
- •9. Поширення електромагнітних хвиль над пласкою ідеально-провідною поверхнею
- •9.1. Загальні поняття
- •9.1.1. Типи хвиль
- •9.1.2. Поняття рухомої та нерухомої хвилі
- •9.1.3. Фазова та групова швидкості
- •9.2. Структура електромагнітного поля над ідеально- провідною поверхнею
- •9.2.1. Вектор зорієнтовано перпендикулярно площині падіння
- •9.2.2. Вектор зорієнтовано паралельно площині падіння
- •9.3. Висновки
- •9.4. Контрольні питання та завдання
9.2.2. Вектор зорієнтовано паралельно площині падіння
Ілюстрацію
процесу похилого падіння електромагнітної
хвилі типу T
за орієнтацією
вектора
паралельно
площині падіння наведено на рис. 9.9.
Рисунок 9.9. Складники поля за умови, якщо
векторпаралельний площині падіння
Нагадаємо
– площина
падіння
є площиною з
вектором Пойнтинга
та нормаллю
до межі середовищ.
В цій ситуації вектори
та
хвилі, що падає, мають такі складники:
, (9.25)
. (9.26)
Щоб записати синтезовані складники, необхідно здійснити ті ж операції, що і в попередньому пункті.
Уздовж
осі
поширюєтьсярухома
хвиля,
а уздовж осі
– сформовананерухома
хвиля.
В цьому
випадку вектор
на підставі граничних умов (
)
на межі поділу має не нульове значення,
його напрям після відбиття не змінюється
(рис. 9.9). Тому у формулі для
за віссю
повинна бути функція
,
адже
;
за часом функція може бути будь-яка,
наприклад також
:
. (9.27)
Складники
електричного поля
разом з
формують рухому хвилю уздовж осі
,
вони є у «фазі» (
),
тобто знову використовуємо функцію
:
, (9.28)
де
.
Складник
електричного поля
разом з вектором
утворюють уздовж осі
нерухому хвилю – вони є в квадратурі.
Для забезпечення відповідного позитивного
напряму вздовж осі
у формулі
передує знак мінус:
, (9.29)
де
.
Далі за
визначеними вище правилами формуємо
структуру поля: уздовж осі z
(рис 9.10а),
– осі x
(рис 9.10б)
та загальну – (рис 9.10в).
Для зазначених складників
,
,
знаки вздовж осей
прийнято +. Додатково перевіряємо, щоб
лінії поля вектора
«спирались» на межу розподілу (рис
9.10в).
Рисунок 9.10. Структура поля за умови, що
паралельний площині падіння:а–
вздовж осі
;б– вздовж осі
;в– результуюча
Формулюємо висновок:
оскільки в
результаті
силові лінії напруженості магнітного
поля мають складники
та
то з хвилітипу
,
сформовано поздовжню
хвилю типу
,
або поперечну електричну хвилю – типу
,
якщо вектор
паралельний
площини падіння.
9.3. Висновки
1. Електромагнітні
хвилі можна розділити на дві групи. До
першої групи належать ті, що мають лише
поперечні
складники – це пари–
та
–
,
апоздовжні
відсутні. Така хвиля має назву хвиля
типу Т
або поперечна
електромагнітна
(ТЕМ).
2. Однак, у просторі
можуть існувати також хвилі іншої групи,
тобто хвилі, у складі яких є складники
та
:
якщо
,
або
.
Ціпоздовжні
хвилі, відповідно, мають назву хвилі
типу
,
абопоперечні
електричні
(ТЕ)
та хвилі типу
,
абопоперечні
магнітні
(ТМ).
3. За умов падіння електромагнітної хвилі типу Т на ідеально-провідну поверхню утворюється відбита хвиля й поле спрямовано вздовж ідеально-провідної поверхні.
4. Отриманий вектор
має два складника:
– уздовж
осі
(характеризує режим нерухомої хвилі);
– уздовж
осі
(характеризує режим рухомої хвилі).
5. У напівобмеженому
просторі електромагнітна хвиля
характеризується трьома швидкостями:
фронту
,
фази
та груповій
(зауважимо,
що ).
.
У вільному просторі
.
6. За умов падіння
електромагнітної
хвилі на
ідеально-провідну поверхню доцільно
ввести поняття характеристичного опору
,
який визначають через хвильовий імпеданс
та кут падіння.
7. Структури полів
електричних та магнітних векторів різні
за умов різної орієнтації вектора
хвилі що падає типуТ:
– якщо вектор
зорієнтованоперпендикулярно
площині падіння – в результаті сформовано
хвиля типу
Н
(ТЕ);
– якщо вектор
зорієнтованопаралельно
площині падіння – в результаті сформовано
хвиля типу
Е (ТН).
8. Конструкція, складена із майже ідеальних провідних стінок, є основою хвилеводів.