв’яка Z1 (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Число витків черв’яка і ККД. передачі
|
|
|
Передатнечисло u |
Число витків черв’яка Z1 |
ККД |
Більше 8 до 14 |
4 |
0,82–0,92 |
14 до30 |
2 |
0,75–0,82 |
30 |
1 |
0,70–0,75 |
У силових черв’ячних передачах рекомендують 28 Z2 80. Мінімальне число зубців Z2min 28 обмежується умовою непідрізання, а максимальне число зубців Z2max 80 – за обмеженням габаритних розмірів передачі та забез-
печенням міцності зубців на згин.
Число витків черв’яка Z1 1; 2; 3; 4 потрібно брати по можливості більшим (підвищується ККД передачі), але так, щоб при заданому u число зубців ко-
леса було у рекомендованих межах і виконувалась умова q Z2 = (0,22 – 0,44).
Тоді, прийнявши за табл. 2.1 число витків черв’яка, визначаємо попереднє значення числа зубців колеса:
Z2 Z1u , |
(2.3) |
при цьому 28 Z2 80.
Попереднє значення коефіцієнта діаметра черв’яка визначаємо з умови
|
|
q (0,22 ... 0,44)Z2 |
(2.4) |
|
і округляємо до стандартної величини за рядом стандартних значень: |
|
|||
|
|
|
|
|
|
q |
1-й ряд 6,3; 8; 10; 12,5; 16; 20; 25 |
|
|
|
2-й ряд 7,1; 9; 11,2; 14; 18; 22,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
При виборі q віддають перевагу 1-му ряду. У випадку виконання умови (2.4) для попереднього розрахунку рекомендують приймати q 10.
KHβ – коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження по ширині вінця черв’ячного колеса, визначають за формулою:
|
Z |
2 |
2 |
|
(2.5) |
|
KHβ 1 |
|
|
(1 mp ), |
|||
Θ |
||||||
|
|
|
|
|||
де – коефіцієнтдеформаціїчерв’яка, вибирають залежновід q i Z1 (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Коефіцієнт деформації черв’яка
Z1 |
|
|
|
|
Значення коефіцієнта при q |
|
|
|
|
|||||
7,1 |
8 |
9 |
10 |
|
11,2 |
12,5 |
14 |
16 |
|
18 |
20 |
22,4 |
25 |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
194 |
|
|
|
|
|
1 |
57 |
72 |
89 |
108 |
|
129 |
147 |
179 |
|
225 |
256 |
292 |
333 |
|
2 |
45 |
57 |
71 |
86 |
|
105 |
117 |
149 |
163 |
|
190 |
216 |
248 |
288 |
3 |
41 |
51 |
61 |
76 |
|
91 |
103 |
131 |
144 |
|
167 |
190 |
217 |
247 |
4 |
38 |
47 |
58 |
70 |
|
84 |
94 |
120 |
131 |
|
152 |
173 |
199 |
226 |
|
|
|
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|
|
|
|
mp – відношення середнього крутного момента на колесі до максимального розрахункового момента T2 :
k |
T N |
|
|
mp |
2i i |
, |
(2.6) |
T N |
|||
i 1 |
2 |
|
|
де T2i і Ni – крутний момент на колесі і число циклів навантаження зубців колеса на i -ступені (див. циклограму навантаження); N
циклів навантаження зубців колеса при постійному навантаженні:
NΣ NHE NFE 60n2t,
де n2 – частота обертання колеса, хв 1 ; t – строк служби передачі, год.
Після підстановки значень T2i , Ni , T2 і N для заданої триступінчастої циклограми навантаження черв’ячного колеса (див. рис. 2.1, б) при постійній
частоті обертання колеса n2 і коефіцієнтах q1, q2 , q3 і k1 1, |
i k2 , i k3. одержу- |
||
ють спрощену формулу для визначення коефіцієнта mp : |
|
||
mp q1 k2q2 k3q3. |
(2.7) |
||
2. Визначаємо модуль черв’ячної передачі: |
|
||
|
2a |
|
|
m |
w |
, мм. |
(2.8) |
Z2 q |
|||
З метою зменшення номенклатури черв’ячних фрез для нарізування зубців черв’ячних коліс ГОСТ 2144–76 регламентує для використання в редукторах визначені комбінації параметрів m, q i Z1 (табл. 2.3).
Таблиця 2.3. Модулі m і коефіцієнти діаметра черв’яка q (ГОСТ 2144–76)
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
q |
|
m |
q |
|
m |
q |
1,6 |
10; 12,5; |
|
|
8; 10; |
|
6,3; 8; |
8;10; |
|
3,15 |
12,5; 16; |
|
10; |
12,5; 14; |
||
16; 20 |
|
|
|||||
|
|
|
20 |
|
12,5 |
16; 20 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
8; |
|
|
8; 10; |
2 |
8; 15,5; 16 |
|
4 |
10; 12,5; |
|
16 |
|
|
|
12,5; 16 |
|||||
|
|
|
|
16; 20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,5 |
8; 10; |
|
5 |
8; 10; |
|
20 |
8; 10 |
12,5; |
|
12,5; 16; |
|
||||
|
16; 20 |
|
|
20 |
|
|
|
Примітка. Наведеним комбінаціям m і q відповідають значення Z1 1, 2 i |
4. |
|||
3. За прийнятими значеннями m і q уточнюємо міжосьову відстань, мм: |
||||
aw |
m(Z2 |
q) |
. |
(2.9) |
2 |
|
|||
|
|
|
|
|
Одержану величину aw округляємо до найближчої стандартної або нестандартної величини aw за табл. 2.4 або 2.5.
16
Таблиця 2.4. Стандартні міжосьові відстані aw (ГОСТ 2144–76)
1-й ряд |
40; 50; 63; 80; 100; 125; 160; 200; 250; 315... |
2-й ряд |
140; 180; 225; 280; 355; 450 |
Таблиця 2.5. Міжосьові відстані aw для нестандартних редукторів
РядRa 40 |
80; 85; 90; 95; 100; 105; 110; 120; 125; |
|
130, далі через 10 до 260 і через 20 до 420 |
||
|
Для того щоб вписатися в прийняту величину міжосьової відстані, слід змінити число зубців Z2 у межах 1...2, щоб не перевищити відхилення пере-
датного числа u . Для цього після зміни числа зубців Z2 |
слід перевірити фа- |
||||||
ктичне передатне число uф і перевірити його відхилення від заданого u: |
|||||||
uф Z2 Z ; |
|
(uф u) |
|
100 % u 4 %. |
(2.10) |
||
u |
|
|
|||||
u |
|||||||
1 |
|
|
|
|
|||
Якщо не вдається «вписатися» в задану міжосьову відстань aw , черв’ячну
передачу виконують зі зміщенням черв’яка, який визначається коефіцієнтом зміщення x .
Методика розрахунку черв’ячної передачі зі зміщенням черв’яка викладе-
на в п. 2.1.1.
4. Визначаємо ділильний кут підйому гвинтової лінії витка черв’яка:
|
|
γ arctg Z1 . |
|
(2.11) |
||
|
|
|
|
q |
|
|
5. |
Визначаємо ділильний діаметр черв’яка: |
|
|
|||
|
|
d1 dW1 mq . |
|
(2.12) |
||
6. |
Визначаємо діаметр вершин витків черв’яка: |
|
||||
|
|
da1 d1 2m. |
|
(2.13) |
||
7. |
Визначаємо ділильний діаметр колеса: |
|
|
|||
|
|
d2 dW2 |
mZ2 . |
|
(2.14) |
|
8. |
Визначаємо ширину вінця черв’ячного колеса: |
|
||||
|
b 0,75d |
a1 |
при Z 3; |
|
||
|
2 |
|
1 |
|
(2.15) |
|
|
b2 |
0,67da |
при Z1 4. |
|||
|
|
|
1 |
|
|
|
Величину b2 округляють за рядом нормальних лінійних розмірів (табл. 2.6).
Таблиця 2.6. Ряд нормальних лінійних розмірів
10; 10,5; 11; 11,5; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 24; 25; 26; 28; 30; 32; 34; 36; 38; 40; 42; 45; 48; 50; 53; 56; 60; 63; 67; 71; 75; 80; 85; 90; 95
Примітка. Рядможебутиподовжениймноженнямабоділеннямосновногоблокана10.
17
9. Визначаємо швидкість ковзання витків черв’яка по зубцях колеса, м/с:
VS |
πdW n1 |
, |
(2.16) |
1 |
|||
60 1000 cosγ |
|||
де n1 – частота обертання черв’яка, м/с: |
|
|
|
|
n1 n2u , |
|
(2.17) |
де n2 – частота обертання колеса хв 1 ; u – уточнене значення передатного чи-
сла черв’ячної передачі.
10. Залежно від величини швидкості ковзання назначаємо ступінь точності черв’ячної передачі (табл. 2.7).
Таблиця 2.7. Вимоги до черв’ячних передач деяких ступенів точності
Сту- |
Швидкість |
|
|
|
|
|
пінь |
|
|
|
|
||
ковзання |
Умови виготовлення |
Застосування |
||||
точнос- |
||||||
VS , м/с |
|
|
|
|
||
ті |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Передачі |
з |
високими |
|
|
10 |
Черв’як загартований, витки шлі- |
швидкостями |
та низь- |
||
7 |
фовані. Колесо нарізають шліфо- |
ким рівнем шуму. Під- |
||||
|
|
ваною фрезою |
вищені вимоги до габа- |
|||
|
|
|
ритних розмірів |
|||
|
|
Допускається черв’як із твердістю |
Передачі |
з |
середніми |
|
8 |
5 |
H < 350HB , нешліфований. Коле- |
швидкостями. Габаритні |
|||
|
|
со нарізають шліфованою фрезою |
розміри не обмежують- |
|||
|
|
ся |
|
|
||
|
|
Черв’як із твердістю H < 350HB . |
Передачі |
з |
малими |
|
|
|
швидкостями, які пра- |
||||
9 |
2 |
Колесо нарізають довільним мето- |
цюють періодично. Пе- |
|||
|
|
дом |
редачі з ручним приво- |
|||
|
|
|
дом |
|
|
|
11. За формулами табл. 1.3 уточнюємо допустиме напруження σ HO .
2.1.1.Особливості проектного розрахунку черв’ячних передач зі зміщенням черв’яка (коригованих)
Коригування виконують в основному з метою вписування в стандартну або задану міжосьову відстань.
Черв’як коригованих передач такий же, як і некоригованих, за винятком довжини нарізуваної частини. Крім того, міняється один розрахунковий параметр, що не проставляється на кресленні – діаметр початкового кола dw1 і
зв’язаний з ним початковий кут підйому гвинтової лінії γw . Шляхом коригу-
вання вдається змінювати числа зубців колеса при однаковій міжосьовій відстані в межах до 2 одиниць.
18
Проектний розрахунок, викладений у п. 2.1. після визначення найближчої стандартної або нестандартної величини міжосьової відстані aw (позиція 3)
продовжують у такій послідовності:
4. Визначаємо коефіцієнт зміщення черв’яка
x |
aw |
0,5(q Z2 ). |
(2.18) |
|
|||
|
m |
|
|
Причому повинна виконуватись умова –1≤ x ≤+1. З умови непідрізання і незагострення зубців значення x на практиці допускають у границях 0,7
(рідше 1) [4].
Якщо при розрахунку ця умова не виконується, то слід змінювати значення q і Z2 . При цьому Z2 рекомендується змінювати в межах 1...2 зубців, щоб
не перевищити допустиме відхилення передатного числа u, а значення q приймають у межах, передбачених формулою (2.4).
5.За формулою (2.11) визначаємо ділильний кут підйому гвинтової лінії черв’яка.
6.Визначаємо початковий кут підйому гвинтової лінії витка черв’яка:
|
γW arctg |
Z1 |
. |
(2.19) |
|
q 2x |
|||
|
|
|
|
|
7. |
Визначаємо ділильний діаметр черв’яка: |
|
||
|
d1 mq . |
|
(2.20) |
|
8. |
Визначаємо діаметр вершин витків черв’яка: |
|
||
|
da1 d1 2m. |
|
(2.21) |
|
9. |
Визначаємо початковий діаметр черв’яка: |
|
||
|
dW1 m(q 2x) . |
(2.22) |
||
10. Визначаємо ділильний діаметр колеса: |
|
|||
|
d2 mZ2. |
|
(2.23) |
|
11. Визначаємо середній діаметр вершин зубців колеса: |
|
|||
|
da2 d2 2m(1 x) . |
(2.24) |
||
12.За формулами (2.15) визначаємо ширину вінця черв’ячного колеса, округливши її до найближчої стандартної величини за табл. 2.6.
13.Визначаємо швидкість ковзання витків черв’яка по зубцях колеса, м/с:
VS |
|
πdW n1 |
, |
(2.25) |
60 1000 cosγ |
||||
|
|
1 |
|
|
W
де n1 – частота обертання черв’яка, хв 1 :
n1 n2u,
19
