сердено-сосудистая система / Nornalna_fiziologiya04
.rtfЧас обігу крові
у дорослої людини при ЧСС 70—80 за 1 хв 20—23 с
на велике коло кровообігу припадає 4/5 часу повного
кругообігу, на малий—1/5
Загальний поперечний переріз капілярів
великого кола кровообігу 2500 см2
Поперечний переріз аорти 2,5 см2
Діаметр капіляра 8—12 мкм
Довжина капіляра 0,4—0,6 мм
Число функціонуючих капілярів на 1 мм3
поперечного перерізу скелетного м'яза у стані спокою 32—270
під час роботи 2500
Тиск у капілярах на артеріальному кінці 33,2—40 гПа (25—30)
на венозному кінці 10—16 гПа (8—12)
Кровопостачання окремих органів, мл/хв
коронарний кровотік у стані спокою 200—250 (4—6 % ХОК)
під час фізичної праці до 5000
кровотік головного мозку (15 % ХОК)
Система дихання
Число дихань за І хв у стані спокою 16—20
Дихальний об'єм 500 мл (300—900 мл)
Резервний об'єм вдиху 1500 мл (1000—2000 мл)
видиху 1200 мл (1000—1500 мл)
Життєва ємкість легень чоловіка 3500—5000 мл
жінки 3000—3500 мл
Залишковий об'єм 1000 мл
«Мертвий простір» 150 мл
Загальна ємкість легень 4—6 л
Легенева вентиляція, л/хв
у стані спокою 6—10 л/хв
під час роботи 50—100 л/хв
Альвеолярна вентиляція в середньому 4200 мл/хв
Максимальна вентиляція легень, л/хв
чоловіка До 150
жінки До 100
Коефіцієнт альвеолярної вентиляції 1/7
Співвідношення між альвеолярною вентиляцією
та легеневим кровотоком 0,8
Внутрішньоплевральний тиск 5 см Н2О (0,75 кПа)
під час вдиху 8 см Н2О (1,2 кПа)
Склад газів повітря, %
атмосферне О2—20,93; СО2—0,03
видихуване О2—16; СО2—4,4
альвеолярне О2-14; СО2—5,5
Парціальний тиск газів у альвеолярному повітрі:
О2—14,7 кПа
(102 мм рт. ст.)
СО2—5,3 кПа
(40 мм рт. ст.)
Напруга газів
у артеріальній крові: РО2; 13,3 кПа
(96 мм рт. ст.)
РСО2 5,3 кПа
(40 мм рт. ст.)
у венозній крові
РО2 5,3 кПа
(40 мм рт. ст.)
РСО2 6,3 кПа
(46 мм рт. ст.)
у міжклітинній рідині РО2 2,6—5,3 кПа
(20—40 мм рт. ст.)
РСО2 6,1 кПа
(46 мм рт. ст.)
у клітинах РО2 0,6 кПа (5 мм рт. ст.)
РСО2 8 кПа (60 мм рт. ст.)
Споживання кисню, мл/хв
у стані спокою 250—300
під час роботи 1300—2400
Виділення СО2 200—250 мл/хв
Киснева ємкість крові 20 мл у 100 мл крові
Коефіцієнт утилізації кисню, %
у стані спокою 30
при інтенсивній діяльності 60—70
Тривалість затримки дихання, с
після глибокого вдиху (проба Штанге) 40—60
після глибокого видиху (проба Генча) 30—40
після гіпервентиляції 90—100
Енергетичний обмін та терморегуляція
Дихальний коефіцієнт при окисленні
вуглеводів 1,0
жирів 0,7
білків 0,8
Енергетична цінність
вуглеводів 17,16 кДж/г (4,1 ккал/г)
жирів 38,94 кДж/г (9,3 ккал/г)
білків 17,16 кДж/г (4,1 ккал/г)
Основний обмін протягом доби 7118 кДж/г (1700 ккал)
Тепловіддача у стані спокою, %
шляхом радіації Близько 60
випаровування 20
конвекції та проведення 14-20
Шляхом перспірації за добу виділяється 600 мл води
Виділення поту за лобу, л
середній показник 1,5
максимальний показник 10—12
На випаровування 1 мл води витрачається 2,42 кДж (0,58 ккал)
Система травлення
Травні соки
Слина
Кількість 500—2000 мл за 1 добу
Швидкість виділення 0,1—1,8 мл/хв
рН 5,8—7,36
Вміст води 99,14—99,42 %
Сухий залишок 0,5—0,6 %
Органічні речовини: білки, амінокислоти, муцин, калікреїн тощо
Неорганічні речовини: хлориди, карбонати, фосфати, солі натрію, калію тощо
Ферменти—головним чином α-амілаза, мальтаза,
у слині міститься муцин, лізоцим (мурамідаза)
Шлунковий сік
Кількість 2 — 3 л за І добу
Швидкість секреції 2 — 9 мл/хв
Відносна густина 1,004—1,01
Вміст води 99,4 %
рН 0,9—1,8
Концентрація НС1 0,4-0,5 %
Показники секреторної функції шлунка
|
Показник |
Базальний |
Після введення гістаміну |
|
|
Субмакси- максимальний 0,008 мг/кг
|
Максимальний 0,024 мг/кг
|
||
|
Об'єм шлункового соку, мл |
50 — 100 |
100—140 |
180—200 |
|
рН |
1,4—1,8 |
1,25—1,3 |
1,14—1,1 |
|
Кислотність, ммоль/л |
|
|
|
|
вільна |
20—40 |
70—90 |
90—100 |
|
загальна |
28—48 |
78—98 |
98—108 |
|
Дебіт вільної НСL, ммоль/год |
1 — 4 |
6,5—12 |
16—24 |
|
Кислотна продукція , ммоль |
1,5 — 5,5 |
8—14 |
18— 25 |
|
Концентрація пепсину, ммоль/л |
0,6 — 1,1 |
1,4—1,9 |
1,4—2,1 |
|
Дебіт пепсину, ммоль/год |
0,03 — 0,11 |
0,14—0,26 |
0,26—0,46 |
Ферменти
пепсин (оптимум дії при рН 1,5 — 2,4)
гастрикснн (оптимум дії при рН близько 3,0)
желатиназа, ліпаза, лізоцим
Сік підшлункової залози
Кількість 1200-2000 мл/добу
Швидкість секреції 1-5 мл/хв
Відносна густина 1,005-1,014
рН 7,8-8,4
Вміст води 98,2-98,5%
Сухий залишок 1,8-1,5%
Органічні речовини: білки, вуглеводи тощо
Неорганічні речовини: бікарбонати, натрій, калій
хлориди 66—127 ммоль/л
Ферменти: трипсин, хімотрипсин, карбоксипептидази, еластаза, ліпаза, фосфоліпаза, амілаза, мальтаза, лактаза, нуклеаза, фосфатаза, естераза
Жовч
Добова кількість 500—1500 мл
Відносна густина
міхурова жовч 1,011—1,032
печінкова жовч 1,008—1,015
рН (відповідно) 5,6-8,0 і 6,2-8,5
Вміст води 85,9 і 97,4 %
Сухий залишок 26 і 133,5 г/л
Сік тонкої кишки
Кількість до 2500 мл за 1 добу
рН 7,2—8,6
Вміст води 97,5 %
Ферменти: сахараза, лактаза, ентерокіназа, ліпаза, фосфоліпаза, пептидази,
нуклеази тощо
Сік товстої кишки
Кількість 270—1550 мл за 1 добу
рН 8,5—9,0
Вміст води 86,4—93,9%
Ферменти: пептидази, ліпаза, амілаза, нуклеази (у невеликій кількості)
Система виділення
Кровопостачання нирки 1000—1200 мл/хв
Тиск у капілярах клубочків 65—70 мм рт. ст.
Ефективний фільтраційний тиск 33 кПа (близько
25 мм рт. ст.)
Плазмотік 600—650 мл/хв
Кількість первинної сечі 150—180 мл за 1 добу
(близько 125 мл за 1 хв)
Реабсорбція, %
Проксимальна 80
Дистальна Приблизно 20
Кількість кінцевої сечі 1,0—1,5 л за 1 добу
р Н 4,5—8,6
Відносна густина 1,010—1,025
Виділення сечовини 333—583 ммоль за 1 добу
(20—30 г)
Виділення сечової кислоти 3,0—5,9 ммоль за 1 добу
(0,5—1,0 г)
Виділення загального азоту 428—1213 ммоль за 1 добу
Тиск у сечовому міхурі, що викликає позив до сечовипускання 12—16 см Н2О (1,17—
1,56 гПа)
Кількість сечі у сечовому міхурі 200-250 мл
