За год после аварии в Мексиканском заливе в океан попало почти 760 млн литров нефти

У ранзі техногенних катастроф перебувають і великі аварії магістральних електричних мереж. 14-15 серпня 2003 р. у результаті каскадного відключення енергії на сході Канади й США без електрики залишилося порядку 50 млн. чоловік. Через місяць із невеликим, 23 вересня, енергії втратили 5 млн. датчан і шведів, а 28 вересня - 57 млн. жителів Італії, практично все населення країни. 25 травня 2005 року без електроенергії залишилася значна частина Москви, а 22 червня через відключення електрики на три години зупинилися потяги на швейцарських залізницях.

Щорічно в Україні відбувається близько 140-150 техногенних аварій і катастроф регіонального і державного рівня. Орієнтовна структура надзвичайних ситуацій техногенного характеру має такий вигляд: аварії з викидами СДОР — 4 %, пожежі й вибухи — 19,5 %, транспортні аварії— 17,7 %, аварії на системах життєзабезпечення — 17,3 %, аварії на радіаційних об'єктах — 8,4 %, аварії на комунальних системах та очисних спорудах — 17,3 %, надзвичайні ситуації на об'єктах інших видів — 15,8 %. Експертне встановлено, що щорічні народногосподарські втрати від аварій становлять 140-150 млн грн.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Протягом 2012 року зареєстровано 120 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що на 10,5% менше ніж у 2011 році (134 НС).

За масштабами HC техногенного характеру, які сталися протягом звітного періоду, розподілено на:

• НС державного рівня - 1;

• НС регіонального рівня - 7;

• НС місцевого рівня - 48;

• НС об'єктового рівня - 64.

За видами НС техногенного характеру розподілилися на:

• 61 НС, пов'язаних із пожежами та вибухами (на 8% менше, ніж у 2011 році);

• 26 НС на транспорті (майже на 30% менше, ніж у 2011 році);

• 11 НС унаслідок раптового руйнування будівель та споруд (порівняно із 2011 роком кількість таких НС не змінилася);

• 9 НС унаслідок аварій на системах життєзабезпечення (що майже на 31% менше, ніж у 2011 році);

• 7 НС, пов'язані із наявністю у навколишньому середовищі шкідливих (забруднювальних) та радіоактивних речовин понад ГДК (в 3,5 рази більше, ніж у 2011 році);

• 4 НС, пов'язана із аваріями на електроенергетичних системах (на 20% менше, ніж у 2011 році);

• 1 НС унаслідок аварії з викиданням (загрозою викидання) НХР (у 2011 році подібних НС не зареєстровано);

• 1 НС унаслідок аварії у системах нафтогазового промислового комплексу (у 2011 році подібних НС не зареєстровано).

Внаслідок HC техногенного характеру, які виникли у 2012 році загинуло 224 особи (з них 44 дитини) та постраждало - 383 (з них 56 дітей). Порівняно із 2011 роком кількість загиблих зменшилася на 19%, а кількість постраждалих збільшилася на 67% (2011 році - загинуло 277 осіб, з них 26 дітей, та постраждало - 230, з них 43 дитини).

Збільшення кількості постраждалих в НС техногенного характеру насамперед сталося за рахунок двох НС регіонального рівня, які виникли внаслідок раптового руйнування багатоповерхових житлових будинків у Донецькій та Волинській областях, а також НС унаслідок пожеж (вибухів) та НС на транспорті.

Більшість загиблих та постраждалих в НС техногенного характеру припадає на НС унаслідок пожеж та вибухів (загинуло 128 осіб - зменшення на 21%, постраждало 157 осіб - збільшення майже в 2 рази), причому більшість з них загинули та постраждали через НС у житлових будинках (загинуло 108 осіб та 129 - постраждали). Варто зазначити, що значну кількість загиблих та постраждалих зареєстровано в НС на транспорті (89 осіб загинуло та 111 - постраждало).

У територіальному відношенні, найбільше НС техногенного характеру протягом 2012 року зареєстровано у Донецькій (19 НС) області. В інших регіонах кількість НС помітно менша, серед них слід відмітити Луганську область, де виникло 9 НС,

За орієнтовними розрахунками матеріальні збитки внаслідок НС техногенного характеру перевищили 64,3 млн. гривень, що майже на 80% більше, ніж у 2011 році (у 2011 році збитки від таких НС становили понад 35 млн. гривень).

Протягом 2012 року зареєстровано 61 НС унаслідок пожеж та вибухів, що на 8% менше, ніж у 2011 році. У цих НС загинуло 128 осіб (зменшення на 21%, порівняно із 2011 роком) та постраждало - 157 осіб (збільшення майже в 2 рази).

Через пожежі та вибухи у гірничих виробках протягом 2012 року сталося 12 НС. Здебільшого причинами виникнення цих НС було порушення правил проведення підземних робіт та незадовільний технічний стан виробничого середовища.

Найбільш резонансними серед цих НС стали дві надзвичайні ситуації регіонального рівня, а саме:

• НС на шахті "Північна" ДП "Дзержинськвугілля" у м. Дзержинську Донецької області, де внаслідок вибуху метано-повітряної суміші загинуло 7 гірників та 3 - постраждало;

• НС у місті Єнакієвому Донецької області, де під час несанкціонованого видобутку вугілля на незареєстрованій копальні стався вибух метано-повітряної суміші, внаслідок якого загинуло 6 осіб.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище обумовив розподіл їх за видами. Види аварій, які зустрічаються найчастіше: · аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин); · аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище; · пожежі та вибухи; · аварії на транспорті та інші.

Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів   Небезпечні та шкідливі виробничі фактори підрозділяються по природі дії на наступні групи: фізичні; хімічні; біологічні; псіхофізологіческіе.

Фізичні фактори:

- мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання;

- неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля (в т.ч. геомагнітне), електричні і магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т.ч. лазерне та ультрафіолетове);

- іонізуючі випромінювання;

- виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

- вібрація (локальна, загальна);

освітлення - природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита сліпуча блискість, пульсація освітленості).

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються: за характером впливу на організм людини на: токсичні; подразнюючи; сенсибілізуючі; канцерогенні; мутагенні; які впливають на репродуктивну функцію; по шляху проникнення в організм людини через: органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкірні покриви і слизові оболонки.

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори включають такі біологічні об'єкти: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їх життєдіяльності.

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори по характері дії підрозділяються на наступні: а) фізичні перевантаження; б) нервово-психічні перевантаження. Фізичні перевантаження підрозділяються на: статичні; динамічні.

Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на: розумове перенапруження; перенапруження аналізаторів; монотонність праці; емоційні перевантаження.

2. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Роль людського чинника у появі нещасних випадків та аварій.

1) аварія першої категорії, внаслідок якої:

загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення;

2) аварії другої категорії, внаслідок якої:

загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устатковання, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі тощо не належать до аварій першої чи другої категорії

Згідно з даними міжнародної статистики, головним винуватцем нещасних випадків є здебільшого не техніка, не організація праці, а сама людина, яка з тих чи інших причин не дотримувалась правил техніки безпеки праці, порушувала нормальне проходження трудового процесу, не використовувала передбачені засоби захисту та ін. Генеральний директор Англійського королівського об'єднання з попередження нещасних випадків Б. Янг стверджує, що 80 % усіх травм відбувається з вини потерпілих. Інші автори вважають, що вина людини може бути констатована у межах 60—90 % нещасних випадків. У деяких джерелах зазначають і вищі відсотки провини людини у нещасних випадках (95 % і навіть 99 %). При таких оцінках враховують різні критерії винуватості людини (винним може бути і конструктор, який створив недосконалу техніку, і механік, який погано виконав її профілактику, і сам працівник, який допустив помилку при підготовці техніки).

Тому виробничий травматизм на промислових підприємствах є проблемою також і психології. Йдеться про так званий людський фактор, який відіграє суттєву роль у профілактиці виробничого травматизму і дає цінний матеріал для вивчення причин травматизму, визначення основних напрямів профілактики нещасних випадків і аварій на виробництві.